Рішення № 127767597, 29.05.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7604/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А. розглянувши у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в м.Одесі адміністративну вправу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з вищевказаним позовом до суду у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі відповідач), яке оформлене листом № 3542/6/21-22-13-03-05 від 12.07.2024 "Про розгляд заяви", мотивуючи це тим, що він не мав дохід протягом 2017-2020 років, про що ним подавалась звітність до податкового органу, та подав 21.01.2021р. заяву до відповідача про списання заборгованості з єдиного внеску, проте відповідач надав на заяву відповідь з зазначенням в неї неіснуючих обставин, таких як надання йому його звітність квитанцій №2, тоді як він подавав звітність тільки у паперовій формі, та відсутності рішень про відмову у прийняті звіту, та проведення камеральної перевірки відповідачем що блокує дію Закону України №592 від 13.05.2020 року. Також рішення не містить чіткого волевиявлення відповідача щодо заяви позивача, так як містить дві різні за своїм змістом та наслідками позиції відповідача, не містить обґрунтування відмови у відповідності з положенням абзаців 5.6. 7 п.9-15 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування», не містить норм права на підставі яких зроблений висновок.

Ухвалою судді від 19.03.2025 року поновлений ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Відкрито позовне провадження в адміністративній справі та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

01.04.2025 року від відповідача надійшов відзив на позов у якому він вимоги не визнає з підстав того, що 21.01.2021 ОСОБА_1 подав заяву про зняття з обліку платників податку. Згідно відомостей Пенсійного фонду України ФОП ОСОБА_1 в якості платника єдиного соціального внеску перебував на обліку з 16.11.2004 року за № 2123003921, з 01.01.2018 року як пенсіонер, який досяг пенсійного віку. На підставі п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20 та п.75.1 ст.75, ст. 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку з питань подання звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за період з 01.01.2017 по 01.12.2020 ФОП ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ). За результатами проведеної камеральної перевірки встановлено, що Звіти про суми нарахованого єдиного внеску ФОП ОСОБА_1 за 2017, 2018 та 2020 роки не прийняті Пенсійним фондом України. Відповідно до квитанції №2, отриманої до Звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску ФОП ОСОБА_1 за 2017, 2018 та 2020 роки, зазначених в таблиці 2, відомості зі звітності страхувальника не внесено до Державного реєстру загальнообов`язкового державного страхування та вважаться не поданими платником.

Враховуючи вищевикладене, ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі вважає, що заява на списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені самозайнятої особи-платника податків ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) не підлягає виконанню в зв`язку з невідповідністю платника вимогам Закону України від 04 грудня 2020 року №1072-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» розділ VШ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №2464 пункт 915, який набув чинності з 04.12.2020 року, а саме платником не дотримано вимог пункту 915 розділу VIIІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №2464 у частині подання звітності з єдиного внеску за 2017, 2018 та 2020 роки, що є причиною для відмови у списанні заборгованості зі сплати єдиного внеску. Вважає, що рішення яке оформлено у вигляді листа «Про розгляд заяви» 3542/6/21-22-13-03-05 від 12.07.2024 року прийнято законно та обґрунтовано.

Дослідивши заяви по суті справи, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом під час розгляду справи встановлено наступне.

Рішенням Херсонської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за № 341 від 24.02.2005.

Протягом 2017-2020 років позивач подавав податкові декларації про майновий стан і доходи в яких декларував відсутність доходу.

Право на заняття адвокатською діяльністю позивача припинено згідно п. 1 ч. 1 ст. 32 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" з 13.02.2019 на підставі його заяви.

У зв`язку з припиненням з 13.02.2019 адвокатської діяльності, 05.03.2019 позивачем подано до Херсонської державній податкової інспекції Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску. До зазначеної заяви були додані витяг з Єдиного реєстру адвокатів України з записом про припинення адвокатської діяльності, податкові декларації про майновий стан і доходи за 2018 і 2019 роки, Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (ліквідаційний).

З 13.02.2019 позивач не є платником єдиного внеску, оскільки не здійснюю незалежну професійну діяльність, не входить до переліку платників єдиного внеску, визначеного частиною першою статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Протягом 2019 - 2020 років Головним управлінням Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі позивачу направлялися вимоги про сплату боргу з єдиного внеску:

- від 27 листопада 2019 року. від 17 лютого 2020 року. від 06 листопада 2020 року які він оскаржував до суду.

21.01.21року позивач, керуючись пунктом 9-15 Розділу VШ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (в редакції Закону № 1072-ІХ від 04.12.2020), подав до Херсонської державній податкової інспекції Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі заяву про списання суми недоїмки, нарахованої платнику єдиного внеску, яка утворилася станом на 1 грудня 2020 року, до якої додав: копію заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску; копія заяви про зняття з обліку платника податків (з ЄСВ) від 05 березня 2019 року; копія вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06 листопада 2020 року № Ф-7842-51; копія пенсійного посвідчення; копія листа ГУПФ України в Херсонській області від 07 березня 2018 року; копія витягу з Єдиного реєстру адвокатів України; а також податкову звітність за 2017 - 2020 роки.

Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-7842-51, від 12 листопада 2021 року щодо сплати позивачем заборгованості з єдиного внеску у сумі 35 368 грн. 74 коп.

На цей час сума недоїмки самостійно позивачем не сплачена та у примусовому порядку не стягнута.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року у справі № 540/8596/21, яке набрало законної сили 17.10.2023, визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі з вирішення заяви позивача від 21.01.2021 про списання суми недоїмки, зобов`язано відповідача розглянути зазначену заяву та прийняти відповідне рішення.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2023 у справі № 540/8596/21 рішення суду залишено без змін.

Відповідач листом від 12 липня 2024 року вих. № 3542/6/21-22-13-03-05 від 12.07.2024 "Про розгляд заяви" надав відповідь на заяву позивача від 21.01.2021 року у якій зазначив далі цитата : ()"ГУДПС у Херсонській області вважає, що заява на списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені самозайнятої особи-платника податків ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) не підлягає виконанню в зв`язку з невідповідністю платника вимогам Закону України від 04 грудня 2020року № 1072-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 пункт 9-15, який набув чинності з 04.12.2020, а саме платником не дотримано вимог пункту 9-15 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 у частині подання звітності з єдиного внеску за 2017, 2018 та 2020 роки, що є причиною для відмови у списанні заборгованості зі сплати єдиного внеску"().

Позивач не погодився з вищенаведеною відповіддю та звернувся до суду з позовом.

Джерела права та висновки суду.

Законом України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників» розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" доповнений п. 9-15 « Підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному цим Законом, несплачені станом на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників" з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників", а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників":

а) платниками, зазначеними у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), - державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи - підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу - звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників". Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;

б) платниками, зазначеними у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, - до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників". Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.

Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:

1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників";

2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом.

У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.

Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені пунктом 7 частини одинадцятої статті 25 цього Закону, за наведених умов не застосовуються.

Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до цього Закону не підлягають поверненню".

Вказаний пункт 9-15 набрав чинності 03.06.2020 року, а сам Закон 01.01.2021 року.

З аналізу вищенаведеного вбачається, що від платника податку повинна бути надана до податкового органу: заява про зняття з обліку та звітність за період з 2017 по 31.12.2020року, та позивачем ці вимоги були дотримані

Після виконання цих умов податковий орган протягом 15 днів проводить камеральну перевірку , за результатами якої повинен приймати одне із двох варіантів рішення: 1) рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені 2) про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

При цьому Закон визначає тільки дві підстави для відмови у списанні заборгованості з єдиного внеску.:

а)якщо платник податків отримав дохід (прибуток) від здійснення підприємницької та/або незалежної професійної діяльності протягом періоду з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року;

б)якщо суми недоїмки були в повному обсязі самостійно сплачені платником (особою) або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом.

Цей перелік є вичерпним, будь-які інші обставини, не можуть бути підставою для відмови у списанні заборгованості з єдиного внеску.

Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що позивач не мав доходу від своєї діяльності протягом 2017 - 2020 років, що підтверджується деклараціями за даний період, та що сума недоїмки самостійно позивачем не сплачена та у примусовому порядку не стягнута.

Відповідач стверджує, що позивачем не подавалась звітність з єдиного внеску до органів ПФУ за період 2017-2020роки.

З оскаржуваної відповіді вбачається, що відповідачем проведена камеральна перевірка з питань подання звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску.

Згідно листа відповідача від 21.06.2024 року вих №1223/7/21-22-24-04 далі цитата: () …за 2017 рік Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску від 25.04.2017 №1700095390 з відміткою «Вважається неподаним (н/кв ПФУ)»;

за 2017 рік Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску від 25.04.2017р. з відміткою «Вважається неподаним (н/кв ПФУ)»

за 2017 рік Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску від 24.04.2017р.

від 24.04.2018 з відміткою «Вважається неподаним (н/кв ПФУ)»;

за 2018 рік Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску від 15.03.2019 з відміткою «Вважається неподаним (н/кв ПФУ)»;

за 2019 рік ліквідаційний Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску від 15.03.2019 з відміткою «Вважається неподаним (н/кв ПФУ)»;

за 2019 рік уточнюючий Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску

від 21.01.2021р. з відміткою «Повністю введено».

за 2020 рік уточнюючий Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску від 21.01.2021 №9714 з відміткою «Вважається неподаним (н/кв ПФУ)».

Відповідач визнає, що позивачем 21.01.2021 року була подана заява про списання недоїмки з єдиного внеску.

В зв`язку з не розглядом заяви позивача від 21.01.2021 року позивач звертався до суду з позовом до відповідача, та рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі № 540/8596/21від 26 червня 2023 року позовну заяву задоволено частково та визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі з вирішення заяви ОСОБА_1 про списання суми недоїмки, нарахованої платнику єдиного внеску від 21.01.2021 року. Зобов`язано Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі розглянути заяву ОСОБА_1 про списання суми недоїмки, нарахованої платнику єдиного внеску від 21.01.2021 року та за результатом розгляду прийняти відповідне рішення.

Вищевказане рішення було оскаржено та постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 рішення залишено без змін.

При цьому у постанові П`ятий апеляційний адміністративний суд встановив наступні обставини: ()..Згідно додатків до вказаної заяви позивачем було долучено наступні документи:

-копію заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску;

-копія заяви про зняття з обліку платника податків (з ЄСВ) від 05 березня 2019 року;

-копія податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік;

-копія звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік;

-копія податкової декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік;

-копія звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік;

-копія податкової декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік;

-копія звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2019 рік;

-копія податкової декларації про майновий стан і доходи за 2020рік;

-копія звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2020 рік;

-копія вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06 листопада 2020 року №Ф-7842-51;

-копія пенсійного посвідчення;

-копія листа ГУПФ України в Херсонській області від 07 березня 2018 року;

-копія витягу з Єдиного реєстру адвокатів України.

Дослідивши вказані документи колегією суддів встановлено, що вони містять штамп про їх отримання ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі з відповідними датами та вхідними номерами.

Тобто, позивачем декларації про майновий стан і доходи за 2017, 2018, 2019 роки, а також за 2020 рік, яка була подана разом із заявою про списання суми недоїмки 21 січня 2021 року, подавалися до контролюючого органу у строки визначені п.49.18.4 ч.49.18 ст.49 ПК України (до 01 травня року, що настає за звітним).

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами ОСОБА_1 про те, що ним було повністю виконано умови списання заборгованості з єдиного внеску, які передбачені п.9-5 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464-VI, оскільки, згідно додатків до заяви про списання суми недоїмки, ним своєчасно (до 01 березня 2021 року) подано до податкового органу заяву про зняття з обліку як платника єдиного внеску разом із доказами про надання відповідної звітності, згідно вимог ч.2 ст. 6 цього Закону за період з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року.()

Згідно ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, суд враховує, що матеріали справи не містять доказів та відповідачем не спростовано факт подачи звітності з єдиного внеску позивачем у паперовій формі за звітні 2017-2020 роки.

Пунктом 46.1 ст.46 ПКУ визначено, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно пункт 4 частини другої статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", в обов`язок платника податку входить подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю;

Згідно п.49.3 ст.49 ПКУ податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв`язку в електронній формі є недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків, у тому числі у зв`язку із закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Та згідно п.1 Розділу ІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування затвердженого наказом Міністерства фінансів України 14.04.2015 № 435 (далі Порядок) звіт до органів доходів і зборів подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за основним місцем взяття на облік як платника єдиного внеску в органах доходів і зборів в один із таких способів:

засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації ЕЦП відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством;

на паперових носіях, завірений підписом керівника страхувальника та скріплений печаткою (за наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації;

на паперових носіях, якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п`яти;

надсилання поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення за умови, що у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п`яти.

У разі надсилання Звіту поштою страхувальник зобов`язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного органу доходів і зборів не пізніше ніж за 10 днів до закінчення граничного строку подання Звіту, передбаченого у розділі ІІІ цього Порядку.

Згідно п.15 Розділу ІІ Порядку при прийнятті Звіту, що подається особисто страхувальником або уповноваженою на це особою, відповідальна особа органу доходів і зборів зобов`язана візуально перевірити наявність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктом 6 цього розділу на паперових носіях.

За відсутності зауважень відповідальна особа органу доходів і зборів, яка приймає Звіт від страхувальника, реєструє Звіт датою фактичного отримання органом доходів і зборів та обов`язково засвідчує власним підписом.

На примірнику, що залишається у платника за його бажанням, проставляється штамп "ОТРИМАНО".

Такий Звіт вважається прийнятим. Цей факт засвідчують відповідні відмітки: штамп, дата реєстрації Звіту та реєстраційний номер.

Згідно п.4 Розділу ІІІ Порядку особи, які провадять незалежну професійну діяльність, формують та подають самі за себе до органів доходів і зборів Звіт один раз на рік до 01 травня року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом для них є календарний рік. Звіт подається за формою № Д5 із зазначенням типу форми "початкова".

Згідно п.8 Розділу ІІ Порядку звіт страхувальником має подаватися в повному обсязі. Звіт, складений з порушенням вимог цього Порядку, у тому числі без обов`язкових реквізитів, передбачених пунктом 6 цього розділу, та поданий без необхідних таблиць, не вважається Звітом і вважається таким, що не подавався.

Чинним вважається останній електронний або паперовий Звіт, поданий страхувальником до закінчення строків подання звітності, визначених цим Порядком, який пройшов всі контролі при завантаженні до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб.

Тобто з вищенаведеного вбачається, що звітність може бути подана платником єдиного внеску у паперовій формі, а тому посилання відповідача на електронну квитанцію №2 нібито сформовану у Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 № 557, за відсутності доказів подачі позивачем звітності в електронному вигляді є безпідставним т відхиляються судом.

Відповідач не спростував під час розгляду справи подачу позивачем звітності з єдиного податку у паперовій формі, також не довів у суді, що звіти позивача подані ним разом із заявою про списання суми недоїмки не відповідають вимогам Порядку №435, а тому суд враховує, що відповідно до п.15 Розділу ІІ Порядку після проставлення штампу «Отримано» працівником податкового органу звіт вважається прийнятим.

За таких обставин висновок відповідача, що позивачем "не дотримано вимог пункту 9-15 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 " є помилковим та безпідставним.

Також матеріали справи не містять наявність повідомлень про відмову відповідача у прийнятті від позивача податкової звітності, на виконання положень пункту 49.11 статті 49 ПК України.

З аналізу вищенаведеного суд доходить висновку, що після отримання податкової звітності подальше її використання (обробка інформації, внесення її до баз даних (реєстрів), тощо) здійснюється виключно працівниками контролюючого органу (абз.2 п.2 Розділу І Порядку ), та не може контролюватися платником податку.

Тому покладання на позивача наслідків після не прийняття звіту ПФУ від працівника контролюючого органу до Державного реєстру загальнообов`язкового державного страхування є надмірним та безпідставним тягарем та правомірність таких дій ПФУ не доведено відповідачем у справі та не відповідає принципу обгрунтованості, визначеного статті 2 КАС України.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 11 вересня 2023 року у справі № 420/14943/21 з аналізу Конституції України, частин другої та третьої статті 2 КАС України визначив наступні критерії, яким має відповідати рішення суб`єкту владних повноважень.

Це: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов`язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять правову основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих документів, інших доказів), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обстави-нам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права (пункт 48 постанови).

Оскаржуване рішення не відповідає зазначеним вимогам, так як відповідно до п.9-15 Розділу VIII «Перехідних та прикінцевих положень» Закону №2462 відповідач повинен був прийняти одне рішення з двох можливих варіантів -задовольнити чи відмовити, то воно не містить чіткого волевиявлення відповідача щодо заяви позивача.

Також воно не містить посилання на норми права, якими передбачено невиконання відповідачем заяви позивача про списання недоїмки, не містить реквізитів акту камеральної перевірки, дати її проведення та ким, проте свідчить про проведення камеральної перевірки не з питання за яким звернувся до відповідача позивач.

Враховуючи вищевикладене суд доходить висновку, що відповідач не довів правомірність оскаржуваного рішення оформленого у вигляді листа від 12.07.2024 року, та суд відповідно до ст.9 КАС України вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі відповідач), яке оформлене листом № 3542/6/21-22-13-03-05 від 12.07.2024 "Про розгляд заяви" та зобов`язати повторно розглянути заяву позивача від 21.01.2021 року з урахуванням висновків суду.

Судові витрати розподілити відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, яке оформлене листом № 3542/6/21-22-13-03-05 від 12.07.2024 "Про розгляд заяви".

Зобов`язати Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.01.2021 року з урахуванням висновків суду.

Стягнути з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) рнокпп НОМЕР_1 .

Відповідач: Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73022, м. Херсон, прос. Незалежності, 75) код ЄДРПОУ 43995495.

Суддя Е.А.Іванов