Єдиний державний реєстр судових рішень
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" травня 2025 р. справа № 300/6383/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боброва Ю.О., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Адвокат Романків І.М. в інтересах ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач) про визнання відмови протиправною щодо перерахунку пенсії, відповідно до рішення від 07.08.2024 №926100138708 та зобов`язання провести перерахунок та виплату пенсії з 30.07.2024 зарахувавши період роботи з 01.01.2004 по 09.09.2013 в подвійному розмірі згідно статті 60 Закону Україн «Про пенсійне забезпечення».
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач 30.07.2024 звернулась до відповідача із проханням зарахувати у подвійному розмірі до її страхового стажу період роботи у закладі надання психіатричної допомоги з 01.04.2004 по 09.09.2013, відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв`язку із незарахуванням даного стажу при призначенні пенсії. Однак, пенсійним органом було відмовлено позивачу у здійсненні даного перерахунку, оскільки чинне законодавство не передбачає зарахування стажу роботи у психіатричних закладах у подвійному розмірі після 01.01.2004. Позивач вважає рішення від 07.08.2024 №926100138708 про відмову у перерахунку протиправним, у зв`язку із чим звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області скористалась правом на подання відзиву на позовну заяву, згідно якого просила у задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначає, що пенсія за віком призначена позивачу за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (надалі Закон України №1058) та відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України №1058, страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених законом. Стаття 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовується у випадку призначення особі трудової пенсії за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення» та враховується для обчислення пільгового стажу роботи. Тобто періоди трудової діяльності до 01.01.2004 (дата набрання чинності Законом України №1058) зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених раніше діючим законодавством, тоді як пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений таким законодавством, за період з 01.01.2004 застосовується тільки щодо визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Таким чином, на думку відповідача, після 01.01.2004 зарахування стажу роботи в психіатричних закладах охорони здоров`я у подвійному розмірі законодавством не передбачено.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області скористалась правом на подання відзиву на позовну заяву, згідно якого просила у задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначає, що періоди трудової діяльності до 01.01.2004 (дата набрання чинності Законом України №1058) зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених раніше діючим законодавством, тоді як пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений таким законодавством, за період з 01.01.2004 застосовується тільки щодо визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Таким чином, на думку відповідача, після 01.01.2004 зарахування стажу роботи в психіатричних закладах охорони здоров`я у подвійному розмірі законодавством не передбачено. Вказала, що протиправності Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у даних правовідносинах немає, оскільки рішення про відмову у перерахунку пенсії прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, дослідивши і оцінивши докази, судом встановлено наступне.
Позивач знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком (а.с. 19-21).
30.07.2024 позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, у якій просила перерахувати розмір її пенсії, зарахувавши до страхового стажу у подвійному розмірі період її роботи психіатричних закладах охорони здоров`я з 01.01.2004 по 09.09.2013, що підтверджується копією відповідної заяви.
До заяви позивачем було долучено довідку від 08.07.2024 №12342, видану КНП «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров`я Івано-Франківської обласної ради», відповідно до якої ОСОБА_1 з 31.12.1987 по 09.09.2013 працювала в КНП «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров`я Івано-Франківської обласної ради», а робота за цей період дає право на подвоєння стажу згідно із ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с. 24).
За результатами розгляду заяви за принципом екстериторіальності, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення від 07.08.2024 №926100138708 про відмову у перерахунку пенсії, оскільки підстав для такого перерахунку немає, а всі періоди були враховані при першому зверненні.
Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких фактичних обставин справи та норм права.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на захист своїх прав і свобод у суді, а також на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян, є Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон України №1058).
Відповідно до ст. 24 Закону України №1058, страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Закон України №1058 набрав чинності 1 січня 2004 року. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі Закон України №1788).
Відповідно до ст. 62 Закону України №1788, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Судом досліджено копію трудової книжки позивача від 24.09.1981 НОМЕР_1 та встановлено, що позивач працювала:
з 31.12.1987 по 09.09.2013 працювала на посадах санітарки, трудінструктора, молодшої медичної сестри, молодшої медсестри ванщиці в Обласній психлікарні №2 (КНП «Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради», в КНП «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров`я Івано-Франківської обласної ради» (а.с. 11-12)
Відповідно до довідки від 08.07.2024 №12342, виданої КНП «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров`я Івано-Франківської обласної ради», також підтверджується, що позивач з 31.12.1987 по 09.09.2013 працювала в КНП «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров`я Івано-Франківської обласної ради». Робота за цей період дає право на подвоєння стажу згідно із ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с. 24).
Згідно із ст. 60 Закону України №1788 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про психіатричну допомогу», психіатрична допомога - комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров`я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медичну та психологічну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин.
Фахівець медичний працівник (лікар, медична сестра, фельдшер), психолог, соціальний працівник та інший працівник, який має відповідну освіту та спеціальну кваліфікацію і бере участь у наданні психіатричної допомоги.
Заклад з надання психіатричної допомоги психіатричний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад охорони здоров`я, центр, відділення, кабінет тощо, інші заклади та установи будь-якої форми власності, діяльність яких пов`язана з наданням психіатричної допомоги.
Амбулаторна психіатрична допомога психіатрична допомога, що включає в себе обстеження стану психічного здоров`я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медико-соціальну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, в амбулаторних умовах.
Стаціонарна психіатрична допомога психіатрична допомога, що включає в себе обстеження стану психічного здоров`я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медико-соціальну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, і надається в стаціонарних умовах понад 24 години підряд.
Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, до видів діяльності КНП «Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради» належать спеціалізована медична практика 86.22 (цей клас включає медичне консультування та лікування у сфері спеціальної медицини лікарями-спеціалістами та хірургами), діяльність лікарняних закладів 86.10 (цей клас включає короткострокове та тривале перебування пацієнтів у лікарнях широкого профілю, які здійснюють медичну, діагностичну та лікувальну діяльність (наприклад, громадські та обласні лікарні, лікарні некомерційних організацій, університетські лікарні, військові шпиталі та в`язничні лікарні), та лікарняні установи спеціального призначення (наприклад, наркологічні та психіатричні клініки, інфекційні лікарні, пологові будинки, санаторно-курортні заклади) та загальна медична практика код 86.21 (цей клас включає медичне консультування та лікування у сфері загальної медицини, які надають лікарі загального профілю).
Отже, КНП «Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради» (реорганізований у КНП «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров`я Івано-Франківської обласної ради») як лікарняний заклад призначений для надання психіатричної допомоги і в розумінні ст. 60 Закону України №1788 є закладом з надання психіатричної допомоги.
Окрім цього, суд зазначає, що робота позивача у психіатричному закладі у спірний період відповідачем не спростовується.
Щодо посилань відповідача на неможливість зарахування до страхового стажу у подвійному розмірі періоду роботи позивача у психіатричному закладі після 01.01.2004, суд зазначає, що ст. 60 Закону України №1788 є чинною по теперішній час. Стаття 24 Закону України №1058 не скасовує ст. 60 Закону України №1788 та не зупиняє її дію.
Відповідно до ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 22.12.2021 у справі №688/2916/17, від 27.02.2020 у справі №462/1713/17, від 23.01.2019 у справі №485/103/17 та від 04.12.2019 у справі №689/872/17, які були враховані судом при вирішенні спірних правовідносин.
Суд також зазначає, що у постанові від 03.11.2021 у справі №360/3611/20, Велика Палата Верховного Суду, визначаючи співвідношення між Законом №1058 та Законом №1788 вказала, що Конституція України не передбачає можливості надання певному закону вищої юридичної сили щодо інших законів, або можливості передбачити законом заборону законодавцю приймати інші закони, що регулюють однопредметні відносини. Крім того, Закон №1788 був прийнятий раніше за Закон №1058.
Окрім того, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що якби законодавець мав намір обмежити сферу застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», то він мав би виключити із Закону України «Про пенсійне забезпечення» усі інші положення, чого зроблено не було.
Отже, незарахування відповідачем до стажу позивача у подвійному розмірі періоду роботи в психіатричному закладі охорони здоров`я з 01.01.2004 по 09.09.2013 не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України та є протиправним.
Відповідно до частини 1 статті 44 Закону №1058-ІV звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Вимогами пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, встановлено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
У даній справі, територіальним органом Пенсійного фонду України щодо розгляду заяви позивача за принципом екстериторіальності визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, рішенням якого відмовлено позивачу у призначенні пенсії.
Тож, дії зобов`язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Така позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 08.02.2024 по справі №500/1216/23 (провадження №К/990/37966/23).
З огляду на наведене в задоволенні позову до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з цього приводу слід відмовити.
Відповідно до частини 4 статті 45 Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Судом встановлено, що позивач із заявою про перерахунок пенсії звернувся 30.07.2024 року, тому пенсію позивачу слід перерахувати з 01.08.2024 з першого числа наступного місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, а не як зазначено позивачем з 30.07.2024. Таким чином, в цій частині позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Відтак, на переконання суду, з метою забезпечення належного та ефективного відновлення порушених прав позивача на відповідне пенсійне забезпечення слід позовні вимоги задовольнити шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 07.08.2024 №926100138708 про відмову у перерахунку пенсії та зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача періоду її роботи з 01.01.2004 по 09.09.2013 у закладі з надання психіатричної допомоги у подвійному розмірі, відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та здійснити перерахунок та виплату їй пенсію з 01.08.2024 із урахуванням раніше виплачених сум.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що у відповідності до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як наслідок, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути сплачений судовий збір в розмірі 968,96 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 07.08.2024 №926100138708 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 у подвійному розмірі період роботи з 01.01.2004 по 09.09.2013 у закладі з надання психіатричної допомоги, відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01.08.2024 ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, із урахуванням зарахованого стажу та раніше виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
відповідачі:
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код в ЄДРПОУ 13486010, вул. Надії Алексеєнко, 106, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49008
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, код в ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018.и судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Бобров Ю.О.
Судове рішення № 127765715, Івано-Франківський окружний адміністративний суд було прийнято 30.05.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 300/6383/24. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: