Рішення № 127764743, 30.05.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2025 рокуСправа №160/1221/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМВОСТРОЙ" про ухвалення додаткового рішення у справі №160/1221/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМВОСТРОЙ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМВОСТРОЙ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №12197654/34718049 від 13.12.2024 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №12 від 30.06.2024 року, що складена Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕМВОСТРОЙ».

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №12 від 30.06.2024 року, що складена Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕМВОСТРОЙ», датою її фактичного отримання податковим органом.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМВОСТРОЙ» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1514,00грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМВОСТРОЙ» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1514,00 грн.

16.05.2025 до суду надійшло клопотання представника позивача про ухвалення додаткового рішення по справі щодо стягнення на його користь витрат на правову допомогу в сумі 7500,00 грн.

Заява мотивована тим, що за наслідками вирішення спору не вирішено питання про розподіл понесених позивачем витрат на професійну правову допомогу. Тому наявні підстави для прийняття додаткового рішення.

19.05.2025 від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшли заперечення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

19.05.20225 від Державної податкової служби України надійшли заперечення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Оскільки судовий розгляд справи здійснювався правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) суд на підставі частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) вирішив здійснити розгляд заяви в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву та оцінивши доводи, суд дійшов висновку її задовольнити частково, з огляду на таке.

Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо); такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У відповідності до пункту 3 частини 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно частини 1 та частини 2 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частини 3 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно частини 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частин 6-7 статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно абзацу 1 частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд встановив, що в обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач подав суду договір від 05.09.2024 №б/н про надання правничої (правової) допомоги, Додаткову угоду №1 від 13.12.2024 та Акт про надання правничої (правової) допомоги від 15.05.2025.

Суд врахував висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 відповідно до яких склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Доказів щодо понесених позивачем судових витрат, зокрема, документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлених у встановленому законом порядку, та інших первинних документів для підтвердження реальності понесених витрат до суду не надано.

Суд враховує правові висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України, в яких ЄСПЛ, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними, а їх розмір обґрунтованим.

Оскільки позивачем у сукупності не надано належних та допустимих доказів понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у цій справі, зокрема не надано доказів оплати таких витрат, відсутні підстави для їх стягнення на користь позивача.

Керуючись ст.ст.132, 134, 243, 238, 252, 294 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №160/1221/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМВОСТРОЙ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Копію цього рішення направити учасникам справи.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя А. Ю. Рищенко