Ухвала суду № 127764728, 30.05.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

30 травня 2025 року Справа 160/15223/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Юрков Едуард Олегович, перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з додатковою відповідальністю "Трест "Дніпроводбуд" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

26 травня 2024 року Товариство з додатковою відповідальністю "Трест "Дніпроводбуд" (вул. Виробнича, буд. 3, с-ще Слобожанське, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл.,52005; ІК в ЄДРПОУ 01035673) в особі представника Смірнова Андрія Андрійовича через систему «Електронний суд» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (вул. Центральна (Шевченківський), буд. 6, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н,49000; ІК в ЄДРПОУ 42767945), з вимогами:

-визнати протиправним та скасувати наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях від 06.12.2024 року № 185/05-Н «Про проведення перевірки»;

-визнати протиправними дії Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях щодо проведення перевірки утримання, збереження та використання державного майна, яке в процесі приватизації не увійшло до статутного капіталу Відкритого акціонерного товариства «Дніпроводбуд» та обліковується на балансі Товариства з додатковою відповідальністю «Трест «Дніпроводбуд» на підставі наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях від 06.12.2024 року № 185/05-Н;

-визнати протиправними висновки перевірки Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, викладені в акті перевірки утримання, збереження та використання державного майна, яке в процесі приватизації не увійшло до статутного капіталу Відкритого акціонерного товариства «Дніпроводбуд» від 25.12.2024 року;

-визнати протиправною бездіяльність Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях щодо не розгляду членами комісії (робочої групи) заперечень Товариства з додатковою відповідальністю «Трест «Дніпроводбуд» від 17.01.2025 року № 17-01 на акт перевірки стану утримання, збереження та підстав використання державного майна, що не увійшло до статутного капіталу Відкритого акціонерного товариства «Дніпроводбуд» від 25.12.2024 року;

-визнати протиправною бездіяльність Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях щодо не розгляду скарги Товариства з додатковою відповідальністю «Трест «Дніпроводбуд» від 15.04.2025 року № 20-03, поданої 07.05.2025 року.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що дана позовна заява подана з порушенням вимог закону.

Суд зазначає, що позивачем при зверненні до суду з позовом не було дотримано встановлені законом вимоги щодо форми та змісту позовної заяви.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; вирішуючи спір суд повинен встановити, що у зв`язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин; при цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Так, за приписами частини першої-другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єктів владних повноважень у позовній заяві зазначається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Відповідно до пункту 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначається: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно частиною 1 статті 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

При цьому, предметом оскарження до адміністративного суду у розумінні частини 1 статті 5 КАС України можуть бути рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а позовні вимоги про зобов`язання вказаного суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії є способом поновлення порушених прав позивача, які мають бути похідними від основної вимоги про визнання протиправним відповідного рішення, дій чи бездіяльності відповідача.

Суд зазначає, що обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Цей обов`язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.

Водночас, суд позбавлений можливості визначати зміст позовних вимог замість позивача на власний розсуд.

Великою Палатою Верховного Суду у справі № 640/7310/19 зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в права.

Зі змісту позовної заяви встановлено, що позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях від 06.12.2024 року № 185/05-Н «Про проведення перевірки»; визнати протиправними дії Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях щодо проведення перевірки утримання, збереження та використання державного майна, яке в процесі приватизації не увійшло до статутного капіталу Відкритого акціонерного товариства «Дніпроводбуд» та обліковується на балансі Товариства з додатковою відповідальністю «Трест «Дніпроводбуд» на підставі наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях від 06.12.2024 року № 185/05-Н; визнати протиправними висновки перевірки Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, викладені в акті перевірки утримання, збереження та використання державного майна, яке в процесі приватизації не увійшло до статутного капіталу Відкритого акціонерного товариства «Дніпроводбуд» від 25.12.2024 року; визнати протиправною бездіяльність Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях щодо не розгляду членами комісії (робочої групи) заперечень Товариства з додатковою відповідальністю «Трест «Дніпроводбуд» від 17.01.2025 року № 17-01 на акт перевірки стану утримання, збереження та підстав використання державного майна, що не увійшло до статутного капіталу Відкритого акціонерного товариства «Дніпроводбуд» від 25.12.2024 року; визнати протиправною бездіяльність Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях щодо не розгляду скарги Товариства з додатковою відповідальністю «Трест «Дніпроводбуд» від 15.04.2025 року № 20-03, поданої 07.05.2025 року.

Проте таке формулювання способу захисту порушених прав, свобод чи інтересів не відповідає вимогам частини першої статті 5 та п. 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Тобто, прохальна частина позовної заяви не містить вимог зобов`язального характеру, що є способом захисту порушеного права, а відтак суд дійшов до висновку, що позивачу необхідно надати до суду уточнений позов, для суду та відповідача, з зазначенням способу захисту порушених прав, свобод чи інтересів, відповідно до вимог частини першої статті 5 та п. 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, де в прохальній частині позову має бути відображено спосіб захисту порушеного права позивача.

Окрім цього, згідно частини 3статті 161 КАС Українидо позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2статті 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини 1статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 гривень (стаття 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік).

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір, за подання адміністративного позову немайнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 4 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Згідно з частиною 3статті 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

В описовій частині цієї ухвали вже зазначено про те, що позивачу необхідно надати уточнений позов, для суду та відповідача, з зазначенням способу захисту порушених прав, свобод чи інтересів, відповідно до вимог частини першої статті 5 та п. 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, де в прохальній частині позову має бути відображено спосіб захисту порушеного права позивача, отже, належний розмір судового збору за подання цього позову залежить від кінцевої редакції позовних вимог у зв`язку з чим суд звертає увагу позивача, що в порядку усунення недоліків позовної заяви йому також потрібно враховувати, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Суд зазначає, що зазначені недоліки не є надміру формальними, оскільки їх виправлення в майбутньому може вплинути на ефективність виконання рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-161, 171, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Товариства з додатковою відповідальністю "Трест "Дніпроводбуд" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду уточненого позову, для суду та відповідача, з зазначенням способу захисту порушених прав, свобод чи інтересів, відповідно до вимог частини першої статті 5 та п. 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, де в прохальній частині позову має бути відображено спосіб захисту порушеного права позивача.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2, частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Е.О. Юрков