Рішення № 127764606, 29.05.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2025 рокуСправа №160/32337/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рищенко А. Ю.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТИОН" до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

УСТАНОВИВ:

06.12.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «АСТИОН» (далі позивач, ТОВ «АСТИОН») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Київської митниці (далі відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування заявленої митної вартості від 21.09.2024 № UA100130/2024/000013/2.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 11.07.2023 позивачем (Покупець) було укладено Контракт №11072023 з компанією DO URUGUAY SAS (Продавець) на постачання товару (риба морожена). На виконання умов Контракту, Продавець виставив Покупцю рахунок-проформу DO 134/2024 від 27.06.2024. Позивач здійснив оплату товару, що підтверджується платіжними інструкціями № 188 від 11.07.2024 та №236 від 02.09.2024. Зазначений товар було ввезено на митну територію України та 20.09.2024 заявлено до митного оформлення до Київської митниці за ЕМД №24UA100130284950U9 (номер зазначено згідно відзиву відповідача). Позивач вважає, що надав усі необхідні документи, передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України (далі МК України), для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом (за ціною контракту). Однак, відповідачем було винесено оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару. Позивач не погоджується з доводами митного органу щодо наявності розбіжностей у документах, вважаючи їх необґрунтованими та такими, що не впливають на правильність визначення митної вартості за ціною договору.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 відкрито провадження у справі (згідно з датою у відзиві відповідача) та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву.

У своєму відзиві на позовну заяву від 26.12.2024 відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, наполягаючи на правомірності оскаржуваного рішення про коригування митної вартості. Відповідач зазначав, що під час митного контролю ЕМД спрацювали ризики АСУР (105-2: контроль правильності визначення митної вартості товарів; 106-2: витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів), що стало підставою для поглибленої перевірки. Відповідач вказував на численні розбіжності в наданих документах, зокрема: ненадання спочатку договору про надання транспортно-експедиційних послуг; невідповідності щодо умов поставки CFR та підтвердження транспортних витрат; залучення третіх осіб до перевезення без належного документального підтвердження; непропорційний розподіл транспортних витрат; розбіжності у вазі товару; невідповідності у платіжних документах та інвойсах; а також нові розбіжності у додатково наданих документах. На думку відповідача, ці обставини свідчили про неможливість підтвердження заявленого методу визначення митної вартості та стали підставою для витребування додаткових документів. Після повідомлення декларанта про неможливість надання інших додаткових документів та прохання завершити митне оформлення, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості за резервним методом на підставі цінової інформації з митної декларації іншого декларанта.

Згідно з положеннями ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з?ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступні обставини.

11.07.2023 між ТОВ «АСТИОН» (Покупець) та компанією DO URUGUAY SAS (Продавець) укладено Контракт №11072023 на постачання товару (риба морожена). 20.09.2024 позивачем було подано до митного оформлення до Київської митниці ЕМД №24UA100130284950U9 на товар: риба морожена ПОЙО, розмірний ряд 150-200г та 200-300г. Заявлена митна вартість товару за основним методом (за ціною договору). До ЕМД були додані документи згідно з графою 44.

Під час здійснення митного контролю ЕМД, АСУР було виявлено ризики 105-2 та 106-2. У зв`язку з виявленими розбіжностями, відповідачем було направлено позивачу повідомлення про необхідність подання додаткових документів.

ТОВ «АСТИОН» листом від 21.09.2024 надало митному органу додаткові документи: договір надання транспортно-експедиційних послуг від 30.05.2023 № 30/05-1TP та заявку на перевезення від 16.09.2024 № 16092024-1. У цьому ж листі Позивач повідомив про неможливість надання інших документів та просив завершити митне оформлення.

За результатами перевірки наданих документів та інформації, Відповідачем було оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100130/2024/000253 від 21.09.2024 та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 21.09.2024 №UA100130/2024/000013/2. Цим рішенням митну вартість товарів було скориговано із застосуванням резервного методу (ст. 64 МК України) на підставі цінової інформації з митної декларації від 12.01.2024 №UA100190/2024/050543, де вартість аналогічного товару становила 3,42 доларів США/кг.

Підставами для коригування митної вартості Відповідач зазначив:

Ненадання під час митного оформлення декларантом Договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг від 30.05.2023 № 30/05-IТР, який зазначений в рахунку на оплату транспортних послуг від 19.09.2024 № 202.

Заявлені умови поставки CFR Клайпеда (Литва), за якими продавець оплачує доставку до порту призначення, однак ризик та додаткові витрати після відвантаження, включаючи вивантаження, покладаються на покупця,і ці витрати не були належно підтверджені як включені до митної вартості.

Неналежне підтвердження транспортних витрат: надані рахунки від "VPA LOGISTICS" свідчать про залучення третіх осіб, однак договори з фактичними перевізниками або документи від них, що підтверджують вартість перевезення, надано не було.

Ненадання заявки від 16.09.2024 № 16092024-1, яка вказана у довідці про транспортні витрати від 19.09.2024 № 19/09.

Непропорційний розподіл транспортних витрат за маршрутом Клайпеда п/п Ягодин-Дорохуськ у розмірі 60 000,00 грн, згідно з інформаційним листом ТОВ «АСТИОН», та розбіжність у загальній вазі брутто згідно з СМР (15 264 кг) та МД (7720 кг).

Довідка про транспортні витрати та рахунок на оплату транспортних послуг не містять числових значень понесених витрат на навантаження, вивантаження оцінюваного товару.

Довідка про транспортні витрати не є первинним документом, що підтверджує фактичні витрати, без наявності фінансових документів про оплату.

Розбіжності у платіжних документах: платіжна інструкція № 188 від 10.07.2024 містить посилання на інвойс 134/2024 dd 27.06.2024, тоді як до митного оформлення подано проформу-інвойс DO134/2024 від 27.06.2024; загальна сума за двома платіжними документами (62 692,8 доларів США) не співпадає з загальною сумою згідно проформи-інвойсу (61 152,8 доларів США, хоча Позивач стверджує, що сума проформи-інвойсу 62 692,80 доларів США).

Додатково надані документи (договір № 30/05-1TP та заявка № 16092024-1) не усунули сумнівів та містили нові розбіжності: заявка на перевезення вказувала вагу брутто 21 т., тоді як СМР 15 264 кг; у заявці зазначено вантажовідправника «Global матиас», який не фігурує в інших документах.

У зв`язку з цим, Відповідач дійшов висновку, що заявлений метод визначення митної вартості за ціною договору не може бути застосований через непідтвердження документально та кількісно відомостей, а також через відсутність деяких складових митної вартості. Після консультацій, в ході яких декларант не надав додаткової інформації для застосування інших методів, Відповідач застосував резервний метод.

Товар було випущено у вільний обіг 21.09.2024 за МД № UA100130/2024/284969 під гарантійні зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, врегульовано главою 9 МК України. Згідно з ч. 1 ст. 51 МК України, митна вартість товарів визначається декларантом. Частиною 2 ст. 52 МК України встановлено, що декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Основним методом є метод за ціною договору (ч. 2 ст. 57 МК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Частиною 6 ст. 54 МК України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Під час митного оформлення позивачам не було надано Договір (контракт) про надання транспортно-експедиційних послуг від 30.05.2023 № 30/05-ІТР, який зазначений в рахунку на оплату транспортних послуг від 19.09.2024 № 202. В подальшому даний договір було надано відповідачу.

Позивачем при митному оформленні було заявлено умови поставки CFR - Клайпеда (Литва). Відповідно до положень Інкотермс міжнародний торговий термін «Cost & Freight» (CFR) «Вартість та фрахт» означає, що поставка здійснена продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в названий порт призначення. Однак, ризик втрати або пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять з продавця на покупця.

В той же час, відповідно до наданих до митного офомлення документів не можливо встановити складові витрат на транспортування товару.

Відповідно до умов ІНКОТЕРМС 2010 умови поставки CFR означає, що контрактна (фактурна вартість) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару і експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки (фрахту) до порту призначення, без розвантаження в порту призначення. Таким чином, згідно з даними умовами поставки на продавця покладено обов`язок тільки укласти та сплатити договір транспортування (фрахту), разом із тим всі додаткові витрати та ризики під час транспортування, в тому числі витрати на вивантаження товару, покладаються на покупця.

Відповідно до умов договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 30.05.2023 № 30/05-ІТР між позивачем та ПАТ Шляхбуд (розділ 3) на замовника покладаються обов`язки щодо забезпечення підготовки вантажу до перевезення, здійснення завантаження та розвантаження транспортного засобу Перевізника.

В той же час до митного оформлення було надано документи щодо складських витрат від 05.09.2024 №VPO16478 та від 17.09.2024 № VPO16858 виставлені «VPA LOGISTICS». Крім того, в матеріалах справи міститься заявка на перевезення вантажу №16092024-1 від 16.09.2024 в якій вантажовідправником зазначено Global матиас (відомості про взаємовідносини з яким позивача або перевізника не підтверджені жодним іншим документом)..

На думку суду вказані обставини можуть свідчити про наявність з боку позивача додаткових витрат на транспортування товару, адже здійснення додаткових складських витрат, витрат на завантаження/розвантаження товару та інших пов`язаних з цим можливих витрат повинно було здійснюватись саме позивачем відповідно до умов поставки CFR та договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 30.05.2023 № 30/05-ІТР.

Отже у відповідача були обґрунтовані сумніви щодо належного підтвердження позивачем витрат на транспортування товару, а відповідні докази позивачем не були надані. З огляду на це відповідачем було правомірно не застосовано основний метод визначення митної вартості.

Також про наявність сумнівів у належному визначенні митної вартості свідчили і інші недоліки вказані відповідачем, а саме: неточності у визначенні ваги товару, що перевозився; наявність розбіжностей у платіжних документах та інвойсах, зокрема, у номері інвойсу та загальних сумах.

Суд допускає, що хоча зазначені обставини і можуть вважатися помилками допущеними при оформленні документації, а розбіжність у платіжних інвойсах була обґрунтована позивачем, але сукупність усіх наявних обставин свідчить про непідтвердженість усіх числових значень складової митної вартості товару.

Сукупність вищевказаних недоліків, які Позивач не зміг повністю та беззаперечно усунути шляхом надання додаткових документів (які, навпаки, містили нові суперечності), свідчить про те, що наданий пакет документів не містив повних, достовірних та таких, що піддаються обчисленню, відомостей, що підтверджують числові значення всіх складових митної вартості, зокрема транспортних витрат, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари. Це, відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України, надало митному органу обґрунтовані підстави вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Як наслідок, застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору стало неможливим, оскільки він не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні, та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості.

Митний орган, встановивши неможливість застосування основного методу та провівши консультації з декларантом, за результатами яких було встановлено неможливість застосування другорядних методів за ціною договору щодо ідентичних/подібних товарів (ст. 59, 60 МК України) та методів на основі віднімання/додавання вартості (ст. 62, 63 МК України) через відсутність необхідної інформації, правомірно застосував резервний метод (ст. 64 МК України). Для цього була використана цінова інформація з митної декларації від 12.01.2024 № UA100190/2024/050543.

Дії Відповідача щодо контролю правильності визначення митної вартості, витребування додаткових документів, проведення консультацій та прийняття оскаржуваного Рішення про коригування митної вартості товарів від 21.09.2024 №UA100130/2024/000013/2 були вчинені в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Митним кодексом України.

Таким чином, підстави для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТИОН» відсутні.

Відповідно до ст. 139 КАС України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТИОН» (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Журналістів, буд. 13, кім. 116, код ЄДРПОУ 45002123) до Київської митниці (Україна, 03124, місто Київ, б. Гавела Вацлава, будинок 8А, код ЄДРПОУ 43997555) про визнання протиправним та скасування Рішення про коригування митної вартості товарів від 21.09.2024 №UA100130/2024/000013/2 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені ст. 295 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А. Ю. Рищенко