Ухвала суду № 127764541, 30.05.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

30 травня 2025 рокуСправа №160/3951/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луговської Г. В.,

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по адміністративній справі за його позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування висновку і наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.07.2022 відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі відповідач) про визнання протиправними та скасування висновку і наказу, зобов`язання вчинити певні дії.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.06.2023, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення та рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.07.2022 залишено без змін.

Рішення набрало законної сили 27.06.2023.

Ухвалами Верховного Суду відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Сергієнка Дмитра Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.07.2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.06.2023 року.

До суду засобами електронного зв`язку через підсистему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд рішення суду від 29.07.2022 року за нововиявленими обставинами.

Ухвалою суду від 01.05.2025 року заяву позивача призначено до розгляду у судовому засіданні.

Від відповідача засобами електронного зв`язку через підсистему «Електронний суд» надійшли заперечення проти заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в обґрунтування яких просить суд відмовити у задоволенні вказаної заяви та зазначає, що наявність чи відсутність в діях позивача складу кримінального правопорушення не спростовують факту вчинення останнім дисциплінарного проступку, що став підставою для звільнення з поліції останнього. Судове рішення, яке набрало законної сили, може бути переглянуто на підставі істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Згідно висновків постанови Верховного Суду від 21.04.2021 у справі №826/11952/16, не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж неможуть визнаватися нововиявленими.

У призначене засідання сторони не з`явились, що не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ст.368 КАС України справа розглядається в порядку спрощеного письмового провадження.

При розгляді заяви позивача суд виходить з наступного.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч.1 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду (частина 2 статті 361 КАС України).

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Згідно із частиною 4 зазначеної статті не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Відповідно до правової позиції, яка висловлена Верховним Судом у постанові від 30.01.2020 по справа №127/2-а-4944/11 та в ухвалі від 17.09.2020 по справі №420/4053/19 необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

При цьому, нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Суд зауважує, що такі обставини мають бути істотними - тобто вони мають безумовно впливати на результат вирішення спору, спростовувати факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжувати процесуальні наслідки, впливати на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

Предметом розгляду справи було встановлення правомірності або протиправності висновку дисциплінарної комісії Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на підставі якого винесено наказ №34 о/с від 10.01.2022 про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з 10.01.2022 капітана поліції ОСОБА_1 (0046411) старшого інспектора відділу реагування патрульної поліції Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області та наказу №34 о/с від 05.01.2022 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області по особовому складу в частині звільнення капітана поліції ОСОБА_1 (0046411) старшого інспектора відділу реагування патрульної поліції Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області за п.6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) ч.1 ст.77 Закону України Про Національну поліцію з 10 січня 2022 року.

Посилання на графік несення служби нарядами ВРПП Криворізького РУП, затвердженого начальником ГУНП в Дніпропетровській області Криворізького РУП не було однією з підстав позовної заяви. Вказаний аргумент відсутній у позовній заяві відповідно до ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Разом з тим, про цей графік позивач, як особа, яка певний час працювала в Національній поліції, не міг не знати.

Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з вимогами ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.75 КАС України). Отже, докази повинні містити інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч.1 ст.77 КАС України).

Частиною 4 статті 77 КАС України визначено, що докази суду надають учасники справи.

Позивачем при зверненні зі заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не доведено існування підстав:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду (частина 2 статті 361 КАС України).

Обставини (підстави), зазначені позивачем як нововиявлені, не можуть бути прийняті судом, оскільки судове рішення переглядалось Третім апеляційний адміністративним судом та залишено без змін, а відтак посилання позивача на графік несення служби нарядами ВРПП Криворізького РУП, затвердженого начальником ГУНП в Дніпропетровській області Криворізького РУП не є обставиною, що не було встановлено судом та не був і не міг бути відомий позивачу на час розгляду справи, а отже зазначений аргумент не може бути підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами згідно ч.4 ст.361 КАС України.

Нововиявлені обставини мають бути належним чином доведені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами й не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались адміністративним судом у процесі розгляду справи, натомість заявником не надано нових доказів на підтвердження наявності нововиявленої обставини.

В той же час, не належать до нововиявлених обставин нові докази або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову, спрямоване на переоцінку встановлених судом обставин.

Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Наведене дає підстави для висновку, що нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.

Як зазначено в ухвалі вище, не є нововиявленими обставинами: ті, які виникли після ухвалення рішення (не існували на той момент); ті, на які посилалися як на докази сторони, або об`єктивно могли бути долучені як докази; невчасно подані сторонами докази; офіційні тлумачення Конституційного Суду України тощо.

Окрім цього, Європейський суд з прав людини зазначав, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, №3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03.04.2008).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, №69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18.11.2004).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 30.04.2020 у справі №815/6721/16 (адміністративне провадження №К/9901/51932/18), від 15.05.2020 у справі №820/4725/17 (адміністративне провадження №К/9901/20243/19), від 20.10.2020 у справі №826/15038/17 (адміністративне провадження №К/9901/14833/20).

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Проаналізувавши наведені у заяві обставини в контексті наведених правових норм та зважаючи на вказані правові позиції Верховного Суду, суд вважає, що у даному випадку обставина, на яку посилається позивача графік несення служби нарядами ВРПП Криворізького РУП, затвердженого начальником ГУНП в Дніпропетровській області Криворізького РУП, як на нововиявлену, не відповідає наведеним процесуальним ознакам, оскільки фактично є доказом, який не оцінювався судом, стосовно обставин, що вже були встановлені судом.

Як було зазначено вище, відповідно до ч.4. ст.361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

За приписами ч.6 ст.361 КАС України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Повноваження судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, а не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (рішення від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьов проти України, п. 40).

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Згідно зі статтею 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів". З огляду на це, не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Згідно з вимогами ч.1 та ч.2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Таким чином, кожне судове рішення, підлягає оскарженню в апеляційному та у передбачених випадках касаційному порядку.

За вищевикладених обставин, суд доходить висновку, що наведена заявником обставина не може вважатись нововиявленою у розумінні положень ст.361 КАС України, а відтак, не може слугувати підставою для перегляду судового рішення у даній справі за нововиявленими обставинами.

Згідно з п.1 ч.4 ст.368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

Відповідно до ч.1 ст.369 КАС України, у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що відсутні підстави для перегляду за нововиявленими обставинами рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/3951/22 від 29.07.2022р., оскільки зазначені заявником обставини не є нововиявленими у розумінні вимог ст.361 КАС України, не впливають на правильність і законність рішення, тому заява позивача задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 194, 205, 241-243, 248, 256, 361, 368, 369 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по адміністративній справі за його позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування висновку і наказу, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Копію ухвали надіслати сторонам до електронного кабінету.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В. Луговська