Рішення № 127764426, 30.05.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2025 рокуСправа №160/12138/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій з урахуванням її уточнень від 13.05.2025 року, просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №77834054 від 16.04.2025 р., винесену державним виконавцем Саксаганського відділу державної виконавчої служби у м.Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Фелдеші А.М.;

- зобов`язати відповідача скасувати заходи примусового виконання у виконавчому провадженні №77834054 від 16.04.2025 р.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що згідно із постановою про відкриття виконавчого провадження №77834054 від 16.04.2025 р. державним виконавцем розглянута заява стягувача ІНФОРМАЦІЯ_1 про примусове виконання постанови №уп/15698/1 від 25.10.2024 про стягнення з нього штрафу у розмірі 51 000 грн. У межах відкритого виконавчого провадження №77834054 від 16.04.2025 р. державним виконавцем винесені постанови про арешт коштів боржника, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору по відношенню до нього у якості заходів примусового виконання. Він вважає, що постанова про відкриття виконавчого провадження №77834054 від 16.04.2025 р. є протиправною та підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Згідно із ч.1 ст.307 КУпАП встановлює, що штраф має бути оплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Однак, про існування такої постанови він дізнався лише через виявлення факту відкриття виконавчого провадження по відношенню до нього, сама ж постанова йому не вручалася та ним не оскаржувалась, її зміст не відомий. Разом з тим, ч.1 ст.303 КУпАП чітко наголошує, що не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. Тобто, згідно із положеннями ст.303 КУпАП, строк примусового виконання вищезазначеної постанови сплив 25.01.2025 р. Таким чином, державним виконавцем Саксаганського відділу ДВС у м.Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Фелдеші А.М. необхідно було повернути таку постанову стягувачу без прийняття до виконання у порядку п.2 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження». Зазначені обставини й стали підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.05.2025 року позовна заява була залишена без руху через невідповідність приписам ст.ст.160, 161 КАС України та запропоновано позивачу протягом десяти днів усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду уточненої позовної заяви, для суду та складу сторін, з додержанням вимог статей 160 та 161 КАС України та доказів доплати судового збору у розмірі 3 633,60 грн

На виконання ухвали суду 13.05.2025 року позивачем були усунуті недоліки позовної заяви, а саме надано до суду уточнену позовну заяву.

Ухвалою суду від 14.05.2025 року прийнято уточнену позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку ст.287 КАС України. Цією ж ухвалою зобов`язано відповідача надати до суду завірені належним чином копії матеріалів виконавчого провадження №77834054.

До суду 15.05.2025 року від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів, в якому останній просив долучити матеріали виконавчого провадження №77834054.

На виконання вимог ухвали суду, 20.05.2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказано, що з 16.04.2025 року по теперішній час на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження №77834054 з примусового виконання постанови №уп/15698/1 від 25.10.2024 року, яка видана ІНФОРМАЦІЯ_2 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 51 000 грн. Стягувачем до відділу 10.04.2025 р. №УП3389/6 направлено заяву про прийняття до примусового виконання постанови №уп/15698/1 від 25.10.2024 р. про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення в подвійному розмірі згідно із ст.308 КУпАП, в сумі 51 000 грн. з ОСОБА_1 . Державним виконавцем керуючись ст.ст.3, 4, 25, 26 Закону України «Про виконавче провадження» та враховуючи Закон України «Про внесення зміни до розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про виконавче провадження № 2129-IX від 15.03.2022 р. було доповнено розділ XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про виконавче провадження пунктом 10-2, в якому, зокрема, міститься норма про те, що визначені цим законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану винесена постанова про відкриття виконавчого провадження від 16.04.2025 р. копії якої направлено сторонам рекомендованим поштовим відправленням №28.11-30/107006 в порядку ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження». Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження. За таких обставин, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

13.05.2025 року від позивача надійшли пояснення, в яких зазначено, що постанова про накладення адміністративного стягнення №уп/15698/1 від 25.10.2024 р. набрала чинності 25.10.2024 р., оскільки вона не була оскаржена. Таким чином, згідно із ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження», строк пред`явлення цієї постанови до виконання становить три місяці до 25.01.2025 р. Факт звернення стягувача із заявою про примусове виконання лише 10.04.2025 р., підтверджує порушення строку, передбаченого законодавством. У відзиві відповідач посилаються на пункт 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» як на підставу переривання строків. Проте дана норма не може бути застосована до постанов, винесених після 24.02.2022 року, тобто після початку дії воєнного стану. Постанова №уп/15698/1 винесена 25.10.2024 року, тобто під час дії воєнного стану. Отже, строки пред`явлення виконавчого документа в цьому випадку не перериваються, і згаданий пункт 10-2 не підлягає застосуванню.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію сторін, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що 25.10.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_3 винесено постанову №уп/15698/1 у справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 25 500 грн. за вчинення порушення відповідальність за яке передбачена частиною 3 статті 210-1 КУпАП.

У постанові №уп/15698/1 від 25.10.2024 року зазначено, що у разі несплати штрафу у строк встановлений частиною 2 статті 308 КУпАП в порядку примусового виконання цієї постанови органи державної виконавчої служби з правопорушника стягують штраф у подвійному розмірі 51 000 грн.

Постанова серії №уп/15698/1 набрала законної сили 04.11.2024 року, строк пред`явлення до виконання до 04.01.2025 року.

10.04.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 надіслано заяву до Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про примусове виконання постанови №уп/15698/1 від 25.10.2024 р. про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення в подвійному розмірі згідно із ст.308 КУпАП в сумі 51 000 грн. з ОСОБА_1

16.04.2025 року державним виконавцем Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Фелдеші А.М. керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №77834054, з примусового виконання постанови №уп/15698/1 від 25.10.2024 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_3 про стягнення штрафу у розмірі 51 000 грн.

16.04.2025 року державним виконавцем Фелдеші А.М. керуючись статтями 3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про стягнення виконавчого збору №77834054, з примусового виконання постанови №уп/15698/1 від 25.10.2024 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_3 про стягнення штрафу у розмірі 51 000 грн. та постановлено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 5 100 грн.

16.04.2025 року державним виконавцем Фелдеші А.М. керуючись статтею 42 Закону України «Про виконавче провадження» та відповідно до пункту 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. №512/5, винесено постанову про розподіл мінімальних витрат виконавчого провадження №77834054, з примусового виконання постанови №уп/15698/1 від 25.10.2024 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_3 про стягнення штрафу у розмірі 51 000 грн. та визначено для боржника розмір мінімальних витрат виконавчого провадження 368 грн.

16.04.2025 року державним виконавцем Фелдеші А.М. керуючись статтями 18, 48, 56 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про арешт коштів боржника №77834054, з примусового виконання постанови №уп/15698/1 від 25.10.2024 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_3 про стягнення штрафу у розмірі 51 000 грн.

17.04.2025 року державним виконавцем Фелдеші А.М. керуючись статтями 10, 68, 69, 70 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника №77834054, з примусового виконання постанови №уп/15698/1 від 25.10.2024 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_3 про стягнення штрафу у розмірі 51 000 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII), а також Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 р. № 1403-VIII (далі - Закон № 1403-VIII).

Відповідно до ст.1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина перша статті 5 Закону № 1403-VIII).

В силу ч.1 ст.13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із п.1 ч.1 ст.26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: рішень інших державних органів, рішень (актів) Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.

Частиною 1 статті 4 Закону №1404-VIII визначено вимоги до виконавчого документа, у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

За змістом ч.4 ст.4 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо:

1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);

2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання;

Згідно із ч.5 ст.26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Системний аналіз наведених норм Закону України "Про виконавче провадження" дає підстави для висновку, що у разі надходження на виконання виконавчого документа, державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження або прийняти рішення про повернення виконавчого документа стягувачеві без прийняття його до виконання. Вчинення державним виконавцем будь-яких інших виконавчих дій чинне законодавство не передбачає.

Спірність питання у даній справі полягає у правомірності постанови про відкриття виконавчого провадження № 77834054 від 16.04.2025 з примусового виконання постанови №уп/15698/1 від 25.10.2024 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку.

Як зазначалося вище, за положеннями пункту 6 частини 1 статті 3 Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Відповідно до наявної у справі копії постанови №уп/15698/1 від 25.10.2024 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, відповідно до якої на ОСОБА_1 накладено штраф є виконавчим документом та вступив в силу 04.11.2024 р.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» постанова може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців.

При цьому відповідно до статті 303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Отже, недотримання строків пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання є підставою для повернення такого виконавчого документа стягувачу без його виконання.

Водночас, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та триває на даний час.

Станом на момент виникнення спірних правовідносин та станом на сьогоднішній час строк дії воєнного стану продовжений.

Згідно із пунктом 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII, доповненого Законом України від 15.03.2022 р. №2129-ІХ, який набрав чинності з 26.03.2022 року, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Звертаючись до фактичних обставин цієї справи, спірна постанова про відкриття виконавчого провадження у виконавчому провадженні № 77834054 прийнята відповідачем 16.04.2025 року, тобто після набрання чинності Законом №2129-IX.

Оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом №1404-VIII, як спеціальним нормативно-правовим актом, у даному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.03.2023 у справі №260/2595/22.

З огляду на викладене, суд не погоджується з доводами позивача про пропуск стягувачем строку пред`явлення до виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, обґрунтування позивача щодо протиправності винесеної постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.04.2025 року з підстави пропуску стягувачем строку пред`явлення виконавчого документа до виконання не є доведеними, а дії відповідача стосовно відкриття виконавчого провадження є правомірними.

Крім того, суд відхиляє аргументи позивача щодо його обізнаності про постанову №уп/15698/1 від 25.10.2024 року лише під час виконавчого провадження, оскільки зазначені обставини не є предметом спору у цій справі та не впливають на висновки суду щодо правомірності постанови про відкриття виконавчого провадження.

Крім того, суд зауважує, що державний виконавець, за наявності відмітки у постанові про набрання нею чинності, не наділений законом повноваженнями перевіряти обставини надсилання позивачеві даної постанови, яка є виконавчим документом.

Означеної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 09.02.2023 року по справі №380/16826/21.

Суд також враховує висновки Верховного Суду у постанові від 06.05.2020 року у справі №815/6844/17 відповідно до яких, органи ДВС і приватні виконавці у силу Закону України «Про виконавче провадження» не наділені повноваженнями перевірки факту оскарження відповідної постанови (виконавчого документу) в судовому порядку, перевірки правильності заповнення найменувань сторін виконавчого провадження тощо. Отримавши виконавчий документ, державний виконавець обтяжений обов`язком винести постанову про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня.

Отже, суд зазначає, що оскаржувана постанова від 16.04.2025 року про відкриття виконавчого провадження №77834054 винесена державним виконавцем в порядку та у спосіб, передбачені чинним законодавством та з дотриманням принципів обґрунтованості та законності.

Оскільки суд дійшов висновку про правомірність дій відповідача щодо винесення постанови від 16.04.2025 року про відкриття виконавчого провадження №77834054, то підстави для задоволення похідних позовних вимог щодо скасування заходів примусового виконання у виконавчому провадженні №77834054 від 16.04.2025 р., відсутні.

Крім того, постанова №уп/15698/1 від 25.10.2024 року, видана ІНФОРМАЦІЯ_3 позивачем не оскаржувалася.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 262, 287 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі (вул.Віталія Матусевича, буд.41, м.Кривий Ріг, 50065, код ЄДРПОУ 3454897) про визнання протиправною та скасування постанови.

Судовий збір не стягується.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.272 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені ч.6 ст.287 КАС України.

Суддя К.С. Кучма