Рішення № 127763777, 11.03.2025, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/11812/23

провадження № 2/361/2384/24

11.03.2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

11 березня 2025 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого-судді Дутчака І.М.,за участю секретаря Лебідя В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

У грудні 2023 року Акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь суму заборгованості за кредитним договором №PLMWCL9EPD0252 від 05 липня 2012 року в загальному розмірі 58889 грн. 06 коп.

В обґрунтування позову зазначало, що 05 липня 2012 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством комерційний банк ПриватБанк, яке змінило своє найменування на Акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк (далі АТКБПриватБанк або Банк) був укладений кредитний договір шляхом підписання ОСОБА_1 (далі Позичальник або Клієнт) заяви позичальника №PLMWCL9EPD0252. За умовами цього кредитного договору Банк надає Позичальнику строковий кредит у сумі 49234 грн. на строк 192 місяці з 05 липня 2012 року по 04 липня 2028 року включно, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,34% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: до 05 вересня один раз на рік Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щорічний платіж) у сумі 7753 грн. 20 коп. для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотків, винагороди, комісії, також інших витрат згідно Умов та правил надання банківських послуг. Дата останнього погашення заборгованості має бути не пізнішою ніж 04липня 2028 року.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом із Умовами надання кредиту фізичним особам Розстрочка складає між нею і Банком Договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві.

Банк взяті на себе зобов`язання за кредитним договором виконав, надав Позичальникові кредит у зазначеній сумі. Проте відповідач своїх зобов`язань за цим кредитним договором належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 15 грудня 2023 року ОСОБА_1 має перед Банком заборгованість за вказаним вище договором на загальну суму 58889 грн. 06 коп., з яких: 35557 грн. 61 коп. заборгованість за тілом кредиту, 21240 грн. 42 коп. заборгованість за відсотками за користування кредитом, 2091 грн. 03 коп. пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Представник позивача Меркулова В.В. у судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, у якій просила суд розглянути справу за її відсутності, позов підтримує, просила суд задовольнити позов повністю. Проти ухвалення у справі заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 повторно у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином за зареєстрованим місцем її проживання, про причини неявки суд вона не повідомила, відзив на позов та будь-яких заперечень проти позову до суду не подавав.

За змістом ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з`явився без поважних причин або без повідомлення причин неявки та не подав відзив на позов, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Провівши заочний розгляд справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 05 липня 2012 року між ОСОБА_1 та АТКБПриватБанк був укладений кредитний договір шляхом підписання відповідачем заяви позичальника №PLMWCL9EPD0252.

За умовами вказаного кредитного договору Банк надає Позичальнику строковий кредит у сумі 49234 грн. на строк 192 місяці з 05 липня 2012 року по 04 липня 2028 року включно, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,34% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: до 05 вересня один раз на рік Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щорічний платіж) у сумі 7753 грн. 20 коп. для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотків, винагороди, комісії, також інших витрат згідно Умов та правил надання банківських послуг. Дата останнього погашення заборгованості має бути не пізнішою ніж 04 липня 2028 року. Позичальник зобов`язується повернути суму кредиту, відсотків, винагороди відповідно до Заяви та Умов. При порушенні Позичальником зобов`язань із погашення кредиту, Позичальник сплачує Банку пеню, розмір якої зазначений в Умовах та правилах за кожен день прострочки.

Позивачем АТКБПриватБанк свої зобов`язання за кредитним договором виконано, надано відповідачу ОСОБА_1 кредит у визначеному договором розмірі.

Разом з тим, у порушення умов договору та вимог закону свої зобов`язання за вказаним вище кредитним договором ОСОБА_1 належним чином не виконує, щорічні платежі на погашення заборгованості не здійснює.

Із наданого суду позивачем розрахунку суми заборгованості за кредитним договором №PLMWCL9EPD0252 від 05 липня 2012 року вбачається, що станом на 15 грудня 2023 року внаслідок невиконання належним чином відповідачем своїх зобов`язань за цим договором, ОСОБА_1 має перед АТКБПриватБанк заборгованість за даним договором на загальну суму 58889 грн. 06 коп., з яких: 35557 грн. 61 коп. заборгованість за тілом кредиту, у тому числі 35557 грн. 61 коп. заборгованість за простроченим тілом кредиту, 21240 грн. 42 коп. заборгованість за простроченими відсотками, 2091 грн. 03 коп. нарахована пеня.

Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ч. 1 ст. 526 ЦК України закріплено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

У ч. 1 ст. 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно із ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ст. 10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

У ч. 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

За змістом ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи, що ОСОБА_1 належним чином не виконує своїх зобов`язань за кредитним договором №PLMWCL9EPD0252 від 05 липня 2012 року, щорічні платежі визначені цим договором для погашення заборгованості за кредитом та процентів за користування кредитом не сплачує, внаслідок чого станом на 15 грудня 2023 року вона має заборгованість за цим кредитним договором за тілом кредиту в розмірі 35557 грн. 61 коп. та за процентами в розмірі 21240 грн. 42 коп., суд дійшов висновку, що позов АТКБПриватБанк у цій частині вимог є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

АТКБПриватБанк, звертаючись до суду з цим позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, крім простроченого тіла кредиту в розмірі 35557 грн. 61 коп. та прострочених процентів в розмірі 21240 грн. 42 коп., просить також стягнути з ОСОБА_1 на користь Банку пеню в розмірі 2091 грн. 03 коп.

У ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У підписаній ОСОБА_1 заяві позичальника №PLMWCL9EPD0252 від 05 липня 2012 року розмір пені за порушення Позичальником зобов`язань із погашення кредиту не зазначений.

Банк, обґрунтовуючи право вимоги у цій частині, у тому числі їх розмір та порядок нарахування, крім зави позичальника та розрахунку заборгованості за кредитним договором №PLMWCL9EPD0252 від 05 липня 2012 року, посилався на Умовами надання кредиту фізичним особам Розстрочка.

Матеріали справи не містять підтвердження того, що саме ці Умови та правила і розуміла відповідач, ознайомилася та погодилася з ними, підписуючи заяві позичальника №PLMWCL9EPD0252 від 05 липня 2012 року, а також те, що вказаний документ на момент отримання Позичальником кредитних коштів взагалі містив умови, зокрема, й щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та саме у зазначеному в цьому документі розмірі і порядку нарахування, що додані Банком до позовної заяви.

Верховний Суд України у постанові від 11 березня 2015 року у справі №6-16цс15 вказав на те, що роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (Банку), яка може вносити та вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Суд вважає, що у даному випадку до правовідносин, які виникли між сторонами, неможливо застосувати положення ч. 1 ст. 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТКБПриватБанк з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення Банку до суду із даним позовом. Кредитор міг додати до позовної заяви Витяги з Тарифів і Умов та правил у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяги із Тарифів і Умов та правил не можуть розцінюватися судом як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили в письмовій формі ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку, які розміщені на офіційному веб-сайті АТКБПриватБанк за посиланням https://privatbank.ua/terms/ Архів договорів не можуть вважатися складовою частиною спірного кредитного договору, оскільки вони не містять інформації щодо особистого підпису Позичальника на документах, якими Банк обґрунтовує свої вимоги.

Така правова позиція про неможливість вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору Умови надання споживчого кредиту фізичним особам (Розстрочка, Стандарт), якщо такі Умови не містять підпису Позичальника, викладена Верховним Судом України у постанові від 11 березня 2015 року у справі №6-16цс15.

За змістом ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 12, ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що правові підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача АТКБПриватБанк суми нарахованої пені в розмірі 2091грн. 03 коп. відсутні, тому позов у цій частині вимог задоволенню не підлягає.

Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, враховуючи, що ОСОБА_1 належним чином своїх зобов`язань за кредитним договором №PLMWCL9EPD0252 від 05 липня 2012 року не виконує, щорічні платежі на погашення заборгованості за кредитом та процентами вона не здійснює, суд дійшов висновку, що позов АТКБПриватБанк підлягає задоволенню лише частково, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №PLMWCL9EPD0252 від 05 липня 2012 року в загальному розмірі 56798 грн. 03коп. яка складається із суми заборгованості за простроченим тілом кредиту в розмірі 35557грн. 61 коп. та суми заборгованості за простроченими процентами в розмірі 21240 грн. 42коп., в іншій частині вимог позов Банку задоволенню не підлягає.

Також відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений Банком при подачі позову судовий збір у розмірі 2147 грн. 20 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 223, 259, 263 265, 280 282 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором №PLMWCL9EPD0252 від 05 липня 2012 року в розмірі 56798 (п`ятдесят шість тисяч сімсот дев`яносто вісім) грн. 03 коп. та судовий збір у розмірі 2147(дві тисячі сто сорок сім) грн. 20 коп.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом двадцяти днів з дня вручення йому копії цього рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивачем апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Дутчак І. М.