Рішення № 127762791, 29.05.2025, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/131/25

Провадження 2/681/219/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2025 року м.Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Іллюка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення(виклику)сторін в м. Полонному цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (далі - ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ»звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та просить стягнути з відповідача заборгованість за укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» договором № 4366513 від 07.02.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (далі - Договір) в сумі 63855,00 грн, посилаючись на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що відповідно до Договору відповідач 07.02.2024 отримав суму кредиту в розмірі 6600,00 грн на строк 350 днів з датою повернення кредиту 22.01.2025 та погодженою відсотковою ставкою 2,5 % в день.

Через невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань за кредитором, 25.10.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» як клієнтом, та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» (далі- ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА») як фактором (з 10.12.2024 -ТОВ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ»),укладено договір факторингу № 25/10/2024, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за Договором на суму 52470,00 грн, з яких 6600,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 42570,00 грн заборгованість за процентами за користування кредитом та 3300,00 грн - штрафні санкції.

Крім того, новий кредитор нарахував згідно з умовами Договору відсотки за 89 календарних днів на суму 14685,00 грн.

Тому з метою захисту прав кредитора, позивач просить задовольнити заявлені вимоги.

Загалом позивач просить суд стягнути з відповідача 63855, 00 грн заборгованості за указаним вище кредитним договором.

Відповідачу копія ухвали про відкриття провадження, пам`ятка про права та обов`язки надсилалась судом 06.05.2025 за його зареєстрованим місцем проживання, що відповідає місцю проживання, вказаним в позовній заяві.

Відправлення вручено 13.05.2025. У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подав.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 10.02.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Копію позовної заяви з додатками відповідачу направлено позивачем цінним листом (а.с. 99).

Представник позивача Городніщева Є.О. просить, у разі відсутності відзиву відповідача, розгляд справи проводити за її відсутності.

Відповідно до ч. 5ст. 279ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

3. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом установлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

07.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи цього Товариства укладено Договір (а.с. 25-35).

Згідно з пунктами 1.2-1.3 Договору сума кредиту (загальний розмір) складає 6600,00 грн, строк кредиту 350 днів. Окрім того, зазначено, що детальні терміни повернення (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до Договору.

Відповідно до п. 1.4.1 Договору, стандартна процентна ставка становить 2,50 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього договору.

Пункт 1.4.2 Договору визначає, що знижена процентна ставка становить 1,63 % за кожний день користування кредитом та застосовується, якщо клієнт до 02.03.2024 (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за указаною вище датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт як учасник програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандарту процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших клієнтів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки.

Договір з додатками і паспорт споживчого кредиту до договору підписаний відповідачем 07.02.2024 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «96776».

Додатки до Договору (а.с. 35, зворот 36) та паспорт споживчого кредиту (а.с. 38-40) містить вказівку на суму кредиту, строк його видачі, знижену і стандартну відсоткові ставки, орієнтовну загальну вартість кредиту штрафи тощо.

Також п. 2.1. Договору визначено, що товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № 5168ХХХХХХ5325.

Листом від 01.11.2024 № 20241101-3131 ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» підтвердило факт перерахування коштів 07.02.2024 в сумі 6600,00 грн від ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» на платіжну картку клієнта № НОМЕР_1 (а.с. 19).

Згідно з інформацією, яка надана КБ «ПриватБанк» листом № 20.1.0.0/7-250221/60088-БТ від 27.02.2025 (а.с. 111-112) на ухвалу суду про витребування доказів від 06.02.1015, платіжна карта №5168745650985325 емітована цим банком на ім`я відповідача. Також банком у цьому документі підтверджено факт перерахування на цю платіжну картку 07.02.2024 платежу на суму 6600,00 грн.

25.10.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» укладено договір факторингу № 25/10/2024, згідно з умовами якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» право грошової вимоги за кредитними договорами вказаними у реєстрах боржників (а.с. 88 - 97).

Рішенням № 251124/1 ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» від 25.11.2024, яке зареєстровано державним реєстратором Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації 10.12.2024, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань №1000681070010062201 від 10.12.2024 (а.с. 78) змінено найменування цього товариства на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ».

Згідно з вимогами договору факторингу фактор прийняв реєстр боржників, що підтверджується актом приймання - передачі від 25.10.2024 (а.с. 97).

З витягу з реєстру боржників (а.с. 16) та розрахунку заборгованості ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (а.с. 43-48) судом з`ясовано, що ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» передано право вимоги за Договором в загальній сумі заборгованості 52470,00 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту складає 6600,00 грн, заборгованість за відсотками 42570,00 грн та заборгованість за штрафними санкціями 3300,00 грн.

Про факт відступлення права вимоги за цим Договоромінформовано відповідача листом від 28.10.2024 (а.с. 41, зворот).

Також оскільки станом на дату укладання указаного вище договору факторингу, строк дії Договору не закінчився, тому в межах строку його дії новим кредитором у період з 26.10.2024 по 22.01.2025 (89 календарних днів) здійснено нарахування відсотків за стандартною процентною ставкою в сумі 14685,00 грн, виходячи з розрахунку 6600,00 грн (борг за тілом кредиту) х 2,50% х 89 календарних днів.

4. Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками та норми права, які застосував суд.

За змістом ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України та ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умови договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, необхідно дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди у сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.

Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Згідно зі ст. 64 ЦПК України, докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобовязанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризики настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обовязку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею ст. 1082 ЦК України визначено, що боржник зобовязаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді відбулось. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно з правовою позицією яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Відповідно до 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності; суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом установлено, що ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» виконало свої зобов`язання за Договором, надало відповідачу грошові кошти у розмірі 6600,00 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Своєю чергою відповідач зобов`язання за Договором не виконав, основну суму боргу (кредит) не повернув, проценти за користування кредитом не сплатив.

Зважаючи на оформлені у встановленому порядку Договір та договір факторингу, позивач є належним стягувачем неповернутих кредитних коштів та процентів за їх використання з боржника.

Судом установлено, що нараховані відсотки за кредитним договором в межах строку дії договору та в розмірі визначеному цим правочином, який узгоджений сторонами.

За умовами кредитного договору сума кредиту складає 6600,00 грн, строк кредитування - 350 днів, знижена процентна ставка 1.63 % за кожен день користування кредитом у разі виконання клієнтом умов деталізованих у розділі № 3 цього рішення, стандартна процентна ставка 2,5 % за кожен день користування кредитом застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п. 1.3 договору.

З наданих позивачем розрахунків вбачається, що у період з 07.02.2024 по 02.03.2024 нарахування відсотків здійснювалось за зниженою ставкою за кожний день користування кредитом - 1,63 %, а з 03.03.2024 по 21.04.2024 за стандартною ставкою - 2,5 %.

Однак суд бере до уваги надані позивачем розрахунки заборгованості за Договором у період з 07.02.2024 по 21.04.2024 на суму 12375,00 грн.

Своєю чергою, суд доходить до висновку, що відсотки за користування кредитом з 22.04.2024 по 22.01.2025 підлягають перерахунку з наступних підстав.

Цивільне законодавство встановлює презумпцію свободи договору, яка полягає насамперед у вільному волевиявленні особи на вступ у договірні відносини, а також у вільному визначенні особою умов договору в яких фіксуються взаємні права та обов`язки його сторін.

Свобода договору не є абсолютною (необмеженою), вона існує в рамках норм чинного законодавства, а дії сторін договору мають ґрунтуватися на засадах розумності, добросовісності та справедливості, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначені Законом України «Про споживче кредитування».

Так, Законом України № 3498-IX від 22 листопада 2023 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав законної сили 24 грудня 2023 року, внесено зміни до статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», та доповнено її частиною 5, відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Вказаним Законом України№3498-IXвід22листопада2023року Прикінцевіта перехідніположенняЗаконуУкраїни «Проспоживчекредитування»доповнено пунктом17,вякомупередбачено,щотимчасово,протягом240днівздня набраннячинностіЗакономУкраїни «Провнесеннязміндо деякихзаконівУкраїнищодо удосконаленнядержавногорегулюванняринків фінансовихпослуг»,установити,щомаксимальнийрозмір денноїпроцентноїставкине можеперевищувати: протягомперших120днів-2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Таким чином, нормами Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що при укладенні договорів про споживчий кредит максимальна денна процентна ставка 2,5% застосовується з 24.12.2023 до 21.04.2024 (включно), 1,5% - з 22.04.2024 до 19.08.2024 (включно), а з 20 серпня 2024 діє процентна ставка - 1%.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

На підставі викладеного вище суд дійшов до висновку, що розрахунок заборгованості по відсотках за користування кредитом за період з 22.04.2024 по 22.01.2025становить 22176,00 грн та складається з: 11880,00 грн - відсотки за період з 22.04.2024 по 19.08.2024 (6600,00 грн тіло кредиту х 1,5% х 120 днів), 10296,00 грн відсотки за період з 20.08.2024 по 22.01.2025 (6600 грн тіло кредиту х 1,0 % х 156 днів).

Отже, суд стягує з відповідача відсотки з 07.02.2024 по 21.04.2024 на суму 12375,00 грн та з 22.04.2024 по 22.01.2025 - 22176,00 грн, а всього на суму 34551,00 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, тож з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в загальному розмірі 41151,00 грн (6600,00 грн тіло кредиту; 34551,00 грн проценти за користування).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу.

Враховуючи часткове задоволення позову, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме 64,44 % від 2422,40 грн, що становить 1560,99 грн.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу (п. 3 ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст.141 ЦПК Українипри розв`язанні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договором про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленомузакономпорядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

У ч. 3 ст.12 та ч. 1 ст.81ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ч. 8 ст.141ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції позивач надав договір про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10.03.2024, укладений між адвокатом Городніщевою Є.О. та позивачем (а.с. 86 - 87), заявку № 6456 від 31.12.2024 на виконання доручення до указаного вище договору на загального суму 10000,00 грн (а.с. 21 - 22), акт прийняття - передаваннявиконаних робіт № 6456 від 27.01.2025 на суму 10000,00 грн (а.с. 51 зворот), ордер на надання правової допомоги від 27.01.2025 (а.с. 37), свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с. 79 зворот).

Відповідно до вказаних документів правова допомога адвоката в розмірі 10000,00 полягала в зборі та аналізі доказів і документів для подання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором, складення та оформлення процесуальних документів, представництво інтересів клієнта під час здійснення цивільного судочинства тощо

Разом з тим у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити не співмірність витрату тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі N922/1964/21).

Відповідачемне подано обґрунтованих заперечень щодо розміру витрат на правничу допомогу, які просило стягнути ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ».

Ураховуючи зазначене вище, також те, що і витрати на правничу допомогу підтверджені належними доказами, беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських витрат, задоволення позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування стороні позивача витрат на правничу допомогу в заявленому розмірі.

Керуючись наведеним, ст.ст. 13, 81, 137, 141, 259, 263-265, 268, 273-275, 279-284, 352, 354, 355 ЦПК Українисуд, -

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія«ФІНТРАСТ КАПІТАЛ»заборгованість за договором № 4366513 від 07.02.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту в сумі 41151 (сорок одна тисяча сто п`ятдесят одна) грн 00 коп., яка складається з: 6600 (шість тисяч шістсот) грн 00 коп. боргу за тілом позики, 34551 (тридцять чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят одна) грн 00 коп. відсотків за користування кредитом.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія«ФІНТРАСТ КАПІТАЛ»понесені витрати на правову допомогу в розмірі 10000 (десять тисяч) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія«ФІНТРАСТ КАПІТАЛ»витрати по оплаті судового збору в розмірі 1560 (одна тисяча п`ятсот шістдесят) грн 99 коп.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 44559822, місце розташування: м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2;

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 проживає по АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 29.05.2025.

Суддя Сергій ІЛЛЮК