Ухвала суду № 127762772, 26.05.2025, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

Іменем України

26.05.2025 Справа №607/10595/25 Провадження №1-кс/607/3034/2025

м. Тернопіль

Слідча суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 у режимі відеоконференції з Державної установи «Чортківська установа виконання покарань (№ 26)», захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання старшого слідчоговідділу СУГУНП вТернопільській області ОСОБА_6 ,погоджене прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024210000000364 від 12.08.2024 відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дунаївці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, раніше судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України,

УСТАНОВИЛА:

23.05.2025 старший слідчий відділу розслідуванняособливо тяжкихзлочинів СУГУНП вТернопільській області ОСОБА_6 звернувся до слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024210000000364 від 12.08.2024.

Клопотання мотивоване тим, що групою слідчих СУ ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024210000000364 від 12.08.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 307 КК України.

Під час проведення досудового розслідування встановлено, що у серпні 2024 року, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , будучи наркозалежною особою, обізнаною з діяльністю у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, відбуваючи покарання у камері № 56 ДУ «Чортківська установа виконання покарань (№ 26)», за адресою: вул. Лесі Українки, 3, м. Чортків Тернопільської області, прийняв рішення про особисте збагачення шляхом незаконного придбання, пересилання та зберігання з метою збуту, а також незаконного збуту особливо небезпечних психотропних речовин - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) та 4-ММС (4-метилметкатинону, мефедрону) ув`язненим, які перебувають на території вказаної установи, що є порушенням вимог ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори».

У цей же час, розуміючи, що, перебуваючи на території ДУ «Чортківська установа виконання покарань (№ 26)», реалізувати вказаний умисел він не в змозі, переслідуючи мету швидкого збагачення та незаконного отримання прибутків, з метою приховання та полегшення злочинної діяльності, ОСОБА_4 повідомив своїх знайомих з м. Дунаївці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, а саме ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про свої злочинні наміри, довівши до їх відома деталі вказаного вище злочинного плану.

ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , бажаючи отримувати особисту матеріальну вигоду, керуючись корисливим мотивом, прийняли пропозицію ОСОБА_4 та надали добровільну згоду на участь у вчиненні вказаних злочинів.

Крім цього, ОСОБА_4 з початку серпня 2024 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, усвідомлюючи, що без налагодження каналу надходження особливо небезпечних психотропних речовин реалізувати свій злочинний умисел неможливо, вирішив купувати ці речовини оптом у невстановлених осіб за допомогою месенджера «Telegram».

Так, ОСОБА_4 в період з серпня 2024 року по теперішній час, діючи за попередньою змовою групою осіб, через Інтернет мережу купляв особливо небезпечні психотропні речовини - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) та 4-ММС (4-метилметкатинону, мефедрону), які особисто отримували ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у відділеннях ТОВ «Нова Пошта» у м. Дунаївці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області та які вони приносили за місцем свого проживання по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 .

Надалі у вказаних помешканнях ОСОБА_7 спільно зі ОСОБА_8 здійснювали упакування посилок, ховаючи у побутові речі та продукти харчування особливо небезпечні психотропні речовини - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) та 4-ММС (4-метилметкатинону, мефедрону).

Після цього за допомогою засобів зв`язку ОСОБА_7 спільно зі ОСОБА_8 домовлялися про здійснення відправлень цих речовин за допомогою поштового зв`язку ТОВ «Нова Пошта» з м. Дунаївці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області в ДУ «Чортківська установа виконання покарань (№ 26)».

Таким чиному періодз серпня2024року потеперішній час ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою групою осіб, всупереч Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», порушуючи вимоги Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом, здійснювали незаконне придбання, зберігання, пересилання з метою збуту та збут особливо небезпечних психотропних речовин - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) та 4-ММС (4-метилметкатинону, мефедрону) особам, схильним до їх вживання, на території ДУ «Чортківська установа виконання покарань (№ 26)».

Слідчий зазначив, що у кримінальному провадженні № 12024210000000364від 12.08.2024наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

02.04.2025 у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень,передбачених ч.2ст.307КК України.

03.04.2025 ухвалою слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області до ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 31.05.2025, із визначенням розміру застави 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 грн.

Також слідчий зазначив, що завершити досудове розслідування у строк дії попередньої ухвали про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу неможливо з підстав необхідності проведення ряду слідчих (розшукових) дій, необхідних для забезпечення повного та об`єктивного здійснення досудового розслідування. При цьому ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України та встановлені в ухвалі слідчої судді від 03.04.2025, продовжують існувати та не зменшились.

За таких підстав слідчий просить продовжити відносно ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив клопотання задовольнити. Додатково пояснив, що у клопотанні помилково не вказано про необхідність визначення розміру застави. Вказав, що просить визначити розмір застави із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що визначені в ухвалі слідчої судді від 03.04.2025.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання. Вказала, що підозрюваний має постійне місце проживання, проживає разом із матір`ю та має міцні соціальні зв`язки. Також захисник зазначила, що доцільним є застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту. Разом з тим у випадку продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою просила зменшити запропонований стороною обвинувачення розмір застави, оскільки такий розмір застави є непомірним для ОСОБА_4 .

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, слідча суддя дійшла висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

За змістомст.177КПК Українипідставою застосуваннязапобіжного заходує наявністьобґрунтованої підозриу вчиненніособою кримінальногоправопорушення,а такожнаявність ризиків,які даютьдостатні підставислідчому судді,суду вважати,що підозрюваний,обвинувачений,засуджений можездійснити такідії:1)переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду;2)знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення; 3)незаконно впливатина потерпілого,свідка,іншого підозрюваного,обвинуваченого,експерта,спеціаліста уцьому жкримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальномупровадженню іншимчином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Так, ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024210000000364 від 12.08.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 307 КК України.

02.04.2025 у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень,передбачених ч.2ст.307КК України.

14.05.2025 ухвалою слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області продовжений строк досудового розслідування у кримінальному проваджені № 12024210000000364 від 12.08.2024 до шести місяців, тобто до 02.09.2025.

03.04.2025 ухвалою слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області до ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 31.05.2025, із визначенням розміру застави 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 грн.

При цьому слідча суддя вважала доведеними ризики того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Строк дії даної ухвали закінчується 31.05.2025.

Так, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом (ч. 3 ст. 197 КПК України).

При цьомуклопотання пропродовження строкутримання підвартою,крім відомостей,зазначених устатті 184цього Кодексу,повинно містити: 1)виклад обставин,які свідчатьпро те,що заявленийризик незменшився абоз`явилися новіризики,які виправдовуютьтримання особипід вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою (ч. 3 ст. 199 КПК України).

Так, про обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_4 , та його можливу причетність до вчинених кримінальних правопорушень свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме: протоколи обшуку від 02.04.2025; висновки експерта за результатами проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19/120-25/4236-НЗРАП від 03.04.2025, № СЕ-19/120-25/4410-НЗРАП від 17.04.2025, № СЕ-19/120-25/173-НЗРАП від 24.01.2025, № СЕ-19/120-25/1460-НЗРАП від 12.02.2025, № СЕ-19/120-24/10319-НЗРАП від 17.09.2024; протоколи огляду Інтернет мережі від 19.08.2024, 30.01.2025; протоколи огляду від 28.11.2024, 10.02.2025, 13.02.2025, 02.12.2024, 30.12.2024, 29.01.2025; протокол за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіоконтроль особи та аудіо-, відеоконтроль особи від 09.01.2025; протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 11.02.2025: протокол огляду місця події від 07.09.2024.

Відтак, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення № 14310/88 від 23.10.1994) суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідча суддя встановила, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.

Ураховуючи, що слідча суддя на цьому етапі провадження лише зобов`язана на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні дані слідча суддя доходить висновку про обґрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Також прокурор в судовому засіданні довів існування обставин, які свідчать про те, що ризики, для запобігання яким до ОСОБА_4 був застосований запобіжний захід, не зменшились та продовжують існувати і надалі.

Ризик того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду підтверджується тим, що останній підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, за які передбачене безальтернативне покарання виключно у виді позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна. Слідча суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при о цінюванні ризиків переховування. При цьому ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, є неодруженим, міцність його соціальних зв`язків не доведена, а відтак з метою уникнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 може безперешкодно залишити місце проживання та переховуватись. Відтак слідча суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено, що такий ризик і надалі продовжує існувати.

Так само ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, підтверджується тим, що злочинна діяльність у цьому кримінальному провадженні є багатоепізодною, а досудове розслідування ще триває та відбувається процес збирання доказів, відшукання та вилучення речей і документів, які мають значення для кримінального провадження. Зокрема станом на даний час ще повністю не відшукані психотропні речовини та грошові кошти, одержані від їх реалізації. Відтак, перебуваючи не в умовах тримання під вартою, ОСОБА_4 з метою приховання важливих для кримінального провадження доказів своєї протиправної діяльності зможе безперешкодно знищити чи приховати вказані речі з метою перешкодити слідству довести його вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Щодо ризику впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, то ст. 23 КПК України на стадії судового розгляду доказове значення матимуть показання цих осіб, отримані безпосередньо судом саме під час усного допиту у судовому засіданні. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від цих осіб та дослідження їх судом. Також підозрюваний особисто або через третіх осіб може незаконно впливати, у тому числі шляхом застосування погроз, на інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні з метою ненадання ними показань чи надання показань в його користь.

Також слідча суддя вважає, що ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема пов`язане з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, продовжує існувати та є доведеним стороною обвинувачення. При цьому слідча суддя враховує те, що кримінальні правопорушення, вчинення яких інкримінується ОСОБА_4 , вчинялися з метою отримання прибутку, а відтак підозрюваний, не будучи офіційно працевлаштованим, в подальшому може вчиняти інші кримінальні правопорушення, пов`язані з незаконним збутом наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, з метою особистого збагачення.

Відтак слідча суддя встановила, що ризики, визначені ухвалою слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03.04.2025, на даний час не зменшились та продовжують існувати, що дає підстави продовжити строк запобіжного заходу для стримування таких ризиків.

Крім цього, прокурор довів, що завершити досудове розслідування у строк дії попередньої ухвали про застосування до підозрюваного запобіжного заходу неможливо з підстав необхідності проведення у даному кримінальному провадженні ряду слідчих (розшукових) дій. Зокрема, для виконання завдань кримінального провадження, встановлених ст. 2 КПК України, є необхідним встановлення інших осіб, причетних до вчинення кримінальних правопорушень, проведення низки додаткових слідчих (розшукових) та процесуальних дій, спрямованих на збір доказів з метою повного, всебічного і неупередженого з`ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, виконати інші слідчі дії, потреба в яких може виникнути внаслідок проведення вже визначених слідчих (розшукових) дій.

Оцінюючи можливість застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідча суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьомуКПКУкраїни не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а відтак і наявність підстав для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, слідчою суддею не встановлено.

Крім того, сторона захисту не надала беззаперечних доказів, які б свідчили, що інший захід забезпечення кримінального провадження, ніж тримання під вартою, зможе належним чином усунути ризики, які передбачені ст. 177 КПК України. Так, навіть за умови застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, останній матиме можливість залишити місце проживання та переховуватись від органів до судового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні через засоби мобільного зв`язку, мережу Інтернет чи через третіх осіб, а також вчинити інші кримінальні правопорушення.

При цьому слідча суддя також враховує обставини, визначені ст. 178 КПК України, і відповідно до наданих доказів приймає до уваги, що підозрюваний має постійне місце проживання. Однак слідча суддя вважає, що в світлі наведених вище фактичних даних ці обставини не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені ризики до малоймовірності чи до їх виключення.

З огляду на наведені обставини підозри, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 в разі визнання його винним, слідча суддя не вбачає беззаперечних та обґрунтованих підстав для застосування до ОСОБА_4 будь-якого іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, який би запобіг встановленим ризикам, а також вважає, що застосування менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Відтак слідча суддя доходить висновку, що строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 може бути продовжений на 60 днів. Таке продовження строку запобіжного заходу необхідне для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

При цьому запобіжний захід у виді тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , та є пропорційним меті та завданням цього кримінального провадження.

Крім цього, клопотання про продовження строку тримання під вартою розглядається згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4ст.199КПК України). У свою чергу, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбаченихКПК України, крім випадків, передбачених ч. 4ст.183КПК України(абз. 1 ч. 3ст.183КПК України).

Отже, застава (як альтернатива триманню під вартою) є складовою запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обґрунтованість її розміру (як еквіваленту триманню під вартою) підлягає перевірці щоразу при вирішенні питання щодо продовження строку тримання під вартою.

При цьому відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Так, ухвалою слідчої судді від 03.04.2025 ОСОБА_4 визначено заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 гривень.

Виходячи з мети застосування запобіжного заходу, характеру діянь, які ставляться в вину ОСОБА_4 , слідча суддя доходить висновку про відсутність підстав для зменшення розміру застави.

При цьому такий розмір застави є прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, зокрема у рішенні від 20.11.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Також слідча суддя вважає, що такий розмір застави не є непомірним для підозрюваного, зважаючи на те, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , вчинялися з метою незаконного збагачення. При цьому сама по собі несплата застави за ухвалою слідчої судді від 03.04.2025 не свідчить про те, що такий розмір застави є для підозрюваного непомірним. Водночас такий розмір застави є суттєвим для майнового стану ОСОБА_4 та небажаним для втрати, а відтак дієвим для виконання завдань цього кримінального провадження та запобігання встановленим ризикам.

Керуючись ст. 177, 178, 183, 184, 197, 199, 205, 309, 369-372, 379, 532 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання старшого слідчоговідділу СУГУНП вТернопільській області ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024210000000364 від 12.08.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 307 КК України, задовольнити повністю.

Продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 (шістдесят) днів.

Установити строк дії ухвали в частині продовження строку запобіжного заходу до 24.07.2025.

Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень. Застава має бути внесена на депозитний рахунок з такими реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26198838; отримувач: ТУ ДСА України у Тернопільській області; банк отримувача: ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО): 820172; рахунок отримувача: UA358201720355219001000003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12024210000000364 від 12.08.2024 за ухвалою слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.05.2025.

У разі внесення застави ОСОБА_4 звільнити з-під варти та покласти на нього обов`язки, передбачені статтею 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у цьому ж кримінальному провадженні;

- у разі наявності здати до Державної міграційної служби свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважатиметься таким, до якого застосований запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави встановити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків до 26.07.2025.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у цьому кримінальному провадженні.

Копію ухвали негайно після її оголошення направити підозрюваному ОСОБА_4 .

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідча суддя ОСОБА_1