Рішення № 127758802, 27.05.2025, Херсонський міський суд Херсонської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №766/24370/19

Пров. №2/766/1633/25

27 травня 2025 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області в складі: головуючого судді Ус О.В., секретар судового засідання Петішкін О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

АТ КБ "Приватбанк" 06.12.2019 року звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_1 , мотивуючи позов тим, що відповідно до укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт від 10.11.2016 року ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 7453,60 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач не виконав умови договору та має заборгованість за кредитом та відсоткам за користування кредитом станом на 05.11.2019 року в загальній сумі 12336,29 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача. Окрім того, просить стягнути на свою користь судові витрати у вигляді суми сплаченого судового збору в сумі 1921,00 грн.

Заочним рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 06.11.2020 року позов задоволено в повному обсязі.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 24.12.2020 року заочне рішення скасовано, справу призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судовий розгляд.

07.04.2021 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому вказав, що відповідач фактично не отримував кредитні кошти в розмірі 7453,60 грн., про що свідчить назва визначеної угоди - генеральна угода про реструктуризацію, тобто у відповідача існувала заборгованість та сторони досягли угоди про перекредитування на інших умовах. Матеріали справи не містять підтверджень того, що саме додані до позовної заяви витяг з тарифів та умов та правил підписано відповідачем. Розрахунок заборгованості не підтверджує існування або відсутність, розмір заборгованості з огляду на те, що за своєю природою розрахунок не відповідає вимогам належності та допустимості доказів, тощо. Просив відмовити у задоволенні позову.

22.04.2021 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, який за змістом аналогічний відзиву поданому 07.04.2021 р.

29.04.2021 року представником позивача подано відповідь на відзив, у якій просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

15.11.2021 року представником відповідача подано клопотання про застосування строків позовної давності.

24 лютого 2022 року відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб. Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 07 листопада 2022 року № 577/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, який в подальшому було продовжено.

Розпорядженням голови Верховного Суду №1/0/9-22 від 06.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ підсудних Херсонському міському суду Херсонської області.

Рішенням Вищої ради правосуддя №566/0/15-23 від 30.05.2023 р. «Про відновлення роботи Херсонського міського суду Херсонської області, зміну територіальної підсудності судових справ окремих судів Херсонської області, відтермінування початку відновлення роботи Білозерського районного суду Херсонської області», зокрема вирішено відновити з 1 червня 2023 року роботу Херсонського міського суду Херсонської області, територіальну підсудність судових справ якого змінено розпорядженнями Голови Верховного Суду від 6 березня 2022 року № 1/0/9-22 (зі змінами, внесеними розпорядженням Голови Верховного Суду від 26 вересня 2022 року № 52), від 10 січня 2023 року № 2. Датою початку процесуальної діяльності, зокрема, Херсонського міського суду Херсонської області визначено 12 червня 2023 року.

Після відновлення роботи суду, проведення інвентаризації, призначено розгляд справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в прохальній частині позову просив проводити розгляд справи у відсутність, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Представником відповідача подано заяву про розгляд справи у відсутність.

За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється

Суд, дослідив матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт від 10.11.2016 року, сторони домовилися про реструктуризацію заборгованості (арк. справи 9).

За п. 2.1 Генеральної угоди, банк надає позичальнику срочний кредит в розмірі 7453,60 грн., на строк 12 місяців, з 10.11.2016 р. по 30.11.2017 р., шляхом встановлення кредитної лінії на платіжну картку на споживчі цілі в сумі 7453,60 грн. на обмін зобов`язання позичальника по поверненню кредиту, сплаті відсотків в розмірі 1,083% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом у вказані у заяві Умовах та правилах строки. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: починаючи з 1 по 25 число кожного місяця позичальник надає банку грошові кошти (щомісячний платіж) в розмірі 665,74 грн. для погашення заборгованості по кредиту, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотків, а також інших витрат у відповідності до Умов та правил. Дата останнього погашення заборгованості повинна бути не пізніше 30.11.2017 р.

Згідно п. 2.2 Генеральної угоди, згідно ст. 212, 611, 651 ЦК України при порушенні позичальником строків погашення заборгованості, вказаних в цій генеральній угоді, Умовах та правилах, більше ніж на 31 день, по зобов`язанням, строк яких не настав. Сторони домовилися, що строк повернення кредиту рахується 32 день з моменту виникнення порушення. Заборгованість по кредиту, починаючи з 32 дня порушення, вважається простроченою. Позичальник сплачує банку штраф у розмірі 2714,70 грн.

Крім того, вказана Генеральна угода містить положення про те, що ОСОБА_1 ознайомлений та згоден з Умовами та правилами; підтвердив факт надання повної інформації про умови кредитування у ПАТ КБ "Приватбанк", тощо.

За довідкою №б/н ОСОБА_1 згідно кредитного договору №б/н отримав картку № НОМЕР_1 , термін дії до 05/20 року (арк. справи 110).

Згідно виписки з особового рахунку ОСОБА_1 за період з 10.11.2016 р. по 30.04.2020 р. (арк. справи 107-108) вбачається, що відповідач поповнював картку, зокрема: 14.01.2017 р. в розмірі 695,00 грн., 15.02.2017 р. - 698,00 грн. 21.03.2017 р. - 700,00 грн., 31.08.2017 р. - 310,00 грн.. та в останнє 21.03.2018 р. на суму 2000,00 грн., що свідчить про періодичне погашення заборгованості за генеральною угодою, якою встановлено щомісячний платіж в розмірі 665,74 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Умовами генеральної угоди від 10.11.2016 р. передбачено відсотки в розмірі 1,083% на місяць, розмір штрафу, крім того вказано про ознайомлення відповідача із Умовами та Правилами надання інформації про умови кредитування (арк. справи 9), що свідчить про його ознайомлення з вказаними умовами, тобто позичальник розумів, ознайомився і погодився з ними, підписуючи генеральну угоду про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням підписання відповідачем умов та правил надання кредиту, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в цій частині.

В той же час, відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності.

Відповідно достатті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четвертастатті 267 ЦК України).

Статтею 253 ЦК Українивизначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

У разі неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредиту, погашення якого відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

У постановах Верховного Суду України від 19 березня 2014 року у справі№ 6-14цс14, від 29 жовтня 2014 року № 6-169цс14, від 30 вересня 2015 року у справі № 6-154цс15 зроблено висновок про те, що кредитна картка діє в межах визначеного нею строку. За кредитним договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту, перебіг позовної давностіщодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу (стаття 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору, а також початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина другастатті 258 ЦК Українипередбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно достатті 253 ЦК Україниперебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Установивши, що останній платіж позичальник здійснив 21.03.2018 р. на суму 2 тис. грн. (арк. справи 107-108), строк дії картки встановлено до 05/20 року, умовами генеральної угоди встановлено строк повернення кредиту не пізніше 30.11.2017 р., а з позовом до суду банк звернувся 06.12.2019 року, суд дійшов висновку про те, що позивачем строк позовної давності не пропущено, з врахуванням останнього платежу 21.03.2018 р., строк позовної давності сплив би 21.03.2021 року; а з врахуванням необхідності повернення грошових коштів за договором - 30.11.2017 р., строк позовної давності в цьому випадку сплив би 30.11.2020 р.

Щодо стягнення пені, то строк позовної давності до вказаних вимог застосовується 1 рік. Позивач звернувся до суду з позовом 06.12.2019 року, а відтак, пеня повинна була бути розрахована за рік, що передував зверненню до суду, тобто з 06.12.2018 року. Згідно наданого розрахунку заборгованості, розмір пені за період з грудня 2018 оку по листопад 2019 року складає 2505,25 грн, які підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 на користь банку заборгованості в розмірі 10153,29 грн.

На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам. Позивач звернувся з позовом про стягнення 12336 грн 29 коп, задоволено позов в сумі 2811,75 грн, що складає 82,30%, а тому з відповідача підлягають стягненню судові витрати у вигляді оплаченого судового збору за подачу позовної заяви в сумі 1580,98 грн.

Підстави для негайного виконання судового рішення відсутні.

Заходи забезпечення позову судом не застосовувалися.

Рішення в повному обсязі складено 27.05.2025 року.

Керуючись ст. 11, 14, 16, 526, 530, 611, 615, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. 2, 3, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 76-81, 83, 89, 141, 258, 259, 263-265, 353, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 14360570) заборгованість за генеральною угодою про реструктуризацію заборгованості від 10.11.2016 року, в розмірі 10153,29 грн. (десять тисяч сто п`ятдесят три гривні двадцять дев`ять копійок).

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 14360570) судовий збір в розмірі 1580,98 грн. (одна тисяча п`ятсот вісімдесят гривень дев`яносто вісім копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Херсонського апеляційного суду безпосередньо.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО. В. Ус