Рішення № 127757818, 30.05.2025, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 587/656/25

Номер провадження 2/573/172/25

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

( з а о ч н е )

30 травня 2025 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді - Замченко А.О.,

з участю секретаря - Півньової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради, ОСОБА_3 , про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в :

06.02.2025 ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 , який у подальшому уточнила. Вказує, що з 08.09.2016 вона перебуває на первинному обліку в Службі у справах дітей Річківської ОТГ у зв`язку з тим, що її мати померла, а батько був засуджений та відбував покарання в місцях позбавлення волі. Рішенням Новоград-Волинської міської ради Житомирської області від 12.10.2016 опікуном ОСОБА_1 призначено ОСОБА_4 . Судовим наказом Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 28.02.2019 з ОСОБА_2 стягнуті аліменти на утримання ОСОБА_1 . Батько неодноразово засуджувався за вчинення кримінальних правопорушень з призначенням покарання у виді позбавлення волі. Після звільнення в 2021 році з місць позбавлення волі ОСОБА_2 не звернувся до органу опіки та піклування для надання йому дозволу на подальше виховання доньки. З грудня 2021 по липень 2023 позивачка проживала з батьком, але з липня 2023 останній не має бажання бачитися з нею та взагалі не спілкується. На даний час вона фактично проживає в м. Суми в сім`ї своєї сестри ОСОБА_3 , перебуває на повному утриманні сестри та її чоловіка. Рішенням Виконавчого комітету Звягельської міської ради від 23.04.2025 припинено піклування ОСОБА_4 над ОСОБА_1 . На даний час ОСОБА_3 бажає встановити піклування над своєю сестрою, у зв`язку з чим подала відповідну заяву до служби у справах дітей, а її чоловік подав заяву про згоду на встановлення піклування.

Посилаючись на викладене, а також на порушення ОСОБА_2 своїх батьківських обов`язків, просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої ОСОБА_1 . Установити над ОСОБА_1 піклування та призначити піклувальником ОСОБА_3 (а. с. 66 - 72).

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник - ОСОБА_5 позов підтримали, просили його задовольнити. Проти постановлення заочного рішення позивачка не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився. За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання останній відсутній, інформації щодо своєї адреси суду не надав, а тому відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що судова повістка вручена йому належним чином (а. с. 38, 115).

Представник третьої особи - Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради Грабар Т.Л. проти задоволення позовних вимог не заперечувала.

Третя особа ОСОБА_3 у судовому засіданні просила задовольнити позов та призначити її піклувальником ОСОБА_1 , про що також подала письмову заяву (а. с. 111).

У зв`язку з тим, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву не подав, за згодою позивача було проведено заочний розгляд справи.

Заслухавши учасників, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_1 , батьками якої в свідоцтві про народження записані ОСОБА_2 і ОСОБА_6 (а. с. 14).

ОСОБА_3 є сестрою ОСОБА_1 по лінії матері ОСОБА_6 (а. с. 18, 46).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 померла (а. с. 15 зв.).

Вироком Білопільського районного суду Сумської області від 06.12.2016 ОСОБА_2 , який мав п`ять непогашених судимостей за вчинення різних злочинів, було засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та на підставі ч. 1 ст. 71 КК України призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі (а. с. 77 зв. - 83).

Розпорядженням голови Білопільської РДА від 08.09.2016 ОСОБА_1 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування (а. с. 84 зв.).

Рішенням Виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради Житомирської області від 12.10.2016 опікуном малолітньої ОСОБА_1 призначено ОСОБА_4 та влаштовано позивачку в сім`ю останньої (а. с. 83 зв. - 84).

Судовим наказом Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 28.02.2019 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 27.02.2019 до досягнення ОСОБА_1 повноліття (а. с. 74).

13.07.2020 ОСОБА_2 звільнено з місць позбавлення волі умовно-достроково (а. с. 85).

15.07.2020 ОСОБА_2 звернувся до служби у справах дітей Білопільської РДА з письмовою заявою про намір повернути на виховання в його сім`ю доньку ОСОБА_1 . У заяві останній вказав, що не мав змоги спілкуватися з донькою, оскільки не знав її місця проживання та контактних даних її опікуна. Просив сприяти в налагодженні стосунків з донькою для її повернення (а. с. 85 зв.).

Як вбачається з листа Річківської сільської ради Сумського району від 09.04.2025 у січні 2022 року управління «Служба у справах дійте» Сумської міської ради повідомило, що ОСОБА_1 нібито поїхала разом з батьком до м. Валки, Богодухівського району, Харківської області. У телефонній розмові ОСОБА_2 підтвердив начальнику служби у справах дітей Річківської сільської ради, що дитина дійсно проживає з ним, останньому було роз`яснено порядок повернення дитини на виховання (а. с. 75 - 76).

Відповідно до листа служби у справах дітей Валківської міської ради Богодухівського району від 23.02.2022 та акту обстеження умов проживання від 22.02.2022 з метою перевірки факту проживання малолітньої ОСОБА_1 співробітниками служби у справах дітей було здійснено виїзд за місцем проживання сім`ї ОСОБА_2 та встановлено, що малолітня ОСОБА_1 проживає разом з батьком і його співмешканкою, її двома неповнолітніми дітьми. Стосунки в сім`ї доброзичливі, батько піклується про доньку, остання забезпечена всім необхідним. З ОСОБА_2 проведено роз`яснювальну роботу щодо порядку повернення дитини на виховання (а. с. 86 - 87).

З листа Річківської сільської ради Сумського району від 09.04.2025 також вбачається, що в січні 2025 у телефонній розмові з ОСОБА_2 з`ясувалося, що ОСОБА_1 проживає в м. Суми в сестри ОСОБА_7 його слів він мав намір повернути дитини та пообіцяв, що підготує всі необхідні документи та надішле їх службі у справах дітей. ОСОБА_2 було надіслано перелік документів для повернення доньки. Більше на телефонні дзвінки та повідомлення ОСОБА_2 не відповідав, будь-які документи не надіслав (а. с. 75 - 76).

Наказом заступника начальника управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради від 21.03.2025 ОСОБА_1 з 21.03.2025 до 21.08.2025 влаштовано в сім`ю ОСОБА_3 (а. с. 73).

З висновку Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради від 28.04.2025 вбачається, що зазначене Управління вважає за можливе позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно його неповнолітньої доньки ОСОБА_1 (а. с. 64). Крім того, у вказаному висновку зазначено, що рішенням Виконавчого комітету Звягельської міської ради від 23.04.2025 №1488 припинено піклування ОСОБА_4 щодо ОСОБА_1 . На даний час ОСОБА_1 проживає в родині своєї сестри ОСОБА_3 . Дівчинка не бачила батька майже два роки, він їй телефонує дуже рідко, не вітає з днем народження, з іншими святами (а. с. 64).

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно з ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 7 ст. 7 СК України).

Частиною 2 ст. 1 Конвенції про здійснення прав дітей від 25.01.1996, ратифікованої Законом України від 03.08.2006 №69-V, визначено, що предметом цієї Конвенції є - у найвищих інтересах дітей - підтримка їхніх прав, надання дітям процесуальних прав та сприяння здійсненню ними цих прав шляхом забезпечення становища, при якому діти особисто або через інших осіб чи органи поінформовані та допущені до участі в розгляді судовим органом справ, що їх стосуються.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 №789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України (ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства» кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов`язків щодо виховання дітей, захищає права сім`ї, сприяє розвитку системи послуг з підтримки сімей з дітьми та мережі дитячих закладів.

Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення ЄСПЛ у справі «Мамчур проти України», №10383/09, §100, від 16.07.2015).

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07.12.2006 (заява №31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграфи 57, 58).

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Зокрема, пунктом 2 ч. 1 ст. 164 СК України визначено, що мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу (ч. 4 ст. 164 СК України).

Тлумачення пункту 2 ч. 1 ст. 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Відповідно до пунктів 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 №3, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Згідно зі ст. 12 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 №789-ХІІ, держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.

З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.

Відповідно до положень ст. 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей від 25.01.1996, ратифікованої Верховною Радою України 03.08.2006, під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган надає можливість дитині висловлювати її думки і приділяє їм належну увагу.

Згідно зі ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї.

Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

У судовому засіданні неповнолітня ОСОБА_1 у присутності педагога пояснила суду, що останні 2 роки батько взагалі з нею не спілкувався, не цікавився її життям, не надавав фінансову допомогу.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не піклується про фізичний і духовний розвиток своєї доньки, не проявляє до неї інтересу, позов слід задовольнити.

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 243 СК України опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування.

Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.

Згідно з ч. 4 ст. 60 ЦК України суд встановлює піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до ч. 2 - 4 ст. 63 ЦК України опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою.

Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

При призначенні опікуна для малолітньої особи та при призначенні піклувальника для неповнолітньої особи враховується бажання підопічного.

З висновку управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради від 28.04.2025 вбачається, що вказане управління, з урахуванням поданих ОСОБА_3 документів, просить призначити останню піклувальником над ОСОБА_1 (а. с. 65).

Таким чином, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 піклувальником неповнолітньої ОСОБА_1 .

Відповідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути 1211 грн 20 коп. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 258, 259, 263-265, 280-285 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), треті особи: Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради (40034, Сумська область, м. Суми, вул. Харківська, 35), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно його неповнолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка народилася в с. Вири Білопільського району Сумської області, про що 02 вересня 2010 року складено відповідний актовий запис №14.

Призначити піклувальником неповнолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1211 грн 20 коп. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ЦПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідач має право подати протягом 30 днів з дня проголошення заочного рішення заяву про його перегляд до Білопільського районного суду Сумської області.

Суддя -