Рішення № 127757177, 28.05.2025, Березанський районний суд Миколаївської області

28.05.2025

Справа № 469/1335/24

2/469/226/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2025 року с-ще Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі :

головуючого судді - Гапоненко Н.О.,

за участю секретаря судового засідання - Якубець С.В.,

учасники справи:

представник позивача Городніщева Є.О.- не з`явилась,

відповідач ОСОБА_1 - не з`явилась,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" (на цей час - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" (далі ТОВ ФК "Фінтраст Капітал") 19 вересня 2024 року через систему Електронний суд звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у сумі 38620,89 грн. за електронним договором про надання споживчого кредиту № 5303156 від 30 грудня 2021 року, укладеними між ТОВ Авентус Україна та відповідачем, посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов"язань за вказаним кредитним договором, право вимоги за яким перейшло до позивача на підставі договору факторингу.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідно до договору ТОВ Авентус Україна зобов`язалося надати та надало відповідачу кредит у розмірі 11500,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на належну відповідачу платіжну картку № НОМЕР_1 , зазначену особисто відповідачем в заяві на отримання кредиту, строком на 30 днів; дата повернення кредиту (29.01.2022) вказується в графіку платежів (п.1.4); строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах, визначених в розділі 4 цього договору. Зазначений електронний договір було підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Договором передбачено нарахування процентів. Так, відповідно до п.1.5.2 договору знижена процентна ставка становить 0,76% в день, якщо відповідач в межах строку, визначеного в п.1.4 договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк. Споживач отримає від ТОВ індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач з стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту (до дати пролонгації (не включно), але в будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту, зазначеного в п.1.4 договору, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. 25 січня 2022 року відповідач здійснив оплату в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 2359,80 грн., у зв`язку із чим у відповідності до п.1.4 та п.4.2 договору відбулося продовження строку кредиту ще на 30 днів (до 24.02.2022) з стандартною процентною ставкою 1,90% в день (п.1.5 договору), яка застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п.4.2 договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася авто пролонгація, відповідно до п.4.3 договору. 24 свої зобов`язання щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії договору, в зв`язку з чим договір було авто пролонговано, а строк користування кредитом продовжено на 90 календарних днів поспіль. У зв`язку з введенням воєнного стану на території України в період з 25.02.2022 року по 30.04.2022 року було призупинено нарахування процентів за користування кредитними коштами; у період з 01.05.2022 року по 22.09.2022 року було здійснено нарахування за стандартною процентною ставкою.

15 червня 2022 року за ініціативою ТОВ Авентус Україна в індивідуальному порядку було здійснено списання всіх нарахованих відсотків у сумі 12017,50 грн. та надання можливості виконання боргових зобов`язань строком до 19 липня 2022 року, однак відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії кредитного договору, в зв`язку з чим кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 календарних днів поспіль. Надалі відповідач оплати за кредитним договором не здійснював.

25 вересня 2023 року ТОВ Авентус Україна уклало з ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" договір факторингу №25.09/2023-Ф, за яким первісний кредитор відступив позивачу за плату право грошової вимоги до відповідача за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору № 5303156 від 30 грудня 2021 року у розмірі 33131,50 грн., у тому числі: тіло кредиту 11500,00 грн., нараховані проценти 21631,50 грн..

У зв`язку із простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання позивач просив на підставі ст.625 ЦК України стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 3545,07 грн. та три відсотки річних у розмірі 1944,32 грн., а також витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн..

25 вересня 2024 року судом отримано відомості про зареєстроване місце проживання відповідача.

26 вересня 2024 року судом відкрито провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 28 травня 2025 року здійснено заміну найменування позивачаз "Товариствоз обмеженоювідповідальністю Фінансовакомпанія ФінтрастУкраїна"на "Товариствоз обмеженоювідповідальністю Фінансовакомпанія ФінтрастКапітал".

Представник позивача Городніщева Є.О.у судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання двічі не з`явився та не повідомив причини неявки, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

З матеріалів справи судом встановлено, 30 грудня 2021 року між ТОВ Авентус Україна та відповідачем за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ Авентус Україна було укладено електронний договір № 5303156 про надання споживчого кредиту (далі договір) (а.с.17-22).

Згідно з умовами договору, зокрема п.п. 1.3, 1.4, сума кредиту (загальний розмір) складає 11500,00 грн., строк кредиту 30 днів.

Відповідно до п.1.5.1 договору стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується:

-у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки;

-у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п.4.2 договору;

-у межах нового строку кредиту, якщо відбулася авто пролонгація, відповідно до п.4.3 договору.

Пунктом 1.5.2 встановлена знижена процентна ставка в розмірі 0,76% в день, яка застосовується відповідно до наступних умов.

Якщо споживач у межах строку, визначеного в п.1.4 договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк; споживач, як учасник програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту, але в будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту, зазначеного в п.1.4 договору, а у випадку пролонгації до дати пролонгації (не включно), буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, споживач розуміє та погоджується, що застосування стандартної процентної ставки без знижки не можна вважати зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для споживача, оскільки надання кредиту за цим договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки, а можливість отримання індивідуальної знижки забезпечена для споживача лише як для учасника програми лояльності та лише за умови виконання вимог для її застосування, передбачених цим договором.

Якщо споживач є учасником програми лояльності, розмір зниженої процентної ставки, зазначений в договорі, має значення, що є меншим за розмір стандартної процентної ставки, зазначеної в договорі.

Якщо споживач не є учасником Програми лояльності розмір зниженої процентної ставки дорівнює розміру стандартної процентної ставки, у зв`язку з чим цей підпункт договору носить технічний характер та не має юридичного змісту для споживача.

Згідно з п.1.7 договору, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою 24079,41% річних, за зниженою ставкою 1116,88% річних.

Згідно з п.1.8 договору, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою 18055,00 грн., за зниженою ставкою 14122,00 грн..

У пункті 2.1 зазначено, що кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем Товариству з метою отримання кредиту.

Відповідно до пп.4.2.2 договору пропозиція (оферта) споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариств у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій споживачем; якщо споживач здійснюючи вказаний платіж не бажає продовжувати строк користування кредитом, споживач зобов`язаний повідомити про це Товариство.

Товариство має право, але не обов`язок, протягом строку для відповіді, акцептувати пропозицію (оферту) споживача про продовження строку користування кредитом шляхом направлення споживачу текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту (з зазначенням нової дати повернення) на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти, повідомлені споживачем Товариству в особистому кабінету/ зазначені в договорі (пп.4.2.3 договору).

У випадку акцептування Товариством пропозиції (оферти) споживача про продовження строку кредиту новий строк кредиту розраховується з наступного дня, що слідує за днем вчинення споживачем дій, зазначених в пп.4.2.2 цього пункту договору, та нова дата повернення кредиту відображається в особистому кабінеті (пп.4.2.4 договору).

Отримання відповідачем кредитних коштів в сумі 11500,00 грн. на платіжну карту № НОМЕР_1 підтверджується довідкою ТОВ Універсальні платіжні рішення про перерахування коштів (а.с.85, 85 на зв.) та інформацією АТ Акцент-Банк про рух коштів по зазначеній картці, яка емітована на ім`я ОСОБА_1 , що свідчить про виконання ТОВ Авентус Україна зобов`язань, взятих на себе за кредитним договором (а.с.100-101).

У зв`язку із тим, що на дату закінчення строку кредиту відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав та не уклав угоду щодо пролонгації строку дії кредитного договору, відповідно до п.4.3.1 кредитного договору строк кредиту продовжено на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 календарних днів, що вбачається з повідомлень про автопролонгацію від 25.02.2022 року та 25.06.2022 року, в яких відповідача також повідомлено про розмір простроченої заборгованості (а.с.26, 27).

Відповідно до картки обліку договору (розрахунок заборгованості) за період з 30.12.2021 року до 24.09.2023 року відповідач має заборгованість за кредитним договором у розмірі 33131,50 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 11500,00 грн., проценти за користування кредитом 21631,50 грн. (а.с.29-45).

Наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідачем не оспорюється та не спростований.

25вересня 2023року міжТОВ АвентусУкраїна таТОВ "ФК"ФінтрастУкраїна"укладено договірфакторингу №25.09/23-Ф,за умовамиякого ТОВАвентус Українавідступило ТОВ"ФК"ФінтрастУкраїна",права вимогидо боржників,у томучислі довідповідача,на умовах,визначених цимдоговором (а.с.51-55).

Згідно з п. 1.2 вказаного договору факторингу, права вимоги до боржників переходять до фактора (позивача) з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників, після чого фактор (позивач) стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 25.09/23-Ф від 25 вересня 2023 року позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 5303156 від 30 грудня 2021 року в сумі 33131,50 грн., у тому числі: заборгованість за тілом кредиту - 11500,00 грн., проценти за користування кредитом 21631,50 грн. (а.с.46 на зв.).

Відповідно до статті 6ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Згідно з вимогами статті 626ЦК України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 628ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (частина 1 статті 205 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (частина 1 статті 207 ЦК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини 1 статті 1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з вимогами частини 1 статті 1055ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3Закону України«Про електроннукомерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 11цього жЗакону передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарськими кодексами України, а також іншими актами законодавства.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункти 6, 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 512ЦК України визначені підстави заміни кредитора у зобов`язанні. За однією з таких підстав кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передавання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом. Крім того, статтею 516ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено відповідним Договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина 1 статті 1077 ЦК України).

Визначення факторингу міститься у статті 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у якій зазначено, що факторингце придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.

Частиною 1 статті 1078ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

На підставі вказаних норм, враховуючи, що відповідач належним чином не виконував свої зобов`язання за кредитним договором, укладеним між сторонами, суд доходить до висновку, що право позивача як нового кредитора за договором факторингу є порушеним і підлягає захисту, у зв`язку з чим з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 5303156 від 30 грудня 2021 року в сумі 33131,50 грн., у тому числі: заборгованість за тілом кредиту - 11500,00 грн., проценти за користування кредитом 21631,50 грн..

Частиною 1 ст.1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком, наданим позивачем, інфляційні втрати за прострочення відповідачем виконання зобов`язань становлять 3545,07 грн., сума 3% річних від простроченої суми становить 1944,32 грн..

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 38620,89 грн., у тому числі заборгованість за кредитним договором в сумі 33131,50 грн., інфляційні втрати в сумі 3545,07 грн. та 3% річних від простроченої суми в сумі 1944,32 грн..

Стаття 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом статті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, позивачем надано: договір № 26/08-2024 від 26 серпня 2024 про надання правової допомоги, додаткову угоду №1 від 10 грудня 2024 року до договору № 26/08-2024 від 26 серпня 2024 про надання правової допомоги, рахунок на оплату № 4402-06-09-2024 від 06 вересня 2024 року послуг адвоката, акт прийому-передачі виконаних робіт згідно договору № 26/08-2024 від 26 серпня 2024 про, відповідно до якого сторонами узгоджено, що позивач сплачує 10000,00 грн. за перелік наданих послуг.

Враховуючи викладене, а також складність справи, ціну позову, пропорційність витрат до предмету спору та обсягу фактично наданих послуг і результатів розгляду справи, розгляд якої було проведено у заочному порядку, за відсутності сторін, тому, з урахуванням вимог ч.3 ст. 141 ЦПК України, суд вважає, що розмір витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, слід зменшити до 5000,00 грн..

Відповідно до ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача сплачені ним судові витрати.

На підставівикладеного,керуючись ст.ст.12,13,258,259,263-265,280-282ЦПК України,суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія "Фінтраст Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал", адреса: 03150, м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2, код ЄДРПОУ 44559822, заборгованість за електронним договором № 5303156 від 30 грудня 2021 року у сумі 38620,89 грн., а також судовий збір в сумі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн., усього стягнути 46043 (сорок шість тисяч сорок три) гривні 29 копійок.

Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення..

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: