Рішення № 127756653, 19.05.2025, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 463/4831/24

Провадження № 2/463/467/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2025 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого - судді Нора Н.В.

при секретарі Заверуха О.Б.

представника позивачів ОСОБА_1

передставника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Львова справу за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Львівської міської ради про визнання права власності, -

в с т а н о в и в:

позивачі звернулися до суду із позовом до відповідача, в якому просять суд визнати за ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на 1/6 частину житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ; визнати за ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на 1/6 частину житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Позовні вимоги обгурнтовує тим що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 . ОСОБА_5 була матір`ю позивачів, що доводиться свідоцтвами про народження Позивачів. Зазначає, що до дня своєї смерті ОСОБА_5 була зареєстрована та проживала в будинку АДРЕСА_1 , що доводиться копією паспорта покійної. Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на належне їй майно. ОСОБА_5 належало 1/6 частина житлового будинку АДРЕСА_1 , який вона успадкувала після смерті матері ОСОБА_8 , що доводиться свідоцтвом про право на спадщину за законом від 25.02.1981 року, виданим Сьомою Львівською державною нотаріальною конторою, зареєстрованим в реєстрі за № 1315 та реєстраційним посвідченням, виданим Львівським МБТІ 23.02.1982 року. Згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом від 26.06.2000 року, виданого П`ятою Львівською державною нотаріальною конторою, зареєстрованого в реєстрі за № 1854 ОСОБА_7 успадкував після смерті матері ОСОБА_9 1/6 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 матері померлої ОСОБА_9 . Таким чином, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 були рідними сестрами. Відповідно, позивачі та ОСОБА_7 були двоюрідними братами, а ОСОБА_5 була рідною тіткою ОСОБА_7 . ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 помер. Після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина на належне їй майно, зокрема 1/6 частину. житлового будинку АДРЕСА_1 . Звертає увагу суду, що ОСОБА_7 одруженим не був, дітей не мав. З заявами про прийняття спадщини після його смерті ніхто не звертався. Зазначає, що на час своєї смерті ОСОБА_7 проживав в житловому будинку АДРЕСА_1 . Разом з цим, на час своєї смерті ОСОБА_7 проживав в житловому будинку АДРЕСА_1 спільно з Позивачами та покійною ОСОБА_5 . Також вказує на те що ОСОБА_10 , яка також є рідною тіткою покійного ОСОБА_7 , та співвласником будинку АДРЕСА_1 , на час його смерті з ним не проживала, заяв про прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України не подавала, відповідно спадщину не прийняла. Таким чином, на час смерті ОСОБА_5 їй належало 2/6, або 1/3 частина житлового будинку АДРЕСА_1 Таким чином, спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняли позивачі та ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Спадкоємці фактично прийняли спадщину у розмірі по 1/3 частині з 1/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1 . Ні ОСОБА_6 , ні позивачі не отримували свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 . Зазначає, що позивачі є спадкоємцями першої черги після батька ОСОБА_6 , та також прийняли спадщину, оскільки проживали з ним на час відкриття спадщини у житловому будинку АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_11 позивачі в рівних частках фактично успадкували успадковану ним 1/3 31/3 частини будинку АДРЕСА_1 . Разом з цим, позивачі не мають змоги зареєструвати своє право власності на успадковане майно, оскільки таке не було зареєстроване у встановленому законом порядку за спадкодавцями.

У судове засідання з`явились представник позивачів ОСОБА_1 , позов підтримала, просила задоволити в повному обсязі на підставі наявних в матеріалах справи доказів, передставник відповідача ОСОБА_2 , поклалася на розсуд суду.

Повно та всебічно дослідивши матеріали цивільної справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст. 81ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд враховує вимогист. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Відповідно до частини першоїстатті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом серії АВМ № 027863 від 26.06.2000 року, виданого П`ятою Львівською державною нотаріальною конторою, зареєстрованого в реєстрі за № 1854 ОСОБА_7 успадкував після смерті матері ОСОБА_9 1/6 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 , матері померлої ОСОБА_9 .

З довідки обласного комунального підприємства «бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 01.08.2014 року вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстрований 38:

-Місцевими Радами на підставі рішення народного суду Шевченківського района м. Львова від 16.12.1960 року - 1/2 частини.

- ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Сьомою Львівською держнотконторою 25.02.1981pоку №1315 - 1/6 частини.

- ОСОБА_10 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Сьомою Львівською держнотконторою 25.02.1981 року за №1315 - 1/6 частини.

- ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого П`ятою Львівською держнотконторою 26.06.2000 року за №1854 - 1/6 частини.

Зі свідоцтва про смерть від 31.09.2013 року серії НОМЕР_3 вбачається, що ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що складено відповідний актовий запис № 965.

Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_12 такий повідомляє суд, що мешкає в сусідньому будинку давно, та добре знає мешканців будинку АДРЕСА_1 . Наскільки йому відомо, даний будинок був наданий родині ОСОБА_13 взамін залишиного майна у Польщі, які в ньому жили з трьома дочками - ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 . Після смерті ОСОБА_17 та ОСОБА_8 в будинку мешкали ОСОБА_18 з чоловіком ОСОБА_19 їхні сини ОСОБА_20 та ОСОБА_21 . Також у будинку мешкали ОСОБА_9 з сином ОСОБА_7 . ОСОБА_9 померла давно, її частину будинку успадкував син ОСОБА_22 . ОСОБА_7 власної сім`ї не мав, жив спільно з тіткою ОСОБА_23 , її чоловіком ОСОБА_24 , синами ОСОБА_25 та ОСОБА_26 та їхніми сім`ями. Жили вони доволі дружно, конфліктів та сварок у них не спостерігав. У ІНФОРМАЦІЯ_6 році ОСОБА_7 помер. ОСОБА_27 та ОСОБА_28 займалися ОСОБА_29 захороненням спільно з батьками. У 2019-му році померла ОСОБА_5 , її чоловік ОСОБА_6 помер у 2022-му році. Захороненням батьків займалися ОСОБА_28 та ОСОБА_27 . На даний час, єдиними мешканцями будинку АДРЕСА_1 залишилися ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які на його думку є спадкоємцями та власниками вказаного будинку.

З письмових пояснень, наданих ОСОБА_30 , які посвідчені приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за №611, вбачається, що вона мешкає в сусідньому з позивачами будинку. Відносно фактичних обставин проживання позивачів та покійних спадкодавців її відомо такі обставини. Будинок АДРЕСА_1 належав бабі та дідові позивачів ОСОБА_17 та ОСОБА_8 , яких немає серед живих на цей час. Зазначає, що досить тривалий час у вказаному будинку мешкали з чоловіком ОСОБА_6 , племінник ОСОБА_5 ОСОБА_7 , та позивачі з дружинами та дітьми. ОСОБА_7 був неодружений, дітей не мав, помер в 2013р. Захороненням ОСОБА_7 займалися ОСОБА_18 з чоловіком та синами. У 2019-му році померла ОСОБА_5 , її чоловік ОСОБА_6 помер у 2022-му році. Захороненням батьків займалися ОСОБА_28 та ОСОБА_27 . Фактично єдиними мешканцями вказаного будинку залишилися ОСОБА_28 та ОСОБА_27 , які після смерті батьків самостійно дбають про будинок, утримують прибудинкову територію. Вважаю, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є спадкоємцями майна своїх батьків та дядька, оскільки були біля них за життя та надавали необхідну допомогу, займалися захороненням та утримують успадковане майно.

З письмових пояснень, наданих ОСОБА_31 та які посвідчені приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за №610 вбачається, що вона мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , з народження. Вулиця Корейська с перпендикулярною до АДРЕСА_1 , попередня назва Теребовельська. Добре знайома з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , знає їхню родину. Хоче пояснити суду, що в будинку АДРЕСА_1 проживали ОСОБА_5 , її чоловік ОСОБА_6 , їхні сини ОСОБА_3 з своєю дружиною ОСОБА_32 та сином, та ОСОБА_4 зі своєю дружиною ОСОБА_33 та синами, племінник ОСОБА_34 . У 2013 році ОСОБА_7 помер. Дружини та дітей у нього не було. Відповідно у їхньому будинку залишилися проживати ОСОБА_18 з чоловіком та синами ОСОБА_20 і ОСОБА_21 . У 2019р. ОСОБА_5 померла. У будинку залишилися проживати її чоловік ОСОБА_6 з синами ОСОБА_20 та ОСОБА_21 і їхніми сім`ями. У 2022-му році помер ОСОБА_6 . Після його смерті в будинку залишилися проживати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з своїми сім`ями. На даний час ОСОБА_3 та ОСОБА_4 утримують будинок АДРЕСА_1 .

З письмових пояснень, наданих ОСОБА_35 та які посвідчені приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за №609 вбачається, що вона на АДРЕСА_3 , яка є паралельною до вул. Теребовлянської. З приводу вказаної справи хочу пояснити, що ОСОБА_28 та ОСОБА_27 є внуками первісних власників вказаного будинку ОСОБА_8 та ОСОБА_17 , які давно померли. Їхня мати ОСОБА_5 , яка є дочкою ОСОБА_8 та ОСОБА_17 , проживала у вказаному будинку до дня своєї смерті у 2019р. з чоловіком ОСОБА_24 , який помер у 2022-му році. Також у вказаному будинку проживав ОСОБА_7 , який був братом ОСОБА_21 та ОСОБА_36 та племінником ОСОБА_37 . ОСОБА_7 хворів та помер в 2013р., одружений не був, дітей не мав. ОСОБА_28 та ОСОБА_27 проживали з народження у вказаному будинку. Також з ними проживали їхні дружини та діти. На даний час після смерті ОСОБА_6 вони хазяйнують у вказаному будинку, утримують його, доглядають прибудинкову територію.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частиною першоюстатті 1269 ЦК Українивизначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Отже, статтями 1268 та 1269ЦК Українипрезюмується, що у разі, коли спадкоємець постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, то він вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він не заявив про відмову від неї протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1263 ЦК України у третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

Твердження проте,що ОСОБА_7 одруженим небув,дітей немав,суд бередо уваги,оскільки зазначенийфакт сторонамине оспорюється,доказів протилежногосуду ненадано.Судом такожне встановленонаявність у ОСОБА_7 рідних братів та сестр спадкодавця, баби та діда як з боку батька, так і з боку матері.

З довідки обласного комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 01.08.2014 року вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстрований за ОСОБА_10 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Сьомою Львівською держнотконторою 25.02.1981 р. за №1315 - 1/6 частини, однак доказів постійного проживання із спадкодавцем,або звернення із заявою про прийняття спадщини протягом встановленого строку статтею 1270 ЦК України судом невстановлено.

Таким чином, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, виходячи з принципів розумності, пропорційності, виваженості, справедливості, з урахуванням балансу інтересів сторін, меж дозволеного втручання, вирішуючи позови у межах заявлених вимог, суд дійшов до переконання, що ОСОБА_5 та ОСОБА_9 були рідними сестрами. Відповідно позивачі та ОСОБА_7 були двоюрідними братами, а ОСОБА_5 була рідною тіткою ОСОБА_7 . Окрім цього, позивачами доведено за допомогою належних, достатніх та допустимих доказів факт постійного проживання із спадкодавцем, ОСОБА_7 , на час відкриття спадщини та як спадкоємець у встановленийстаттею 1270 ЦК Українистрок заяву про відмову від спадщини нотаріусу не подав, а отже ОСОБА_5 є такою, що прийняла спадщину після ОСОБА_7 .

З свідоцтва про смерть від 04.06.2019 року серії НОМЕР_4 вбачається, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис № 423.

Зі свідоцтва про смерть від 14.11.2022 року серії НОМЕР_5 вбачається, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , про що складено відповідний актовий запис № 6898.

З свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від 06.11.1975 року вбачається, що у батьків ОСОБА_6 та ОСОБА_5 народився син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 від 21.05.1969 року вбачається, що у батьків ОСОБА_6 та ОСОБА_5 народився син, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Згідно зі ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до вимог ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ч.1 ст.1222 ЦК України).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259цього Кодексу.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ч.1 ст.1261 ЦК України).

Такими чином, позивачі є спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_6 .

Отже, з урахуванням вищевикладеного та того, що у позивачів існують певні перешкоди щодо оформлення спадкових прав із-за відсутності у спадкодавця всіх правовстановлюючих документів на спадкове майно, суд, використовуючи винятковий спосіб захисту визнання права власності на спадкове майно, дійшов висновку, що позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що позивачами за подання позовної заяви про розірвання шлюбу було сплачено судовий збір у розмірі 1795,10 грн., таким чином у відповідності до вимогст. 141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивачів слід стягнути понесені позивачами судові витрати по справі у розмірі 1795,10 грн.

Керуючись ст.ст.7, 9, 11-13, 81, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

позов ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Львівської міської ради про визнання права власності задоволити повністю.

Визнати за ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на 1/6 частину житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Визнати за ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на 1/6 частину житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Стягнути з Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Ринок, ЄДРПОУ 04055896) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 1795,10 грн. судового збору в рівних частинах.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Нор Н.В.