Ухвала суду № 127753057, 23.05.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/22270/25-к

пр. 1-кс-20349/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10.02.2025 у справі 757/4632/25-к у кримінальному провадженні № 42024102060000076 від 28.05.2024,-

ВСТАНОВИВ:

15.05.2025 до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10.02.2025 у справі 757/4632/25-к у кримінальному провадженні № 42024102060000076 від 28.05.2024.

В обґрунтування доводів клопотання зазначено, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10.02.2025 у справі 757/4632/25-к, було накладено арешт на майно ОСОБА_4 .

Разом з цим, адвокат стверджує, що після накладення арешту, 08.05.2025 вилучені речі були повернуті ОСОБА_4 під розписку, оскільки вилучені речі та документи, не були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберегли на собі сліди та не містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Таким чином, арешт є неактуальним, а тому адвокат просить суд скасувати арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10.02.2025 у справі 757/4632/25-к.

Адвокат в судове засідання подав, заяву про розгляд клопотання без фіксування технічничними засобами, вимоги підтримав.

Прокурор/слідчий в судове засідання не з`явились, про місце і час розгляду клопотання повідомлені належним чином.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного.

Судовим розглядом встановлено, що що у кримінальному провадженні триває проведення необхідних слідчих (розшукових) дій для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, винних осіб та притягнення їх до передбаченої законом відповідальності.

Судовим розглядом встановлено, що відділенням розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024102060000076 від 28.05.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

10.02.2025 ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі №757/4632/25-к було накладено арешт арешт у кримінальному провадженні № 42024102060000076 від 28.05.2024 на вилучене майно, що належить підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:мобільний телефон марки iPhone 15 Pro, IMEI: НОМЕР_1 ; IMEI 2: НОМЕР_2 , за абонентським номером НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , що належать ОСОБА_5 ;мобільний телефон марки Samsung S21, IMEI: НОМЕР_5 , IMEI 2: НОМЕР_6 , з сім картою НОМЕР_7 та НОМЕР_8 , рожевого кольору, що належить ОСОБА_6 ;мобільний телефон марки iPhone 15 Pro, що належить гр. ОСОБА_5 ;копію паспорта на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 10 арк.;

витяг з реєстру територіальної громади на ім`я ОСОБА_8 до якого прикріплено фото невстановленої особи на 1 арк.;копія паспорту на ім`я ОСОБА_9 на арк.;копія свідоцтва про реєстрацію ТЗ № НОМЕР_9 на 1 арк.;оригінал огляду реалізованого ТЗ №8271/000214 на 1 арк.;оригінал договору купівлі - продажу ТЗ №8271/24/000214 на 1 арк.;оригінал договору комісії №8271/24/00024 на 1 арк.;оригінал акту тех. стану ТЗ №8271/24/000224,оригінал заяви гр. ОСОБА_10 на 1 арк.;

оригінал договору комісії, акту тех. стану ТЗ, акт огляду ТЗ, договір купівлі - продажу ТЗ, інформ. картка №7089/24/1/013725 на Документи щодо реалізації ТЗ по договору купівлі - продажу №7296/24/005943 на 7 арк. (оригінали);документи щодо реалізації ТЗ по договору купівлі - продажу №7296/24/1/004662 на 4 арк.;документи щодо реалізації ТЗ по договору купівлі - продажу №7296/24/004683 на 2 арк.;документи щодо реалізації ТЗ по договору купівлі - продажу №7296/24/1/004475 на 20 арк.;оригінал висновку експертного дослідження №11/8044/2648 на 1 арк.;копії установчих документів щодо ПАТ «Карпатське управління геофізичних робіт» на 20 арк.; копія паспортів на гр. ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 на 7 арк.; оригінал висновків експертного дослідження №11/8044/4481; №11/8045/4457; №11/8044/2452 на 3 арк.; акт огляду реалізованих ТЗ Н3 НОМЕР_13 (оригінали) на 7 арк.; документи реалізації ТЗ Н3 НОМЕР_12 на 9 арк.;документи реалізації ТЗ Н3 НОМЕР_14 на 4 арк.;документи реалізації ТЗ н.з. № НОМЕР_10 на 5 арк.; н.з. № НОМЕР_11 на 4 арк.;оригінали реалізації «Транспортних засобів ТОВ №СА Драйв» за жовтень та листопад 2024 року у кількості 32 штук на 288 арк.;чорнові записи на 9 арк., а саме інструкція користування реєстрами;оригінали реалізації ТЗ ТОВ «СА Драйв» у кількості 11 штук у папці синього кольору;, копії електронних документів;документи щодо страхування ТЗ ПАТ Страхової групи «ТАС» на 23 арк., що в папці блакитного кольору;протоколи перевірки тех. стану ТЗ на 16 арк., що знаходяться в папці блакитного кольору (копії);чорновий запис щодо користуванням державними реєстрами та проведення реалізації ТЗ на 3 арк.;акт тех. стану ТЗ №7296/24/1/00646 на 1 арк. (оригінал);інформаційна картка ТЗ НОМЕР_15 (оригінал) на 1 арк.;електронні ключі Алмаз - 1К з №409696; №320132; №379187; №357149 та коробка в якій містився електронний ключ Алмаз 1К з №361994, які поміщено до спеціального пакету № RIC 2119462печатка «Докавто» ідентифікаційний код 45606478;печатка ТОВ «СА Драйв» ідентифікаційний код 40010449, які поміщено до спеціального пакету № WAR 1471163;3 блокноти з чорновими документами та реквізити оплати послуг ОСОБА_15 ;системний блок kiodce: HP Compa 6000 Pro HTPC;талони щодо прийому ТС УНВС №8044 з наступним: №88, №74, №94, №193, №64, №27,грошові кошти у сумі 100 доларів США № MF 39602729В, які поміщено до спеціального пакету № ICR 0004970;документи щодо реалізації ТЗ ТОВ «СА Драйв» у кількості 38 договорів з додатками на 31 арк.;ноутбук HP, model: S1058er serial: CHD 24514Mі та зарядний пристрій до нього.

Так, вбачається, що слідчий слідчий суддя накладав арешт з метою збереження доказів.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною ч. 10 ст. 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно.

Також, правові підстави для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів визначені частиною третьою ст. 170 КПК України, згідно з якою арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом, або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відтак, з врахуванням зазначеного, слідчий суддя при накладенні арешту має переконатися, а сторона обвинувачення має довести, що майно арешт на яке накладається, є предметом вчинення кримінального правопорушення, набуте під час його вчинення має відношення до нього.

Разом з цим, до суду звернувся представник власника майна, який вказує, що даний арешт порушує права заявника.

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Таким чином право власності є абсолютним. За своєю правовою природою воно потребує регулювання з боку держави, може бути обмежено, а держава вправі вживати певних заходів втручання в право власності з дотриманням вимог, встановлених ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, в якій напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном, принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. Європейський суд констатує порушення державою cm. 1, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Отже, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження як упродовж досудового розслідування, так і судового розгляду ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обгрунтування наявних ризиків, що залишаються, та їх аналіз як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяжень, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального провадження.

Відповідно до положень ст. 7 КПК України передбачено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, законність, недоторканість права власності.

Окрім того, Європейський суд прав людини своїми рішеннями неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі "Патрідіс проти Греції" (ВП), заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі "Антріш проти Франції" від 22 вересня1994 року, Series A N 296- А, П. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, п. п. 4962, від 10 травня2007 року). Будь-яке втручання державного органу управо на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", п. п. 69 і 73, Series A N 52). Таким чином, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовують, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого1986 року у справі "ОСОБА_1 та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series A N 98).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007у справі "Смирнов проти України" було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту на майно, слідчий суддя приходить до висновку, що означені доводи не вказують на необґрунтованість накладення арешту та не доводять, що в подальшому застосуванні арешту відпала потреба.

Так, адвокат посилаючись на повернення майна підозрюваному під розписку, як обставину щодо необхідності у скасуванні арешту, не привів у відповідність прохальну частину клопотання у відповідності до повернутих речей, а тому слідчий суддя позбавлений належним чином дати об`єктивну оцінку у скасуванні арешту в тій частині, на якій наполягає адвокат.

Окрім цього, стороною звернення належним чином необгрунтовано необхідності у скасуванні арешту з майна, яке не входить до заявленого списку повернутих речей.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що заявником на даній стадії кримінального провадження, в силу принципу змагальності сторін, не доведено необґрунтованості накладення арешту на майно та не доведено відсутність потреби в продовженні дії такого заходу, а відтак слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності та вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 379, 392, 532 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10.02.2025 у справі 757/4632/25-к у кримінальному провадженні № 42024102060000076 від 28.05.2024, - відмовити.

Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню.

Слідчий суддя ОСОБА_16