Ухвала суду № 127752883, 30.05.2025, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/7715/25

Провадження №: 2/755/6997/25

У Х В А Л А

про відкриття провадження у справі

"30" травня 2025 р. м.Київ

Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Коваленко І.В., вивчивши на відповідність вимогам ст.ст.175,177 ЦПК України позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з матір`ю, -

в с т а н о в и в :

05.05.2025 року до Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з матір`ю.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 , укладеному 27.06.2018 року у Центральному Відділі ДРАЦС м. Києва, номер актового запису - 1136. Від шлюбу народилися троє дітей: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_4 (15.10.2021), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), які проживають разом зі нею та повністю перебувають на її утриманні. На даний час вона та відповідач проживають окремо, спільного сімейного життя і господарства не ведуть, шлюбні стосунки між ними фактично припинені, що може бути підтверджено самим Відповідачем. Наразі між ними відсутні взаємні почуття любові, поваги, довіри та підтримки, що є необхідними складовими подружнього життя. Крім того, протягом шлюбу Відповідач неодноразово вчиняв фізичне та психологічне насильство щодо позивача, у тому числі під час її вагітності.

06.05.2025 року в порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Коваленко І.В.

На підставі ч. 6 ст. 187 ЦПК України судом направлено запит до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особо щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи.

13.05.2025 року, згідно ч. 7 ст. 187 ЦПК України, з виконавчого комітету Ковельської міської ради надійшла інформація про реєстрацію місця проживання відповідача ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Звертаючись з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва позивач обрала альтернативну підсудність відповідно до ч. 2 ст.28 ЦПК України, за правилами якої позови про розірвання шлюбу можуть пред`являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров`я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. Вказувала, що спільні з відповідачем діти проживають разом із нею.

З метою з`ясування обставин, на які посилається позивачка, з Єдиного державного демографічного реєстру судом отримана інформація про те, що зареєстрованим місцем проживання позивачки та її двох дітей: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), є адреса: АДРЕСА_2 . Місце проживання малолітньої ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) не зареєстроване у встановленому законом порядку. Докази про проживання та перебування дитини ОСОБА_6 на утриманні батька на момент вирішення питання про відкриття провадження у справі - відсутні.

Вивчивши позовну заяву та долучені до неї додатки на предмет дотримання вимог цивільного процесуального законодавства щодо форми та змісту позовної заяви, підсудності (підвідомчості) даного спору, з урахуванням суб`єктивного складу сторін цивільного процесу, підстав та предмету спору, суддя приходить до наступних висновків.

За наслідками вивчення відповідних матеріалів суддя дійшов таких висновків.

Щодо позовної вимоги про розірвання шлюбу.

Підстав для залишення позовної заяви без руху в частині позовної вимоги про розірвання шлюбу, повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження у справі згідно із статтями 185, 186 ЦПК України не встановлено.

Відповідно до частин першої, другої статті 277 ЦПК України питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

З врахуванням ціни позову, предмету спору, категорії справи, характеру та обсягу поданих позивачем доказів, відповідно до пункту 1 частини першої статті 274 ЦПК України дана справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін. Обставини, передбачені частиною четвертої статті 274 ЦПК України, які б перешкоджали розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, відсутні.

При розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, якими є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (частини перша, друга статті 174 ЦПК України).

Положеннями статей 178-181 ЦПК України врегульовано підстави, час, черговість та вимоги щодо подання заяв по суті, зокрема відзиву (стаття 178 ЦПК України), відповіді на відзив (стаття 179 ЦПК України), заперечення (стаття 180 ЦПК України) та пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (стаття 181 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Сторони та інші учасники судового розгляду повинні подати докази у справі безпосередньо до суду разом із поданням відповідних заяв по суті. Порядок та строки подання доказів та копій доказів визначено статтею 83 ЦПК України.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Відповідно до вимог статті 95 ЦПК України та з урахуванням визначеного порядку розгляду справи, сторони повинні подати суду письмові докази, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, у копіях, засвідчених у порядку, встановленому діючим законодавством.

Строк для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень, пояснень третіх осіб, а також відповідачу для подання клопотання про призначення судового засідання встановлюються з урахуванням положень статей 275, 278 ЦПК України.

В частині вимоги позивача про визначення місця проживання дітей з матір`ю слід зазначити наступне.

Згідно статті 56 Цивільного кодексу України, Органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад. Права та обов`язки органів, на які покладено здійснення опіки та піклування, щодо забезпечення прав та інтересів фізичних осіб, які потребують опіки та піклування, встановлюються законом та іншими нормативно-правовими актами.

Постановою Кабінету міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 затверджено Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дітей (далі - Порядок), пунктом 3 якого встановлено, що Органами опіки та піклування є районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад, у тому числі об`єднаних територіальних громад (далі - органи опіки та піклування), які відповідно до законодавства провадять діяльність з надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із захисту особистих, майнових та житлових прав дітей.

Цей Порядок визначає механізм провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини.

Безпосереднє ведення справ та координація діяльності стосовно захисту прав дітей, зокрема дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, покладаються на служби у справах дітей районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад, сільських, селищних рад об`єднаних територіальних громад (далі - служби у справах дітей).

Відповідно до п. 72 Порядку, у разі виникнення спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини один з батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності).

Працівник служби у справах дітей за місцем проживання дитини проводить бесіду з батьками та відвідує їх за місцем проживання, про що складає акт за формою згідно з Додатком 9.

У разі коли батьки дитини проживають у межах різних адміністративно-територіальних одиниць, той із батьків, який подав заяву про визначення місця проживання дитини з ним, звертається до служби у справах дітей за місцем свого проживання для здійснення обстеження його житлово-побутових умов та складення акта обстеження умов проживання згідно з Додатком 9. Зазначений акт передається заявником до служби у справах дітей за місцем проживання дитини, працівник якої проводить з ним бесіду.

Під час вирішення питання щодо визначення місця проживання дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, стан здоров`я дитини та інші обставини, що мають істотне значення.

Місце проживання дитини не може бути визначене з тим із батьків, який не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або вживає наркотичні засоби, своєю поведінкою може зашкодити здоров`ю та розвитку дитини.

Якщо встановлено, що жоден з батьків не може створити дитині належних умов для виховання та розвитку, служба у справах дітей подає клопотання голові районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади про позбавлення таких батьків батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав.

Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.

Відповідно до положення статті 16 Цивільного процесуального кодексу України, сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом. Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову.

Відповідно ч. 2 ст. 193 Цивільного процесуального кодексу України, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Разом з тим, звертаючись до суду з позовом про визначення місця проживання дітей, позивачем не здійснено заходів обов`язкового досудового урегулювання спору шляхом звернення до служби у справах дітей за місцем проживання дитини для розв`язання спору та можливості його урегулювання з урахуванням прав та законних інтересів дитини, відповідно до обов`язкової процедури урегулювання таких спірних правовідносин, встановленої Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дітей, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866, - що є обов`язковою умовою також і відповідно до частини 3 ст. 19 Сімейного кодексу України, тобто урегулювання правовідносин щодо захисту прав органом опіки та піклування, в тому числі і прав дітей, має передувати урегулюванню спору щодо таких правовідносин у судовому порядку.

З огляду на вищевказані обставини щодо звернення позивача з позовом до суду про визначення місця проживання дітей без вжиття заходів досудового урегулювання спору, які є обов`язковими, суддя дійшов висновку про наявність обставин, процесуальним наслідком яких є повернення заяви позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19, 83, 95, 128, 178-181, 187, 212, 274, 278 ЦПК України, суддя -

п о с т а н о в и в:

Відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про розірвання шлюбу.

Розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження з викликом сторін.

Призначити судове засідання у даній справі на 10 годину 30 хвилин 24 липня 2025 року в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва (м. Київ, вул. Пластова, 3, каб. 8).

В судове засідання викликати учасників справи.

Відповідач має право у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали подати відзив на позовну заяву у порядку та з дотриманням вимог ст. 278 ЦПК України. Одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи та надати суду докази, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. (ч. 8 ст. 178 ЦПК України)

Позивач має право у п`ятиденний строк з дня отримання копії відзиву та доданих до нього документів подати відповідь на відзив у порядку та з дотриманням вимог статті 179 ЦПК України. Одночасно з надісланням відповіді на відзив до суду, копію відзиву та доданих до неї документів позивач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи та надати суду докази, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи.

У разі надіслання (надання) відповіді на відзив відповідач має право у п`ятиденний строк з дня отримання її копії подати заперечення, у яких викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотивів їх визнання або відхилення у порядку та з дотриманням вимог статті 180 ЦПК України. Одночасно з надісланням заперечень до суду, копію заперечень та доданих до них документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи та надати суду докази, що підтверджують надіслання (надання) заперечень і доданих до них доказів іншим учасникам справи.

Направити учасникам справи копію ухвали, копію позовної заяви з доданими до неї документами надіслати відповідачу.

Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет: http://dn.ki.court.gov.ua

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині вимоги про визначення місця проживання дітей з матір`ю - повернути позивачеві.

Ухвала в частині відкриття провадження у справі оскарженню не підлягає, в частині повернення заяви щодо вимог апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя: