Ухвала суду № 127750323, 27.05.2025, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа №278/391/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2025 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О. М., за участю секретаря судового засідання Кравчук Д. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про закриття провадження у справі за позовом заступника керівника Житомирської окружної прокуратури Кравцова Г. Є. в інтересах держави в особі Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області до ОСОБА_1 про повернення земельної ділянки, скасування державної реєстрації земельної ділянки в ДЗК, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до суду із зазначеним позовом.

У процесі розгляду справи представником позивача подано заяву, у якій просить закрити провадження у справі, оскільки відповідачем було усунуто відповідні порушення законодавства, і наразі відсутній предмет спору.

У судовому засіданні представник відповідача - адвокат Кирилюк В.Л. подане клопотання підтримав.

Прокурор у судовому засіданні зазначив, що дійсно, спочатку були наявні правопорушення, однак у подальшому вони були усунуті стороною відповідача, відтак заперечень щодо задоволення клопотання про закриття провадження немає.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Враховуючи викладене, відповідачем після пред`явлення прокурором позову фактично усунуто допущене порушення прав та інтересів держави щодо вказаної спірної земельної ділянки, що і було підставою позову прокурора.

За таких обставин суд, перевіривши матеріали справи, заяву, вважає що провадження у даній справі слід закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Щодо вирішення питання про розподіл судового збору. Згідно платіжної інструкції переказу коштів № 95 від 23.01.2024 року Житомирська обласнапрокуратура сплатила судовий збір у сумі 1514,00 грн та платіжної інструкції переказу коштів № 92 від 23.01.2024 року Житомирська обласнапрокуратура сплатила судовий збір у сумі 9084,00 грн (а.с. 29-30).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Крім того, відповідно до ч. 3 стаття 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.12 постанови від 12.06.2009 р. № 2 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», визнання позову чи добровільне задоволення вимог відповідачем після пред`явлення позову не звільняє його від відшкодування понесених позивачем судових витрат при ухваленні рішення або при закритті провадження у справі у зв`язку з відмовою позивача від позову з мотивів задоволення його вимог відповідачем.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було подано позов до суду про повернення земельної ділянки, скасування державної реєстрації речових прав, однак у процесі розгляду справи відповідачем усунуто відповідні порушення законодавства. Таким чином, предмет спору було повністю усунуто після відкриття провадження у справі, вже після пред`явлення позову, що не звільняє його від відшкодування понесених позивачем судових витрат.

Суд, керуючись вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За приписами ч. 3 ст. 142 ЦПК України, суд позбавлений можливості повернути судовий збір за наявності таких обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційного розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи ту обставину, що позивачем при подачі позову сплачений судовий збір у загальній сумі 10598,00 гривень, до розгляду справи по суті відповідач фактично позовні вимоги визнав, а тому позивачу підлягає до повернення з державного бюджету 50% судового збору що складає 5299,00 грн, а з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у сумі 5299,00 грн.

На підставі вищенаведеного, керуючисьст. ст. 13, 255, 256, 141, 142 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі заступника керівника Житомирської окружної прокуратури Кравцова Г. Є. в інтересах держави в особі Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області до ОСОБА_1 про повернення земельної ділянки, скасування державної реєстрації земельної ділянки в ДЗК - закрити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Житомирської окружної прокуратури судовий збір у сумі 5299,00 грн.

Повернути Житомирській обласній прокуратурі з державного бюджету 50% судового збору, що складає 5299,00 грн.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О. М. Дубовік