Рішення № 127748274, 30.05.2025, Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/2301/25

Провадження 2-а/552/57/25

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.05.2025 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Яковенко Н.Л.,

секретаря судового засідання Резніченко О.С.,

розглянувши в м. Полтаві в приміщенні суду адміністративну справу № 552/2301/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови в справі притягнення до адміністративної відповідальності, -

В СТ АН ОВ ИВ :

Позивач ОСОБА_1 24.03.2025 звернувся в Київський районний суд м. Полтави з позовом про скасування постанови в справі притягнення до адміністративної відповідальності.

Позовна заява обґрунтована тим, що позивач є військовозобов`язаним та перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , має право на відстрочку, 21.03.2025 отримав постанову № 173 від 13.03.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності, в якій зазначено, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 25.10.2024 не з`явився за повісткою для уточнення даних.

В постановою не погоджується, повістку про виклик не отримував.

В своїй заяві просив визнати протиправною та скасувати постанову № 173 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 13.03.2025, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 31.03.2025 відкрито провадження в даній справі.

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_4 10.04.2025 подав до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтований тим, що військовозобов`язані у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк. Позивачу була надіслана повістка рекомендованим листом через оператора «Укрпошта», згідно якої повинен був з`явитись 25.10.2024, однак в зазначений час до ІНФОРМАЦІЯ_5 не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Відповідач вказував, що за вчинення зазначеного адміністративного правопорушення на позивача правомірно притягнута до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Просив залишити в силі постанову № 173 від 13.03.2025 начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а позовну заяву без задоволення.

Суд, дослідивши зібрані по справі докази, приходить до таких висновків.

Як встановлено дослідженими по справі доказами, позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , має зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_1 , є військовозобов`язаним.

Постановою №173 від 13.03.2025 начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн.

Відповідно до вказаної постанови, військовозобов`язаний ОСОБА_1 25.10.2024 не з`явився за повісткою № 661360 для уточнення даних. Повістку було відправлено засобами поштового зв`язку КТ «УКРПОШТА» рекомендованим повідомленням. Про поважну причину неявки повідомлено не було.

Вирішуючи питання про наявність в діях позивача ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, суд виходить з такого.

Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення(далі - КУпАП) визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність у випадку порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

На території України особливий період розпочався 17.03.2014 року відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 року «Про часткову мобілізацію».

Аналізуючи поняття «особливий період», визначене в Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Законі України «Про оборону України» особливий період охоплює період мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до абз. 3 ст. 4 «Про оборону України» з моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни.

На разі в Україні, згідно Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022, введено правовий режим воєнного стану, який є результатом фактичного початку воєнних дій, та який продовжено.

Стаття 22 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку»визначає, що громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Відповідно, нез`явлення за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, може свідчити про наявність складу адміністративного правопорушення.

Дослідженими в справі доказами встановлено, що дійсно позивачу була надіслана повістка рекомендованим листом через оператора «Укрпошта», згідно якої останній мав з`явитися 25.10.2024 до центру комплектування.

Також встановлено, що за даними АТ «Укрпошта» повістка прибула до відділення за місцем проживання позивача 18.10.2024 та 01.11.2024 була повернута відправнику з відміткою з причин відсутності одержувача за адресою.

Відповідно до п. 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 в редакції постанови від 10.10.2023 № 1071, з наступними змінами, рекомендовані листи з позначкою Повістка ТЦК під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК. Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК, працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Матеріали справи містять дані на підтвердження тієї обставини, що повістка дійсно була позивачу надіслана за адресою, яка міститься в військово-облікових документах та яку позивач зазначає суду, але кореспонденція була повернута з відміткою адресат відсутній за зазначеною адресою, що в повній мірі узгоджується з положеннями п. 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 в редакції постанови від 10.10.2023 № 1071.

Той факт, що позивач ОСОБА_1 дійсно 25.10.2024 не з`явився до центру комплектування для уточнення даних не оспорюється позивачем.

Зазначені обставини дають суду підстави для висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявна об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Згідност.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено та не спростовано відповідачем, що ОСОБА_1 повістку про виклик у відділенні поштового зв`язку не отримав, отже, не був обізнаний про необхідність його явки до центру комплектування саме на 25.10.2024, що дає суду підстави вважати про відсутність в його діях винної поведінки, суб`єктивної сторони правопорушення умислу.

Відсутність умислу виключає наявність складу правопорушення.

Статтею 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Встановивши дані обставини, вирішуючи справу в межах наданих до суду доказів та матеріалів, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Необхідно скасуватипостанову № 173 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 13.03.2025, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.

Керуючись ст.ст. 246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову № 173 від 13.03.2025 начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, провадження в справі закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

-позивач ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

-відповідач ІНФОРМАЦІЯ_4 , місцезнаходження АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 :

-відповідач ІНФОРМАЦІЯ_8 , місцезнаходження АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 30.05.2025.

Головуючий суддя Н.Л.Яковенко