Ухвала суду № 127743524, 27.05.2025, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/3329/15-ц

(6/199/160/25)

УХВАЛА

іменем України

27 травня 2025 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого - судді Богун О.О.,

при секретареві Дубовик А.П.,

за участю учасників справи:

представника заявника Круглого В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», Слобожанський відділ державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Представник заявника Гнатюка Олега Володимировича за ордером на надання правничої допомоги Круглий Вячеслав Вікторович звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню по справі 199/3329/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування заяви посилається на те, що в провадженні Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровсьому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) перебуває виконавче провадження ВП № 55750721 з примусового виконання заочного рішення від 14 липня 2015 року Амур-Нижньодніпровський районного суду м. Дніпропетровська по справі 199/3329/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог, Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна будівельна компанія Україна-Канада», про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено позовні вимоги та стягнуто на користь позивача 3237737 (три мільйони двісті тридцять сім тисяч сімсот тридцять сім) гривень 12 (дванадцять) копійок.

Відповідно до виконавчого листа № 199/3329/15-ц від 04.05.2016 року державним виконавцем Донченко Є.М. відкрито виконавче провадження № 55750721 від 09.02.2018 року, яке наразі не закінчено.

19 травня 2022 року Господарським судом Дніпропетровської області винесено ухвалу про закриття провадження у справі № 904/1454/20 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у зв`язку із чим заявник просить суд визнати виконавчий лист по справі № 199/3329/15-ц від 04.05.2016 таким, що не підлягає виконанню.

У судовому засіданні представник заявника Гнатюка Олега Володимировича за ордером на надання правничої допомоги ОСОБА_2 просив задовольнити заяву, визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з обставин викладених у заяві.

В судове засідання стягувач не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, однак його неявка не перешкоджає розгляду питання про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

Суд дослідивши матеріали цивільної справи та заяви, встановив такі обставини.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3, ч. 5 ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання. Ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом.

Так, 14 липня 2015 року рішенням Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська по справі 199/3329/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог, Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна будівельна компанія Україна-Канада», про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено позовні вимоги та стягнуто на користь позивача 3237737 (три мільйони двісті тридцять сім тисяч сімсот тридцять сім) гривень 12 (дванадцять) копійок.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення суду стягувачем отримано виконавчий лист № 199/3329/15-ц від 04.05.2016 року та скеровано державному виконавцю Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Донченко Є.М. Державним виконавцем відкрито виконавче провадження № 55750721 від 09 лютого 2018 року.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області винесеного 19 травня 2022 року ухвалу про закриття провадження у справі № 904/1454/20 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , завершено процедуру погашення боргів, а вимоги не задоволені через недостатність майна божника, вважаються погашеними.

Так, 12 жовтня 2023 року представник заявника звернувся до Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про закінчення виконавчого провадження № 55750721 від 09 лютого 2018 року на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19 травня 2022 року.

Однак, державним виконавцем не скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження № 55750721 від 09 лютого 2022 року відносно виконавчого листа № 199/3329/15-ц від 04.05.2016 року.

Виходячи зі змісту положень ст. 432 ЦПК України, вбачається, що виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. При цьому словосполучення «або з інших причин» стосується саме припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню.

Тобто, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, проте наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові, зокрема, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання; та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання тощо.

Однак, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом ст. 432 ЦПК України не є вичерпним, оскільки передбачає також й інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права. У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Така ж правова позиція висловлена й у висновках Верховного суду, викладених у постанові від 20 лютого 2019 року (справа № 2-4671/11).

Представник заявника ОСОБА_2 посилається на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області про закриття провадження у справі № 904/1454/20 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , як на підтвердження обставин для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

Проте, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (статті 124, 129 Конституції України, стаття 18 ЦПК України).

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950.

Конституційний принцип обов`язковості виконання рішення суду реалізується, зокрема, на стадії виконавчого провадження, яке являється завершальною стадією судового провадження, спрямованою на реальне поновлення порушених прав.

Відповідно до положень статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами статті 2 цього Закону засадами виконавчого провадження є верховенство права; обов`язковість виконання рішень; законність; диспозитивність; справедливість; неупередженість та об`єктивність; гласність та відкритість виконавчого провадження; розумність строків виконавчого провадження; співмірність заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Наведене означає, що виконання судового рішення у цивільній справі має здійснюватись з дотриманням загальних засад цивільного права та цивільного судочинства, серед яких неприпустимість зловживання процесуальними правами.

У статті 13 ЦК України закріплене правило про заборону вчинення дій, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах та обов`язок додержуватись моральних засад суспільства, що кореспондує принципам добросовісності та розумності.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що заявник не навів у заяві доводів, які б стосувалися питань виконання судового рішення та виконавчого документа, урегульованих ст. 432 ЦПК України,отже, суд приходить до висновку, що заява є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 259, 260, 432 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», Слобожанський відділ державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - відмовити в повному обсязі.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дняїї проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.О. Богун

27.05.2025