Ухвала суду № 127736399, 29.05.2025, Балаклійський районний суд Харківської області

У Х В А Л А

Іменем України

№ 553/3875/22 № 1-в/610/82/2025м. Балаклія29 травня 2025 року

Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

судді: ОСОБА_1 ,

за участю

секретаря: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання засудженого ОСОБА_3 про звільнення від покарання і пом'якшення покарання,

в с т а н о в и в:

Посилаючись на втрату чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, засуджений просить привести вироки у відповідність до Закону.

Адміністрація ПВК (№ 17), засуджений, прокурор просили розглянути клопотання за їхньої відсутності.

Судом встановлено наступне.

За вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26.11.2021:

« ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 2 ст. 185 КК Україниі призначити покарання за ч. 1 ст. 289 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю вчинених кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_3 3 (три) роки позбавлення волі».

Його визнано винуватим у вчиненні крадіжки 04.10.2021 на 19320 гривень.

За вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 08.11.2023:

« ОСОБА_3 визнати винним увчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді поз бавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2021 року і за сукупністю вироків призначити остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки».

Його визнановинуватим увчиненні крадіжок01.02.2022на 385гривень,02.02.2022на 541,93гривню,03.02.2022на 9653,76гривні,05.02.2022на 310гривень,06.02.2022на 540гривень,07.02.2022на 412,66гривень,08.02.2022на 2119,80гривень,09.02.2022на 540гривень,10.02.2022на 540гривень,11.02.2022на 333,50гривень,12.02.2022на 729гривень,13.02.2022на 371гривню,14.02.2022на 3359гривень,21.02.2022на 5462,68гривні.

09 серпня 2024 року набув чинності Закон України 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від (далі Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).

Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на зазначене аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.

Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX, на момент вчинення кримінальних правопорушень,розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, у 2021 році становив 2270 грн, а у 2022 році 2481 грн.

Положеннями ч. 1 ст. 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6 ст. 3 КК України).

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Зазначені норми Основного Закону України також знайшли своє відображення і в ч. 1 ст. 5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Оскільки за вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 08.11.2023, за епізодами викрадення майна 01.02.2022, 02.02.2022, 05.02.2022, 06.02.2022, 07.02.2022, 08.02.2022, 09.02.2022, 10.02.2022, 11.02.2022, 12.02.2022 та 13.02.2022 вартість викраденого майна не перевищувала 2481грн, вказані діяння перестали бути кримінально караними.

Частиною 2 статті 74 КК України, передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Проте за вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 08.11.2023 за епізодами викрадення майна 03.02.2022, 14.02.2022 та 21.02.2022 вартість викраденого майна перевищувала 1481 гривню, отже вчинені діяння залишаються кримінально караними.

Щодо призначеного покарання, то сам засуджений не оспорює його виду та розміру.

Ленінський районний суд м. Полтави у вироку від 08.11.2023 врахував вчинення декількох кримінальних правопорушень, наявність обставини, яка обтяжує покарання, відомості про негативну особу засудженого, його наркотичну залежність, ведення антисоціального способу життя, притягнення до кримінальної відповідальності вже в 8-ме, внаслідок чого вже має значний кримінальний досвід, має стійкукримінальну спрямованістьна заволодіннячужим майном,раніше вжезвільнявся від відбування покарання з випробуванням (підставою для чого є висновок суду про можливість виправлення засудженого без відбування покарання)та звільнявся від відбування покарання умовно-достроково (підставою для чого є переконання адміністрації ВК і суду у тому, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення).

Проте, по факту, попередні покарання не досягли мети його виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, оскільки продовжує вчиняти нові кримінальні правопорушення навіть в умовах воєнного стану, внаслідок повномасштабної збройної агресії РФ проти України та українського народу в цілому, численних злочинів держави-терориста, тотального насильства, масових вбивств та руйнувань, на ґрунті ведення антисоціального, розгульного способу життя, сам є антисоціальною особистістю, що свідчить про його виняткові зухвалість, стійку злочинну, антисоціальну спрямованість, вперте небажання безповоротно відмовитися від злочинного способу життя і стати на шлях виправлення і перевиховання, тому неможливо досягти мети покарання у виді кари, виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень без ізоляції його від суспільства, оскільки кримінальні правопорушення і сам обвинувачений за наведених обставин становлять підвищену суспільну небезпеку.

Психологічна переорієнтація обвинуваченого не відбувається, не змінюються його дотеперішні погляди та установки, він не готовий змінити своє життя і не вчиняти нових кримінальних правопорушень. Його поведінка у динаміці свідчить про стійкість його злочинного умислу.

Хронологія злочинної діяльності обвинуваченого вказує на те, що він не розкаявся, на нього раніше застосовані судом заходи покарання, метою якого також є і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, засоби виправлення і ресоціалізації засудженихпід час відбування покарання, не мають свого очікуваного та дієвого впливу.

Тому зміна обсягу обвинувачення у даному випадку не впливає на призначене остаточне покарання.

На підставі викладеного, керуючись ст. 537-539 КПК України,

п о с т а н о в и в:

1)Клопотання задовольнити.

2)Засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від покарання, призначеного за вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 08.11.2023 (1-й, 2-й, з 4-го по 12-й епізоди), на підставі ч. 2 ст.74 КК України, у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

3)Призначене ОСОБА_3 за вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 08.11.2023 остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки залишити без змін.

Ухвала підлягає негайному виконанню, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, через Балаклійський районний суд Харківської області, протягом 7 днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1