Рішення № 127729866, 26.05.2025, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/15742/24

провадження № 2/753/3735/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2025 року м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» до 1. ОСОБА_1 , 2. ОСОБА_2 , 3. ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

У серпні 2024 року ТОВ «Євро-реконструкція» звернулось до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до 1. ОСОБА_1 , 2. ОСОБА_2 , 3. ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за послугу з постачання гарячої води в розмірі 32 199,00 грн, інфляційні втрати в розмірі 3 054,99 грн та 3% річних в розмірі 705,96 грн.

Позовну заяву обґрунтував таким.

ТОВ «Євро-реконструкція» є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для споживачів встановленої зони теплопостачання Дніпровського та Дарницького районів міста Києва.

ТОВ «Євро-реконструкція» здійснює надання послуг з постачання гарячої води до будинку АДРЕСА_1 , зокрема до квартири АДРЕСА_1 .

У зазначеній квартирі зареєстровані відповідачі, є споживачами послуг із постачання гарячої води.

Відсутність договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Відповідачі своєчасно не сплачували з серпні 2017 року кошти за отримані послуги з постачання гарячої води, в результаті чого станом на 01.06.2024 утворилась заборгованість в розмірі 32 199,00 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України на розмір заборгованості нараховані 3% у розмірі 705,96 грн, інфляційні втрати становлять 3 054,99 грн.

За відомостями електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 .

За відомостями електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА» ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 .

За відомостями електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА» ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 23.10.2024 суд залишив позов без руху з огляду на те, позовна заява не відповідає вимогам п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України; надав позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 5 днів з дня вручення ухвали.

На виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу слід надати позов у новій редакції та обґрунтований розрахунок заборгованості, в якому зазначити, яким чином позивач визначав розмір щомісячної плати за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води відповідачам (діючий тариф; кількість спожитої гарячої води; площа житлового приміщення; кількість зареєстрованих у квартирі осіб, тощо) з їх копіями відповідно для всіх учасників справи.

30.10.2024 позивач засобами поштового зв`язку подав заяву про усунення недоліків позовної заяви (надійшла до суду 31.10.2024, зареєстрована за вх. № 75528/24).

Ухвалою від 06.11.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; призначив справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін для розгляду справи по суті; установив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Відповідач-2 подав відзив на позовну заяву, просив відмовити в задоволенні позову та зобов`язати позивача надати роз`яснення з приводу методики нарахування кількості гарячого водопостачання, які застосовувались до нього.

На обґрунтування своєї позиції зазначив таке.

У позовній заяві Позивач просить «Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП невідоме, останнє відоме місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» (02094, м. Київ, вул. Гната Хоткевич, 20, код ЄДРПОУ 37739041, заборгованість за послуги з постачання гарячої води в розмірі 32 199,00 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 3 054,99 грн та 3% річних у розмірі 705,96 грн. судовий збір за подання позовної заяви до суду в розмірі 3 028,00 грн».

Відповідач ОСОБА_2 не погоджується з заявленими позивними вимогами, та заперечую проти позивних вимог про стягнення заборгованості в повному обсязі.

Не погоджується з аргументами Позивача, що «Відповідачі своєчасно не сплачували з серпня 2017 року за отримані послуги з гарячого водопостачання, в результаті чого утворилась заборгованість..».

Оскільки він щомісяця регулярно сплачував суму коштів за користування гарячою водою. Хочу зазначити, що у квартирі встановлені лічильники обліку гарячого водопостачання, відповідно до показників яких і здійснював щомісячні платежі. І вважав, що оплачую вчасно за спожиті послуги. До 2019 року платежі здійснював через сайт ГІОЦ. Далі платежі робились через партмоне.ком.

За час користування послугою неодноразово змінювалися умови постановки лічильника на облік в ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ». У свій час цьому процесу завадив введений суцільний карантин, який був введений згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID - 19, спричиненої коронавірусом SARS-CоV-2» на всій території України встановлено карантин з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року, дія якого постановами Кабінету Міністрів України неодноразово продовжувалася. Введений карантин унеможливлював потрапляння до приміщення ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» та створив проблему з викликом майстра для поставлення лічильників обліку на облік.

24 лютого 2024 року почалося повномаштабне вторгнення, яке змусило покинути територію Києва, але навіть в цей період не переставали надходити платежі до ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ».

Щодо вартості надаваних послуг з із постачання гарячої води.

Згідно з інформацією, викладеною на офіційному вебпорталі Антимонопольного комітету України (за посиланням: https://amcu.gov.ua/news/rozpochato-rozglyadspravipro-zlovzhivannya-tov-yevro-rekonstrukciya-monopolnim-dominuyuchimstanovishchem) розпорядженням державного уповноваженого від 11.01.2021 № 07/2-р розпочато справу № 128-26.13/1-21 про порушення конкурентного законодавства. Причиною для відкриття справи стало те, що з початку 2019/2020 опалювального періоду ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» здійснювало нарахування споживачам завищених (майже на 23 %) розмірів плати за теплову енергію та послуги із централізованого опалення/ постачання гарячої води без відповідних перерахунків. Результатом розгляду стало рішення Антимонопольного комітету України від 10.11.2022 №244-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу».

Рішення Комітету №244-р від 10.11.2022 свідчить, що ТОВ «ЄВРОРЕКОНСТРУКЦІЯ» не прийняло рішення щодо зміни (зменшення) розміру нарахувань споживачам плати за послуги з централізованого опалення у зв`язку зі зміною (зменшенням) ціни природного газу в період з грудня 2019 року по квітень 2020 року та, відповідно, не здійснило відповідних перерахунків споживачам. Зазначені дії є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 2 ст. 50 та ч. 1 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з централізованого опалення Дарницького та Дніпровського районів міста Києва в зоні теплопостачання Товариства, що призвело до ущемлення інтересів споживачів та було б неможливим за умов існування значної конкуренції на ринку. На Товариство за вчинене порушення накладено штраф у розмірі 9 646 253,00 грн. Також Товариство зобов`язано усунути наслідки порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом здійснення перерахунку споживачам за послуги з гарячого водопостачання у зв`язку зі зміною (зменшенням) ціни природного газу за період з грудня 2019 року по квітень 2020 року.

Викладене спростовує розмір вартості надаваних позивач послуг, принаймні, у вказаний період, з огляду на що сума заборгованості підлягає коригуванню.

Просить надати детальний розрахунок із вказання саме користуючись яким методом, з розрахунку якої норми вказувались показники спожитого водопостачання:

- щодо строку нарахування інфляційних втрат та 3% річних.

Приписи статті 257 Цивільного кодексу України встановили спеціальну позовну давність у три роки за умови подання стороною у спорі відповідної заяви, зробленої до винесення судом рішення. З огляду на викладене, у випадку встановлення судом факту порушення з мого боку неукладених договірних зобов`язань, обов`язок укладення яких позивачем не доведений, спростований наданими поясненнями та доказами, прошу застосувати наслідки пропуску строку позовної давності.

Документ сформований в системі «Електронний суд» 25.11.2024, зареєстрований судом 26.11.2024 за вх. № 82187/87.

26.11.2024 у зв`язку з неявкою відповідачів суд відклав розгляд справи на 16.01.2025 на 12 год. 00 хв.

29.11.2024 позивач засобами поштового зв`язку подав відповідь на відзив (надійшла до суду 03.12.2024, зареєстрована за вх. № 84419/24).

У відповіді на відзив зазначив таке.

1. Для коректних нарахувань за спожиті послуги з гарячого водопостачання, відповідно до п.2 розділу III Порядку прийняття приладу обліку на абонентський облік, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 270 від 12.10.2018 року, споживачам необхідно дотримуватись правил користування індивідуальними засобами обліку води, а саме: індивідуальні засоби обліку води обов`язково мають бути прийняті на абонентський облік надавача послуг, опломбовані надавачем послуг, вчасно повірені, а їхні показники щомісяця мають передаватись до теплопостачальної організації.

За наявності індивідуального засобу обліку гарячої води нарахування здійснюються виключно за показниками засобу обліку, які повинні щомісяця надаватися споживачами виконавцю послуг (п. 4 ст. 11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»).

Наявність в квартирі індивідуального засобу обліку гарячої води/холодної води/теплової енергії, бойлеру не передбачає припинення виконавцем послуги нарахування або нарахування за показниками, з якими роки назад квартирний лічильник був взятий на облік.

Законодавець закріпив за споживачами послуги обов`язок щомісяця подавати виконавцю послуги показники індивідуальних засобів обліку.

Нарахування за послуги з постачання гарячої води здійснюються відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (які діяли на момент виникнення заборгованості) (далі - Правила № 630), Правил надання послуг з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1182 (далі - Правила № 1182).

Відповідно до п. 21 Правил № 630 у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства.

Тож, зняття показань вузлів розподільного обліку води (квартирних лічильників) здійснюється споживачами. Споживач щомісяця передає показання вузлів розподільного обліку води виконавцю послуг або визначеній власником (співвласниками) іншій особі, що здійснює розподіл обсягів послуги. Так, показання вузлів розподільного обліку води (квартирних лічильників) знімаються споживачем в останній день розрахункового періоду та надаються виконавцеві одним з таких способів, як телефоном, факсом, за допомогою електронних сервісів, запроваджених виконавцем або в інший спосіб, доведений до відома споживача, та зазначаються у рахунку на оплату послуг.

У той же нас виконавець послуги не має права браги до уваги показники «сповіреного індивідуального засобу обліку.

Чинне законодавство не передбачає можливості проведення нарахування коштів за надані послуги на підставі засобів обліку, які належним чином не повірені та не поставлені на облік виконавцем комунальної послуги.

Згідно підпункту 3 пункту 4 Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої Наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України 22 листопада 2018 року № 315, для розподілу не приймаються показання вузла розподільного обліку, приладу розподільного обліку теплової енергії, то зняті (надані), починаючи з дати встановлення Факту виходу його з ладу (закінчення строку повірки засобу вимірювальної техніки, що входить до його складу) або встановлення факту несанкціонованого втручання в його роботу (самовільний демонтаж, умисне знищення, пошкодження, розкомплектування, у тому числі порушення цілісності пломб, тощо), до дати прийняття на абонентський облік відремонтованого чи заміненого вузла розподільного обліку, приладу розподільного обліку теплової енергії або повіреного засобу вимірювальної техніки, що входить до його складу.

Відповідно до частини 4 статті 8 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та в продаж і видавати напрокат лише за умови їх відповідності цьому Закону та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки.

Про необхідність проведення повірки засобів обліку води через міжповірочний інтервал зазначено в кожному технічному паспорті (керівництві з експлуатації), свідоцтві про проведення повірки, а також у акті опломбування лічильника.

Відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній та повірці після ремонту.

Перелік категорій законодавчо врегульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, затверджено постановою КМУ від 04.06.2015 № 374.

Відповідно до пункту 38 вищевказаної постанови, лічильники води належать до засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці.

Наказом Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 13.10.2016 № 1747, зареєстрованим у Мінюсті 01.11.2016 за № 1417/29547, для лічильників воли та тепло лічильників установлено міжповірочний інтервал - 4 роки.

Згідно чинного законодавства періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування і монтаж) вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання теплової енергії та води в квартирах (приміщеннях) будинку, здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку.

Нарахування плати за спожиту послугу за показниками лічильника, який не пройшов повірку, не передбачено діючим законодавством.

Щодо нарахувань за послуги з постачання гарячої води.

Будинок АДРЕСА_1 загальнобудинковим засобом обліку постачання гарячої води обладнаний з 01.06.2020 року.

Квартира АДРЕСА_1 обліковується як така, що індивідуальним засобом обліку гарячої води не обладнана.

Нарахування за послугу з постачання гарячої води до вказаної квартири проводиться:

- з 01.08.2017 року но 31.05.2020 року - за нормою споживання з розрахунку 3,00 м. куб. на 1 особу (3 особи);

- з 01.06.2020 по 31.05.2024 - по показникам загально будинкового засобу обліку гарячої води відповідно до кількості зареєстрованих в квартирі осіб (3 особи).

З листопада 2021 року по особових рахунках споживачів нараховується за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (ФГВ). Відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315, в кожному розрахунковому періоді визначається обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання. Відповідний обсяг теплової енергії визначається з урахуванням місця приготування гарячої води (у будинку або поза його межами) та наявності циркуляції та визначається як відповідна частка від обсягу теплової енергії використаної на приготування гарячої води:

- за умови наявності циркуляції - 20 %;

- при непрацюючій циркуляції -10 %

За умови наявності будинкового вузла комерційного обліку теплової енергії використаної для надання послуги з постачання гарячої води, обсяг теплової енергії витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання визначається з урахуванням показань вузла комерційного обліку та фактичного обсягу спожитої гарячої води мешканцями будинку.

Обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, визначається в одиницях виміру (Гкал) та розподіляється між усіма споживачами будівлі пропорційно до опалювальних площ їх приміщень. При цьому при розподілі не враховується фактичне споживання гарячої води в одиницях виміру (куб м) у приміщенні споживача.

Відповідно, усі споживачі, в тому числі і ті, що тимчасово не користуються послугою з постачання гарячої води або встановили індивідуальні водопідігрівачі, щомісячно здійснюють оплату за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування впутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання.

Нарахування плати за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання здійснюється за тарифом на послугу з постачання теплової енергії, з урахуванням визначеного обсягу відповідно до Методики розподілу.

Доказів того, що відповідачі повідомляли та надавали до теплопостачальної організації документи щодо встановлення, опломбування, проведення повірки індивідуального засобу обліку гарячої води (лічильника), зі слів відповідача встановленого у квартирі проживання відповідачів, до ТОВ «Євро-Реконструкція» та до суду не надано.

2. Відповідач у своєму відзиві просить суд застосувати наслідки спливу строків позовної заяви.

Натомість, у суду немає підстав для застосування наслідків спливу строків позовної давності, оскільки вказані строки не сплили відповідно до положень чинного законодавства України.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У постанові Верховного Суду від 06.12.2023 по справі №212/10834/21 було зроблено наступний правовий висновок: «з урахуванням пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ІІК України та часу введення в Україні карантину у меж ах позовної давності знаходиться період з березня 2017року».

Згідно з ч. 2, 3 ст. 263 ЦК України у разі виникнення обставин для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Відповідно до ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Згідно з п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

З мстою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID -19 Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 був введений карантин (дата набрання чинності 12.03.2020), дія якого неодноразово продовжувалась відповідними постановами КМ України до 30.06.2023.

У постанові Верховного Суду від 07.09.2022 р. у справі №679/1136/21 зазначена наступна правова позиція: «у п. 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України в редакції Закону № 540-1Х,перелічені всі статті нього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину».

У постанові Верховного Суду від 31.05.2022 р. у справі №926/1812/21 зазначена наступна правова позиція: «Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 за N9 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID -19» з 12 березня 2020 року на усій території України установлений карантин, який продовжений до 31.08.2021. 5.21. Тобто строки. визначені ст. ст. 257. 258 Ц К України, були продовжені на час карантину, а тому висновки судів попередніх інстанцій, що на момент звернення позивача з цим позовом, строк позовної давності не закінчився, є правильними.

Отже, починаючи з 12 березня 2020 року строк позовної давності продовжений на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID -19).

Законом України від 15.03.2022 р. №2І20-ПХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесено зміни до ЦК України щодо строків позовної давності, зокрема, Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 19, який з-поміж іншого передбачає, що на період дії воєнного і надзвичайного стану продовжуються загальні і спеціальні строки позовної давності встановлені, ст. 257-259 ЦК України.

Так, відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції Закону № 3450-ІХ від 08.11.2023) у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

У зв`язку з військовою агресією проти України указом Президента від 24.02.2022 № 64/2022 «Про4 введення воєнного стану в Україні»,затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» на всій території України запроваджено правовий режим воєнного стану з 24.02.2022, дія якого неодноразово продовжувалась відповідними указами Президента України, крайнім з яких є указ Президента України від 28.10.2024 року №740/2024, що затверджено Законом №4024-1Х від 29.10.2024, який продовжує дію воєнного стану до 08.02.2025.

Отже, керуючись п. 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, оскільки карантин почався на території України від 12 березня 2020 року, а воєнний стан - від 24 лютого 2022 року, можна зробити висновок про те, що загальна позовна давність була продовжена 12 березня 2020 року на період дії карантину, та призупинила свій перебіг з 24 лютого 2022 року на період дії воєнного стану.

Тобто, виходячи з вищенаведених положень закону, пропущеною може бути позовна давність лише за вимогами, що виникли до 12 березня 2017 року.

Законодавець чітко визначив (як норму прямої дії), що загальний строк позовної давності, визначений статтею 257 ЦК України, автоматично продовжується на строк дії карантину, та зупиняється на строк дії воєнного стану без будь-яких вказівок чи посилань на те, що цей строк може бути продовжений/зупинений лише за клопотанням чи заявою Позивача та за наявності відповідних обставин, які будуть визначені судом поважними.

В постанові Верховного Суду від 22 вересня 2022 року по справі №920/724/21 було встановлено наступний правовий висновок:

«Суд відхиляє доводи ТОВ «Енера Суми», викладені у відзиві па касаційну скаргу ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» про те, що для застосування пункту 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України позивачу необхідно обґрунтувати, що продовження строків зумовлене саме дією на сторону обмежень, впроваджених у зв`язку з карантином. Суд зазначає, що ні ЦК України, ані інші нормативно-правові акти, якими встановлений (продовжений) на території України карантин. продовжено строки, визначені статтями 257. 258, 362. 559. 681. 728. 786.1293 цього Кодексу на строк дії такого карантину, не містять тих вимог, про які зазначає ТОВ «Енера Суми», а автоматичне продовження цих строків пов`язане саме із встановленням карантину на всій території України без будь-яких додаткових вимог та умов в аспекті їх продовження в силу закону».

Близька за змістом правова позиція щодо застосування статті 258 ЦК України та пункту 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06.05.202] у справі № 903/323/20, від 22.06.2022 у справі № 916/1157/2 І.

Оскільки з 12 березня 2017 року строк позовної давності спочатку був продовжений, а почім призупинений, відтак, боргу період з 01 серпня 2027 по 01 червня 2024 року за послугу з постачання гарячої води є таким, що нарахований в межах строку позовної давності.

3. ТОВ «Євро-Реконструкція» щомісячно, починаючи з липня 2014 року, на адресу усіх споживачів направляє квитанції, в яких крім відомостей про надані послуги та нараховані за надані послуги кошти, зазначається кількість осіб, що проживають у квартирі, порядок нарахування коштів за гаряче водопостачання (по лічильнику чи по нормі споживання на кількість проживаючих осіб) існуючий розмір боргу, у разі його наявності, а також постійно повідомляється про те, що показання квартирних засобів обліку щомісяця мають зніматися споживачами та надаватися виконавцю послуг, із зазначенням номерів телефонів, електронних адрес та наявних сервісів, за допомогою яких здійснюється зв`язок з теплопостачальною організацією.

Відповідачі із заявами щодо незгоди з приводу розміру нарахованих їм згідно направлених квитанцій коштів за надані послуги до ТОВ «Євро-реконструкція» не зверталися, а відповідно визнавали факт спожитих ними послуг з урахуванням зроблених позивачем нарахувань.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає про оплати послуги з постачання теплової енергії, до відзиву додано копії квитанцій на підтвердження оплат з 36 пунктів. Звертаємо увагу суду, що переважна більшість з доданих до відзиву квитанцій - квитанції про оплату інших, не пов`язаних з наданням послуги з постачання гарячої води, послуг - за спожитий газ, централізоване опалення, утримання будинків та прибудинкових територій, за централізоване постачання і відведення холодної води, за відведення гарячої води, батьківську плату до дитячого садочку, банківські послуги тощо.

Сплачені споживачами кошти з послугу з постачання гарячої води згідно наданих відповідачем квитанцій, враховані позивачем та відображені в графі «Сплачено» у розрахунку заборгованості, який додано до матеріалів справи.

16.01.2025 зв`язку з неявкою відповідачів суд відклав розгляд справи на 16 год. 50 хв. 26.05.2025.

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи без його участі, позов просить задовольнити.

Відповідачі у судове засідання повторно не з`явились, про час та місце слухання справи повідомлялись належним чином, заяви про відкладення розгляду справи не подавали, причини неявки не повідомили.

Суд розглянув справу за відсутності сторін за наявними у справі матеріалами. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільно-процесуального кодексу України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини справи, встановлені судом. Мотиви та норми права, з яких виходить суд.

Надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води до будинку АДРЕСА_1 здійснюється на підставі ліцензії № 198 від 01.06.2012 (а.с.18).

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

23.07.2014 в газеті «Хрещатик» (№ 103 (4503)) позивач розмістив повідомлення з пропозицією укладення договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води шляхом звернення споживачів до підрозділу теплопостачальної організації із зазначення відповідної адреси. Проект договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води опубліковано на офіційному віснику Київської міської Ради - газеті «Хрещатик» 06.08.2014 (№ 111 (4511)).

Законом України № 2189- VIII від 09.11.2017 «Про житлово-комунальні послуги». Правилами надання послуг з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 та Правилами надання послуг з постачання гарячої води, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1182 визначено порядок укладання індивідуальних договорів про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

Пунктом 13 Правил надання послуг з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 передбачено, що індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем. Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води, які є публічними договорами приєднання і укладаються з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, були опубліковані на офіційному веб-сайті ТОВ «Євро-Реконструкція» 13 жовтня 2021 року.

Відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

За вказаною адресою відкрито особовий рахунок № НОМЕР_3 .

Відповідачі не укладали з позивачем договір, однак відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг.

Отже, підставою для стягнення заборгованості за наданні послуги є встановлення факту користування відповідачами житлово-комунальних послуг.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Позивач просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за постачання гарячої води за період з 01.08.2017 по 31.05.2024 у розмірі 32 199,00 грн, на підтвердження чого надав розрахунок заборгованості (а.с.118-119).

Відповідач-2, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив, що:

- він сплачував щомісячні платежі за послугу з постачання гарячої води у спірний період;

- позивач не зазначає методику розрахунку щомісячних платежів за послугу з постачання гарячої води.

Разом із тим, суд зазначає таке.

Відповідач-2 на підтвердження його заперечень щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за послугу з постачання гарячої води у спірний період надав до відзиву копії рахунків за оплату послуг з централізованого гарячого водопостачання за період із січня 2019 року по лютий 2024 року (а.с.48-65).

З наданих відповідачем-2 рахунків за оплату послуг з централізованого гарячого водопостачання за період з січня 2019 року по лютий 2024 року суд установив таке.

Відповідачі у зазначений період частково сплачували заборгованість за послуги з постачання гарячої води.

Позивач враховував щомісячні часкові оплати заборгованості та здійснював перерахунок розміру заборгованості.

Разом із тим, заборгованість за послугу з постачання гарячої води станом на лютий місяць 2024 року становила 30 109,58 грн (а.с.48).

Відповідач-2 також надав копії платіжних інструкцій (а.с.66-73), згідно з якими він здійснив такі оплати:

- 09.05.2024 у розмірі 300,00 грн, призначення платежу «за гарячу воду, АДРЕСА_1, ОСОБА_2 , квітень 2024 року» (платіжна інструкція № 2НН6-9М02-552В-АНТХ від 09.05.2024, а.с.66);

- 10.04.2024 у розмірі 300,00 грн, призначення платежу «за гарячу воду, АДРЕСА_1, ОСОБА_2 , березень 2024 року» (платіжна інструкція № 6Е34-М704-8НМ5-9ВТ8 від 10.04.2024, а.с. 67);

- 16.08.2024 у розмірі 300,00 грн, призначення платежу «за гарячу воду, АДРЕСА_1, ОСОБА_2 , липень 2024 року» (платіжна інструкція № 9КОМ-Р982) - 0ЕАМ-АНМА від 16.08.2024, а.с. 68);

- 09.10.2024 у розмірі 300,00 грн, призначення платежу «за гарячу воду, АДРЕСА_1, ОСОБА_2 , вересень 2024 року» (платіжна інструкція № СОС6-7В4Е-В33С-А6ТВ від 09.10.2024, а.с.69);

- 17.06.2024 у розмірі 300,00 грн, призначення платежу «за гарячу воду, АДРЕСА_1, ОСОБА_2 , травень 2024 року» (платіжна інструкція № Р3С0-СЕТ-6-НХА2-85НР від 17.06.2024, а.с.70);

- 04.09.2024 у розмірі 300,00 грн, призначення платежу «за гарячу воду, АДРЕСА_1, ОСОБА_2 , серпень 2024 року» (платіжна інструкція № Р32Е-Н9К4-461С-НКК5 від 04.09.2024, а.с.71);

- 03.05.2024 у розмірі 300,00 грн, призначення платежу «за гарячу воду, АДРЕСА_1, ОСОБА_2 , квітень 2025» (платіжна інструкція № ТНК3-ХК60-В6С8-Е9Р2 від 03.05.2024, а.с.72);

- 20.07.2024 у розмірі 300,00 грн, призначення платежу «за гарячу води, АДРЕСА_1, ОСОБА_2 , червень 2024» (платіжна інструкція № Х434-СХ83-68ВР-А99Х від 20.07.2024, а.с.73).

Разом із тим, при визначенні розміру заборгованості у спірний період, позивач врахував здійснені відповідачем-2 часткові оплати за березень-травень 2024 року (а.с.121).

Здійснені відповідачем-2 часткові оплати за послуги з постачання гарячої води за період з червня по вересень 2024 року суд не враховує при визначенні розміру заборгованості, оскільки такі оплати не охоплюються заявленими позовними вимогами.

Крім того, відповідач-2 надав копії квитанцій про оплату послуг, зокрема гарячої води:

- згідно з квитанцією № 873/5114 від 11.04.2018 за період з 01.03.2018 по 01.04.2018 сплачено за послугу з постачання гарячої води 390,75 грн (а.с.85);

- згідно з квитанцією № 1795/12476 від 13.05.2018 за період з 01.04.2018 по 01.05.2018 сплачено за послугу з постачання гарячої води 494,58 грн (а.с.86);

- згідно з квитанцією № 7077/48576 від 20.08.2018 за період з 01.07.2018 по 01.08.2018 сплачено за послугу з постачання гарячої води 586,35 грн (а.с.88);

- згідно з квитанцією № 2929/20180 від 14.09.2018 за період з 01.08.2018 по 01.09.2018 сплачено за послугу з постачання гарячої води 586,35 грн (а.с.89);

- згідно з квитанцією № 22/127 від 13.10.2018 за період з 01.09.2018 по 01.10.2018 сплачено за послугу з постачання гарячої води 586,35 грн (а.с.91);

- згідно з квитанцією № 99/871 від 16.11.2018 за період з 01.10.2018 по 01.11.2018 сплачено за послугу з постачання гарячої води 196,53 грн (а.с. 94);

- згідно з квитанцією № 208/1671 від 15.12.2018 за період з 01.11.2018 по 01.12.2018 сплачено за послугу з постачання гарячої води 611,37 грн (а.с.97);

- згідно з квитанцією № 130/822 від 13.01.2019 за період з 01.12.2018 по 01.01.2019 сплачено за послугу з постачання гарячої води 611,37 грн (а.с.98).

Разом із тим, при визначенні розміру заборгованості у спірний період, позивач врахував здійснені відповідачем-2 часткові оплати за періоди з 01.03.2018 по 01.04.2018, 01.04.2018 по 01.05.2018, 01.07.2018 по 01.08.2018, 01.08.2018 по 01.09.2018, 01.09.2018 по 01.10.2018, 01.10.2018 по 01.11.2018, 01.11.2018 по 01.12.2018, 01.12.2018 по 01.01.2019 (а.с.118).

Щодо методики розрахунку щомісячних платежів за послуги з постачання гарячої води у спірний період, суд зазначає таке.

Нарахування за послуги з постачання гарячої води здійснюються відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (які діяли на момент виникнення заборгованості) (далі - Правила № 630), Правил надання послуг з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1182 (далі - Правила № 1182).

Відповідно до п. 21 Правил № 630 у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства.

Будинок АДРЕСА_1 загальнобудинковим засобом обліку постачання гарячої води обладнаний з 01.06.2020.

Квартира АДРЕСА_1 обліковується як така, що індивідуальним засобом обліку гарячої води не обладнана.

Нарахування за послугу з постачання гарячої води до вказаної квартири проводиться:

- з 01.08.2017 по 31.05.2020 - за нормою споживання з розрахунку 3,00 м. куб. на 1 особу (3 особи);

- 01.06.2020 по 31.05.2024 - по показниками загально будинкового засобу обліку гарячої води відповідно до кількості зареєстрованих осіб (3 особи).

Відповідачі не надали доказів звернення до позивача із заявами щодо ненадання або надання неналежної якості послуг з постачання гарячої води, щодо встановлення, опломбування, проведення повірки індивідуального засобу обліку гарячої води (лічильника).

Отже, суд вважає встановленим факт порушення відповідачами прав позивача щодо оплати послуг з постачання гарячої води у спірний період.

Щодо заяви відповідача-2 про застосування наслідків спливу строку позовної давності суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За ч. 1 ст. 257 цього Кодексу загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Позивач звернувся до суду з цим позовом 13.08.2024.

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення заборгованості за послугу з постачання гарячої води за період з 01.08.2017 по 31.05.2025.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 (далі Закон 540-ІХ) розділ ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України доповнено пунктом 3 такого змісту:

«3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину».

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» на усій території України установлено з 12 березня до 3 квітня 2020 карантин.

Карантин неодноразово продовжувався.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Отже, починаючи з 12 березня 2020 року строк позовної давності був продовжений на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Цей строк продовжив свій перебіг після скасування карантину з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України. Тому пропущеною може бути позовна давність лише за вимогами, що виникли до 12 березня 2017 року, строк за якими продовжив спливати 01 липня 2024 року.

Підстави для застосування наслідків спливу позовної давності до заявлених позивачем у цій справі вимог відсутні, оскільки позивач здійснював нарахування заборгованості відповідачам за послугу з постачання гарячої води за період з 01.08.2017 по 31.05.2024, тобто у межах строку позовної давності.

Щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Позивач просить стягнути:

- 3% річних, нараховані на заборгованість за період з 01.08.2017 по 23.02.2022 у розмірі 705,96 грн;

- інфляційні втрати за період з 01.08.2017 по 23.02.2022 у розмірі 3 054,99 грн.

У зв`язку з простроченням відповідачами оплати за спожиті послуги, вони зобов`язані сплатити на користь позивача 3% річних та інфляційні втрати в розмірі, згідно з наданим позивачем розрахунком.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 541 ЦК України визначено, що солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Отже, суд стягує солідарно з відповідачів:

- заборгованість за послуги з постачання гарячої води за період з 01.08.2017 по 31.05.2024 у розмірі 32 199,00 грн;

- 3% річних за період з 01.08.2017 по 23.02.2022 у розмірі 705,96 грн;

- інфляційні втрати за період з 01.08.2017 по 23.02.2022 у розмірі 3 054,99 грн, разом - 35 959,95 грн.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 099,33 грн з кожного.

Керуючись нормами ст. 10, 12, 81, 141, 259, 263, 265, 267, 268, 273, 274, 279, 354-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» до 1. ОСОБА_1 , 2. ОСОБА_2 , 3. ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція»:

- заборгованість за послуги з постачання гарячої води за період з 01.08.2017 по 31.05.2024 у розмірі 32 199,00 грн;

- 3% річних за період з 01.08.2017 по 23.02.2022 у розмірі 705,96 грн;

- інфляційні втрати за період з 01.08.2017 по 23.02.2022 у розмірі 3 054,99 грн, разом - 35 959,95 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» судовий збір у розмірі 1 099,33 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» судовий збір у розмірі 1 099,33 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» судовий збір у розмірі 1 099,33 грн.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція», код ЄДРПОУ 37739041, місцезнаходження: м. Київ, вул. Гната Хоткевича, буд. 20.

Відповідач-1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач-2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач-3: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, РНОКПП невідомий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду безпосередньо протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.М. Маркєлова