Рішення № 127723119, 29.05.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 травня 2025 року справа №520/22041/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), в якому просять суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нерозгляду моїх запитів на отримання публічної інформації від 05.06.2024 та 25.06.2024 стосовно надання копії наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) про надання мені частини щорічної основної відпустки у кількості 10 календарних днів за 2021 рік у період з 21.10.2021 по 12.04.2022 та копії мого рапорту про надання мені частини щорічної основної відпустки у кількості 10 календарних днів за 2021 рік під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 у період з 21.10.2021 по 12.04.2022;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 розглянути мої запити на отримання публічної інформації від 05.06.2024 та 25.06.2024 та надати відповіді у встановлений законом термін.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем протиправно не розглянуто запити позивача на отримання публічної інформації від 05.06.2024 та 25.06.2024 стосовно надання копії наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) про надання йому частини щорічної основної відпустки у кількості 10 календарних днів за 2021 рік у період з 21.10.2021 по 12.04.2022 та копії його рапорту про надання ОСОБА_1 частини щорічної основної відпустки у кількості 10 календарних днів за 2021 рік під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 у період з 21.10.2021 по 12.04.2022.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету відповідача.

Відповідач, на адресу суду, відзив на позовну заяву не надав.

Суддя у період з 07.10.2024 по 11.10.2024 перебував на навчанні, з 28.10.2024 по 05.11.2024, з 23.12.2024 по 15.01.2025 та з 28.04.2025 по 02.05.2525 перебував у відпустці.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 21.10.2021 по 12.04.2022 на посаді старшого радіотелефоніста самохідно-артилерійського відділення 1 самохідно-артилерійського взводу 5 самохідно-артилерійської батареї 2 самохідно-артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи та наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 12.04.2022 № 104 була виключена зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 12.04.2022.

06 червня 2024 року на офіційну електронну пошту військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) позивач надіслала на ім`я командира військової частини НОМЕР_1 запит на отримання публічної інформації від 05.06.2024.

В запиті, посилаючись на відповідні норми чинного законодавства, позивач просила надати їй наступну інформацію:

- копію наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) про надання мені частини щорічної основної відпустки у кількості 10 календарних днів за 2021 рік у період з 21.10.2021 по 12.04.2022;

- копію мого рапорту про надання мені частини щорічної основної відпустки у кількості 10 календарних днів за 2021 рік під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 у період з 21.10.2021 по 12.04.2022.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації, позивач просила надати відповідь протягом 5 робочих днів з дня отримання запиту. Відповідь з документами надіслати на e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2

Позивач зазначає, що на вказаний запит від 05.06.2024 відповідь не надана, у зв`язку із чим 25.06.2024 позивач повторно направила на електронну пошту військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 .gov.ua) запит на отримання публічної інформації від 25.06.2024, в якому я повторно просила надати:

- копію наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) про надання мені частини щорічної основної відпустки у кількості 10 календарних днів за 2021 рік у період з 21.10.2021 по 12.04.2022;

- копію мого рапорту про надання мені частини щорічної основної відпустки у кількості 10 календарних днів за 2021 рік під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 у період з 21.10.2021 по 12.04.2022 із зазначенням дати рапорту та № вхідної реєстрації та дати реєстрації.

Так, 25.06.2024 разом із повторним запитом, позивачем також була направлена заява від 25.06.2024, на яку вона отримала відповідь від відповідача від 04.07.2024 за вих.№ 9760 через електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивачем зазначено, що станом на день подання цього позову відповідей на запити на отримання публічної інформації від 05.06.2024 та 25.06.2024 від військової частини НОМЕР_1 не надано.

Матеріали справи вказаних відповідей також не містять.

Вважаючи, що бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання відповідей на запити позивача на отримання публічної інформації від 05.06.2024 та 25.06.2024 є протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 34 Конституції України визначено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації регулюються Законом України «Про інформацію» від 02 жовтня 1992 року №2657-XII (далі - Закон №2657-XII).

Згідно статті 5 Закону №2657-XII кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону №2657-XII право на інформацію забезпечується: створенням механізму реалізації права на інформацію; створенням можливостей для вільного доступу до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів, інших інформаційних банків, баз даних, інформаційних ресурсів; обов`язком суб`єктів владних повноважень інформувати громадськість та медіа про свою діяльність і прийняті рішення; обов`язком суб`єктів владних повноважень визначити спеціальні підрозділи або відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації; здійсненням державного і громадського контролю за додержанням законодавства про інформацію; встановленням відповідальності за порушення законодавства про інформацію.

Частинами першою, другою статті 7 Закону №2657-XII визначено, що право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, регулюється Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року №2939-VI (далі - Закон №2939-VI).

Статтею 1 Закону №2939-VI передбачено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 3 Закону №2939-VI визначені гарантії забезпечення права на публічну інформацію, зокрема: обов`язок розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до статті 5 Закону №2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема, надання інформації за запитами на інформацію.

Згідно статті 12 Закону №2939-VI суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону №2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків; 4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них; 5) юридичні особи публічного права, державні/комунальні підприємства або державні/комунальні організації, що мають на меті одержання прибутку, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, - щодо інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага їх керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради.

Відповідно до частин першої-п`ятої 19 Закону №2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі. Запит на інформацію має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Пунктом 6 частини першої статті 14 Закону №2939-VI встановлено, що розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Згідно частини першої статті 20 Закону №2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону №2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Згідно з частиною четвертою статті 22 Закону №2939-VI у відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.

Згідно частини п`ятої статті 22 Закону №2939-VI відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовий формі.

Отже, законом чітко визначено строк розгляду запиту на інформацію, який становить п`ять робочих днів з дня його отримання. Такий строк може бути продовжений до 20 робочих днів із завчасним повідомленням у письмовій формі про це особи, яка подала запит. Розпорядник інформації зобов`язаний надати відповідь на письмовий запит запитувача інформації, при цьому така відповідь повинна бути повною, достовірною та точною. У випадках, визначених частиною першою статті 22 Закону №2939-VI, розпорядник інформації має право відмовити у наданні запитуваної інформації, надіславши мотивовану відмову у письмовій формі особі, яка подала запит на інформацію.

Натомість відповідач, всупереч наведеним вище вимогам Закону №2939-VI, не надав жодної інформації на запити позивача від 05.06.2024 та 25.06.2024 або ж мотивованої відмови у наданні запитуваної інформації.

В матеріалах справи відсутні докази розгляду вказаних запитів позивача або надання будь-якої відповіді.

Враховуючи вищезазначене, відповідачем допущена протиправна бездіяльність, яка полягає у не розгляді запитів позивача від 05.06.2024 та 25.06.2024, що призвело до порушення мого права на отримання достовірної, точної та повної відповіді на мої запити.

Згідно з частиною першою та другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зобов`язати військову частину НОМЕР_1 розглянути запити ОСОБА_1 на отримання публічної інформації від 05.06.2024 та 25.06.2024 та надати відповіді у встановлений законом термін.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовної заяви.

Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нерозгляду запитів ОСОБА_1 на отримання публічної інформації від 05.06.2024 та 25.06.2024 стосовно надання копії наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) про надання ОСОБА_1 частини щорічної основної відпустки у кількості 10 календарних днів за 2021 рік у період з 21.10.2021 по 12.04.2022 та копії її рапорту про надання частини щорічної основної відпустки у кількості 10 календарних днів за 2021 рік під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 у період з 21.10.2021 по 12.04.2022.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 розглянути запити ОСОБА_1 на отримання публічної інформації від 05.06.2024 та 25.06.2024 та надати відповіді у встановлений законом термін.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Тітов