Рішення № 127720779, 29.05.2025, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2025 року м. Житомир справа № 240/16787/24

категорія 112010200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій та рішень протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіроваградській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Житомирській області № 104850008758 від 04 березня 2024 року про відмову у призначенні йому пенсії за віком;

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Донецькій області № 104850008758 від 07.06.2024 про відмову йому у призначенні пенсії за віком;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській та Херсонській області в частині визначення дати призначення пенсії за віком ОСОБА_1 « ІНФОРМАЦІЯ_1 »;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 26.02.2024 та виплати заборгованість, яка утворилася за період з 26.02.2024 по 31.05.2024.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 26.02.2024 року він звернувся до ГУ ПФУ в Київській області за призначенням пенсії за віком (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ). 04.03.2024 року ГУ ПФУ в Житомирській області прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії за віком з причин неможливості зарахування до страхового стажу періодів роботи з 23.08.1984 по 19.11.1985 року, з 23.05.1986 по 11.06.1993.

31.05.2024 року позивач повторно подав заяву до ГУ ПФУ в Київській області з додатковими документами, які підтверджують страховий стаж. 07.06.2024 року ГУ ПФУ в Донецькій області відмовило в призначенні пенсії через відсутність необхідного страхового стажу. При цьому, до страхового стажу позивача не було зараховано період роботи з 23.08.1984 по 19.11.1985. Не зарахований період роботи з 23.05.1986 по 11.06.1993.

14.06.2024 позивач знову звернувся до ГУ ПФУ в Київській області про призначення пенсії з усіма необхідними додатковими документами. 21.06.2024 року ГУ ПФУ в Херсонській та Кіровоградській області розглянуло документи Позивача і призначило йому пенсію за віком з 31.05.2024 року. Позивач подавав додаткові необхідні документи для підтвердження свого страхового стажу протягом трьох місяців з моменту отримання повідомлення про першу відмову в призначенні пенсії - з 26.02.2024 року.

Позивач вважає, що рішення ГУ ПФУ в Житомирській області та ГУ ПФУ в Донецькій області про відмову позивачу в призначенні пенсії є незаконними, призначення пенсії з 31.05.2024 р., а не з моменту першого звернення, є незаконним і безпідставним, у зв`язку з чим позивач звертається до адміністративного суду за захистом своїх порушених прав та їх відновлення шляхом зобов`язання відповідачів здійснити певні дії.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Копія вказаної ухвали направлена судом сторонам по справа.

ГУ ПФУ в Житомирській області до суду подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що враховуючи принцип екстериторіальності, розгляд заяви та наданих документів щодо призначення пенсії за віком здійснено структурним підрозділом Управління - 04.03.2024, винесено рішення про відмову у призначення пенсії через відсутність необхідного страхового стажу. Отже, дії Управління є правомірними та вмотивованими. Також за результатом розгляду заяви про призначення пенсії за віком від 14.06.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області прийнято рішення №104850008758 від 21.06.2024 про призначення пенсії за віком з 31.05.2024, оскільки після попереднього звернення не минуло 3 місяці. Таким чином, позовні вимоги про перегляд дати призначення пенсії за віком з 31.05.2024 на 26.02.2024 не підлягають задоволенню, оскільки минув трьохмісячний термін звернення за призначенням пенсії. Отже, виходячи з обставин справи та наведених вимог законодавства, управліннями доведено правомірність дій, а тому правові підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

Відповідач ГУ ПФУ у Кіровоградській області, звернувся до суду з відзивом на позовну заяву, в якому вказав, що жодних рішень головним управлінням 21.06.2024 не приймалось. Отже, Головне управління ПФУ у Кіровоградській області є неналежним відповідачем у цій справі.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що 26.02.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

04.03.2024 Головним управління Пенсійного фонду України в Житомирець розглянуто дану заяву та прийнято рішення № 104850008758 про відмову у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. До страхового стажу не зараховано періоди роботи:

з 23.08.1984 по 19.11.1985 відповідно до записів трудової книжки, адже наявне виправлення дати наказу про прийняття на роботу;

з 23.05.1986 по 11.06.1993, оскільки печатка на записі про звільнення не відповідає назві організації, наявна розбіжність між датами запису про звільнення та датою наказу у вісім місяців.

31.05.2024 позивач повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»та додатковими документами.

07.06.2024 Головним управління Пенсійного фонду України в Донецькій області розглянуто дану заяву та прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

До страхового стажу не зараховано періоди роботи:

з 23.08.1984 по 19.11.1985 відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 . адже наявне виправлення дати наказу про прийняття на роботу;

з 23.05.1986 по 11.06.1993, оскільки печатка на записі про звільнення не відповідає назві організації, наявна розбіжність між датами запису про звільнення та датою наказу у вісім місяців;

з 20.08.2003 по 31.12.2003 - період здійснення підприємницької діяльності, оскільки відсутні відомості в реєстрі застрахованих осіб.

14.06.2024 позивач знову звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про призначення пенсії за віком з усіма необхідним додатковими документами.

21.06.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області розглянуто документи позивача та призначено йому пенсію за віком з 31.05.2024.

Не погоджуючись з датою призначення пенсії за віком, позивач звернувся до суду за захистом свої прав та законних інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суду зазначає таке.

Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Частиною 1 статті 24 Закону України"Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"від 09.07.2003 №1058-IV (далі- Закон №1058-IV) визначено, що страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно частини 2статті 24 Закону №1058-IVстраховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цьогоЗаконуза даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частини 4статті 24 Закону №1058-IVперіоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 62 Закону УкраїниПро пенсійне забезпечення05.11.1991 №1058-IV).

Частиною 1статті 26 Закону №1058-IVвизначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.

Згідно частини 4статті 26 Закону №1058-IVнаявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі- Порядок №637). Так, відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Крім того, відповідно до пункту 20 цього Порядку №637 в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розмішуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 17 указаного Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

Тобто, уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу або інші документи необхідно надавати лише в разі, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.

Згідно матеріалів справи за результатами розгляду заяв ОСОБА_1 про призначення пенсії від 26.02.2024, від 31.05.2024, органами Пенсійного фонду прийняті рішення про відмову у призначені пенсії № 104850008758 від 04.03.2024, № 104850008758 від 07.06.2024 у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії від 14.06.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду в Херсонській області 21.06.2024 призначено ОСОБА_1 пенсію за віком з 31.05.2024.

В свою чергу, за результатами розгляду заяв про призначення пенсії за віком позивача, Головним управління Пенсійного фонду України в Житомирській розглянуто заяву від 26.02.2024 та прийнято рішення №104850008758 про відмову у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. До страхового стажу не зараховано періоди роботи:

з 23.08.1984 по 19.11.1985 відповідно до записів трудової книжки, адже наявне виправлення дати наказу про прийняття на роботу;

з 23.05.1986 по 11.06.1993, оскільки печатка на записі про звільнення не відповідає назві організації, наявна розбіжність між датами запису про звільнення та датою наказу у вісім місяців.

Також 07.06.2024 Головним управління Пенсійного фонду України в Донецькій області розглянуто дану заяву від 31.05.2024 та прийнято рішення №104850008758 про відмову у призначенні пенсії а віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

До страхового стажу не зараховано періоди роботи:

з 23.08.1984 по 19.11.1985 відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 . адже наявне виправлення дати наказу про прийняття на роботу;

з 23.05.1986 по 11.06.1993, оскільки печатка на записі про звільнення не відповідає назві організації, наявна розбіжність між датами запису про звільнення та датою наказу у вісім місяців;

з 20.08.2003 по 31.12.2003 - період здійснення підприємницької діяльності, оскільки відсутні відомості в реєстрі застрахованих осіб.

Стосовно наявних виправлень у трудовій книжці та розбіжностей в печатках на записах в трудовій книжці, суд зазначає таке.

Порядок ведення (внесення записів) до трудових книжок врегульовано Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженоїнаказом Міністерства праці України від 29.07.1993 № 58(далі - Інструкція № 58).

Пунктом 2.4 Інструкції № 58 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Відповідно до пункту 2.6 Інструкції у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Згідно з пунктами 2.11. та 2.12. Інструкції відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.

Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

У разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів (п. 4.1 Інструкції № 58).

Згідно з пунктом 2.2Інструкції №162до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по-батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Згідно з пунктом 2.11Інструкції №162першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після того ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка переведення працівника на іншу постійну роботу на тому ж підприємстві оформлюється в такому ж порядку, як і прийом на роботу.

Відповідно до пункту 2.3Інструкції №162усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження і заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - день звільнення повинен точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Системний аналіз зазначених положень дає підстави дійти обґрунтованого висновку, що законодавцем покладено обов`язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, тому її неналежне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до його страхового стажу і на отримання пенсії з його врахуванням.

Більше того, відповідно доПостанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 "Про трудові книжки працівників" № 301відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбаченихзакономвипадках іншу відповідальність.

Тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже не може впливати на його особисті права.

Суд звертає увагу, що у спірних рішеннях Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській №104850008758 від 04.06.2024 та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №104850008758 від 07.06.2024, обґрунтованості якому суд має надати оцінку у межах спірних правовідносин, суб`єкти владних повноважень обмежилися лише формальним висновком про те, щозаписи містять розбіжності, наявні виправлення, тобто без пояснення, які саме приписизаконодавства, зокрема Інструкції у кореляції з фактичними обставинами пенсійної справи не дотримано заявником, що вказує на поверхневе дослідження територіальними органами пенсійного фонду підстав для зарахування/незарахування спірних періодів з 23.05.1986 по 11.06.1993, з 23.08.1984 по 19.11.1985 до страхового стажу позивача без попереднього вчинення такими органами дій, спрямованих на отримання відомостей або додаткових документів, на підставі яких можна було б переконатися у достовірності інформації, викладеної у трудовій книжці позивача на підтвердження страхового стажу.

Стосовно незарахування періоду з 20.08.2003 по 31.12.2003 - періоду здійснення підприємницької діяльності, зважаючи на відсутність відомостей в реєстрі застрахованих осіб, суд зазначає таке.

Відповідно до витягу з ЄРС для ФОП станом на 26.02.2024 позивач, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєструвався 20.08.2003 року як фізична особа - підприємець.

Так, Верховний Суд в постанові від 26 жовтня 2018 року в справі № 643/20104/15-а зазначив:

« 39.1. Згідно п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно доЗакону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженогопостановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 (в редакції постанови правління ПФУ від 07 липня 2014 року № 13-1), до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637. Відповідно до цього Порядку час роботи осіб, що займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на приватній власності і на виключно їх праці, за період до 1 травня 1993 року зараховується в трудовий стаж за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності по загальній системі оподаткування до 01 липня 2000 року зараховується в страховий стаж за умови надання документів про сплату страхових внесків.

39.2. Відповідно до п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно доЗакону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженогопостановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру зарахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, абосвідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.

39.3. Отже, належними доказами, якими підприємець може підтвердити свій стаж можуть бути документи про сплату страхових внесків, а саме до 01 липня 2000 року - довідка Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків, після 01 липня 2000 року - довідка із бази даних реєстру зарахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку».

Зокрема, як вбачається з розрахунку стажу форма РС-право, номер пенсійної справи №104850008758, при призначені пенсії за віком з 31.05.2024 ОСОБА_1 не враховано до страхового стажу період підприємницької діяльності з 20.08.2003 по 31.12.2003, а починаючи з 01.01.2004 періоди здійснення підприємницької діяльності зараховано до страхового стажу, оскільки такі дані містяться в базі даних реєстру зарахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

При цьому, суд вважає, що при прийнятті рішення про відмову у призначенні пенсії за віком відповідачі - ГУ ПФУ в Житомирській та в Донецькій областях в цій частині діялина підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України, так як станом на день звернення до територіального органу Пенсійного фонду України відсутні підтверджуючі документи, такі як спеціальний торговий патент абосвідоцтво про сплату єдиного податку, або патент про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідка про сплату страхових внесків у період з 20.08.2003 по 31.12.2003. Слід відмітити, що до суду вказані документи також сторонами не надано.

Таким чином, з наявних матеріалів справи судом встановлено, що ГУ ПФУ в Житомирській області та ГУ ПФУ в Донецькій області зараховано страховий стаж позивача23 роки 01 місяць 05 днів (23 роки 04 місяці 05 днів).

Натомість, зважаючи на те, що відповідачі протиправно не врахували до страхового стажу для обрахунку пенсії за віком позивача періоди з 23.05.1986 по 11.06.1993, з 23.08.1984 по 19.11.1985, суд встановив, що страховий стаж позивача на момент звернення з заявою про призначення пенсії (26.02.2024) становить понад 31 рік, що відповідає вимозі, викладеній у частині 1статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Інших підстав відмови у призначені пенсії за віком ОСОБА_1 , окрім відсутності страхового стажу, оскаржувані рішення суб`єктів владних повноважень не містять.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.

Частиною другоюстатті 245 КАС Українивизначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4);

- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечитьзаконуі забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зорустатті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною другоюстатті 9 КАС Українивизначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цьогоКодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другоюстатті 77 Кодексу адміністративного судочинства Українипередбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються їх заперечення, та лише частково довели правомірність вчинених ним дій та прийнятих рішень, а тому вимоги позивача в частині визнання протиправними та скасування рішень ГУ ПФУ в Житомирській області № 104850008758 від 04 березня 2024 року, рішення ГУ ПФУ в Донецькій області № 104850008758 від 07.06.2024 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Отже, виходячи з системного аналізу положень наведеного законодавства та встановлених обставин справи, беручи до уваги, що вперше позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком 26.02.2024, суд дійшов висновку, що належним та достатнім способом захисту прав позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 23.08.1984 по 19.11.1985, з 23.05.1986 по 11.06.1993, здійснити призначення та виплату пенсії за віком відповідно достатті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 26.02.2024 року, з урахуванням виплачених сум. В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 1ст. 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн. Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають частковому стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів солідарно.

Керуючись статтями 241 - 246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341), Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (вул. Варшавська, 3-Б, смт Макарів, Бучанський район, Київська область, 08001), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 13486010, пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122), Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул. Комкова, 76-А, м. Херсон, 73027, код ЄДРПОУ 21295057), Головного управління Пенсійного фонду України в Кіроваградській області (вул. Соборна, 7А, м. Кропивницький, 25009, код ЄДРПОУ 20632802) про визнання протиправними рішень, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Житомирській області № 104850008758 від 04.03.2024 року про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Донецькій області № 104850008758 від 07.06.2024 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 23.08.1984 по 19.11.1985, з 23.05.1986 по 11.06.1993, здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 26.02.2024 року, з урахуванням виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 302,80 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 302,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Майстренко