Ухвала суду № 127720365, 29.05.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

29 травня 2025 року Справа №640/20892/21

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Черникова А.О., розглянувши адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Алпітекс» до Державної податкової служби України про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Алпітекс» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення голови комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Горди С.В. №2361927/40480068 від 1 лютого 2021 року про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 5 серпня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до п. 2 розділу II Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» справу передано на розгляд Донецькому окружному адміністративному суду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 5 травня 2025 року адміністративну справу № 640/20892/21 прийнято до провадження.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 5 травня 2025 року позовна заява залишена без руху згідно з ч.ч. 13-15 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України). Позивачу встановлений строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання суду уточненої позовної заяви з чітко викладеним змістом позовних вимог із належним визначенням суб`єктного складу сторін.

16 травня 025 року до суду надійшло представника відповідача пояснення в яких відповідач вважає необхідним залучити до розгляду у справі № 640/20892/21 в якості відповідача Головне управління ДПС у м. Києві, оскільки ДПС не приймались оскаржувані рішення, а рішення ДПС не мають безпосереднього впливу на суб`єктивні права позивача. Також ДПС вважає за необхідне здійснювати розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. У заявленому клопотанні просить залучити до розгляду у справі № 640/20892/21 в якості відповідача Головне управління ДПС у м. Києві.

Вирішуючи клопотання відповідача, суд виходить з такого.

У відповідності до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Із наведених норм права вбачається, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Пунктами 1, 3, 8 ч. 1 ст. 4 КАС України встановлено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Адміністративний суд - суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ. Позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду.

З аналізу вищевказаних норм законодавства можна дійти висновку, що право на звернення до суду мають особи, права, свободи та інтереси яких порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень на момент звернення. Особа, яка звертається до адміністративного суду за захистом самостійно визначає спосіб, передбачений ст. 5 КАС України, та обґрунтовує у позовній заяві заявлені вимоги, задоволення яких повинно призвести до поновлення прав, свобод та інтересів.

У ст. 9 КАС України закріплені принципи змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі. Так, відповідно до частин першої, четвертої ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Водночас принцип диспозитивності покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин). Під час розгляду справи суд зв`язаний предметом і обсягом заявлених позивачем вимог.

Вказаний принцип знайшов своє відображення у ч. 2 ст. 9 КАС України, в якій вказано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Окрім того, зазначений принцип також передбачає, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача.

Верховний Суду неодноразово наголошував на тому, що суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову, зокрема у постановах від 29 травня 2019 року у справі № 2-3632/11, від 15 липня 2019 року у справі № 235/499/17, від 30 жовтня 2019 року у справі №390/131/18, від 1 квітня 2020 року у справі № 686/24003/18 тощо.

Таким чином, принцип диспозитивності передбачає розгляд судом справи в межах позовних вимог і підстав позову, визначених особою, яка звернулася за захистом до суду. Отже, саме позивач є ініціатором розгляду в суді публічно-правового спору, визначення предмету, підстав позову та обрання способу захисту.

Відповідно до ст.48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Позивач як у позовній заяві, не зважаючи на твердження відповідача щодо обраного неефективного способу захисту, наполягає на скасуванні саме рішення ДПС України, а не рішення Комісії ГУ ДПС і м. Києві. Інших письмових заяв від позивача про зміну предмета або підстав позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, поданих у порядку ч. 1 ст. 47 КАС України, матеріали справи не містять.

Відтак, клопотання відповідача про залучення другого відповідача ГУ ДПС в м. Києві до задоволення не підлягає.

Також суд зазначає про відсутність підстав для розгляду справи з викликом сторін, у зв`язку з чим в задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Керуючись статтями48, 204, 248, 257, 262, КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання відповідача ДПС України про залучення в якості другого відповідача ГУ ДПС в м. Києві відмовити.

У задоволенні клопотання відповідача ДПС України про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.О.Черникова