Рішення № 127720255, 28.05.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2025 рокуСправа №160/22963/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Альфатех» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Альфатех» до Львівської митниці, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці №UA209000/2024/000427/2 від 30.07.2024 про коригування митної вартості товарів за ВМД 24 UA209190018038U1.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність оскаржуваного рішення, прийнятого відповідачем, оскільки вважає, що ним подано до митного органу повний пакет необхідних документів, які не мали розбіжностей і містили усі необхідні відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості за заявленим методом (за ціною договору).

Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/22963/24 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано судді Кучугурній Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

До суду від відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву. Заперечуючи проти задоволення позову відповідач зазначає, що під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідач вказує, що за результатами розгляду поданих документів, виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товарів, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості, однак, такі документи декларантом надані не були, у зв`язку з чим відповідачем обґрунтовано прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості. Таким чином, посадові особи митниці при прийнятті спірного рішення діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Позивачем до суду надано також Специфікацію №10 до контракту №TRІ-0307 від 03.07.2023 і додаткову угоду №1 до договору GC-013671 від 01.04.2020.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

При цьому, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Альфатех» зареєстроване 05.11.2010, про що вчинено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про включення відомостей про державну реєстрацію юридичної особи за ідентифікаційним кодом 37383046; основний вид діяльності за КВЕД: 46.63 Оптова торгівля машинами й устаткованням для добувної промисловості та будівництва.

03.07.2023 між компанією Triangle Tyre Co., Ltd, Китай (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Альфатех», Україна, (покупець) укладено зовнішньоекономічний контракт №TRI-0307, предметом якого (п.1) Продавець продасть, а Покупець купить на умовах FOB Qingdao, Китай (відповідно до Інкотермс 2010) шини вантажні, що надалі іменуються «Товар», в асортименті та кількостях, зазначених у відповідних специфікаціях (далі Специфікація), які є невід`ємною частиною цього Контракту.

Кількість Товару погоджується Сторонами та зазначається у відповідних Специфікаціях до цього Контракту (п. 2 Контракту).

Ціна на Товар встановлена в доларах США за 1 штуку, узгоджується Сторонами на кожну партію поставки, що вказується у відповідних Специфікаціях до цього Контракту. Орієнтовна сума контракту становить 15000000 доларів США. Сума Контракту може бути змінена Додатковими угодами до цього контракту (п.3 Контракту).

Відповідно до п.4 Контракту умови поставки узгоджуються Специфікаціями на кожну партію окремо, відповідно до ІНКОТЕРМС 2010. Міжнародні правила тлумачення торговельних термінів ІНКОТЕРМС 2010 мають обов`язковий характер для сторін у межах цього контракту.

Товар має бути поставлений не пізніше 180 днів з моменту підписання Специфікації, якщо інше не зазначено у Специфікації (п.6. Контракту).

Згідно з п.7. Контракту платіж за Товар, проданий за цим Контрактом, здійснюється в доларах США на рахунок продавця, вказаний у п.14 цього Контракту. Умови оплати узгоджуються Сторонами на кожну партію окремо, що вказується у відповідних Специфікаціях до цього Контракту. У разі несвоєчасного платежу Продавець має право стягнути з Покупця неустойку за прострочення платежу у розмірі 0,1% за кожен календарний тиждень від простроченої суми, але не більше 5% від простроченої суми.

На відвантажений товар Продавець надає Покупцю в електронному форматі такі документи: комерційний інвойс; пакувальний аркуш; коносамент, (п.8 Контракту).

Термін дії Контракту - до 31 грудня 2025 року (п.13.Контракту).

25.01.2024 між компанією Triangle Tyre Co., Ltd, (Китай) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Альфатех» укладено Специфікацію №8 до контракту №TRІ-0307 від 03.07.2023, згідно з якою обумовлено поставку товару на загальну суму 721111,00 дол.США, 35 найменувань товару (шин) у кількості - 6480 шт./наб. Сторонами контракту у Специфікації №8 від 25.01.2024 погоджено умови поставки FOB Qingdao; умови оплати 100% передплата; загальна сума поставки 721111,00 дол.США; доставка здійснюється протягом 120 днів після оплати.

09.04.2024 між компанією Triangle Tyre Co., Ltd, (Китай) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Альфатех» укладено Специфікацію №10 до контракту №TRІ-0307 від 03.07.2023, згідно з якою обумовлено поставку товару на загальну суму 441551,50 дол.США, 33 найменування товару (шин) у кількості - 2491 шт./наб. Сторонами контракту у Специфікації №10 від 09.04.2024 погоджено умови поставки FOB Qingdao; умови оплати 100% передплата; загальна сума поставки 441551,50 дол.США; доставка здійснюється протягом 120 днів після оплати.

З метою митного оформлення товару Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Альфатех» подано митну декларацію №24UA209190018038U1.

Згідно із наведеною митною декларацією її подано для здійснення митного оформлення такого товару:

1. Шини та покришки пневматичні гумові нові для автобусів і вантажних автомобілів з індексом навантаження більш як 121: - шина 215/75R17.5 18PR TR685 136/134J (індекс діаметр - 17.5) - 240 шт. навантаження 136/134, індекс швидкості J, посадочний -шина 215/75R17.5 16PR TR689A 135/133L (індекс навантаження 135/133, індекс швидкості L, посадочний діаметр - 17.5) - 128 шт.; - шина 11R22.5-16PR TR657 146/143М (індекс навантаження 146/143, індекс швидкості М, посадочний діаметр - 22.5) - 15 шт.; - шина 235/75R17.5-18PR TR689A 143/141J (індекс навантаження 143/141, індекс швидкості J, посадочний діаметр - 17.5) - 130 шт.; - шина (покришка, камера, ободна стрічка) 9.00R20-16PR TR690 144/142К ( індекс навантаження 144/142, індекс швидкості К, посадочний діаметр - 20) - 5 компл.; - шина 245/70R19.5-18PR TRT03 141/140J (індекс навантаження 141/140, індекс швидкості J, посадочний діаметр - 19.5) - 40 шт.

У графах 22, 42 митної декларації заявлена митна вартість товару в сумі 36841,52 дол. США, умови поставки FOB CN QINGDAO (гр.20).

За митною декларацією №24UA209190018038U1 товар імпортований Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Альфатех» від відправника/експортера компанії TRIANGLE TYRE COMPANY LIMITED, Китай на підставі наступних товаросупровідних документів: пакувального листа (Packing list) 12242000562-6/1861-1 від 06.05.2024; рахунку-фактури (iнвойсу) (Commercial invoice) 12242000562-6/1861-1 від 06.05.2024; коносаменту (Bill of lading) MEDUHU014443 13.05.2024; коносаменту (Bill of lading) WMSS24044179 13.05.2024; автотранспортної накладної (Road consignment note) SIEV0012116 /1 від 24.07.2024; декларацiї про походження товару (Declaration of origin) 12242000562-6/1861-1 від 06.05.2024; некласифікованого комерційного документа Специфікація № 2/4 від 06.05.2024; банківських платіжних документів, що стосується товару №156 від 29.01.2024, №160 2від 2.02.2024, №161 від 07.03.2024, №164 17.04.2024, №166 21.05.2024; рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги UA00091501 22.07.2024; документа, що підтверджує вартість перевезення товару SIEV0012116/1 від 25.07.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Специфікація № 10 від 09.04.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Специфікація № 8 від 25.01.2024; зовнішньо-економічного договору(контракту) №TRI 0307 від 03.07.2023; договору (контракту) про перевезення GC-013671 від 01.04.2020; комерційної пропозиції № 0562-6 від 25.01.2024; копії митної декларації країни відправлення №420420240000125068 від 06.05.2024.

Відповідачем після опрацювання митної декларації та наданих документів направлено позивачу електронне повідомлення щодо надання додаткових документів, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів ; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

На повідомлення митного органу позивачем листом від 29.07.2024 за вих.№ 29/07-2024-4 надано лист ТОВ «ДСВ Логістик» про перенаправлення контейнерів і повідомлення про прибуття і повідомлено, що товариство надало всі наявні документи та протягом 10 робочих днів додаткові документи надані не будуть.

Львівською митницею було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/000427/2 від 30.07.2024.

У графі 33 рішення відповідач зазначив, що документи, які підтверджують митну вартість, документально не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме:

у п. 7 контракту №TRI 0307 від 03.07.2023 (далі контракт), вказано, що оплата за товар здійснюється на умовах, що вказані в специфікаціях, що, відповідно до п. 1 контракту є невід`ємною частиною контракту. Здійснюючи аналіз вищевказаних положень Контракту, який регулює процедуру погодження поставки товару, у тому числі і вартість товару, вбачається, що інвойс складається на підставі специфікації, при цьому, такі документи як інвойс та специфікація є взаємозалежні та самостійні документи та для встановлення усіх відомостей, що містять числові значення, такі два документа, а точніше відомості, що такі містять, необхідно розглядати в сукупності. Однак, слід зазначити, що специфікації №1, 3, 6 та 9 до митного оформлення не надавалось, що позбавляє можливості у повній мірі перевірити числові значення вартості товару, що містяться у поданих документах, умови поставки конкретної партії, а також чи відповідає виставлений інвойс специфікації, виставлений на підставі специфікації. Інвойс є невід`ємною частиною цього контракту. Враховуючи зазначене інвойс, що відповідає узгодженій специфікації уточнює та більш детально розкриває зміст договірних умов, тобто таким документом погоджуються істотні умови контракту, зокрема кожної окремої поставки, у тому числі ціна, та такий є невід`ємною частиною контракту;

за поданими платіжними документами №№156, 160, 161, 164, 166 неможливо відслідкувати оплату оцінюваної партії товару, оскільки вони не відображають повної картини розрахунків з контрагентом за контрактом;

експортна декларація №420420240000125068 від 06.05.2024 у графі «порт призначення» містить запис «UKR», проте товар відправлявся у порт Гданська (Польща), фактично прибув у порт Гдиня (Польща), у графі «транспортний документ» зазначено коносамент №177ICACAQ1780VZ, до митного оформлення надано домашній коносамент №WMSS24044179 та лінійний коносамент №MEDUHU014443;

відповідно до ч. 2 ст. 53 Кодексу, якщо витрати на транспортування не включено до ціни товарів, декларантом подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» (далі Наказ № 599), для підтвердження витрат на транспортування декларантом можуть надаватись: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. Відповідно до договору на транспортно-експедиторське обслуговування №GC-013671 від 01.04.2020 (далі договір ТЕО), вартість, ставки та тарифи виконуваних Експедитором послуг обговорюються сторонами в Заявках та/або додатковій угоді до договору ТЕО (п.4.1). Заявка до митного оформлення не подавалась. З урахуванням того що у заявці вказується форма і сума оплати та відбулося перенаправлення контейнерів з Гданська у Гдиню (змінилася вартість транспортних витрат), до митного оформлення не подано частину договору на перевезення, яка визначає вартість послуг. Згідно п.4.3 договору ТЕО оплата послуг проводиться Замовником протягом 14 календарних днів з моменту виставлення рахунку експедитором з урахуванням підписаного Акту виконаних робіт. Акт виконаних робіт та документи про здійснення оплати за надані транспортні послуги не надавалися; - рахунок №UA00091501 від 22.07.2024 містить пункт витрат «транспортно-експедиційні послуги на території України 10553,69 грн» (у довідці про вартість перевезення ця сума складає 105553,69 грн.) Проте, як випливає з самого документу, надані послуги стосуються перевезення також транспортно-експедиторського обслуговування за межами України. Плата за відповідну послугу в поданих документах відсутня та не була врахована під час розрахунку митної вартості.

Таким чином, митницею встановлено відсутність платіжних документів, які можна ідентифікувати з оцінюваним товаром, розбіжності щодо мов укладання контракту та специфікації, відсутність частини договору з компанією, що організовувала перевезення товару (додаток 1, заявка), невідповідність внесених до експортної декларації даних щодо порту призначення та часу експорту фактичним обставинам перевезення, рахунок, поданий на підтвердження транспортних витрат, містить суттєві розбіжності з поданими документами (контрактом і коносаментом), до митної вартості включені не всі складові (частина витрат з ТЕ послуг та винагороди експедитора).

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Для визначення митної вартості товарів неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари, не застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу і декларанта інформації про подібні товари; не застосовано методи 2в і 2г з причини відсутності в митного органу необхідних даних для розрахунку. Використано метод 2 ґ). Джерелом інформації для коригування митної вартості товарів слугувала МД від 28.06.2024 №24UA500500022709U9, де митна вартість товару «шини та покришки пневматичні гумові нові для автобусів і вантажних автомобілів торгової марки Triangle» становить 3,02 дол. США за кг.

Не погодившись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про таке.

Правовідносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина друга статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 року).

Згідно із частиною першою статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної митної політики, становлять митну справу.

Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки (стаття 50 Митного кодексу України).

Згідно з частинами першою, другою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частиною першою статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

За змістом частини четвертої статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 Митного кодексу України).

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина шоста статті 53 Митного кодексу України).

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною першою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до положень частини другої, третьої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Приписами частини першої статті 337 Митного кодексу України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно пунктом 1 частини четвертої статті 54 цього Кодексу митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною шостою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з частиною другої статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до частини першої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до положень частин другої восьмої статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно з частиною шостою статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція неодноразово виснувалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 20.03.2024 у справі №826/5959/17, від 21.11.2023 у справі №826/13190/17, від 09.11.2022 у справі №815/4395/16, від 27.06.2019 у справі №803/667/17.

Наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 31.03.2015 у справі №21-127а15.

Під час розгляду справи встановлено, що відповідачем 30.07.2024 прийнято оскаржуване у цій справі рішення про коригування митної вартості товарів, заявлених позивачем за ціною контракту.

Підставою для здійснення коригування митної вартості в сторону збільшення ціни товару із застосуванням другорядного методу (резервного) визначення митної вартості стали висновки митного органу про те, що у наданих на підтвердження заявленої митної вартості документах виявлені невідповідності та розбіжності, а також не надано документів на вимогу митного органу та на їх спростування, про що зазначено у гр.33 рішення.

Однак, викладені у графі 33 вказаного рішення зауваження є безпідставними та їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для витребування додаткових документів.

Суд звертає увагу, що право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Разом з цим, відповідачем у рішенні не доведено, що подані позивачем до митного оформлення документи на підтвердження вартості товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Так, відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено.

Отже, декларант має обов`язок підтвердити оплату товару, що декларується, якщо оплата вже відбулась.

За умовами контракту №TRІ-0307 від 03.07.2023 умови поставки товару та оплати узгоджуються Сторонами на кожну партію окремо, що вказується у відповідних Специфікаціях до цього Контракту.

Суд звертає увагу, що у спірних правовідносинах поставка товару відбулась згідно зі Специфікаціями від 25.01.2024 та від 09.04.2024.

Так, згідно зі Специфікацією №8 до контракту №TRІ-0307 від 03.07.2023 обумовлено поставку товару на загальну суму 721111,00 дол.США, 35 найменувань товару (шин) у кількості - 6480 шт./наб. Сторонами контракту у Специфікації №8 від 25.01.2024 погоджено умови поставки FOB Qingdao; умови оплати 100% передплата; загальна сума поставки 721111,00 дол.США; доставка здійснюється протягом 120 днів після оплати.

Відповідно до Специфікації №10 до контракту №TRІ-0307 від 03.07.2023, обумовлено поставку товару на загальну суму 441551,50 дол.США, 33 найменування товару (шин) у кількості - 2491 шт./наб. Сторонами контракту у Специфікації №10 від 09.04.2024 погоджено умови поставки FOB Qingdao; умови оплати 100% передплата; загальна сума поставки 441551,50 дол.США; доставка здійснюється протягом 120 днів після оплати.

В митній декларації зазначена загальна вартість товару, що декларувався 36841,52 доларів США. Отже, декларант мав надати документ, що підтверджує оплату 36841,52 доларів США, а відповідно до наданих до митного органу платіжного документу від 29.01.2024 №156 декларантом було сплачено 240000 дол. США, від 22.02.2024 №160 - 300000 дол. США, від 07.03.2024 №161 - 70000 дол. США, від 17.04.2024 №164 120000,00 дол. США, від 21.05.2024 №166 200000,00 дол. США.

При цьому, за вказаними платіжними документами був оплачений товар, у тому числі, за Специфікаціями №8 і №10.

Отже, позивачем було доведено належними і допустимими доказами числові значення (його кількість і ціна) поставленого за вказаними специфікаціями товару.

Щодо зауважень митного органу до транспортної складової, суд зазначає таке.

Відповідно до умов Контракту товар поставляється на умовах FOB Qingdao згідно з Інкотермс-2010. Умови поставки узгоджуються специфікаціями на кожну партію (п.4).

В специфікаціях сторонами погоджено умови поставки FOB Qingdao (Інкотермс 2010), місце призначення - Україна.

Згідно з базисом поставки FOB Інкотермс 2010 продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. Отже, ціна FOB складається з: закупівельної ціни товару; упаковки, маркування; отримання ліцензій та дозволів; держмита та інших митних зборів, податків (імпортні та експортні); витрат на транспортування в порт відправлення; фрахту судна; завантаження та розміщення товару на кораблі.

Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Отже, документами на підтвердження витрат на транспортування можуть бути не лише транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Стосовно зауважень митниці до наданих позивачем документів транспортно-експедиторського обслуговування, суд зазначає таке.

Положення п. 6 ч. 2 ст. 53 МКУ та Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, відповідно, надані перевізником довідки про транспортно - експедиторські витрати є допустимими доказами розміру таких витрат.

Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідки про транспортні витрати є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.09.2019 у справі №815/2501/18, від 22.08.2019 у справі №810/2784/18 та від 11.04.2022 у справі №1.380.2019.006980.

Так, до митного оформлення позивачем були надані рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги UA00091501 22.07.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару SIEV0012116/1 від 25.07.2024; договір (контракт) про перевезення GC-013671 від 01.04.2020.

Так, договір на транспортно-експедиційне обслуговування GC-013671 від 01.04.2020 укладений між ТОВ «ДСВ Логістика» (експедитор) і ТОВ «ТД «Альфатех» (замовник).

За цим договором експедитор за оплату та за рахунок замовника надає замовникові комплекс послуг з організації та забезпечення перевезення імпортних, експортних, транзитних вантажів замовника і вантажів замовника в 20-, 40- та понад 40-футових контейнерах стандартів ISO, в тому числі й збірних вантажів від місця, зазначеного замовником, до місця призначення різними видами транспорту за обумовленим маршрутом.

ТОВ «ДСВ Логістика» ТОВ «ТД «Альфатех» був виставлений рахунок на оплату №UA00091501 від 22.07.2024, в якому зазначено таке: номера контейнерів CAIU4317633 (цей контейнер зазначений і в товаро-супровідних документах на поставлену партію товару) MEDU8739406, MSMU7868212, TRHU6256278; локальні витрати в порту призначення Gdynia, PL CAIU4317633 12562,11 грн; оформлення транзитної декларації CAIU4317633 3153,33 грн; міжнародне морське перевезення вантажу FOB Qingdao, CN- Gdynia, PL CAIU4317633 169284,10 грн; послуги з міжнародного перевезення вантажу CAIU4317633 /авто ВК8963НО/ LC5413P/ Gdynia, PL м/п Краківець 48645,00 грн; послуги з міжнародного перевезення вантажу CAIU4317633 /авто ВК8963НО/ LC5413P/ Gdynia, PL м/п Краківець Підгороднє 64509,50 грн; послуги із оформлення дозволу на повернення контейнера CAIU4317633 4149,12 грн; транспортно-експедиційні послуги по тер-ії України CAIU4317633 10553,69 грн.

Вказана інформація щодо послуг транспортно-експедиційного обслуговування зазначена у довідці SIEV0012116/1 від 25.07.2024 про вартість перевезення.

До того ж, до митного оформлення був наданий лист ТОВ «ДСВ Логістика», яким повідомлено, що всі контейнери з MSC ADYA FW429E з заявленим POD Gdansk були перенаправлені на Балтійський контейнерний термінал в Гдині, контейнери CAIU4317633, MEDU8739406, MSMU7868212, TRHU6256278 були перенесені на Балтійський контейнерний термінал в Гдині.

Суд зазначає, що вказані довідки є належним та допустимим доказом понесених витрат на транспортування товару до кордону України, так і на території України, тому суд відхиляє доводи митниці стосовно не доведення позивачем витрат на перевезення товару.

Таким чином, з долучених позивачем до митної декларації документів не вбачається, що вони містять розбіжності щодо числових складових митної вартості товарів, а надають можливість ідентифікувати найменування, кількість, вартість, порядок та факт поставки товару, а дані, вказані в зазначених документах, кореспондуються між собою.

За викладених обставин, у відповідача не було обґрунтованих підстав для витребування у позивача додаткових документів відповідно до положень частини третьої статті 53 Митного кодексу України. По суті вказані митним органом зауваження в оскаржуваному рішенні носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не свідчать про наявність розбіжностей, ознак підробки або відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тому не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

З огляду на викладене, з урахуванням наведених законодавчих норм, висновків Верховного Суду та встановлених обставин, суд вважає, що надані позивачем до митного оформлення документи повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч, невідповідностей або розбіжностей, які б не дозволяли митному органу провести обчислення митної вартості за основним методом, подані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену позивачем митну вартість та її складові частини, відомості про визначення митної вартості в цих документах базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, достатність яких не спростована відповідачем, тому підстав для коригування заявленої митної вартості у відповідача не було.

Крім цього, у рішенні про коригування митної вартості товарів відсутні порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом, відсутні пояснення щодо зроблених коригувань.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно із пунктом 2.1. Наказу Міністерства фінансів України 24.05.2012 № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Однак, як вбачається з рішення про коригування митної вартості, у ньому міститься лише посилання на раніше оформлену митну декларацію та не проведено детальне дослідження цієї митної декларації з доданими до неї документами.

Поряд з цим, обставина наявності в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.

Отже, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 справа №815/6827/17, від 22.04.2019 справа №815/6242/17, від 07.08.2018 справа №815/3400/17.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню, а позовна заява задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, а також задоволення позовної заяви, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Альфатех» (вул. Василя Сухомлинського, 48б, смт. Слобожанське, Дніпропетровська область, 52002, код ЄДРПОУ 37383046) до Львівської митниці (вул. Костюшка Т., буд.1, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці №UA209000/2024/000427/2 від 30.07.2024 про коригування митної вартості товарів за ВМД 24 UA209190018038U1.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (вул. Костюшка Т., буд.1, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Альфатех» (вул. Василя Сухомлинського, 48б, смт. Слобожанське, Дніпропетровська область, 52002, код ЄДРПОУ 37383046) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Альфатех» (вул. Василя Сухомлинського, 48б, смт. Слобожанське, Дніпропетровська область, 52002, код ЄДРПОУ 37383046).

Відповідач: Львівська митниця (вул. Костюшка Т., буд.1, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 43971343).

Суддя Н.В. Кучугурна