Рішення № 127719464, 28.05.2025, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2025 року ЛуцькСправа № 140/2011/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Волинської митниці (далі митниця відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2025/000069/1 від 18.02.2025.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між ФОП ОСОБА_1 та компанією «LMG» Республіка Польща було укладено зовнішньоекономічний контракт №02/06/23-UA від 28.06.2023 про поставку товарів.

Згідно інвойсу від 05.02.2025 №IS0613/02/25 загальна вартість придбаного позивачем товару становить 57142,40 злотих.

Після здійснення оплати товару на підставі інвойсу №EXF007/02/55 від 17.02.2025 вантаж було відправлено покупцю.

З метою здійснення митного оформлення вказаного товару в режимі імпорту позивач з використанням послуг митного брокера 18.02.2025 подав митну декларацію (далі МД) №25UA205140009983U1 та пакет документів на підтвердження митної вартості задекларованих товарів. У вказаній декларації митна вартість товару декларантом визначена самостійно за першим методом, за ціною контракту.

У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості

товарів не містили усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містять розбіжності, митним органом було запропоновано декларанту надати : виписку з бухгалтерської документації; рахунок проформу, транспортні перевізні документи, банківські платіжні документи , що стосуються товару, каталоги , специфікації, прейскуранти, прайс- листи виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Для усунення сумнівів митниці щодо числового значення складових митної вартості товару, декларантом було додано рахунок - проформу № IS0613/02/25 від 05.02.2025 ; заявку на транспортування від 15.02.2025 № 1502, прайс - лист від 17.02.2025.

Однак 18.02.2025 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2025/000069/1 від 18.02.2025 та оформлено картку відмови у митному оформленні товарів у зв`язку з не визнання митним органом митної вартості товару за вартістю визначеною декларантом через відсутність у поданих до митного оформлення документах належних відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена (підлягає сплаті) за ці товари та неподанням декларантом додаткових документів, витребуваних митним органом, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині третій статті 53 МК України.

Декларантом було подано нову митну декларацію №25UА205140010157U5, після якої у зв`язку із забезпеченням сплати гарантійних митних платежів згідно розділу X Митного кодексу України, з врахуванням рішення про коригування митної вартості та зазначенням у графі 43 кодів методів визначення вартості 1 та 6, транспортний засіб було випущено на митну територію України.

Позивач вважає, що зауваження митного органу були зроблені без будь-якого аналізу змісту наданих до митного оформлення документів тому просив позов задовольнити.

Ухвалою суду від 03.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.39).

У відзиві на позовну заяву від 11.03.2025 представник відповідача проти позову заперечив та у його задоволенні просив відмовити з наступних підстав (а.с.42-95).

Зазначив, що у відповідності до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, ст. 257 Митного кодексу України для митного оформлення товарів декларантом ФОП ОСОБА_1 подано МД №25UA205140009983U1 від 18.02.2025 на товар: «Водонепроникне взуття з підошвою і верхом з гуми або пластмаси, який не прикріплюється до підошви і не з`єднується з нею ні нитковим, ні шпильковим, ні гвіздковим, ні гвинтовим, ні будь-яким іншим подібним способом, що закриває щиколотку, але не закриває коліно, з пластмасовим верхом:Чоботи виготовленні з матеріалу Е ВА ALASKA 869 EVA WELLINGTON FOR WOMEN G REEN розмір 38 - 10 пар….».

Разом з МД позивачем було надано перелік документів, визначених в гр.44 МД, згідно Класифікатору документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 року №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій», а саме: пакувальний лист № б/н від 17.02.2025; рахунок-фактура (інвойс) № EXF007/02/25 від 17.02.2025; автотранспортна накладна № б/н від 17.02.2025; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 № PL/MF/AT 0010687 від 17.02.2025; банківський платіжний документ, що стосується товару № 19 від 12.02.2025; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №17/02 від 17.02.2025; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 02/06/23-UA від 28.06.2023; договір про надання послуг митного брокера № 15/02 від 15.02.2022; договір (контракт) про перевезення № 15/02/2025 від 15.02.2022; копія митної декларації країни відправлення №25PL431020000F4GB3 від 17.02.2025.

Представник відповідача зазначив, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозяться на митну територію України за МД №25UA205140009983U1 від 18.02.2025, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме:

банківський платіжний документ №19 датується 12.02.2025 і передує виставленому рахунку-фактурі №EXF007/02/25, датою виставлення якого є 17.02.2025. Також, в призначенні платежу вищезазначеного документа зазначений зовнішньоекономічний договір (контракт) від 28.06.2023 №02/06/23-UA, що унеможливлює ідентифікацію даної оплати до оцінюваного товару, адже в п. 2.1 Контракту ціни, кількість та асортимент товару наводяться в інвойсі;

відповідно п. 2.3 Контракту оплата здійснюється на підставі проформи, однак рахунка-проформи не подано до митного оформлення;

відповідно п. 1.7 Контакту строк дії договору дійсний до 31.12.2024. Документів щодо актуальності даного контракту на момент здійснення купівлі-продажу товарів не надано;

згідно рахунку-фактури від 17.02.2025 №17/02 даний документ виставлено відповідно заявки № 1502 від 15.02.2025, однак Заявка на перевезення не подана до митного оформлення;

згідно п. 4.5 договору (контракту) про перевезення від 15.02.2025 №15/02/2025 розрахунки між сторонами здійснюються шляхом банківського переказу коштів, однак в гр.10 даного договору відсутні розрахункові рахунки Замовника для здійснення платежів;

згідно рахунка на оплату від 17.02.2025 №17/02 витрати на транспортування по маршруту Grudziadz - м/п Угринів становлять 20 000 грн. Відстань даного маршруту орієнтовно 635 км; транспортні витрати становлять 31,5 грн/км (20000/635). Згідно вищезазначеного документа вартість транспортування по маршруту п/п Угринів Луцьк становить 10 000 грн, відстань даного маршруту орієнтовно 128 км, що становить 78,2 грн/км (10000/128). Вказане свідчить про заниження транспортних витрат до кордону України та про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно складових митної вартості.

Зважаючи на вказане, інспектором митниці направлено декларанту електронне повідомлення з вимогою про надання у 10-ти денний термін додаткових документів для підтвердження заявленої ним митної вартості у відповідь на яке позивачем митному органу було надано рахунок-проформу №IS0613/02/25 від 05.02.2025; заявку на транспортування від 15.02.2025 №1502; прайс-лист від 01.01.2025.

На думку відповідача переліку запитуваних митницею документів не надано, виявлені вищезазначені розбіжності щодо заявлених транспортних витрат, актуальності наданого договору, а також розподілу складових витрат для включення до митної вартості товару документально не усунуто та/або не спростовано. Листом від 18.02.2025 №б/н позивачем повідомлено про відсутність інших додаткових документів.

18.02.2025 митним органом було винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2025/000069/1.

Звертає увагу суду, що коригування митної вартості було здійснено на підставі цінової інформації, наявної в митного органу. Так, за основу було взято: товар 1 на рівні 28,8 дол. США/кг за ЕМД №UA100320/2025/005279 від 17.02.2025. Митницею за основу для коригування митної вартості взято вартість товару «Чоботи ЕВА…», країна походження PL Польща, згідно зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів.

З огляду на наведене вище, вважаємо, що рішення про коригування митної вартості №UA205140/2025/000069/1 від 18.02.2025 є таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим.

Інших заяв по суті справи не надходило.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 13.03.2025 відмовлено в задоволенні заяви Волинської митниці про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін (а.с.96-97).

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 (покупець) та ТзОВ «LMG» Республіка Польща (постачальник) 28.06.2023 було укладено контракт №02/06/23-UA відповідно до пункту 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити вироби в асортименті (товар) а покупець (вантажоодержувач) зобов`язується прийняти товар в кількості та асортименті, що вказані в інвойсах що є невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до пункту 1.7. контракту, строк дії контракту до 31.12.2021. Автоматично пролонгується.

Ціна, кількість, асортимент товару наводиться в інвойсі, що додаватиметься до кожної відвантаженої партії товару. Ціна товару встановлюється в злотих (PLN). Ціни не включають податки та інші збори, що підлягають оплаті в країнах, інших ніж країна продавця. Оплата кожної окремої партії товару здійснюється покупцем по передоплаті на підставі проформи виставленої продавцем (п.2.1-2.3.).

Доставка товару здійснюється автомобільним транспортом на умовах FCA-Грудзьондз (п.4.2.).

Відповідно до проформи-інвойсу від 05.02.2025 компанія «LMG» Республіка Польща (постачальник) поставила покупцю ФОП ОСОБА_1 товари: «Водонепроникне взуття з підошвою і верхом з гуми або пластмаси, який не прикріплюється до підошви і не з`єднується з нею ні нитковим, ні шпильковим, ні гвіздковим, ні гвинтовим, ні будь-яким іншим подібним способом, що закриває щиколотку, але не закриває коліно, з пластмасовим верхом:Чоботи виготовленні з матеріалу Е ВА ALASKA 869 EVA WELLINGTON FOR WOMEN G REEN розмір 38 - 10 пар….». Загальна вартість товару становить 57142,40 злотих (а.с.24-25).

З метою здійснення митного оформлення вказаного товару в режимі імпорту 18.02.2025 митним брокером в інтересах ФОП ОСОБА_1 в порядку електронного декларування до Волинської митниці подано МД №25UA205140009983U1. До митної декларації додано наступні документи: пакувальний лист № б/н від 17.02.2025; рахунок-фактура (інвойс) № EXF007/02/25 від 17.02.2025; автотранспортна накладна № б/н від 17.02.2025; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 № PL/MF/AT 0010687 від 17.02.2025; банківський платіжний документ, що стосується товару № 19 від 12.02.2025; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №17/02 від 17.02.2025; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 02/06/23-UA від 28.06.2023; договір про надання послуг митного брокера № 15/02 від 15.02.2022; договір (контракт) про перевезення № 15/02/2025 від 15.02.2022; копія митної декларації країни відправлення №25PL431020000F4GB3 від 17.02.2025 (а.с.20-21).

За результатами аналізу поданої декларантом позивача до митного оформлення МД та долучених документів митницею встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, у зв`язку із чим декларанту було запропоновано надати додаткові документи.

У відповідь на запит відповідача декларант надав додатково рахунок-проформу №IS0613/02/25 від 05.02.2025; заявку на транспортування від 15.02.2025 №1502; прайс-лист від 01.01.2025 та листом від 18.02.2025 повідомив митний орган про те, що додаткові документи на підтвердження митної вартості надіслано та додатково надаватися не будуть (а.с.88).

18.02.2025 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2025/000069/1 (а.с.16).

Як зазначено у графі 33 спірного рішення про коригування митної вартості товарів, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме:

банківський платіжний документ №19 датується 12.02.2025 і передує виставленому рахунку-фактурі №EXF007/02/25, датою виставлення якого є 17.02.2025. Також, в призначенні платежу вищезазначеного документа зазначений зовнішньоекономічний договір (контракт) від 28.06.2023 №02/06/23-UA, що унеможливлює ідентифікацію даної оплати до оцінюваного товару, адже в п. 2.1 Контракту ціни, кількість та асортимент товару наводяться в інвойсі;

відповідно п. 2.3 Контракту оплата здійснюється на підставі проформи, однак рахунка-проформи не подано до митного оформлення;

відповідно п. 1.7 Контакту строк дії договору дійсний до 31.12.2024. Документів щодо актуальності даного контракту на момент здійснення купівлі-продажу товарів не надано;

згідно рахунку-фактури від 17.02.2025 №17/02 даний документ виставлено відповідно заявки № 1502 від 15.02.2025, однак Заявка на перевезення не подана до митного оформлення;

згідно п. 4.5 договору (контракту) про перевезення від 15.02.2025 №15/02/2025 розрахунки між сторонами здійснюються шляхом банківського переказу коштів, однак в гр.10 даного договору відсутні розрахункові рахунки Замовника для здійснення платежів;

згідно рахунка на оплату від 17.02.2025 №17/02 витрати на транспортування по маршруту Grudziadz - м/п Угринів становлять 20 000 грн. Відстань даного маршруту орієнтовно 635 км; транспортні витрати становлять 31,5 грн/км (20000/635). Згідно вищезазначеного документа вартість транспортування по маршруту п/п Угринів Луцьк становить 10 000 грн, відстань даного маршруту орієнтовно 128 км, що становить 78,2 грн/км (10000/128). Вказане свідчить про заниження транспортних витрат до кордону України та про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно складових митної вартості.

Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС. Рівень митної вартості становить: товар 1 на рівні 28,8 дол. США/кг за ЕМД №UA100320/2025/005279 від 17.02.2025. Митницею за основу для коригування митної вартості взято вартість товару «Чоботи ЕВА…», країна походження PL Польща, згідно зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів.

Одночасно із прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів Волинська митниця видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2025/000446 (а.с.17).

Товар випущено у вільний обіг з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 Митного кодексу України, про що свідчить митна декларація №25UA205140010157U5, наявна у матеріалах справи (а.с.18-19).

Не погоджуючись із прийнятим Волинською митницею рішенням про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами другою третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами першою третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Згідно з частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товарів, з огляду на таке.

Судом встановлено, що як до митного оформлення, так і до суду позивач надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують задекларовану митну вартість товару, зокрема: пакувальний лист № б/н від 17.02.2025; рахунок-фактура (інвойс) № EXF007/02/25 від 17.02.2025; автотранспортна накладна № б/н від 17.02.2025; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 № PL/MF/AT 0010687 від 17.02.2025; банківський платіжний документ, що стосується товару № 19 від 12.02.2025; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №17/02 від 17.02.2025; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 02/06/23-UA від 28.06.2023; договір про надання послуг митного брокера № 15/02 від 15.02.2022; договір (контракт) про перевезення № 15/02/2025 від 15.02.2022; копія митної декларації країни відправлення №25PL431020000F4GB3 від 17.02.2025.

Суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірних товарів, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Суд також звертає увагу, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п`ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 21.10.2021 (справа №420/4820/19).

В оскаржуваному рішенні відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності у поданих декларантом документах впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що розбіжності, про які зазначено у рішенні про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

З матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів: «Водонепроникне взуття з підошвою і верхом з гуми або пластмаси, який не прикріплюється до підошви і не з`єднується з нею ні нитковим, ні шпильковим, ні гвіздковим, ні гвинтовим, ні будь-яким іншим подібним способом, що закриває щиколотку, але не закриває коліно, з пластмасовим верхом: Чоботи виготовленні з матеріалу Е ВА ALASKA 869 EVA WELLINGTON FOR WOMEN G REEN розмір 38 - 10 пар….».

При цьому позиція відповідача полягає у тому, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, зокрема:

банківський платіжний документ №19 датується 12.02.2025 і передує виставленому рахунку-фактурі №EXF007/02/25, датою виставлення якого є 17.02.2025. Також, в призначенні платежу вищезазначеного документа зазначений зовнішньоекономічний договір (контракт) від 28.06.2023 №02/06/23-UA, що унеможливлює ідентифікацію даної оплати до оцінюваного товару, адже в п. 2.1 Контракту ціни, кількість та асортимент товару наводяться в інвойсі;

відповідно п. 2.3 Контракту оплата здійснюється на підставі проформи, однак рахунка-проформи не подано до митного оформлення;

відповідно п. 1.7 Контакту строк дії договору дійсний до 31.12.2024. Документів щодо актуальності даного контракту на момент здійснення купівлі-продажу товарів не надано;

згідно рахунку-фактури від 17.02.2025 №17/02 даний документ виставлено відповідно заявки № 1502 від 15.02.2025, однак Заявка на перевезення не подана до митного оформлення;

згідно п. 4.5 договору (контракту) про перевезення від 15.02.2025 №15/02/2025 розрахунки між сторонами здійснюються шляхом банківського переказу коштів, однак в гр.10 даного договору відсутні розрахункові рахунки Замовника для здійснення платежів;

згідно рахунка на оплату від 17.02.2025 №17/02 витрати на транспортування по маршруту Grudziadz - м/п Угринів становлять 20 000 грн. Відстань даного маршруту орієнтовно 635 км; транспортні витрати становлять 31,5 грн/км (20000/635). Згідно вищезазначеного документа вартість транспортування по маршруту п/п Угринів Луцьк становить 10 000 грн, відстань даного маршруту орієнтовно 128 км, що становить 78,2 грн/км (10000/128). Вказане свідчить про заниження транспортних витрат до кордону України та про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно складових митної вартості.

Суд зазначає, що відповідно до умов контракту №02/06/23-UA від 28.06.2023, постачальник зобов`язується поставити вироби в асортименті, а покупець зобов`язується прийняти товар в кількості та асортименті, що вказані в інвойсах, що є невід`ємною частиною цього контракту. Вартість упаковки включена у ціну товару. Постачальник і покупець володіють дозволами на здійснення цього виду діяльності. Товар поставляється з Польщі в Україну. Виробником ( постачальником ) товару є ТзОВ «LMG».

Ціна, кількість, асортимент товару наводиться в інвойсі, що додаватиметься до кожної відвантаженої партії товару. Ціна товару встановлюється в злотих (PLN). Ціни не включають податки та інші збори, що підлягають оплаті в країнах, інших ніж країна продавця. Оплата кожної окремої партії товару здійснюється покупцем по передоплаті на підставі проформи виставленої продавцем (п.2.1-2.3.).

На виконання умов контракту ТзОВ «LMG» 05.02.2025 виставлену покупцю ФОП ОСОБА_1 інвойс №IS0613/02/25 на загальну суму 57142,40 злотих. Як вбачається із згаданого інвойсу він містить реквізити постачальника та реквізити рахунку на оплату товару.

Як слідує з платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах від 12.05.2025 позивачем на рахунок продавця було сплачено суму зазначену в інвойсі від 05.02.2025, що становить 57142,40 злотих. Із зазначеної платіжної інструкції можна ідентифікувати сторін контракту №02/06/23-UA від 28.06.2023, а також даний документ містить посилання саме на цей контракт (а.с.26).

Після того, компанією «LMG» було створено інвойс №EXF007/02/25 від 17.02.2025 для відправки товарів покупцю (а.с.28-29).

Таким чином, суд доходить висновку про безпідставність висновків відповідача, оскільки оплата товару була здійснена до відправки вантажу, сторони транзакції чітко ідентифікуються по контракту №02/06/23-UA від 28.06.2023, а оплата за товар зазначений у інвойсі проведена у тому самому розмірі, що підтверджено відповідними банківськими документами.

Крім того, з пункту 1.7. контракту слідує, що строк дії контракту до 31.12.2024, однак він автоматично пролонгується. Відтак зауваження відповідача про відсутність документів щодо актуальності контракту є безпідставною.

Щодо зауваження про ненадання рахунку-проформи до митного оформлення, то дана обставина не знайшла підтвердження, оскільки позивачем на вимогу митного органу було надано, зокрема, і рахунок-проформу №IS0613/02/25 від 05.02.2025 до закінчення митного оформлення, що не заперечується представником відповідача у відзиві на позовну заяву.

Аналогічно і зауваження про неподання заявки на перевезення №1502 від 15.02.2025 є безпідставним, так як вона подавалася на вимогу митного органу, шо зазначено відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Крім того, митний орган зазначив, що згідно п. 4.5 договору (контракту) про перевезення від 15.02.2025 №15/02/2025 розрахунки між сторонами здійснюються шляхом банківського переказу коштів, однак в гр.10 даного договору відсутні розрахункові рахунки замовника для здійснення платежів.

Судом з матеріалів справи встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 (замовник) та ФОП ОСОБА_2 (виконавець) 15.02.2025 укладено договір про надання транспортних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні №15/02/2025 відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання за плату і за рахунок замовника надати транспортне обслуговування, відповідно до узгоджених сторонами заявок (п.2.1.). Платежі та взаємні розрахунки за виконання доручення замовника виконуються відповідно до виставленого виконавцем рахунку. Рахунки виконавця підлягають оплаті протягом 5 банківських днів з дати отримання замовником рахунку. Сума, що підлягає сплаті виконавцю погоджується сторонами в заявках.

Розрахунок між сторонами здійснюється шляхом банківського переказування коштів у національній грошовій одиниці України з поточного рахунку замовника на поточний рахунок виконавця. Всі Банківські витрати та комісії з переказування коштів за рахунок замовника. (п.4.1.-4.5.).

Відповідно до заявки №1502 до договору №15/02/2025 за перевезення по маршруту 86300 Grudziadz ul Warynskiego 32 36 (Польща) Луцьк (Україна) за вантаж вагою до 3500,00 кг. вартість послуг становить 30000,00 грн. (безготівковий розрахунок на розвантаженні) (а.с.36).

Крім того, рахунком-фактурою №17/02 від 17.02.2025 підтверджено, що міжнародні транспортні перевезення за маршрутом 86300 Grudziadz ul Warynskiego 32 36 (Польща) м/п Угринів (Україна) становить 20000,00 грн. та міжнародні транспортні перевезення за маршрутом м/п Угринів (Україна) м. Луцьк (Україна) становлять 10000,00 грн. (а.с.37)

Сама по собі відсутність в договорі №15/02/2025 від 15.02.2025 розрахункових рахунків замовника для здійснення платежів не впливає на митну вартість товарів, а відтак вказане зауваження не несе ніяких наслідків для митного оформлення.

Разом з тим, митний орган зазначив, що згідно рахунка на оплату від 17.02.2025 №17/02 витрати на транспортування по маршруту Grudziadz - м/п Угринів становлять 20 000 грн. Відстань даного маршруту орієнтовно 635 км; транспортні витрати становлять 31,5 грн/км (20000/635). Згідно вищезазначеного документа вартість транспортування по маршруту п/п Угринів Луцьк становить 10 000 грн, відстань даного маршруту орієнтовно 128 км, що становить 78,2 грн/км (10000/128). Вказане свідчить про заниження транспортних витрат до кордону України та про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно складових митної вартості.

У даному випадку вартість транспортування товару є договірною і виконавець самостійно встановлює її розмір, виходячи із власних розрахунків та міркувань. Твердження митного органу про те, що сума транспортних витрат є економічно необґрунтованою є його припущеннями, оскільки не ґрунтується на будь-яких достовірних та належних джерелах інформації.

Крім того, з метою підтвердження вартості послуг перевезення як і до суду так і до митного органу позивачем було надано достатні документи, які підтверджують вартість витрат на транспортування по вказаному маршруту: договір №15/02/2025 від 15.02.2025 про надання транспортних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполучення; заявку №1502 від 15.02.2025 до вказаного договору; рахунок-фактуру №17/02 від 17.02.2025 (а.с.34-37).

Відтак, позивач резюмував, що додаткові складові до митної вартості товару становлять: 30 000,00 грн. - вартість перевезення за маршрутом 86300 Grudziadz ul Warynskiego 32 36 (Польща) м/п Угринів (Україна) становить 20000,00 грн. та міжнародні транспортні перевезення за маршрутом м/п Угринів (Україна) м. Луцьк (Україна) становлять 10000,00 грн. (а.с.37).

Усі витрати підтвердженні належними та допустимими документами, та піддаються обчисленню.

Суд зауважує, що виконавець ФОП ОСОБА_3 вправі не зважати самостійно формувати вартість своїх послуг з перевезення вантажу.

Відтак, відповідач не спростував належними та допустимими доказами, що вартість транспортування вантажу по вказаному маршруту становить 30 000,00 грн.

Відтак, доводи відповідача у цій частині є також безпідставними та спростовуються вищевикладеним.

Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

Згідно з пунктом шостим частини другоїстатті 53 МК Українидекларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. Таким чином суд, зважаючи на надані позивачем документи до митного оформлення щодо транспортування товару, вказує на необґрунтованість висновків митного органу, оскільки позивачем надано документи, які дають змогу перевірити суму за транспортування товару.

Крім того, положення пункту шостого частини другоїстатті 53 МК Українита Правил заповнення декларації митної вартості, затвердженихнаказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, відповідно, надані перевізником документи є допустимими доказами розміру таких витрат.

Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами.Митний кодекс Українине визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідки про транспортні витрати є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Така правова позиція викладена, зокрема, в пункті 2.11 Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положеньМитного кодексу Українив редакції від 13.03.2012, затвердженої постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 № 2.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.09.2019 у справі №815/2501/18, від 22.08.2019 у справі №810/2784/18, який підлягає врахуванню у спірних правовідносинах.

Враховуючи викладене, суд вважає помилковими та безпідставними висновки відповідача, що відомості про витрати на транспортування оцінюваного товару не базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до частини десятоїстатті 58 МК Україниє складовою митної вартості.

З вищенаведеного слідує, що визначена у митній декларації митна вартість товару і вартість витрат на транспортування до кордону України підтверджена всіма необхідними документами, наданими декларантом.

Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Суд повторює, що вимога про надання додаткових документів, перелік яких визначено у частинах третій-четвертій статті 53 МК України та про надання яких вказано у повідомленні декларанту може мати місце лише тоді, коли документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Однак за обставин цієї справи відповідач не довів наявність таких розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

Суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс).

Так само ненадання виписки з бухгалтерської документації за умов, відповідно до яких товар ввозився на митну територію України, не може позбавляти позивача можливості декларувати товар на підставі документів, що підтверджують ціну товару та які були сформовані (виписані) продавцем. Відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару, яка може бути комерційною таємницею продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки, не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості. При цьому, витребовуючи виписку з бухгалтерської документації, відповідач також не навів обґрунтування, які складові митної вартості такий документ має підтвердити.

З урахуванням наведеного висновки у спірному рішенні про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до положень статті 59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннямистатті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, №UA205140/2025/000069/1 від 18.02.2025 відповідачем скориговано митну вартість за резервним методом згідно зі статтею 64 України, рівень митної вартості визначено на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС. Митну вартість визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: товар 1 на рівні 28,8 дол. США/кг за ЕМД №UA100320/2025/005279 від 17.02.2025. Митницею за основу для коригування митної вартості взято вартість товару «Чоботи ЕВА…», країна походження PL Польща, згідно зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 в справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).

Разом з тим, у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим.

На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Також не наведено достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості.

При цьому суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за ціною договору.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 24.12.2020 в справі №804/4906/15.

Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару.

Суд наголошує на тому, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Відповідно до частини третьої статті 318 МК України митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товару, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.

Згідно з частиною сьомою статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, у тому числі невірно визначено митну вартість товару, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

При цьому обов`язком митного органу у разі незгоди із заявленою декларантом митною вартістю є проведення консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та послідовний вибір методів з обґрунтуванням причин неможливості застосування кожного з попередніх методів.

Однак, попри формальну вказівку в оскаржуваному рішенні про проведення таких консультацій, митним органом не надано належних доказів про проведення процедури консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів, а лише надіслано декларанту в електронному вигляді повідомлення-вимогу про надання додаткових документів, та в подальшому прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до змісту частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Жодних доказів щодо прийняття оскаржуваного рішення саме з названих у відзиві підстав відповідачем не надано.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Натомість, з огляду на приведені судом фактичні обставини справи, суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості та дії відповідача, які йому передували, не відповідають таким критеріям, як: використання повноваження відповідача з метою, з якою це повноваження надано; безсторонність (неупередженість), добросовісність, розсудливість з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційність, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). При цьому, зміст оскаржуваного рішення не містить всіх обов`язкових відомостей, визначених підпунктами 1-4 частини другої статті 55 МК України.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач належними та допустимими доказами не довів факт порушення позивачем вимог митного законодавства при визначенні митної вартості товару, а відтак оскаржуване рішення №UA205140/2025/000069/1 від 18.02.2025 слід визнати протиправними та скасувати.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

За змістом частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці, якою винесено оскаржуване рішення, що стало підставою звернення до суду з цим позовом, необхідно стягнути судовий збір у розмірі 4473,38 грн, що сплачений платіжною інструкцією №39 від 27.02.2025 (а.с.14).

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2025/000069/1 від 18.02.2025.

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судовий збір в сумі 1343,80 грн. (одна тисяча триста сорок три гривні 80 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385).

Суддя А.Я. Ксензюк