Рішення № 127717417, 22.04.2025, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/5130/24 Провадження № 2/450/699/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2025 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Мельничук І. І.

секретаря судового засідання Дикої О. Ю.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради Львівського району Львівської області про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , додатковий строк для прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю 3 (три) календарні місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили.

В обґрунтування позову, покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивача ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 від 11.06.2021 року. Після смерті якого відкрилася спадщина, яка складається з права на земельну ділянку пай площею 1,55 га. без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, розташованої на території Лисиничівської сільської Ради народних депутатів, про що свідчить сертифікат на право приватної власності на землю (середню земельну ділянку) серія ЛВ № 8845 30.05.1997 року. На випадок своєї смерті ОСОБА_2 своїм майном не розпорядилася, а тому спадкування його майна повинно здійснюватися за законом, почергово. Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_2 , відповідно до ст. 1261 ЦК України є я його син ОСОБА_1 (факт родинних відносин підтверджуються свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 від 27.02.1993 року). Інших спадкоємців першої черги він не мав, оскільки з дружиною ОСОБА_3 розірвав шлюб, про що свідчить рішення Городоцького районного суду Львівської області від 18.12.2013 року у справі № 441/2495/13. Про наявність спадкового майна йому не був відомо, оскільки правовстановлюючі документи у спадкодавця не було, тому він не звертався до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті батька. Однак про наявність спадкового майна стало відомо від орендарів земельного паю, які вийшли з ним на зв`язок та повідомили про наявність вище вказаного сертифіката на право приватної власності на землю (середню земельну ділянку) виданого на ім`я мого батька. Таким чином наданий час у нотаріуса не має підстав вважати позивача таким, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , та таким, що має право на отримання свідоцтва про право на спадщину, тому видати свідоцтво про право на спадщину позивачу не видалось можливим та рекомендовано звернутись до суду із позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини або із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. У зв`язку із наведеним, просять позов задоволити.

Ухвалою від 26.11.2024 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 17.02.2025 року витребувано у приватного нотаріуса Якимів Н. Б. спадкову справу заведену після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Ухвалою від 04.04.2025 року справу призначено до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явився, однак його представник подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, вказує на те, що позовні вимоги підтримує та просять такі задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до вимог ч. 2ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Проаналізувавши матеріали цивільної справи, докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Право на справедливий суд та доступ до правосуддя визначено також у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 04.XI.50).

Відповідно до ст. ст. 124, 129 Конституції України і ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до сертифіката на право приватної власності на землю (середню земельну ділянку) серія ЛВ № 8845 від 30.05.1997 року ОСОБА_2 мав право на земельну ділянку пай площею 1,55 га. без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, розташованої на території Лисиничівської сільської Ради народних депутатів.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 , що вбачається із копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 від 11.06.2021 року виданого Личаківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).

Відповідно до довідки № б/н з місця проживання про склад сім`ї і реєстрації від 12.09.2023 року ОСОБА_2 до дня смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 один.

Із матеріалів спадкової справи № 68/2023 вбачається, що така була заведена приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Якимів Н.Б. після смерті ОСОБА_2 за заявою сина спадкодавця ОСОБА_1 .

Судом встановлено із матеріалів спадкової справи № 68/2023, що ОСОБА_2 на випадок своєї смерті спадковим майном не розпорядився, а тому спадкування повинно здійснюватися за законом почергово.

Позивач ОСОБА_1 є сином померлого ОСОБА_2 , що вбачається з копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 від 27.02.1993 року.

Таким чином, судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті свого батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно рішення Городоцького районного суду Львівської області від 18.12.2013 року у справі № 441/2495/13 шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 що зареєстрований 06.06.1992 р. Коропузькою сільською радою Городоцького району Львівської області, актовий запис № 6 розірвано.

Згідно листа приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Якимів Н.Б. № 363/02-14 від 27.12.2023 у зв`язку з тим, що шестимісячний строк для прийняття спадщини позивач пропустив, то повідомляє, що видати свідоцтво про право на спадщину немає можливості та рекомендує звернутися до суду і вирішити зазначене питання в судовому порядку.

Судом встановлено, що після смерті спадкодавця ОСОБА_2 позивач ОСОБА_1 у шестимісячний строк, встановлений ст. 1270 ЦК України, не встиг звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, з причин необізнаності про наявність спадкового майна.

Відповідно до статті 1263 ЦК України, у третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини.

Правова позиція Верховного суду України при розгляді справи № 6-1486цс15 передбачає, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом вищезазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Відповідно до ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Виходячи з засад диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Окрім того, згідно положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Оцінюючи поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, суд вважає їх такими, що об`єктивно вплинули на можливість вираження позивачкою, як спадкоємцем волі та волевиявленню щодо прийняття спадщини.

Відповідно до Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень зазначила, що «якість судового рішення залежить головним чином від якості його вмотивування. Виклад підстав прийняття рішення не лише полегшує розуміння та сприяє визнанню сторонами суті рішення, але, насамперед, є гарантією проти свавілля. По-перше, це зобов`язує суддю дати відповідь на аргументи сторін та вказати на доводи, що лежать в основі рішення й забезпечують його правосудність; по-друге, це дає можливість суспільству зрозуміти, яким чином функціонує судова система» (пункти 34-35).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що зазначені позивачем обставини, у зв`язку з якими він пропустив строк для прийняття спадщини, зокрема необізнаність спадкоємця про наявність спадкового майна, що є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, є об`єктивними, непереборними, створили для нього істотні труднощі для вчинення дій, пов`язаних із прийняттям спадщини, у зв`язку з чим позовні вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини підлягають задоволенню.

На підставі ст. ст. 1220, 1233, 1266, 1268, 1270, ч.3 ст.1272 ЦК України, керуючись ст. ст. 12-13, 76, 141, 258-265 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 до Львівської міської ради про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задоволити.

Встановити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) додатковий строк для прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю 3 (три) календарні місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст судового рішення складено 22.04.2025 року.

СуддяІ. І. Мельничук