Ухвала суду № 127716447, 29.05.2025, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

29.05.2025 Суддя ОСОБА_1

Справа № 644/1544/23

Провадження № 1-кп/644/77/25

У Х В А Л А

29 травня 2025 Індустріальний районний суд м. Харкова в особі головуючого судді ОСОБА_1 , прокурора ОСОБА_2 обвинуваченого, секретаря судових засідань ОСОБА_3 , розглянув у судовому засіданні клопотання обвинуваченого про закриття кримінального провадження

у с т а н о в и в :

Органом досудовогорозслідування ОСОБА_4 обвинувачується утому,що 17.02.2023 приблизно о 13 годині перебував неподалік огородженої території за адресою: м. Харків, вул. Роганська 160, де через паркан побачив, що на території зберігаються металеві кеги і в цей час у нього виник злочинний намір направлений на таємне викрадення чужого майна. ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний намір, діючи повторно та в умовах воєнного стану, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, переліз через паркан, тим самим незаконно проник на територію ПрАТ «АБІНБЕВ ЕФЕС Україна», звідки витягнув металевий кег сірого кольору об`ємом 50 літрів з написом «Рогань», який належав ПРАТ «АБІНБЕВ ЕФЕС Україна», вартістю 2012 гривень 50 копійок та перекинув вказаний кег через паркан.

Після чого ОСОБА_4 намагався покинути місце скоєння злочину з майном, яке належить ПРАТ «АБІНБЕВ ЕФЕС Україна», однак не зміг довести свій злочинний намір до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки був зупинений співробітниками охорони ТОВ «Сервіс Охорона», які здійснювали свої функціональні обов`язки.

Вказані вище дії ОСОБА_4 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане із проникненням до сховища, вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

В судовому засіданні обвинувачений заявив клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, тобто у зв`язку з декриміналізацією закону, який встановлював відповідальність за заволодіння чужим майном.

Прокурор висловив згоду на закриття кримінального провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить таких висновків.

На час, до якого відносяться інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_4 діяння, положення ч. 1 ст.51КУпАП діяли в редакції Закону № 1449-VI від 04.06.2009, згідно з якими було встановлено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.

Відповідно до ч. 3 ст.51КУпАП в редакції Закону №1449-VIвід 04.06.2009 у 2023 році на час, до якого відносяться інкриміноване ОСОБА_4 діяння, крадіжка чужого майна вважалася дрібною, якщо вартість такого майна на момент здійснення правопорушення не перевищувала 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто 268 грн 40 коп. Якщо вартість викраденого майна перевищувала 268 грн 40 коп., то наставала кримінальна відповідальність.

Відтак суд доходить висновку, що станом на час пред`явлення ОСОБА_4 обвинувачення існували підстави для кваліфікації протиправних дій останнього, як кримінальних правопорушень, так як вартість майна, яким заволодів ОСОБА_4 становила більше 268 грн 40 к.

09 серпня 2024 року набув чинностіЗакон України 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів»від (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни дост. 51 КУпАП(Дрібне викрадення чужого майна).

Положеннями ч. 1ст. 51 КУпАП(у редакціїЗакону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Частиною 2ст. 51 КУпАП(у редакціїЗакону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1ст. 51 КУпАПнастає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становитьвід 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на зазначене аналіз указаних нормзаконусвідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установленийст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексуУкраїни якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1пункту 169.1статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Відповідно до підпункту 169.1.1пункту 169.1статті 169 розділу IVПодаткового кодексуУкраїни податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

З 01.01.2023 набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», яким встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2023 в сумі 2684 грн. Отже, податкова соціальна пільга у 2023 році складала 1342 грн. (2684 грн. х 50%).

З обвинувального акту вбачається, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 4ст. 185 КК України, ОСОБА_4 скоїв 17.02.2023.

Таким чином, з огляду на зміст положеньПодаткового кодексу Українита Закону № 3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, розмір вартості майна, з якого настає кримінальна відповідальність, становить 2684 грн.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 здійснив замах на викрадення майна вартістю 2012 грн 50 коп.

Кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння (ч.2 ст. 4 КК України).

Зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч.6 ст. 3 КК України).

Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1ст. 5 КК України).

Отже, має місце часткова декриміналізація, а саме діянь, які полягають у заволодінні чужим майном шляхом шахрайства вартістю до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у 2023 році становить 2684 грн, а відтак суд доходить висновку, що втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність вчиненого ОСОБА_4 діяння, оскільки вартість майна, у викраденні якого він обвинувачується, згідно обвинувального акта, становить 2012 грн 50 коп, що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2684 грн).

Згідно з пунктом 4-1 частини першої статті 284КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Відповідно до пункту 1-2 частини другої статті 284КПК України кримінальне провадження закривається судом з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої цієї статті, якщо підозрюваний, обвинувачений заперечує проти закриття за цією підставою.

Частиною сьомою статті 284КПК України передбачено, що ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої або пунктом 1-2 частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу.

Суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч. 1ст. 479-2 КПК України).

Згідно з ч. 3ст.479-2КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 висловив згоду на закриття кримінального провадження щодо нього з підстави, передбаченої п.4-1 ч.1ст.284 КПК України.

Згідно ч.2ст.4КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.

Європейський суд з прав людини вважає, що ст.7Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод «Ніякого покарання без закону» є важливою складовою принципу верховенства права. Він також підтвердив, що зазначена стаття Конвенції допускає принцип ретроспективності більш м`якого кримінального закону. На цьому принципі ґрунтується правило, згідно з яким за наявності відмінностей між чинним на час вчинення злочину кримінальним законом та законом, який набрав чинності перед винесенням остаточного судового рішення, суди мають застосовувати той із них, положення якого є більш сприятливими для обвинуваченого (рішення у справі Скоппола проти Італії).

Згідност.58Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що пом`якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.

Зміст цієї конституційно-правової норми деталізовано у статті 5 КК. Так ч.1ст.5КК Українивизначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.5КК України закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Тому наведені зміни в законодавстві, які пом`якшують кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшують становище особи, мають зворотну дію в часі.

Положення п.4-1 ч.1ст.284КПК України регламентують, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Суд вважає, що оскільки Законом № 3886-ІХ підвищилась межа, з якої настає кримінальна відповідальність за крадіжку, то вказані обставини є у даному випадку підставою для закриття кримінального провадження за п.4-1 ч.1ст.284 КПК України.

За таких обставин, враховуючи імперативність вимог ч.3 ст.479-2КПК України та позицію обвинуваченого ОСОБА_4 , який надав згоду на закриття кримінального провадження щодо нього з підстави, передбаченої п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 за ч.4 ст.185КК України підлягає закриттю на підставі п.4-1 ч.1ст.284КПК України у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

На підставі наведеного, керуючисьЗаконом України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», ст.5 КК України, п.4-1 ч.1 ст.284, ч.2 ст.284, ст.ст.285-288,372,376,479-2 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Клопотання задовольнити.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4ст. 185 КК Українизакрити на підставі п. 4-1 ч.1ст. 284 КПК Україниу зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність таких діянь.

Речові докази у виді кег сірого кольору з написом «Рогань» залишити у володінні власника за належністю. Рукавички будівельні помаранчево-жовтого кольору, які зберігаються в камері схову ВП № 1 ХРУП № 2 ГУНП в Х/о, знищити.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1