Рішення № 127716197, 28.05.2025, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/3130/25

н/п 2/953/1975/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2025 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

судді Єфіменко Н.В.,

за участі секретаря Лущан В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

03 квітня 2025 року ТОВ «ФК «Суперіум» (далі: позивач) звернулось до ОСОБА_1 (далі: відповідач) з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором № 95380756000 від 29.05.2019 в сумі 49374,87 грн., з яких: 23309, 31 грн. заборгованість за тілом кредиту; 26065,56 грн. заборгованість за відсотками.

Обґрунтовуючи заявлену позовну вимогу позивач посилається на укладення 29.05.2019 між АТ «Укрсиббанк» та відповідачем кредитного договору №95380756000 за умовами якого остання отримала кредит в сумі 15000 грн. строком на 24 міс. із зобов`язанням сплачувати відсотки у розмірі 55 % річних, набуття 26.06.20024 права вимоги за вказаним договором на підставі договору факторингу, не виконання відповідачем умов угоди, внаслідок чого позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.

До судового засідання учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду сторони не з`явилися. Позивач просив розгляд справи здійснювати за своєї відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував. Відповідач причину неявки не сповістив.

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Підстав передбачених ст.223 ЦПК України для відкладення розгляду справи, судом, не встановлено.

Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце даного судового засідання, суд вважає можливим провести розгляд справи за відсутності сторін.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні фактичні обставини:

29.05.2019 між АТ «Укрсиббанк» та відповідачем укладений Договір про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з Правилами) №95380756000 (далі: Договір).

У п.1.1. Договору зазначено, що банк на підставі наданих клієнтом відповідно до вимог чинного законодавства України документів відкриває клієнту та обслуговує на умовах тарифного плану Револьверна кредитна картка «Шопінг картка НПК», розміщеного на сайті www.my.ukrsibbank.com й на офіційних стендах у приміщеннях установ банку, картковий рахунок, який використовується згідно з режимом поточного рахунку, встановленим законодавством, та обслуговується згідно цього Договору-анкети та Правил (договірних умов) споживчого кредитування та відкриття і розрахунково-касового обслуговування карткових рахунків клієнтів АТ «УкрСиббанк», опублікованих в газеті «Урядовий кур`єр» №105 від 09.06.2017 (з усіма змінами та доповненнями) та розміщених на сайті www.my.ukrsibbank.com та/або на офіційних стендах у приміщеннях установ банку (надалі-Правила).

Сторони домовилися, що Договір містить заяву клієнта на відкриття рахунку і подання окремої заяви не вимагається.

Відповідно до умов Договору, банк встановлює ліміт овердрафту на картковому рахунку клієнта, а клієнт зобов`язується повернути використану суму кредиту та сплачувати плату за кредит на умовах, визначених Договором-анкетою та Правилами. Банк має право надавати, а клієнт отримувати послуги та/або сервіси банку, в тому числі щодо кредитування, шляхом вчинення електронних правочинів з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем банку в порядку, викладеному у Правилах.

Після підписання Договору Правила стають його невід`ємною частиною. Підписанням Договору сторони підтвердили, що досягли згоди за усіма істотними умовами до говору.

Ліміт кредитування було встановлено у розмірі 15000 грн (п.2.1 Договору). Строк дії ліміту кредитування: з дати укладання договору по 10.06.2021 (п.2.1 Договору).

Пунктом 2.5 Договору передбачені умови обслуговування кредиту, так процентна ставка на суму кредитної заборгованості за операціями отримання готівки становить 55% річних; процентна ставка на суму кредитної заборгованості за безготівковими операціями становить 55% річних; процентна ставка на суму кредитної заборгованості за безготівковими операціями, протягом пільгового періоду становить 0%; пільговий період для погашення заборгованості встановлений 56 днів.

Датою розрахунку мінімальної суми поповнення рахунку (білінговою датою) сторони визначили 15-те число кожного місяця.

Підписанням Договору-анкети відповідач серед іншого засвідчив, що особисто ознайомлений з Правилами та Тарифами, які розміщені для ознайомлення на сайті www.my.ukrsibbank.com. Підписанням Договору-анкети відповідач доручив банку здійснювати договірне списання коштів з його рахунку, підтвердив отримання від банку інформації про умови кредитування згідно вимог законодавства України, зокрема Закону України «Про споживче кредитування».

20.06.024 між УТ «Укрсиббанк» та позивачем укладений договір Факторингу №278.

Відповідно до п.4.1. договору факторингу прав власності на права вимоги вважається таким, що перейшло від клієнта фактору, та право вимагати від боржників виконання всіх зобов`язань в межах відступлених прав вимог у фактора виникає з моменту підписання Акту приймання-передачі права вимоги (додаток № 2 до цього договору).

Разом з тим, позивачем не долучений акт приймання-передачі права вимоги (додаток № 2 до договору факторингу).

У відповідності до п.6.1. договору факторингу клієнт зобов`язаний передати фактору документацію протягом 180 днів після надходження суми фінансування.

Дослідивши матеріали справи, суд висновує:

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, як передбачено ст.11 ЦК України.

Відповідно до ч.1. ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Відповідно до п.62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від №75 від 04.07.2018, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 (провадження № 61-9618св19), від 28 серпня 2023 року у справі № 206/3009/15 (провадження № 61-5576св23) та ін.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Поряд з цим, право грошової вимоги до боржника може бути відступлене також на підставі договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким згідно з частиною першою ст.1077 ЦК України одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Згідно з ст.76 ЦПК України доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За загальними принципами цивільного судочинства змагальності та диспозитивності (ст. 12,13 ЦПК України) сторони є рівними у своїх правах щодо подання доказів та вільними у виборі способів доказування.

Відповідно до вимог ст. 12,13,81 ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Такими обставинами (предметом доказування) у даній справі є наявність між сторонами договірних правовідносин, що випливають з кредитного договору, та належне (неналежне) виконання сторонами своїх зобов`язань відповідно до їх умов та вимог ЦК України.

При цьому, відсутність будь-яких заперечень з боку відповідача щодо заявлених позовних вимог, не може бути підставою для задоволення позовних вимог та звільнення позивача від доказування у відповідності до вимог ст.82 ЦПК України.

Вказане, крім іншого, зумовлено тим, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права під час судового провадження, в той час як інтереси фінансових установ представляють особи, які мають юридичну освіту, та значний досвід ведення судових справ з аналогічних спорів.

Підсумовуючи вищевикладене суд вважає, що стороною позивача не в повній мірі реалізовано надані процесуальні права та обов`язки, передбачені п.4 ч.2 ст.43, ч.2 ст.83 ЦПК України, щодо надання всіх доказів на підтвердження викладених фактів та заявлених позовних вимог.

Так позивачем не надані Акт приймання-передачі права вимоги, первинні документи, що підтверджують заявлений розмір заборгованості. Матеріали справи не містять доказів відкриття АТ «Укрсиббанк» на ім`я відповідача поточного рахунку, видачі їй кредитної картки банківської установи, зарахування кредитного ліміту та використання відповідачем кредитних коштів.

При цьому, Витяг з реєстру боржників до договорів факторингу не є належним та допустимим доказом отримання відповідачем кредитних коштів та використання встановленого на картковому рахунку кредитного ліміту, заборгованості у заявленому розмірі.

Отже позивач не довів факт набуття права вимоги до відповідача про стягнення грошових коштів та заявлений розмір заборгованості.

При цьому, стороною позивача в порядку, передбаченому ч.4 ст.83, ч.1 ст.84 ЦПК України не повідомлялось суд про неможливість надання доказів, які підтверджують вищевказані обставини та факти, та необхідність надання додаткового строку для їх надання чи витребування їх у третіх осіб.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову.

Розподіл судових витрат суд проводить відповідно до положень ст.141 ЦПК України. Зважаючи, що в задоволенні позову відмовлено судові витрати у вигляді судового збору, понесені позивачем, залишаються за ним.

Керуючись ст.12, 13, 76, 81, 141, 264, 265, 280, 284 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - відмовити.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум», ЄДРПОУ 42024152, м. Київ, Вознесенський узвіз, буд. 23- А, нежитлове приміщення №35А

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений 28.05.2025.

Суддя Н.В.Єфіменко