Рішення № 127715314, 28.05.2025, Крижопільський районний суд Вінницької області

Справа № 134/526/25

2/134/273/2025

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28 травня 2025 року с-ще Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючої судді Кантонистої О.О.

за участю секретаря судового засідання Франко О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Крижопіль в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

04 квітня 2025 року до Крижопільського районного Вінницької області через систему «Електронний суд» надійшов позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (далі - ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заявленого позову представник позивача вказує, що 22 січня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - ТОВ «Мілоан») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 9823208, за умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 3000 грн., який зобов`язався повернути у визначений договором строк, а також сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитними коштами.

Кредитний договір укладено в електронній формі відповідно до ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» шляхом використання відповідачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконало у повному обсязі та надало відповідачу ОСОБА_1 кредит в сумі 3000 грн., однак останній умов кредитного договору належним чином не виконав та не повернув отримані у кредит кошти і не сплатив передбачені договором комісію та проценти.

28 травня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» було укладено договір відступлення прав вимоги № 106-МЛ, у відповідності до умов якого відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 9823208 від 22 січня 2024 року, де боржником є ОСОБА_1 .

Відповідно до Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 106-МЛ від 28 травня 2024 року ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в розмірі 10665 грн., з яких: 3000 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 7155 грн. - прострочена заборгованість за сумою відсотків; 510 грн. - прострочена заборгованість за комісією.

Оскільки ОСОБА_1 в добровільному порядку не виконав своїх зобов`язань, тому ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», яке набуло права вимоги за кредитним договором № 9823208 від 22 січня 2024 року, просить стягнути з відповідача на свою користь 10665 грн. заборгованості за вказаним кредитним договором, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою судді Крижопільського районного суду від 07 квітня 2025 року відкрито провадження у даній справі та постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Крижопільського районного суду від 06 травня 2025 року розгляд справи було відкладено в зв`язку з першою неявкою в судове засідання належним чином повідомленого відповідача.

В судове засідання 28 травня 2025 року сторони не з`явилися.

Представник позивача ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» - Сидорак О.Р. 26.05.2025 через систему «Електронний суд» подала заяву про розгляд справи у відсутності сторони позивача, просить позов задовольнити в повному обсязі. Не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 , який повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, в судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив, у визначений судом строк відзив на позов не подав.

Ухвалою Крижопільського районного суду від 28 травня 2025 року постановлено провести по справі заочний розгляд.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 22 січня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 9823208.

Договір укладений сторонами дистанційно шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний ОСОБА_1 22.01.2024 о 16:06 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «117078».

Відповідно до додатку № 1 до договору про споживчий кредит № 9823208 від 22.01.2024 року сторонами договору узгоджено наступний графік платежів: дата видачі кредиту - 22.01.2024, дата платежу - 06.05.2024; кількість днів 105; сума кредиту - 3000,00 грн.; проценти за користування кредитом - 7155,00 грн.; комісія за надання кредиту - 510,00 грн.; реальна річна процентна ставка, % - 8119,00; загальна вартість кредиту 10665,00 грн.

Відповідно до заяви на кредит № 9823208 (дата створення 22.01.2024) ОСОБА_1 , зазначивши свої персональні дані, просив ТОВ «Мілоан» надати йому кредит на наступних умовах: сума кредиту - 3000,00 грн.; загальний строк кредитування - 105 днів, з них пільговий період - 15 днів, поточний період - 90 днів; денна процентна ставка: протягом пільгового періоду - 2,10 %, протягом поточного періоду - 2,30 %; комісія за надання кредиту - 17,00 % від суми кредиту.

Відповідно до довідки про ідентифікацію, яка видана ТОВ «Мілоан» 14 жовтня 2024 року № б/н, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з яким укладено договір про споживчий кредит № 9823208 від 22.01.2024, ідентифікований ТОВ «Мілоан». Акцепт (Договір) підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 117078, який направлено позичальнику 22.01.2024 о 16:06:57 на номер телефону НОМЕР_2 .

За умовами кредитного договору № 9823208 від 22.01.2024 року ТОВ «Мілоан» надало ОСОБА_1 кредит в сумі 3000,00 грн. загальним строком на 105 днів, який складається з пільгового та поточного періодів. Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту (22.01.2024) та завершується 06 лютого 2024 року. Поточний період складає 90 днів, що настає з наступного дня за днем завершення пільгового періоду і закінчується 06 травня 2024 року (дата остаточного погашення заборгованості) (п. 1.2. - 1.3. Договору).

У п. 1.4. Договору сторони передбачили, що позичальник має повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 06 лютого 2024 року (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 06 травня 2024 року (останнього дня строку кредитування).

Також сторони погодили, що комісія за надання кредиту становить 510,00 грн., яка нараховується за ставкою 17,00 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду становлять 945,00 грн., які нараховуються за ставкою 2,10 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду; проценти за користування кредитом протягом поточного періоду становлять 6210,00 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 2,30 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду (п. 1.5.1. - 1.5.3. Договору).

За умовами договору, кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти № НОМЕР_3 (п. 2.1. Договору).

Згідно платіжного доручення № 120959143 від 22 січня 2024 року ТОВ «Мілоан» перерахувало ОСОБА_1 на банківську карту MASTERCARD № НОМЕР_3 грошові кошти в сумі 3000,00 грн. згідно договору № 9823208.

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором № 9823208 слідує, що відповідач будь-яких коштів на погашення заборгованості не вносив, внаслідок чого станом на 06 травня 2024 року (дата закінчення строку кредитування) ТОВ «Мілоан» нарахувало заборгованість по кредиту в розмірі 10665 грн., з яких: 3000 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 7155 грн. - прострочена заборгованість за сумою відсотків; 510 грн. - прострочена заборгованість за комісією.

28 травня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» було укладено договір відступлення прав вимоги № 106-МЛ, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передало (відступило) ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» прийняло належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 106-МЛ від 28 травня 2024 року (у новій редакції згідно додаткової угоди № 1 від 04 лютого 2025 року) ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 (№ з/п у Реєстрі 1380) за кредитним договором № 9823208 від 22.01.2024 в сумі 10665 грн., з яких: 3000 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 7155 грн. - прострочена заборгованість за сумою відсотків; 510 грн. - прострочена заборгованість за комісією.

З моменту отримання права вимоги до ОСОБА_1 , позивачем не здійснювалося нарахування відсотків та штрафних санкцій.

06 березня 2025 року ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» направило ОСОБА_1 претензію із вимогою негайно погасити заборгованість за кредитним договором № 9823208 від 22.01.2024 в розмірі 10665 грн., яка виконана не була.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Частиною першою ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Зобов`язання за кредитним договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною першою ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором.

Як зазначив Верховний Суд України у постанові від 5 липня 2017 року (справа № 6-459цс17), згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору. Відтак суди мають з`ясувати належним чином обсяг і зміст прав, які перейшли до нового кредитора та чи існували вони на момент їх переходу.

Досліджені судом докази вказують на те, що 22 січня 2024 року ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір, на виконання якого ТОВ «Мілоан» перерахувало на картковий рахунок позичальника кредитні кошти у розмірі 3000 грн., а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитними коштами в порядку, визначеному договором.

Після закінчення строку кредитування - 06 травня 2024 року ОСОБА_1 не повернув грошові кошти, не сплатив комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 не виконав свої зобов`язання за кредитним договором № 9823208 від 22.01.2024, а тому він несе відповідальність за неналежне виконання зобов`язання за вищезазначеним кредитним договором перед новим кредитором ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» у тому ж обсязі, що і перед первісним кредитором.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідає умовам кредитного договору та є правильним.

Отже, розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 9823208 від 22.01.2024 становить 10665 грн., з яких: 3000 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 7155 грн. - прострочена заборгованість за сумою відсотків; 510 грн. - прострочена заборгованість за комісією.

Вказану заборгованість слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» задоволено у повному обсязі, тому сплачений ним судовий збір в сумі 2422,40 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 280-282 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (IBAN НОМЕР_4 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614) заборгованість за кредитним договором № 9823208 від 22.01.2024 року в розмірі 10665 грн. (десять тисяч шістсот шістдесят п`ять гривень), з яких: 3000 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 7155 грн. - прострочена заборгованість за сумою відсотків; 510 грн. - прострочена заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні, 40 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя