Вирок № 127708179, 29.05.2025, Летичівський районний суд Хмельницької області

ЛЕТИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОПІЯ

ВСТУПНА ЧАСТИНА

Єдиний унікальний номер судової справи №678/686/25

Номер провадження №1-кп-678-80/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2025 року селище Летичів

Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Летичів обвинувальний акт, який складений слідчим слідчого відділення відділу поліції №3 Хмельницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 і затверджений 30 квітня 2025 року прокурором Летичівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено 22 квітня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025243360000080, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Локня Кролевецького району Сумської області, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з неповною середньою освітою (10 класів), не одруженого, на утриманні малолітніх і неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб не має, не працюючого, інвалідність відсутня, раніше неодноразово судимого, зокрема:

03 серпня 2007 року вироком Кролевецького районного суду Сумської області за ч. 1 ст. 296, ч. 4 ст. 296, ст. 70 КК України до покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі. Постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 серпня 2008 року звільнений умовно-достроково на 1 місяць 25 днів;

04 лютого 2009 року вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 187, ч. 3 ст. 357, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;

11 березня 2009 року вироком Кролевецького районного суду Сумської області за ч. 1 ст. 121, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років. 27 жовтня 2014 року звільнений по відбуттю строку покарання;

18 листопада 2015 року вироком Новоархангельського районного суду Кіровоградської області за ч. 2 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності майна. 29 червня 2022 року звільнений по відбуттю строку покарання,

про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

потерпілі: ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 ,

обвинувачений ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

І. ФОРМУЛЮВАННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ, ВИЗНАНОГО СУДОМ ДОВЕДЕНИМ, СТАТТЯ ЗАКОНУ УКРАЇНИ ПРО КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ, ЩО ПЕРЕДБАЧАЄ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ, ВИННИМ У ВЧИНЕННІ ЯКОГО ВИЗНАЄТЬСЯ ОБВИНУВАЧЕНИЙ

1. ОСОБА_5 , будучи раніше неодноразово судимим, востаннє 18 листопада 2015 року вироком Новоархангельського районного суду Кіровоградської області за ч. 2 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років, крім цього, будучи судимим 03 серпня 2007 вироком Кролевецького районного суду Сумської області, за ч. 1 ст. 296, ч. 4 ст. 296 КК України до покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі, на шлях виправлення не став та, маючи не зняту та не погашену судимість, повторно вчинив новий злочин проти громадського порядку та моральності.

Так, 21 квітня 2025 року близько 17 год. 30 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи поряд із домоволодінням АДРЕСА_3 , використовуючи надуманий малозначний привід, усвідомлюючи, що своїми протиправними діями грубо порушує громадський порядок, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, з метою порушення громадського порядку з особливою зухвалістю, прийняв рішення про вчинення хуліганських дій.

Тоді ж ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинні хуліганські дії, близько 17 год. 30 хв. 21 квітня 2025 року, перебуваючи в громадському місці - на вулиці, підійшов до металевих воріт домоволодіння за адресою АДРЕСА_3 , власником якого є ОСОБА_6 , та діючи умисно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства та існуючих в суспільстві загальновизнаних правил поведінки, власниця якого стала вимушена спостерігати за наслідками протиправних дій ОСОБА_5 , які викликали у неї порушення спокою, страх та обурення, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний хуліганський умисел, що супроводжувалось особливою зухвалістю, із застосуванням фізичної сили, намагаючись показати свою зверхність щодо інших людей, висловлюючи таким чином погрози, голосно вживаючи нецензурні слова та викрики, за допомогою ніг завдав близько десяти ударів по металевому профілю воріт розміром 1 x 1,80 м. діаметром 0,4 мм., до території господарства №24, пошкодивши при цьому їх, чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 630,00 грн.

Надалі ОСОБА_5 , продовжуючи свої злочинні хуліганські дії, об`єднані спільним умислом, близько 17 год. 40 хв. 21 квітня 2025 року, перебуваючи в громадському місці - на вулиці, поряд із домоволодінням АДРЕСА_3 , в присутності ОСОБА_7 , її чоловіка ОСОБА_8 та інших сторонніх осіб, які в той час перебували на вищевказаній вулиці, порушуючи їх спокій, усвідомлюючи, що його дії є очевидними для інших громадян, підійшов до припаркованого автомобіля марки «Renault», моделі «Trafic», білого кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , який знаходився в громадському місці - на вулиці, поруч із домоволодінням АДРЕСА_3 , власником якого є ОСОБА_7 , проявляючи особливу зухвалість, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства та встановлених правил поведінки у громадських місцях, проявляючи зневагу до чужої власності, умисно, із застосуванням фізичної сили, кулаками та ногами, наніс близько чотирьох ударів по автомобілю, пошкодивши при цьому зовнішні дзеркала заднього виду та номерний знак автомобіля марки «Renault», моделі «Trafic», білого кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 майнової шкоди на загальну суму 4654,99 грн.

2. Своїми умисними діями, які виразились у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалась особливою зухвалістю, вчиненому особою раніше судимою за хуліганство, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 3 ст. 296 КК України.

ІІ. ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СУДОВОГО ПРОВАДЖЕННЯ

3. Прокурор ОСОБА_4 зазначив, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, є доведеною сукупністю зібраних органом досудового розслідування доказів, які в силу ч. 3 ст. 349 КПК України не досліджувались, обвинувачений визнав вину повністю і беззаперечно, тому, враховуючи відомості про його особу, те, що офіційно не працює, раніше неодноразово судимий, обставину, яка пом`якшує покарання щире каяття, обставини, які обтяжують покарання вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, рецидив злочину, вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, відсутність у потерпілих матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого і те, що вони просять його суворо не карати, інформацію з досудової доповіді органу пробації про неможливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, просить призначити обвинуваченому покарання у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі, стягнути з нього витрати на залучення експерта, питання про речові докази вирішити згідно ст. 100 КПК України, запобіжний захід не обирати, цивільний позов не заявлявся.

4. Потерпіла ОСОБА_6 зазначила, що в обвинувальному акті вірно викладені фактичні обставини, такі не оспорює, цивільний позов не заявляла, оскільки обвинувачений ОСОБА_5 повністю відшкодував їй завдану матеріальну шкоду, до нього будь-яких претензій матеріального і морального характеру не має, приймає його вибачення перед нею й вважає, що суд не має його суворо карати і надати йому можливість виправитись на свободі.

5. Потерпіла ОСОБА_7 зазначила, що в обвинувальному акті вірно викладені фактичні обставини, такі не оспорює, цивільний позов не заявляла, оскільки обвинувачений ОСОБА_5 повністю відшкодував їй завдану матеріальну шкоду, до нього будь-яких претензій матеріального і морального характеру не має, приймає його вибачення перед нею й вважає, що він повністю усвідомив свою неправильну поведінку 21 квітня 2025 року, щиро розкаявся, тому просить суд зважити на його молодий вік і не позбавляти його волі й призначити будь-яке інше покарання, яке, на її переконання, дійсно сприятиме його виправленню, адже в умовах позбавлення обвинуваченого свободи таке виправлення є неможливим, оскільки держава для цього не створила усіх належних умов.

6. Обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, визнав повністю і беззаперечно, під час допиту підтвердив фактичні обставини, які зазначені у обвинувальному акті, їх жодним чином не оспорює, не ставить під сумнів кваліфікацію своїх дій і зібрані органом досудового розслідування докази, щиро кається у вчиненому, просить вибачення у потерпілих яким відшкодував завдану матеріальну шкоду, свій вчинок засуджує і жалкує про вчинене, такі дії вчинив в стані алкогольного сп`яніння, готовий понести передбачену законом відповідальність і покарання, призначене судом, однак просить суворо його не карати.

ІIІ. ПОЗИЦІЯ СУДУ ЩОДО РОЗГЛЯДУ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ В ПОРЯДКУ, ВИЗНАЧЕНОМУ Ч. 3 СТ. 349 КПК УКРАЇНИ

7. Прокурор, потерпілі і обвинувачений зазначили, що в обвинувальному акті вірно викладені фактичні обставини вчинення обвинуваченим інкримінованого йому кримінального правопорушення, ці обставини вони не оспорюють і вважають недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин.

8. Суд з`ясував, що учасники провадження правильно розуміють зміст обставин, які ніким не оспорюються і немає сумнівів у добровільності їх позиції, їм зрозуміло, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

9. Судом проведено лише допит обвинуваченого, з`ясовано позицію потерпілих, досліджено матеріали, які характеризують особу обвинуваченого, докази на підтвердження розміру процесуальних витрат, процесуальні рішення щодо речових доказів, тощо.

10. У зв`язку із цим на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

ІV. МОТИВИ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ

11. Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

12. У абз. 2 п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24 жовтня 2003 року роз`яснено, що призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

13. Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 15 січня 2024 року у справі №722/594/22 вказала: виправлення як мета покарання - це той наслідок, якого прагне досягнути держава передбаченими законом заходами примусу.

Виправлення засудженого - це ті певні зміни в його особистості, які утримують його в подальшому від вчинення нових злочинів.

З моральної точки зору, виправлення засудженого і є кінцевою метою покарання.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню.

14. Законодавець у ч. 3 ст. 296 КК України передбачив покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років.

15. Тобто, кримінальне правопорушення за ч. 3 ст. 296 КК України відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України є нетяжким злочином.

16. ОСОБА_5 має негативне ставлення до вчиненого ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, повністю і беззаперечно визнав вину, щиро кається, готовий понести призначене судом покарання, не одружений, на утриманні малолітніх і неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб не має, офіційно не працює, інвалідність відсутня, на військовому обліку не перебував та не перебуває, не перебуває на диспансерному обліку в лікарів нарколога і психіатра, раніше неодноразово судимий, згідно довідки-характеристики Летичівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області компрометуючих даних на нього не надходило і до адміністративної відповідальності органом місцевого самоврядування не притягався, попросив вибачення у потерпілих за вчинене, відшкодував їм завдану матеріальну шкоду і потерпілі не мають до нього претензій матеріального і морального характеру, що підтверджується їх письмовими розписками і поясненнями в суді.

17. Органом досудового розслідування і судом встановлено, що у відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_5 є щире каяття.

18. Органом досудового розслідування і судом встановлено, що згідно з ч. 1 ст. 67 КК України обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_5 є: рецидив злочину (п. 1), вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку (п. 6), вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння (п. 13).

19. 14 травня 2025 року Хмельницьким районним сектором №6 філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області складено досудову доповідь за змістом якої враховано інформацію, що характеризує особистість ОСОБА_5 те, що раніше неодноразово судимий до покарання у виді позбавлення волі, за період з 07 вересня 2022 року по 21 квітня 2025 року притягувався до адміністративної відповідальності 8 разів, проживає у селищі Летичів з матір`ю і винаймають будинок, офіційно не працює й живе за рахунок тимчасових заробітків, зловживає алкогольними напоями і після їх вживання здатний вчиняти правопорушення, наркотичних засобів не вживає, зв`язків з особами з антисоціальною поведінкою не підтримує, матеріальне становище задовільне, зароблених коштів майже вистачає на задоволення базових потреб, зв`язки з рідними та близькими є стабільними та нормальними, свою вину визнає, щиро кається, готовий змінити свою поведінку на краще, на обліку в лікарів не перебуває.

Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий.

Ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється як високий.

У зв`язку із зазначеними обставинами орган пробації зробив висновок, що неможливе виправлення ОСОБА_5 без ізоляції від суспільства.

20. Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що беруться до уваги при призначенні покарання.

21. Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, встановлені фактичні обставини, в тому числі, відношення обвинуваченого до вчиненого, позицію потерпілих і те, що завдана їм шкода повністю відшкодована, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації і достатності покарання, досягнення мети виправлення, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 необхідно призначити покарання за ч. 3 ст. 296 КК України - у виді позбавлення волі ближче до мінімальної межі.

22. Суд переконаний, що призначення саме такого покарання ОСОБА_5 , яке належить відбувати реально, буде справедливим, необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

23. Суд враховує позицію потерпілої ОСОБА_7 , яка категорично наполягала на призначенні будь-якого іншого покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , яке не пов`язане з позбавленням його свободи, просила про це суд, однак, суд застосовує конкретну правову норму закону про кримінальну відповідальність у якій законодавець й визначив вид покарання за вчинення певного кримінального правопорушення, як у даній справі, за ч. 3 ст. 296 КК України.

24. Законодавець у ст. 69 КК України надав можливість суду призначити більш м`яке покарання, ніж передбачено законом, а у ст. 75 КК України надав можливість суду для звільнення від відбування покарання з випробуванням.

25. У постанові Верховного Суду від 27 березня 2025 року у справі №953/3196/23 зазначено, що однією з обов`язкових умов для застосування до винної особи положень ст. 69 КК України є наявність декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання.

Під час застосування ст. 69 КК України необхідно не лише встановити наявність двох і більше пом`якшуючих обставин, а й обґрунтувати, яким чином такі обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Приписи ст. 69 КК України про призначення винуватій особі більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, є спеціальними і застосовуються у виняткових випадках.

Тобто для застосування судом положень ст. 69 КК України повинні бути встановлені виключні обставини, що істотно знижують ступінь тяжкості саме вчиненого кримінального правопорушення. У кожному випадку факт зниження ступеня тяжкості кримінального правопорушення повинен оцінюватися з урахуванням індивідуальних особливостей конкретного кримінального провадження.

У будь-якому разі встановлені обставини, що пом`якшують покарання, мають настільки істотно знижувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що призначення винуватому навіть мінімального покарання в межах санкції статті було б явно недоцільним і несправедливим.

Згідно з приписами ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Законодавець надав дискреційні повноваження судам при призначенні покарання, а також при визначенні можливості звільнення від покарання з випробуванням. Однак така дискреція діє лише в межах, установлених законом. Отже, суд, реалізуючи свої повноваження, має навести правові підстави та переконливі мотиви, які є достатніми для постановлення рішення.

26. У даній справі наявна лише одна обставина, що пом`якшує покарання обвинуваченого, водночас, наявні три обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого.

За цих обставин суд вважає, що правові підстави для застосування у даному випадку положень статей 69 і 75 КК України до обвинуваченого ОСОБА_5 відсутні.

V. МОТИВИ УХВАЛЕННЯ ІНШИХ РІШЕНЬ ЩОДО ПИТАНЬ, ЯКІ ВИРІШУЮТЬСЯ СУДОМ ПРИ УХВАЛЕННІ ВИРОКУ ТА ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНУ, ЯКИМИ КЕРУВАВСЯ СУД

27. Згідно обвинувального акта і реєстру матеріалів завдана злочином майнова шкода для потерпілої ОСОБА_6 становить 630,00 грн., а для потерпілої ОСОБА_7 4654,99 грн., яка на стадії судового розгляду їм відшкодована, цивільний позов потерпілими не заявлявся.

28. Питання про речові докази суд вирішує згідно вимог ч. 9 ст. 100 КПК України: диски із відеозаписами з нагрудної бодікамери необхідно зберігати при матеріалах справи.

29. Суд ухвалює обвинувальний вирок, тому на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України на користь держави з обвинуваченого підлягають стягненню витрати на залучення експерта.

30. Приймаючи до уваги позицію прокурора, який не наполягав на обранні запобіжного заходу обвинуваченому у виді тримання під вартою, потерпілих, які взагалі виключали можливість призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, поведінку обвинуваченого, який під час розгляду даної справи належним чином виконував покладені на нього процесуальні обов`язки, суд вважає, що до набрання вироком законної сили обвинуваченому немає потреби обирати запобіжний захід.

31. Згідно з ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд кримінального провадження проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

У формулюванні обвинувачення, визнаного доведеним, викладено ті обставини, які зазначені у обвинувальному акті, адже їх повністю і беззаперечно визнав обвинувачений.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 30-32, 84-86, 91-94, 107-108, 110, 337, 349, 368-371, 373-374, 376, 392-395, 532 КПК України,

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 3 (три) місяці.

Строк відбування покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_5 не обирати.

Цивільний позов не заявлявся.

Речові докази: DVD-R диски із відеозаписами з нагрудної бодікамери, які поміщено до паперових конвертів і залишено при матеріалах провадження - залишити при матеріалах справи.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експерта (висновок експерта №566/25-26 від 28 квітня 2025 року) в розмірі 6785,28 грн.

Апеляційна скарга на вирок суду подається до Хмельницького апеляційного суду через Летичівський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копію вироку суду не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Реквізити для сплати витрат за проведення експертизи на користь держави:

Отримувач коштів: ГУК у Хмел.обл/Летичів. стг/24060300

Код за ЄДРПОУ: 37971775

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

р/р UA438999980313050115000022663

Код класифікації доходів бюджету: 24060300

Суддя підпис ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_1