Ухвала суду № 127706944, 28.05.2025, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

28.05.2025

Справа № 615/360/25

Провадження № 1-кп/642/347/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2025 року м. Харків

Колегія суддів Холодногірського районного суду м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3

за участю: секретаря ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221210000356 від 10.04.2024 відносно:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненнікримінальнихправопорушень,передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1, ч. 1 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 ККУкраїни,

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненнікримінальнихправопорушень,передбачених за ч.2 ст.28, ч.2 ст. 111, ч.2 ст. 258 КК України,

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст.

111 КК України;

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 263 КК України;-

В С Т А Н О В И Л А:

В провадження Холодногірського районного суду м. Харкова передано справу №615/360/25 за обвинуваченням ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1, ч. 1 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 ККУкраїни; ОСОБА_10 за ч.2 ст.28, ч.2 ст. 111, ч.2 ст. 258 КК України; ОСОБА_12 за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст.

111 КК України; ОСОБА_11 за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 263 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , оскільки обрана раніше міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спливає, посилаючись на продовження існуванняризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1ст. 177 КПК України.

Захисник ОСОБА_6 та обвинувачені ОСОБА_9 , ОСОБА_12 проти продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували, просили обрати більш м`який запобіжний захід.

Захисник ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_10 щодо продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою покладались на розсуд суду.

Захисник ОСОБА_8 та обвинувачений ОСОБА_11 щодо продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою покладались на розсуд суду.

Вислухавши сторони кримінального провадження, судова колегія вважає за необхідне продовжити строки запобіжного заходу обвинуваченим у вигляді тримання під вартою, виходячи з наступного.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, колегія суддів враховує вимогист. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод іст. 12 КПК України,за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Статтею 194 КПК Українивизначено, що підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження є наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбаченихст. 177 КПК України.

Згідно з ч. 1ст. 333 КПКзаходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннямирозділу ІІ цього Кодексуз урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

Згідно з ч. 1ст. 131 КПКзаходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до п. 9 ч. 2ст. 131 КПКодним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.

Статтею 177 КПКвстановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Отже, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення дієвості кримінального провадження, тобто досягнення його завдань.

На переконання суду, відповідні ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачені можуть здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення обвинуваченими зазначених дій. Водночас КПК не вимагає доказів того, що обвинувачені обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватимуть відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вони мають реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Надані стороною обвинувачення докази доводять обставини, які свідчать про: наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1ст. 177 КПК Україниризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконний вплив на свідків, потерпілого, експертів у кримінальному провадженні, ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюються, обвинувачуються.

Так, ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Співставлення можливих негативних наслідків для обвинувачених у вигляді їх можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження.

Так, обвинувачені ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 усвідомлюючи реальність та невідворотність покарання, а також те, що у разі засудження за вчинення інкримінованих злочинів судом може бути призначено їм покарання у вигляді довічного позбавлення волі, розуміючи неможливість на даний час повного контролю кордонів та території України в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України, при застосуванні менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, можуть переховуватись від органу досудового розслідування або суду.

Також обставини інкримінованих кримінальних правопорушень свідчать про можливість обвинуваченими вчинити інше кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи чи продовжуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

При вирішенні питання про продовження до обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім встановлених ризиків кримінального провадження, колегія суддів, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбаченихст. 178 КПК України.

Вчинені обвинуваченими кримінальні правопорушення кваліфікуються як злочини проти основ національної безпеки України, внаслідок чого існує суспільний інтерес. А враховуючи позицію Європейського суду з прав людини у справі «Летельє проти Франції», в якому вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу, тому наявність саме суспільного інтересу може свідчити про те, що більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не може запобігти ризикам, передбаченим ч. 1ст. 177 КПК України. Крім того, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним, та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес, і обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки у провадженні існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають усталеній практиці Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до ч. 6ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5,260,261,437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених устатті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

У зв`язку з тим, що одне із кримінальних правопорушень, в якому обвинувачуються ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 є ч. 2ст. 111 КК України, до них може бути застосований виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вирішуючи питання про продовження строку дії запобіжного заходу, колегія суддів враховує наявність встановлених ризиків, обсяг обставин, що підлягають доказуванню, правову кваліфікацію, введений на всій території України воєнний стан та положення ч. 6 ст.176,178 КПК України.

Згідно ч. 4ст. 183 КПК України- під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями177та178цьогоКодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6,260,261,402-405,407,408,429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

Таким чином, колегія суддів вважає необхідним продовжити строк тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 - на 60 днів.

Керуючись ст.ст.176-177, 331,369-372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, а саме до 26 липня 2025 року включно.

Продовжити ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, а саме до 26 липня 2025 року включно.

Продовжити ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, а саме до 26 липня 2025 року включно.

Продовжити ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, а саме до 26 липня 2025 року включно.

Термін дії ухвали до 26.07.2025 року.

Ухвалу направити на виконання до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена стороною захисту до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3