Рішення № 127702334, 07.05.2025, Кролевецький районний суд Сумської області

Справа № 579/727/25

2-а/579/15/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2025 року м. Кролевець

Кролевецький районний суд Сумської області у складі

головуючого судді Придатка В.М.

за участю секретаря судового засідання Клишкової Ю.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності,

Встановив:

Громадянин ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Рекуха О.В., оскаржує постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 АП 248 від 12.03.2025 року, якою на Позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн за правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Позивач просить визнати протиправною та скасувати цю постанову.

Позивач стверджує, що він виключений з військового обліку, тому на нього не поширюються обов`язки з військового обліку, він не може бути призваний під час мобілізації, не зобов`язаний проходити ВЛК, оновлювати облікові дані, йому не можна вручати повістки. Позивач не отримував та не відмовлявся від отримання повістки, оповіщення 07.01.2025 про необхідність прибуття 11.01.2025 о 09-00 годині на збірний пункт ІНФОРМАЦІЯ_1 , розташований за адресою: АДРЕСА_1 , через АІТС «Оберіг» - повістку ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою уточнення даних, не отримував, оскільки не має у власності мобільного телефону чи іншого гаджету, що підтримує відповідну систему оповіщення.

Відповідач, заперечуючи проти позову, стверджує, що 01.01.2025 була сформована повістка № 1618816 за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, згідно з якою ОСОБА_1 був зобов`язаний з`явитися 11.01.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дана повістка надіслана позивачу рекомендованим поштовим відправленням, з описом вкладення та повідомленням про вручення. 21.01.2025 поштове відправлення повернулося до ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Оскільки ОСОБА_1 не з`явився у строк визначений у повістці, 03.03.2025 в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, було складено протокол про адміністративне правопорушення №248 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Від надання пояснення під час складання протоколу позивач відмовився. Протокол про адміністративне підписаний особою, що притягується до адміністративної відповідальності. У протоколі про адміністративне правопорушення №248 від 03.03.2025 зазначено інформацію про місце і час розгляду справи про адміністративне правопорушення, яка була доведена до відома ОСОБА_1 під особистий підпис. Позивач не прибув, чим порушив вимоги частини десятої статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", абзац другий частини першої, частину третю статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізації" та Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487. 12.03.2025 було винесено постанову АП № 248 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, враховуючи таке.

Позивач ОСОБА_1 є громадянином України, якому 41 рік ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) (а.с.22-28).

Згідно звироком Шевченківського районного суду м. Києва від 14.09.2015 у справі № 761/38680/14-к позивача визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 313 Кримінального кодексу України (далі в тексті - КК України), та призначено за цією статтею покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень, визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 307 КК України, та призначено за цією статтею покарання із застосуванням частини першої статті 69 КК України у вигляді позбавлення волі строком на - 6 (шість) років з конфіскацією майна, остаточне покарання ОСОБА_1 призначено із застосуванням частини першої статті 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді позбавлення волі строком на - 6 (шість) років з конфіскацією майна (а.с.8-13).

У військовому квитку ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , виданому ІНФОРМАЦІЯ_4 21.10.2003, мається відмітка про те, що вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 14.09.2015 за ч.1 ст.313,ч.3 ст.307 і ч.1 ст.69, ч.1 ст.70 КК України засуджено до 6 (шести) років позбавлення волі з конфіскацією майна. Згідно з пунктом 6 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий облік і військову службу» виключений з військового обліку (а.с.15-17).

Згідно з копією повістки №1618816 від 01.01.2025, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_2 повідомлено про необхідність з`явитися для уточнення даних 11.01.2025 о 09:00 годині до ІНФОРМАЦІЯ_2 (Кролевець) (а.с.45).

На копії конверта за № відправлення 0610219027454 (а.с.46) при цьому дата відправлення зазначена «31.12.2024 21:02», наявна довідка про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою» з проставленим штемпелем «20.01.25», а також напис від руки «повідомлена 7.01.24 р 11.01».

Згідно з протоколом №248 від 03.03.2025, 11.01.2025 року о 9 год 00 хв. ОСОБА_1 не прибув за викликом на збірний пункт ІНФОРМАЦІЯ_5 , будучи оповіщеним «АІТС «Оберіг» 2025 року» про необхідність прибуття. За змістом протоколу видно, що про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення (12.03.2025 року о 10 год 00 хв.) ОСОБА_1 був повідомлений під особистий підпис 03.03.2025 (а.с.43-44).

Згідно з копією повістки №14714, позивачу ОСОБА_1 належить прибути 04.03.2025 о 08:00 годині до ІНФОРМАЦІЯ_2 (Кролевець) з метою проходження військово-лікарської комісії та визначення призначення на особливий період (а.с.29). При цьому позивач не заперечує отримання ним вказаної повістки, на яку він повідомив листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07.03.2025 за вхідним № 1455 про обставини, що виключають факт вчинення адміністративного правопорушення - відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки він був виключений з військового обліку, перестав бути військовозобов`язаним, а тому на нього не поширюються закони про військовий обов`язок та військову службу (а.с.19-20).

Згідно з копією постанови АП 248 від 12.03.2025 року, 03.03.2025 року було встановлено факт адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП громадянином ОСОБА_1 , який 11.01.2025 року о 09.00 год. в особливий період під час мобілізації не прибув за викликом на збірний пункт ІНФОРМАЦІЯ_1 (розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ) будучи оповіщеним 07.01.2025 року про необхідність прибуття, відповідно до АІТС «Оберіг» повістки, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою уточнення даних. Громадянин ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу першого частини першої та абзацу другого частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також вимоги абзацу третього частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». За статтею 210-1 частиною третьою Кодексу України про адміністративне правопорушення накладено на громадянина ОСОБА_1 штраф в розмірі 1000 (однієї тисячі) неподаткових мінімумів доходів громадян, тобто, в сумі 17 000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок). (а.с.30).

Вказану постанову позивач отримав 26.03.2025 року (а.с.31).

Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина третя статті 210-1 КУпАП).

Громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для (1) взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, (2) визначення їх призначення на особливий період, (3) направлення для проходження медичного огляду (абзац другий частини першої, абзац восьмий частини третьої статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізації").

Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, зобов`язані прибувати за викликом відповідного районного (міського) територіального центра комплектування та соціальної підтримки для (1) оформлення військово-облікових документів, (2) взяття на військовий облік, (3) проходження медичного огляду, (4) направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, (5) призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів (абзац третій частини десятої статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу").

Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу", у редакції, яка діяла станом на 11 липня 2000 року, визначив, що виключенню з військового обліку у військових комісаріатах підлягають зокрема, громадяни, які були засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжких злочинів (підпункт г частини п`ятої статті 37), а у редакції станом на 16 квітня 2024 (тобто, день, коли було видане тимчасове посвідчення військовозобов`язаного)- громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочини (пункт 6 частини шостої статті 37).

Водночас, вказана стаття зазнала змін та в редакції Закону України від 11 квітня 2024 року № 3633-IX, що набрав чинності 18.05.2024, частина шоста визначає, що "виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі".

Тобто, громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину виключені з переліку осіб, які підлягають виключенню з військового обліку.

При цьому у Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16 травня 2024 року (далі - Порядок №560) встановлено, що на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, та особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ (абзаци третій та четвертий пункту 4).

Отже, з 18 травня 2024 року громадяни, які раніше були засуджені до позбавлення волі, зокрема за тяжкі та особливо тяжкі злочини, більше не підлягають виключенню з військового обліку. Такі громадяни, крім тих, які були засуджені за злочини проти основ національної безпеки України, можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період, навіть якщо вони були виключені з обліку до 18 травня 2024 року.

Тому вони мають обов`язок громадянина з`явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у зазначені у повістці місце та строк. З цих підстав Суд визнає необґрунтованими заперечення Позивача щодо відсутності у нього обов`язку з`являтися за викликом до ТЦК.

Водночас Суд звертає увагу, що такий обов`язок виникає у громадянина виключно у разі отримання повістки про виклик.

Обов`язок доведення факту отримання цієї повістки покладається на Відповідача.

Виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1) (пункт 28 Порядку № 560).

Під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським (пункт 40 Порядку № 560).

Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є, зокрема: у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки (пункт 41 Порядку № 560).

Позивач стверджує,що неотримував повісткипро викликна 11січня 2025року,не відмовлявсявід їїотримання,про щоповідомляв уповноваженуособу ІНФОРМАЦІЯ_2 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідач наполягає на врахуванні положень п.41 Постанови КМУ №560 від 18.05.2024, згідно з яким належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Однак надані відповідачем докази суд оцінює критично, з огляду на таке.

На конверті, яким нібито направлялася позивачеві повістка від 01.01.2025 року, містяться позначки про відправлення 31.12.2024 року, що позбавляє суд можливості вважати дійсними вказані дати, а також сам факт належного і своєчасного направлення позивачу повістки про виклик на 11.01.2025.

Твердження відповідача про те, що позивач був повідомлений про виклик до ТЦК ще 07.01.2025 взагалі жодними письмовими доказами суду не підтверджено: поштове відправлення з повісткою повернулося без вручення, з причини відсутності адресата за вказаною адресою, при цьому повернулося до відправника лише 21.01.2025, а отже, лише із вказаної дати відповідач міг вважати позивача повідомленим у розрізі положень Постанови КМУ №560.

Це опосередковано підтверджується і тими обставинами, що у протоколі 248 від 03.03.2025 дата оповіщення вказана як «АІТС Оберіг 2025 року», а у постанові АП 248 вказано, що ОСОБА_1 оповіщено відповідно до АІТС «Оберіг» повістки, тобто одночасно і повісткою, і засобами АІТС «Оберіг», проте не зазначено дати ані електронного оповіщення, ані поштового відправлення, ані вручення чи відмови від вручення повістки особисто.

Надані відповідачем документи не є належними доказами і підтвердженням оповіщення Позивача про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Отже, Відповідач не надав Суду достатніх та належних доказів, які б підтверджували те, що повістка про виклик до ТЦК на 11.01.2025 була вручена Позивачеві у встановленому законом порядку, і він відмовився від її отримання.

З цих підстав, Суд виснував, що в діях Позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений частиною третьою статті 210-1 КУпАП, оскільки Відповідач не довів факту вчинення ним протиправного діяння, що є обов`язковим елементом об`єктивної сторони правопорушення.

Орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:

1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення;

2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;

3) скасовує постанову і закриває справу;

4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено (частина перша статті 239 КУпАП).

За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення (пункт 3 частини третьої статті 286 КАС України).

З огляду на те, що Суд встановив відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, оскаржувану постанову слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 КАС України, однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства визначено принцип відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями частини першої статті 139 КАС України, яка передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання позовної заяви до суду підлягав сплаті судовий збір у сумі 484,48 грн (605,60 *0,8), оскільки згідно з частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду позову в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, то відповідно до частини першої статті 139 КАС України Позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача судовий збір у розмірі 484,48 грн (605,00 х0,8).

Керуючись статтями 139, 246, 255, 268, 286 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_4 , код відомчого обліку МОУ в ЄДРЮОФОПГФ 09982312) про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити повністю.

Скасувати постанову АП 248 від 12 березня 2025 року, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неподаткових мінімумів доходів громадян, тобто, в сумі 17 000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок), а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 484,48 грн.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У зв`язку з неявкою всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Дата складення повного судового рішення17 травня 2025 року.

Суддя В. М. Придатко