Рішення № 127697130, 27.05.2025, Літинський районний суд Вінницької області

Справа № 137/447/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" травня 2025 р.

Літинський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Верещинської Я.С.,

за участю секретаря судового засідання Хижук Л.І.,

розглянувши впорядку спрощеногопозовного провадження без повідомлення (виклику)сторін в приміщенні суду в с-щі Літин адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованої в автоматичному режимі,

ВСТАНОВИВ:

Позиція позивача

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом про скасування постанови серії АВ №00005505 від 26.03.2025 та закриття провадження у справі.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що постановою серії АВ №00005505 від 26.03.2025 його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00грн. У постанові зазначено, що зафіксовано транспортний засіб MAN TGХ 18.440, ДНЗ НОМЕР_1 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,863% (2,345тонн) при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тонн. Пояснює, що дійсно являється власником транспортних засобів MAN TGХ 18.440, ДНЗ НОМЕР_1 (сідловий тягач) та KOGEL, ДНЗ НОМЕР_2 (спеціалізований напівпричіп контейнеровоз), однак вважає, що він 25.03.2025 не порушував вагові норми визначені у пункті 22.5 ПДР. Звертає увагу, що транспортний засіб марки MAN TGХ 18.440, ДНЗ НОМЕР_1 та KOGEL, ДНЗ НОМЕР_2 є двовісним автомобілем (тягач) з тривісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метрів. На контейнеровозі KOGEL, ДНЗ НОМЕР_2 встановлено змінний кузов. В свою чергу, відповідачем під час винесення спірної постанови не враховано, що транспортний засіб за своєю категорією є двовісним автомобілем (тягач) з тривісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метрів. Вимоги щодо граничного допустимого навантаження щодо визначення загальної маси транспортного засобу для контейнеровозів, які визначені у пункті 22.5 ПДР України не були враховані. Саме змінний кузов під час перевезення був встановлений на контейнеровозі KOGEL, ДНЗ НОМЕР_2 . Відповідач хибно обрахував гранично допустиме навантаження для типу та категорії транспортного засобу та причепу позивача, яке складало 40тонн. Позивач же вважає, що гранично допустиме навантаження загальної маси для даної категорії та типу транспортного засобу (разом із причепом) є 42 тонн.

Позиція відповідача

Від представника відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Відзив представник відповідача мотивує тим, що 25.03.2025 о 17год 52хв, за адресою М-07, км 62+879, Київська обл., автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 18.440, ДНЗ НОМЕР_1 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР: перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,863% (2.345тонн), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тонн, відповідальність за яке передбачена частиною другою статті 132-1 КУпАП. Вищевказане правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM6, WIM6, який є справним та придатним до експлуатації, що підтверджується відповідними свідоцтвами та сертифікатами. Розрахунок відсоткового перевищення загальної маси, відповідно до постанови виглядає так: кількість вісей - 5шт; спарені колеса - 2вісь; відстань між вісями 1-2: 3610мм, 2-3: 5940мм, 3-4: 1320мм, 4-5: 1290мм, навантаження на вісь 1 - 7250кг, 2 - 10650кг, 3 - 9850кг, 4 - 9600кг, 5 - 9700кг, загальна маса - 47050кг, висота 3,78м; ширина 2,69м; довжина 15,63м. Згідно формули, зроблено розрахунки та встанволено перевищення нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: - перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,863% (2.345 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тонн ((4705040000кг)10%*47050/40000кг)*100%=5,863%. Помилковими та необґрунтованими вважають твердження позивача про необхідність застосування максимально дозволеної маси навантаження в розмірі 42тонн. Будь-яких доказів щодо здійснення позивачем вантажного перевезення саме змінним кузовом, ідентифікації такого кузова, доказів щодо придбання або використання змінного кузову до суду позивачем не надано. Положення Європейських стандартів встановлюють чіткі вимоги для змінних контейнерів, їх випробування, необхідність отримання дозволу уповноваженого органу відповідної держави для їх подальшого випуску, а також вимоги до їх маркування з метою подальшої ідентифікації. В свою чергу, сідловий тягач з напівпричепом, який перевозив предмет з ознаками контейнеру з тентованим верхом не містив будь-якого маркування. Позивачем, на підтвердження доводів позовної заяви, до матеріалів справи також не долучено й сертифікатів змінного кузову, яким згідно тверджень позивача перевозився вантаж. Отже, позивач здійснював вантажні перевезення транспортним составом, які не використовувалися в момент зафіксованого порушення як контейнеровоз/змінний кузов, тому фактична маса таких транспортних засобів повинна бути не більше 40 тонн.

Рух справи в суді

Ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 10.04.2025 провадження у справі відкрито у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Розгляд справи

Оскільки, відповідно до вимог ст.262 КАС України, справа в порядку спрощеного позовного провадження розглядається без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, то, відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.

Заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не надходило.

Заходи забезпечення позову та доказів не вживались. Інші процесуальні дії у справі не проводились.

Встановлені судом обставини

ОСОБА_1 є власником транспортного засобу спеціалізованого сідлового тягача MAN TGХ 18.440, ДНЗ НОМЕР_1 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 (а.с.8).

ОСОБА_1 є власником транспортного засобу спеціалізованого напівпричепу - спеціалізований Н/ПР-контейнеровоз-Е, переобл. змін. конструкції напівпар. у контейнеровоз із обл. основи платформи прист. для перевезення контейнерів типу 1А або 1С KOGEL, ДНЗ НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 (а.с.8).

Із договору №ПЗК/13/01/2020 позички змінного кузова від 13.01.2020 (а.с.9) встановлено, що ОСОБА_1 є користувачем змінного кузову класу «А» №13012020, 2020 року виготовлення.

Згідно товарно-транспортної накладної №25/1 від 25.03.2025 (а.с.12), транспортні засоби MAN НОМЕР_1 та напівпричіп KOEGEL НОМЕР_2 в сцепці рухались за маршрутом Рівненська обл., Сарненський р-н, с. Соломіївка Одеська обл., м. Ізмаїл. Відомості про вантаж: соя, насипом. Вага брутто 27тонн.

25.03.2025 о 17год 52хв, за адресою М-07, км 62+879, Київська обл., автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 18.440, ДНЗ НОМЕР_1 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР: перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,863% (2.345тонн), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тонн, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Фактичні зафіксовані параметри т/з: кількість вісей - 5шт; спарені колеса - 2вісь; відстань між вісями 1-2: 3610мм, 2-3: 5940мм, 3-4: 1320мм, 4-5: 1290мм, навантаження на вісь 1 - 7250кг, 2 - 10650кг, 3 - 9850кг, 4 - 9600кг, 5 - 9700кг, загальна маса - 47050кг, висота 3,78м; ширина 2,69м; довжина 15,63м. Виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу загальна маса - 42345кг. Керуючись статтями 114-3, 229, 279-5-279-8 і 284 КУпАП притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500.00грн, згідно постанови серії АВ №00005505 від 25.03.2025 (а.с.28-32).

Оцінка суду та мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст.29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

У розумінні Закону №2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» великоваговий транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з вагових параметрів якого перевищує встановлені на території України допустиму максимальну масу чи осьове навантаження; великогабаритний транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з габаритних параметрів якого перевищує встановлені на території України допустимі параметри.

Відповідно до пункту 22.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, (далі Правила дорожнього руху) маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.

За приписами ст.33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Статтею 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажив на території України, у тому числі - габаритно-ваговий контроль транспортних засобів.

Згідно з п.3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 (надалі Правила № 30), передбачено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Положеннями п.4 Правил №30 встановлено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 ПДР України на 2% (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Частиною другою ст.132-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, що тягне за собою накладення штрафу, зокрема, в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно.

Згідно з пп. «б» п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, (далі ПДР України) рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують: фактичної маси (для автомобільних доріг державного значення), в тому числі:

двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом 40 тонн;

двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра 42 тонн.

Надаючи оцінку підставам позову, що транспортний засіб є контейнеровозом, який перевозить змінний кузов та, відповідно, має більшу дозволену вагу, суд виходить з такого.

Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 за №128/2568, затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі Правила № 363).

За визначенням, наведеним у главі 1 Правил № 363, вантажний контейнер - одиниця транспортного обладнання багаторазового використання, призначена для перевезення та короткочасного зберігання вантажів без проміжних перевантажень, зручна для механізованого навантаження та розвантаження, завантаження та вивантаження; сідельний тягач - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для буксирування напівпричепа.

Відповідно до пунктів 17.2 - 17.5 Правил №363 забороняється перевозити в універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються, сипучі вантажі без тари, вибухові, займисті, їдкі та отруйні речовини, смердючі вантажі та ті, які забруднюють стіни і підлогу контейнера, а також вантажі, які не можуть бути завантажені в контейнер або вивантажені з нього без застосування вантажно-розвантажувальних механізмів.

Універсальні автомобільні контейнери, що належать перевізникам, повинні мати єдину нумерацію, а також нанесене фарбою, що контрастно виділяється від кольору контейнера, таке маркування: розпізнавальний знак; номер контейнера; найменування власника контейнера; вантажність і маса тари контейнера, кг; внутрішній об`єм контейнера, куб.м, місце, місяць і рік виготовлення контейнера; час останнього капітального ремонту і наступного ремонту контейнера. Номер контейнера наноситься на всіх бокових стінках, даху і всередині контейнера. Універсальні автомобільні та спеціальні контейнери, які належать власникам вантажу, повинні мати маркування, яке запроваджене власником майна. При цьому обов`язково наноситься вантажність і маса тари контейнера, а також внутрішній об`єм контейнера (куб.м).

Разом з тим, наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 10.06.2019 №148 «Про прийняття та скасування національних стандартів, прийняття поправки до національного стандарту» прийнято національні стандарти, гармонізовані з європейськими стандартами, методом підтвердження з наданням чинності з 01 серпня 2019 року, зокрема: - ДСТУ EN 12406:2019 (EN 12406:1999, IDT) «Знімні кузови. Термообмінні кузови класу С. Розміри та загальні вимоги»; - ДСТУ EN 12410:2019 (EN 12410:1999, IDT) «Знімні кузови. Термообмінні кузови класу А. Розміри та загальні вимоги».

Наведені ДСТУ прийняті на підставі європейських стандартів EN 12406:1999 «Swap bodies - Thermal swap bodies of Class C - Dimensions and general requirements», a також EN 12410:1999, IDT «Swap bodies - Thermal swap bodies of Class A - Dimensions and general requirements, IDT».

Стандарти Європейського союзу, можуть враховуватися адміністративними судами як аргументація, міркування стосовно гармонійного тлумачення національного законодавства України згідно з усталеними стандартами правової системи Європейського союзу, однак не як правова основа (джерело права) врегулювання відносин, щодо яких виник спір.

Зі змісту наведених Європейських стандартів вбачається, що змінний кузов - це кузов, придатний для міжнародних перевезень та перевезень автомобільним, залізничним транспортом, а також змішаних перевезень.

Змінний кузов класу «А» позначає всі змінні кузови які обладнані нижніми фітингами, розташованими у відповідності до специфікації визначеною для контейнерів типу 1А (40) відповідно до міжнародного стандарту ISO 668:1995 (див. розділ 1, EN 12410:1999, IDT).

Змінний кузовкласу «С»позначає всізмінні кузовиякі обладнаніфітингами,розташованими увідповідності доспецифікації визначеноюдля контейнерівтипу 1С (20) відповідно до міжнародного стандарту ISO 668:1995 (див. розділ 1, ЕХ 12406:1999, IDT). Крім того, у розділах 2 наведених Європейських стандартів ЕХ 12406:1999 IDT, EN 12410:1999 IDT зазначено, що вказані стандарти прийняті зокрема, у відповідності до EN 283:1991 «Swap bodies - Testing».

При цьому з аналізу стандарту EN 283:1991 «Swap bodies - Testing» вбачається що вказаний стандарт встановлює вимоги до змінних кузовів, яким вони мають відповідати за результатами випробування, а також регламентують порядок проведення таких випробувань.

Також зазначений стандарт передбачає можливість випуску вказаних змінних кузовів за умови їх відповідності вимогам та на підставі рішення уповноваженого органу влади відповідної держави. Окрім того, Європейським стандартом ЕХ 13044:2000 «Swap bodies Coding, identification and marking» встановлює вимоги до маркування змінних кузовів з метою їх подальшої ідентифікації.

Так,маркування зміннихкузовів дляїх ідентифікаціїздійснюється шляхом нанесення коду, який має містити інформацію про власника, серійний номер змінного кузову, контрольну цифру та ідентифікатор категорії обладнання (див. розділу 3, ЕХ 13044:2000).

Підсумовуючи наведене, вищевказані положення Європейських стандартів встановлюють чіткі вимоги для змінних кузовів, їх випробування, необхідність отримання дозволу уповноваженого органу відповідної держави для їх подальшого випуску, а також вимоги до їх маркування з метою подальшої ідентифікації, не можливо зробити висновок, що вказане перевезення є перевезенням змінного кузову.

При цьому суд зауважує, що із наданого позивачем договору №ПЗК/13/01/2020 позички змінного кузова від 13.01.2020 неможливо встановити, що саме змінний кузов класу "А" №13012020 був встановлений на контейнеровоз KOEGEL д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався 25.03.2025 о 17год 52хв, за адресою М-07, км 62+879, Київська обл.

Водночас, і товарно-транспортна накладна №25/1 від 25.03.2025 про рух в сцепці транспортних засобів MAN НОМЕР_1 та напівпричепа KOEGEL НОМЕР_2 , не містить інформації про встановлення на напівпричепі змінного кузову класу "А" №13012020.

Варто зауважити, що товарно-транспортна накладна не може беззаперечно свідчити про достовірність важення транспортного засобу та вантажу з боку позивача, відомостей про специфікацію транспортного засобу, оскільки ТТН в першу чергу є документом комерційно-господарського характеру, що складається самими суб`єктами підприємницької діяльності з метою обліку товарно-матеріальних цінностей.

В той же час, судом встановлено та, в порядку ч.1 ст.78 КАС України, не заперечувалось учасниками справи, що позивачем здійснювалось перевезення ватажу із загальною масою транспортного засобу 47050кг, а відповідачем здійснено вимір з урахуванням похибки на загальну масу 42345кг.

За змістом статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

При цьому, незважаючи на те, що частиною другою статті 77 КАС України тягар доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову, зазначене положення поширюється на доказування лише правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності), а не будь-яких обставин. У свою чергу, відповідно до частини першої наведеної статті, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що позивач зобов`язаний довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову. І покладений на суб`єктів владних повноважень тягар доказування правомірності їхніх рішень, дій чи бездіяльності не звільняє позивача від обов`язку довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

У даній справі позивач не довів належними та допустимими доказами обґрунтованість позовних вимог, а судом не встановлено порушень при прийнятті спірної постанови, які могли б вплинути на кінцевий результат розгляду питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Тобто тих порушень, які б по суті стали би підставами для визнання накладення штрафу незаконним.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого позову, у зв`язку з чим відмовляє у його задоволенні в повному обсязі.

Керуючись ст.2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 262, 286, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованої в автоматичному режимі, серії АВ №00005505 від 26.03.2025 та закриття провадження у справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті,адреса: вул. Антоновича, 51, м. Київ, код ЄДРПОУ 39816845.

Суддя : Верещинська Я. С.