Рішення № 127694972, 13.05.2025, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2025 року справа № 580/10738/24 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Каліновської А.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Шапошник Я.О.,

представника позивача Хорошого І.В. (згідно з ордером),

представників відповідача Желізняк Ю.В., Сліпченко І.С. (у порядку самопредставництва),

розглянувши по суті у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправними та скасування наказів та поновлення на посаді,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області Про притягнення до дисциплінарної відповідальності № 1046 від 22.05.2024, яким заступника начальника сектору дізнання Звенигородського районного відділу поліції ГУПН в Черкаській області майора поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області № 176 о/с від 23.05.2024 про звільнення зі служби в поліції за п. 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) ч. 1 ст. 77 майора поліції ОСОБА_1 (0044033) - відстороненого від виконання службових обов`язків (посади) заступника начальника сектору дізнання Звенигородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, 24.05.2024;

- поновити заступника начальника сектору дізнання Звенигородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області майора поліції ОСОБА_1 (спеціальний жетон 0044033) на посаді заступника начальника сектору дізнання Звенигородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції у Черкаській області на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 24.05.2024 по день ухвалення судового рішення;

- допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді заступника начальника сектору дізнання Звенигородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, а також в частині стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 27.12.2024 постановлено перейти із спрощеного позовного провадження до розгляду справи №580/10738/24 за правилами загального позовного провадження

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 16.04.2024 гр. ОСОБА_2 хотів передати ОСОБА_1 , який перебував на робочому місці під час несення служби, нібито для слідчого ОСОБА_3 якийсь папірець, що останній сприйняв за спробу вручити йому неправомірну вигоду. Після чого, він вчинив цілком логічні дії, спрямовані на привернення уваги своїх колег до цих подій та припинення, на його думку, неправомірних дій гр. ОСОБА_2 . При цьому, він зателефонував на лінію « 102» і повідомив про факт можливої дачі неправомірної вигоди працівнику поліції, що мало наслідком виклик слідчо-оперативної групи та проведення відповідних слідчих дій. Дійсно, під час цих подій позивач був дуже схвильований, і перебував у збудженому стані. Тому, в його діях відсутня така обов`язкова ознака складу дисциплінарного правопорушення як умисел на порушення службової дисципліни. Позивачем вказано, що ні у висновку за результатами службового розслідування, ні в оскаржуваних наказах про звільнення не встановлені такі обов`язкові елементи дисциплінарного проступку як наслідки, до яких призвели дії позивача та причинно-наслідковий зв`язок між його діями і цими наслідками. Також на думку позивача, відповідачем під час проведення службового розслідування, не встановлено дійсних обставин поважності/неповажності причин відсутності позивача на службі, характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Позивачем вказано, що з 03.11.2023 по 01.12.2023 у зв`язку з погіршенням психічного стану, ОСОБА_1 перебував на лікуванні в психіатричній лікарні Черкаської обласної ради з діагнозом змішаний тривожний і депресивний розлад (скарги на знижений настрій, погіршення сну, апатію), який був викликаний стресовою ситуацією під час участі в навчаннях на полігоні, внаслідок конфлікту з інструктором. Тобто вищевикладене свідчить, що позивач схильний до тривожності та депресивності. Враховуючи психологічний стан позивача, викликаний подіями 16 та 17 квітня 2024 року, його присутність на роботі не була б продуктивною і могла б ускладнити психологічну напруженість в колективі, що могло би заподіяти або ОСОБА_1 або іншим особам шкоду, що значно перевищує ту шкоду, що заподіяна його невиходом на роботу. Позивач також зазначив, що із матеріалів службового розслідування взагалі не відомо які негативні наслідки (шкоду) мав невихід позивача на роботу. У судовому засіданні позивач пояснив причину відсутності на службі 17.04.2024 та 18.04.2024 тим, що в зазначені дні знаходився у місті Києві з метою відвідування медичних закладів для проходження психологічного огляду, однак у зв`язку із відсутністю у нього документів, жодна лікарня не забезпечила йому прийом. До яких саме медичних установ він звертався, позивач не пам`ятає. Доказів щодо вказаних звернень в нього немає. Також зазначив, що відмовився проходити медичний огляд за направленням в м. Черкаси, оскільки вважав, що керівництво хоче визнати його непридатним до служби у зв`язку із психологічним станом. В судовому засіданні позивач зазначив, що його співробітники чинили на нього психологічний тиск, з метою направлення його медичний огляд, а тому він прийняв рішення втекти від них до міста Києва.

Позивач та його представник в судових засіданнях позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, зазначених вище.

Представники відповідача у судових засідання позов не визнали, надали до суду відзив на позов, у якому зазначили, що 16.04.2024 гр. ОСОБА_2 хотів передати ОСОБА_1 , який перебував на робочому місці під час несення служби, нібито для слідчого ОСОБА_3 якийсь папірець, однак на вказане прохання, позивач відреагував неадекватно та почав поводити себе агресивно, виражався нецензурною лайкою в бік гр. ОСОБА_2 , а також своїх колег по службі. Керівництвом Звенигородського РВП ГУНП прийнято рішення про направлення майора поліції ОСОБА_1 на позачерговий огляд до медичного закладу. 17.04.2024 (день тижня - середа) близько 10.00 год., з метою вручення відповідного направлення, старший психолог з ОД ВПЗ УКЗ ГУНП в Черкаській області підполковник поліції ОСОБА_4 та заступник начальника Звенигородського РВП ГУНП полковник поліції ОСОБА_5 прибули до ВПД № 1 Звенигородського РВП ГУНП, однак майор поліції ОСОБА_1 від отримання направлення та подальшого огляду відмовився, залишивши своє робоче місце, після чого зник у невідомому напрямку та на службу цього дня не з`явився. Службовим розслідуванням встановлено факт порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, яке виразилось у безпідставному неприбутті на службу у період часу з 11.30 год. по 18.00 год. 17.04.2024 та 18.04.2024, в наслідок особистої недисциплінованості, відвертого ігнорування та недотримання ним Закону України від 15.03.2018 № 2337-VIII, «Про дисциплінарний статут Національної поліції України», Закону України «Про Національну поліцію», посадової інструкції, та інших розпорядчих актів щодо дотримання дисципліни та законності. На підставі вищевикладених обставин відповідач вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Позивачем подано до суду відповідь на відзиви на позовну заяву, згідно якої він вважає, що доводи відповідача є необґрунтованими, а позов таким, що підлягає до повного задоволення.

Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу на посаді заступника начальника сектору дізнання Звенигородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області.

Головним управлінням Національної поліції в Черкаській області відповідно до ст.ст.14, 15, 17, 26, 28 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, на підставі наказу ГУНП від 18.04.2024 № 324 (зі змінами), у формі письмового провадження проведено службове розслідування за доповідною запискою начальника УГІ ГУНП підполковника поліції Бондаренко Т.С. від 18.04.2024 № 169рп/48/01- 2024 щодо порушення службової дисципліни окремими поліцейськими Звенигородського районного відділу поліції ГУНП, що мають ознаки вчинення дисциплінарного проступку.

У ході службового розслідування встановлено, що згідно доручення Звенигородського РВП ГУНП від 02.02.2024 № 35/55/01/08-2024 «Про визначення місць несення служби окремих працівників Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області», окремих поліцейських Звенигородського РВП ГУНП, в тому числі і майора поліції ОСОБА_1 , до особливої вказівки відряджено та визначено місце несення служби у відділі поліцейської діяльності № 1 (далі - ВПД № 1) Звенигородського РВП ГУНП.

Розслідуванням встановлено, що 16.04.2024 близько 16.00 год. з метою надання інформації слідчому слідчого відділу Звенигородського РВП ГУНП старшому лейтенанту поліції ОСОБА_3 до ВПД № 1 Звенигородського РВП ГУНП прибув гр. ОСОБА_2 . Встановивши, що старший лейтенант поліції ОСОБА_3 був тимчасово відсутній за місцем несення служби, гр. ОСОБА_2 звернувся до майора поліції ОСОБА_6 з проханням, щоб останній передав інформацію своєму колезі, а саме клаптик паперу, на якому вказано номер мобільного телефону. У свою чергу на вказане прохання, майор поліції ОСОБА_1 відреагував неадекватно та почав поводити себе агресивно по відношенню до гр. ОСОБА_2 , розцінивши дії останнього як спробу надати йому неправомірну вигоду. У ході конфлікту, свідками якого зокрема стали слідчий слідчого відділу Звенигородського РВП ГУНП капітан поліції ОСОБА_7 , дізнавачі сектору дізнання Звенигородського РВП ГУНП старший лейтенант поліції ОСОБА_8 та капітан поліції ОСОБА_9 , заступник начальника ВПД № 1 Звенигородського РВП ГУНП капітан поліції ОСОБА_10 та поліцейський СРПП ВПД № 1 Звенигородського РВП ГУНП капрал поліції ОСОБА_11 , майор поліції ОСОБА_1 виражався нецензурною лайкою в бік гр. ОСОБА_2 , а також своїх колег по службі.

Враховуючи вищевикладене, керівництвом Звенигородського РВП ГУНП прийнято рішення про направлення майора поліції ОСОБА_1 на позачерговий огляд до медичного закладу. 17.04.2024 (день тижня - середа) близько 10.00 год., з метою вручення відповідного направлення, старший психолог з ОД ВПЗ УКЗ ГУНП в Черкаській області підполковник поліції ОСОБА_4 та заступник начальника Звенигородського РВП ГУНП полковник поліції ОСОБА_5 прибули до ВПД № 1 Звенигородського РВП ГУНП, однак майор поліції ОСОБА_1 від отримання направлення та подальшого огляду відмовився, залишивши своє робоче місце, після чого зник у невідомому напрямку та на службу цього дня не з`явився. Враховуючи вищевказані обставини, начальником СКЗ Звенигородського РВП ГУНП капітаном поліції ОСОБА_12 сформовано акт №581вн від 17.04.2024 про відсутність майора поліції ОСОБА_1 в період з 11.30 год. по 18.00 год. 17.04.2024 на службі.

Крім цього, 18.04.2024 майор поліції ОСОБА_1 також не вийшов на роботу (службу), при цьому причини своєї відсутності останній нікому не повідомив. Враховуючи вищевикладене, 18.04.2024 також складено акт №589вн про відсутність майора поліції ОСОБА_1 на службі. Таким чином, майор поліції ОСОБА_1 , в порушення вимог ч. 2 ст. 91 Закону України «Про Національну поліцію», п. 8 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 2 розділу II Правил внутрішнього службового (робочого) розпорядку дня ГУНП, в період з 11.30 год. по 18.00 год. 17.04.2024 та 18.04.2024 був відсутній на роботі (службі) без поважних причин, тобто вчинив прогули робочих днів.

За результатами службового розслідування складено висновок, затверджений начальником ГУНП в Черкаській області 07.05.2024, яким за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось в порушенні вимог пункту 1 ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 64 та ч. 2 ст. 91 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 8, 11 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, ч. 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пункту 2 розділу ІІ Правил внутрішнього службового (робочого) розпорядку дня підрозділів Головного управління Національної поліції в Черкаській області, затверджених наказом ГУНП від 01.02.2022 № 288, абзаців 27, 38 розділу І «Завдання, обов`язки та повноваження заступника начальника сектору дізнання» посадових інструкцій працівників сектору дізнання Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області, затверджених 31.08.2023 начальником Звенигородського РВП ГУНП майором поліції ОСОБА_13 , заступника начальника сектору дізнання Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області майора поліції ОСОБА_1 запропоновано застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

На підставі вказаного висновку та встановлених під час службового розслідування обставин, ГУНП в Черкаській області видано наказ № 1046 від 22.05.2024 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким на заступника начальника сектору дізнання Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області майора поліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Наказом ГУНП в Черкаській області від 23.05.2024 № 176 о/с заступника начальника сектору дізнання Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області майора поліції ОСОБА_1 відповідно до п.6 ч.1 ст. 77 ЗУ «Про Національну поліцію» (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) звільнено зі служби в поліції 24.05.2024

Позивач не погоджуючись із вищезазначеними наказами відповідача, звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що за приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України передбачено, зокрема, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Законом України «Про Національну поліцію» (далі Закон) визначені правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

За приписами пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону визначено поняття основних обов`язків поліцейського, згідно яких поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Згідно із частиною першою статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина 2 статті 19 Закону).

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі - Дисциплінарний статут).

Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно - правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до ст. 13 Дисциплінарного статуту на поліцейських можуть застосовуватися такі дисциплінарні стягнення: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.

Згідно правової позиції Верховного Суду у справі від 17.07.2019 №806/2555/17 встановлено, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни, що свідчить про його низькі морально-ділові якості, що суперечать інтересам законності, компрометують звання поліцейського. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією порушника дисципліни.

Із матеріалів справи судом встановлено, що 16.04.2024 близько 16.00 год. з метою надання інформації слідчому слідчого відділу Звенигородського РВП ГУНП старшому лейтенанту поліції ОСОБА_3 до ВПД № 1 Звенигородського РВП ГУНП прибув гр. ОСОБА_2 . Встановивши, що старший лейтенант поліції ОСОБА_3 був тимчасово відсутній за місцем несення служби, гр. ОСОБА_2 звернувся до майора поліції ОСОБА_6 з проханням, щоб останній передав інформацію своєму колезі, а саме клаптик паперу, на якому вказано номер мобільного телефону. У свою чергу вказане прохання майор поліції ОСОБА_1 розцінив як дії останнього спробувати надати йому неправомірну вигоду. У ході конфлікту, свідками якого зокрема стали слідчий слідчого відділу Звенигородського РВП ГУНП капітан поліції ОСОБА_7 , дізнавачі сектору дізнання Звенигородського РВП ГУНП старший лейтенант поліції ОСОБА_8 та капітан поліції ОСОБА_9 , заступник начальника ВПД № 1 Звенигородського РВП ГУНП капітан поліції ОСОБА_10 та поліцейський СРПП ВПД № 1 Звенигородського РВП ГУНП капрал поліції ОСОБА_11 , майор поліції ОСОБА_1 виражався нецензурною лайкою.

Вищезазначені обставини визнані сторонами та підтверджуються матеріалами справи, зокрема відеозаписом з бодікамер поліцейських, що були дослідженні в судовому засіданні.

Отже, порушення вимог п. 11 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, ч. 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, а також абзаців 27, 38 Посадових інструкцій, що виразилось в недотриманні позивачем норм ділового мовлення під час спілкування з гр. ОСОБА_2 , а також зневажливому ставленні до честі та гідності своїх колег, зокрема капітана поліції ОСОБА_10 на адресу якої. майор поліції ОСОБА_1 вигукував образливі та нецензурні слова свідчать про вчинення дисциплінарного проступку. Суд погоджується з висновками відповідача, що вищезазначене порушення стало можливим внаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування ним Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідач прийшов до висновку, що дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (Національної поліції) за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їхніх працівників у очах громадськості та є несумісною із подальшим проходженням служби. Вчинки, що дискредитують працівників органів внутрішніх справ та органи внутрішніх справ, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.

Суд погоджуються з оцінкою дисциплінарного проступку позивача, що виразився у порушенні вимог Дисциплінарного статуту, який підриває довіру та авторитет таких органів і їхніх працівників у очах громадськості.

Так, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України.

Частиною 3 ст. 11 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції.

Отже, з огляду на вищевикладені обставини, поведінка майора поліції ОСОБА_1 , яка виразилась у нецензурному висловлюванні, що принизили честь і гідність людини, під час несення ним служби, містить ознаки вчинення дисциплінарного проступку, який несумісний з його подальшим проходженням служби в поліції, оскільки підриває довіру до нього як до носія влади та до поліції в цілому.

З матеріалів службового розслідування вбачається, що однією із підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності також слугувала безпідставна відсутність його на службі.

Відповідно до положень ч. 2, 3 ст. 91 Закону України «Про національну поліцію» розподіл службового часу поліцейських визначається розпорядком дня, який затверджує керівник відповідного органу (закладу, установи) поліції. Для поліцейських установлюється п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями.

Наказом ГУ НП від 01.02.2022 № 288 затверджено Правила внутрішнього службового (робочого) розпорядку дня підрозділів Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі - Правила розпорядку дня).

Відповідно до п. 2 розділу II Правил розпорядку дня, для працівників апарату ГУНП, територіальних підрозділів ГУНП та стройових підрозділів ГУНП встановлюється наступна тривалість роботи по днях: початок робочого дня - о 9.00 год.; обідня перерва - 45 хвилин: з 13.00 год. по 13.45 год.; закінчення робочого дня: у понеділок, вівторок, середу, четвер - о 18.00 год.; у п`ятницю - о 16.45 год.; напередодні святкових і неробочих днів - у понеділок, вівторок, середу, четвер о 17.00 год., у п`ятницю - о 15.45 год. Вихідні дні - субота і неділя.

Пунктами 1, 2 розділу III Правил розпорядку дня визначено, що працівники апарату ГУНП, територіальних підрозділів ГУНП та стройових підрозділів ГУНП повідомляють свого безпосереднього керівника про свою відсутність на роботі у письмовій формі, засобами електронного чи телефонного зв`язку або іншим доступним способом. При виході на службу (роботу) після закінчення лікування, працівник зобов`язаний надати документальне підтвердження факту перебування на лікуванні своєму безпосередньому керівнику на наступний робочий день після його закриття для передачі до управління кадрового забезпечення ГУНП.

Відповідно до вимог п. 3 розділу III цих же Правил, у разі недотримання працівниками вимог пункту 1 цього розділу складається акт про його відсутність на робочому місці.

Враховуючи вищевказані обставини, начальником СКЗ Звенигородського РВП ГУНП капітаном поліції Назаренко О.С. сформовано акт № 581вн від 17.04.2024 про відсутність майора поліції ОСОБА_1 в період з 11.30 год. по 18.00 год. 17.04.2024 на службі.

Крім цього, 18.04.2024 майор поліції ОСОБА_1 також не вийшов на роботу (службу), при цьому причини своєї відсутності останній нікому не повідомив.

Враховуючи вищевикладене, 18.04.2024 також складено акт №589вн про відсутність майора поліції ОСОБА_1 на службі.

Таким чином, майор поліції ОСОБА_1 , в порушення вимог ч. 2 ст. 91 Закону України «Про Національну поліцію», п. 8 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 2 розділу II Правил внутрішнього службового (робочого) розпорядку дня ГУНП, в період з 11.30 год. по 18.00 год. 17.04.2024 та 18.04.2024 був відсутній на роботі (службі) без поважних причин, тобто вчинив прогули робочих днів.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України.

Також суд звертає увагу на визначення поняття прогул - це відсутність працівника на роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно чи загалом). Для звільнення працівника на такій підставі власник або уповноважений ним орган повинен мати докази, що підтверджують відсутність працівника на робочому місці більше трьох годин упродовж робочого дня, яке визначено у постановах Верховного Суду від 06 грудня 2023 року у справі № 727/3114/21, від 22 грудня 2023 року у справі № 756/8875/21.

17.04.2024 та 18.04.2024 ОСОБА_1 телефонував до відділу служби поліції « 102» та повідомляв свою посаду заступник начальника сектору дізнання Звенигородського РВП ГУНП Черкаської області та місце свого перебування- м. Київ.

Вищезазначені обставини визнані сторонами та підтверджуються матеріалами справи.

Посилання позивача на те що він таким чином повідомив свого безпосереднього керівника про свою відсутність на службі не приймається судом до уваги, з огляду на те, що відділ служби « 102» не є установою, в якій працював позивач, я тому відповідні дії позивача не можуть бути розцінені судом, як попередження роботодавця в установленому порядку про відсутність на роботі. Також слід звернути увагу, що у матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують поважність причин відсутності позивача на службі 17.04старшим психологом з ОД ВПЗ УКЗ ГУПН в Черкаській області підполковником поліції ОСОБА_14 та заступником начальника Звенигородського РВП ГУНП полковником поліції ОСОБА_5 вручити йому направлення на позачерговий медичний огляд, оскільки сам позивач в судовому засіданні зазначив, що втік від своїх колег з метою уникнення проходження медичного огляду.

Разом з цим основні обов`язки поліцейського передбачені статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», а також статтею 1 Дисциплінарного статуту.

Вчинення поліцейським порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку, слугує підставою для накладення дисциплінарного стягнення, якому передує службове розслідування.

Матеріалами справи підтверджено, що під час службового розслідування встановлено, що своїми діями майор поліції ОСОБА_1 порушив вимоги п. 11 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, ч. 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, а також абзаців 27, 38 Посадових інструкцій, що виразилось в недотриманні ним норм ділового мовлення під час спілкування з гр. ОСОБА_2 , а також зневажливому ставленні до честі та гідності своїх колег, зокрема капітана поліції ОСОБА_10 на адресу якої, майор поліції ОСОБА_1 вигукував образливі та нецензурні слова. Вказані дії з боку майора поліції ОСОБА_1 підривають авторитет Національної поліції України, а також можуть впливати на зниження рівня довіри до поліції з боку громадян.

Вищезазначені обставини, керівництвом Звенигородського РВП ГУНП прийнято рішення про направлення майора поліції ОСОБА_1 на позачерговий огляд до медичного закладу. 17.04.2024 (день тижня - середа) близько 10.00 год., з метою вручення відповідного направлення, старший психолог з ОД ВПЗ УКЗ ГУНП в Черкаській області підполковник поліції ОСОБА_4 та заступник начальника Звенигородського РВП ГУНП полковник поліції ОСОБА_5 прибули до ВПД № 1 Звенигородського РВП ГУНП, однак майор поліції ОСОБА_1 від отримання направлення та подальшого огляду відмовився, залишивши своє робоче місце, після чого зник у невідомому напрямку та на службу цього дня не з`явився.

На підставі вищезазначених обставин, начальником СКЗ Звенигородського РВП ГУНП капітаном поліції ОСОБА_12 сформовано акт № 581вн від 17.04.2024 про відсутність майора поліції ОСОБА_1 в період з 11.30 год. по 18.00 год. 17.04.2024 на службі. Крім цього, 18.04.2024 майор поліції ОСОБА_1 також не вийшов на роботу (службу), при цьому причини своєї відсутності останній нікому не повідомив. Враховуючи вищевикладене, 18.04.2024 також складено акт № 589вн про відсутність майора поліції ОСОБА_1 на службі.

Таким чином, майор поліції ОСОБА_1 , у порушення вимог ч. 2 ст. 91 Закону України «Про Національну поліцію», п. 8 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 2 розділу II Правил внутрішнього службового (робочого) розпорядку дня ГУНП, в період з 11.30 год. по 18.00 год. 17.04.2024 та 18.04.2024 був відсутній на роботі (службі) без поважних причин, тобто вчинив прогули робочих днів.

Посилання позивача на те, що він раніше у період часу з 03.11.2023 по 01.12.2023 у зв`язку з погіршенням психічного стану перебував на лікуванні в психіатричній лікарні Черкаської обласної ради з діагнозом змішаний тривожний і депресивний розлад, тому його психологічний стан, викликаний подіями 16 та 17 квітня 2024 року, не давав йому можливості бути присутнім на роботі не приймається судом до уваги в якості поважної причини відсутності його на службі 17.04.2024 та 18.04.2024, оскільки відповідно до довідки від 25.06.2020 №295 ОСОБА_1 визнано придатним до проходження служби (психіатричні протипоказання до виконання службових обов`язків відсутні). Посилання лише на свій тривожний та емоційний стан не може слугувати тією поважною причиною для самоусунення позивачем самого себе від виконання посадовий обов`язків поліцейського, оскільки відповідно до Правил етичної поведінки поліцейських, Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські мають відповідати високим моральним якостям, доброзичливим, ввічливим, стриманим, готовим співпрацювати з населенням, не порушувати права та не принижувати честь і гідність людини.

Зважаючи на встановлені обставини у цій справі, суд погоджується доводами відповідача про те, що матеріалами службового розслідування доведено факт порушення позивачем службової дисципліни, що виразилось в недотриманні ОСОБА_1 норм ділового мовлення під час спілкування з гр. ОСОБА_2 , зневажливому ставленні до честі та гідності своїх колег, зокрема капітана поліції ОСОБА_10 на адресу якої, майор поліції ОСОБА_1 вигукував образливі та нецензурні слова, а також безпідставній відсутності позивача на службі 17.04.2024 та 18.04.2024, тобто прогулу.

Посилання позивача що він ніби-то намагався пройти медичний огляд у місті Києві - не приймаються судом до уваги, оскільки таким медичним закладом, що проводить комплексний медичний огляд поліцейських Звенигородського ВРП ГУНП в Черкаській області, згідно наказу МВС України від 10.12.2015 №1561 та листа ГУНП в Черкаській області від 12.01.2024 №143/05/12/8-2024сп - є Державна установа «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» (18009, м.Черкаси, вул. Грузиненка, 1), що не заперечувалось позивачем у судовому засіданні.

Суд звертає увагу, що у матеріалах адміністративної справі відсутні докази щодо звернення позивача до будь-якого закладу охорони здоров`я у м. Києві за період 17.04.2024 -18.04.2024.

Таким чином, позивач або мав пройти медичний огляд згідно направлення від 17.04.2024 №7098/55/01/08-2024, або у разі його не згоди пройти медичний огляд, він мав бути присутнім на робочому місті. Оскільки позивач не пройшов медичний огляд відповідно до направлення і був відсутній на службі без поважних на те підстав, суд погоджується з доводами відповідача, що 17.04.2024 та 18.04.2024 позивач вчинив дисциплінарний проступок, який виразився у відсутності на службі без поважних причин.

Враховуючи те, що нецензурні висловлювання та відсутність на роботі вчинялись самим позивачем усвідомлено та у добровільному порядку, суд не приймає до уваги доводи позивача та його представника, що під час службового розслідування не була встановлена вина позивача у вчинення дисциплінарного проступку. Крім того, недотримання поліцейським норм Дисциплінарного статуту розглядається як наявність у його діях або бездіяльності вини.

Посилання позивача на те, що його співробітники чинили на позивача психологічний тиск не приймаються судом до уваги, оскільки у справі відсутні докази щодо вказаних обставин.

Стосовно посилання позивача на те, що під час службового розслідування не були встановлені обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність слід зазначити, що відсутність вказаних обставин не може бути підставою для скасування оскаржуваних наказів.

Посилання позивача та його представника на те, що під час службового розслідування не було досліджено попередню поведінку позивача та його ставлення до служби також не приймаються судом до уваги, оскільки спростовуються матеріалами службового розслідування, зокрема у матеріалах містяться характеристики позивач, пояснення його співробітників та членів його сім`ї.

Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Враховуючи вищевикладені обставини суд дійшов висновку, що накази відповідача в частині, що стосується притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення його зі служби - є правомірними та скасуванню не підлягають, як наслідок, відсутні правові підстави для задоволення позову в частині поновлення позивача на службі та стягнення на його користь середнього заробітку.

За таких обставин, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Згідно частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Рішення суду складено у повному обсязі 23.05.2025.

Суддя Альона КАЛІНОВСЬКА