Ухвала суду № 127694953, 27.05.2025, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення без розгляду частини позовних вимог

27 травня 2025 року справа № 580/2977/25 м. ЧеркасиЧеркаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглядаючи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (далі ГУ ДСНС України у Черкаській області, відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області щодо нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 , з порушенням вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (із врахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року, яка прийнята у справі № 826/6453/18), а саме із безпідставним застосуванням у період з 29.01.2020 по 19.05.2023 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, для визначення розмірів складових грошового забезпечення;

- зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області провести перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (з врахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року, яка прийнята у справі № 826/6453/18), а саме із застосуванням у період з 29.01.2020 по 31.12.2020 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, із застосуванням з 01.01.2021 до 31.12.2021 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, із застосуванням з 01.01.2022 до 31.12.2022 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, із застосуванням з 01.01.2023 до 19.05.2023 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, а також виплату недоотриманих сум грошового забезпечення та недоотриманих сум інших виплат, проведених у зв`язку зі звільненням зі служби.

Ухвалою від 24.03.2025 суддя Черкаського окружного адміністративного суду залишив позовну заяву без руху та встановив позивачеві строк для надання заяви про поновлення пропущеного строку з обґрунтованими доказами на її підтвердження.

Представниця позивача подала до суду заяву про поновлення строку звернення в суд, в обґрунтування якої зазначила, що перебіг тримісячного строку звернення до суду, установленого ч. 2 ст. 233 КЗпП України, має обчислюватись з моменту набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин, тобто з 19.07.2022. Позивач вперше дізнався про те, що для розрахунку грошового забезпечення відповідач застосував не правильний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з листа останнього від 20.01.2025, адже у витязі з наказу про звільнення та грошовому атестаті не було вказано розмір прожиткового мінімуму.

Ухвалою від 28.03.2025 суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Під час вирішення питання щодо звернення позивача із позовними вимогами в межах строку звернення, суд зазначає таке.

Ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, Верховний Суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголосив, що положення статті 233 Кодексу законів про працю України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.04.2023 у справі № 260/3564/22, від 25.04.2023 у справі № 380/15245/22, від 07.09.2023 у справі № 280/1340/23.

Суд врахував, що до 18.07.2022 положення статті 233 КЗпП України не обмежували строком звернення право особи на звернення із заявою про вирішення трудового спору.

Водночас, згідно з частинами 1, 2 статті 233 КЗпП України (в редакції, яка набрала чинності з 19.07.2022) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20 липня 2018 року № 623 затверджена Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі Інструкція № 623).

Пунктом 13 розділу І Загальні положення Інструкції № 623 передбачено, що грошове забезпечення, що належить особам рядового і начальницького складу і своєчасно їм не виплачено або виплачено в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, упродовж якого особи рядового і начальницького складу мали право на нього. Заяви та скарги осіб рядового і начальницького складу щодо грошового забезпечення беруть на облік і розглядають в установленому чинним законодавством порядку.

До позовної заяви представниця позивача додала копію витягу наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 21.06.2024 № 417 про звільнення позивача з 25.06.2024 зі служби цивільного захисту, а також копію витягу з наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області від 25.06.2024 № 203 про виключення з кадрів ДСНС України та зняття з усіх видів забезпечення з 25.06.2024.

Суд встановив, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, у зв`язку зі звільненням позивача на пенсію, видало позивачу грошовий атестат від 28.06.2024 № 5 (а.с. 22), у якому містяться відомості про розмір посадового окладу та окладу за військове звання. Таким чином під час звільнення зі служби в органах цивільного захисту позивач з 28.06.2024 письмово повідомлений про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Разом із тим позивач звернувся в суд з цим позовом 19.03.2025, тобто поза межами строку, встановленого ч. 2 ст. 233 КЗпП.

Суд врахував, що довідка про розмір грошового забезпечення від 20.01.2025 № 9 містить ті самі відомості, що і грошовий атестат від 28.06.2024 № 5, тобто містять цифрові значення розміру посадового окладу, окладу за військовим званням у гривневому виразі за посадою позивача.

З урахуванням зазначеного, отримання представницею позивача довідки про розмір грошового забезпечення від 20.01.2025 № 9 не змінює дату, з якої позивач вважається повідомленим про розмір посадового окладу, окладу за військовим званням та не може слугувати відправною точкою для обчислення строку звернення із цим позовом, вона лише вказує на час, коли позивач почав вчиняти активні дії з метою реалізації свого права.

Суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.03.2021 року у справі № 160/6430/20.

З урахуванням зазначеного, заявлені підстави для поновлення строку звернення в суд із вимогами за період з 19.07.2022 до 19.05.2023 суд вважає необґрунтованими та такими, що не можуть бути прийняті в якості поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку, оскільки позивач не зазначив жодних обставин та не надав належних доказів на підтвердження об`єктивної неможливості звернення позивача в суд із цим позовом у період із 29.06.2024 до 29.09.2024.

Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

Під час вирішення питання щодо строку звернення з цим позовом суд враховує висновок Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду, викладений у постанові від 21 березня 2025 року у справі № 460/21394/23.

Згідно ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку про необхідність залишення позову без розгляду в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій відповідача та зобов`язання відповідача перерахувати та виплатити грошове забезпечення за період з 19.07.2022 до 19.05.2023.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 240, 241, 248, 256, 293-295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії за період з 19.07.2022 до 19.05.2023 залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала складена в повному обсязі та підписана 27.05.2025.

СуддяВасиль ГАВРИЛЮК