Ухвала суду № 127692977, 27.05.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8342/25

У Х В А Л А

27 травня 2025 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у не проведенні перерахунку пенсії на підставі частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,14 з 01.03.2022 р., 1,197 з 01.03.2023 р., 1,0796 з 01.03.2024 р. та 1,115 з 01.03.2025 р. відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 з 01.03.2022 р. перерахунок та виплату пенсії на підставі частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,14 з 01.03.2022 р., 1,197 з 01.03.2023 р., 1,0796 з 01.03.2024 р. та 1,115 з 01.03.2025 р. відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії за віком ОСОБА_1 , з урахуванням раніше виплачених сум;

- звернути рішення до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць.

Ухвалою від 25.03.2025 р. позовну заяву позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк на усунення недоліків.

У встановлений строк позивач усунув недоліки позовної заяви і ухвалою від 31.03.2025 р. у справі відкрито спрощене провадження та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подані відзиву на позовну заяву.

Ухвалою від 21.05.2025 р. позовну заяву позовну заяву залишено без руху та надано позивачу п`ятиденний строк на усунення недоліків, а саме: подання до суду мотивованої заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом та належним чином засвідчені документи на підтвердження вказаних у заяві обставин.

23.05.2025 р. представник позивача подала до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, яка мотивована тим, що фактично про порушення своїх прав позивач дізнався із листа відповідача від 19.03.2025 р. Вказує, що позивач є працюючим пенсіонером і кожні два роки звертався за перерахунком пенсії з більшого заробітку і тому відповідач дуже спритно проводив перерахунки пенсії і самостійно встановлював в автоматичному режимі суми індексації пенсії у заниженому розмірі, прикриваючи неправомірність своїх дій власним трактуванням та застосуванням норм права у сфері пенсійного забезпечення. Також звертає увагу на триваючий воєнний стан. Відтак вважає причини пропуску строку звернення до суду поважними та просить поновити такий строк.

Досліджуючи обставини виконання позивачем вимог ухвали від 21.05.2025 р. щодо зазначення поважних причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду в постанові від 31.03.2021 р. у справі № 240/12017/19 зазначив, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Верховний Суд наголосив на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 р. у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 р. у справі № 340/1019/19).

В ухвалі від 21.05.2025 р. судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду з даною позовною заявою 21.03.2025 р. та просить суд зобов`язати відповідача здійснити з 01.03.2022 р. перерахунок та виплату пенсії на підставі частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,14 з 01.03.2022 р., 1,197 з 01.03.2023 р., 1,0796 з 01.03.2024 р. та 1,115 з 01.03.2025 р. відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум. Таким чином, судом встановлено, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду за періоди з 01.03.2022 р., з 01.03.2023 р. та з 01.03.2024 р., що передують цьому строку.

У заяві про поновлення строку, поданій для усунення недоліків, представник позивача стверджує про те, що про порушення свого права позивач дізнався після отримання від відповідача відповіді 19.03.2025 р., зі змісту якої йому стало відомо про припинення спірної виплати.

З цього приводу суд наголошує, що не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду отримання позивачем листа від відповідача у відповідь на його звернення, оскільки вказаний документ свідчать лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в спірному випадку.

Вирішуючи питання поважності причин пропуску строку звернення до суду, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 р. у справі № 9901/32/20 вказала: "...правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду".

Таким чином, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отже, незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Пенсіонер має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Позивач не був обмежений у можливостях як письмового звернення до пенсійного органу, так і самостійного виявлення невиплати спірної суми, наприклад шляхом доступу до особистого електронного кабінету на офіційному сайті Пенсійного фонду України.

Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики і таке інше. Нереалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.

Позивач звернувся до суду з цим позовом лише 21.03.2025 р., а отже пропустив встановлений ч.2 ст.122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду з позовними вимогами за період, що передує цьому строку (тобто, за період з 01.03.2022 р. по 20.09.2024 р.). Водночас, в частині позовних вимог, починаючи з 21.09.2024 р. позивачем не пропущено шестимісячний строк при зверненні до суду з відповідними позовними вимогами.

З огляду на зазначене, вказані позивачем в заяві про поновлення строків підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду із позовними вимогами про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не проведення перерахунку пенсії на підставі частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115 відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача за період з 01.03.2022 р. по 20.09.2024 р. та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії із застосуванням вказаних коефіцієнтів за такий період є неповажними.

Позивачем не надано інших належних доказів наявності об`єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено інших поважних обставин, які не залежали від волевиявлення позивача та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини 3 якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Оскільки викладені у заяві представника позивача підстави пропуску строку звернення до суду визнані судом неповажними, то наявні підстави для залишення позову ОСОБА_1 у відповідній частині без розгляду.

В решті позовних вимог, а саме починаючи з 21.09.2024 р., суд вважає за можливе продовжити розгляд справи.

Керуючись ст.ст.123, 243, 248 КАС України, суд -

ухвалив:

Підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду в частині позовних вимог за період з 01.03.2022 р. по 20.09.2024 р. визнати неповажними.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог за період з 01.03.2022 р. по 20.09.2024 р. залишити без розгляду.

Продовжити розгляд справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог, починаючи з 21.09.2024 р.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала в частині залишення без розгляду частини позовних вимог може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.І. Бездрабко