Ухвала суду № 127692593, 26.05.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

26 травня 2025 рокусправа № 380/10049/25

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кузан Р.І., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

20.05.2025 до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №6224-4625/K-52/8-1300/25 від 25.03.2025 року щодо зарахування ОСОБА_1 , до стажу роботи на посаді судді, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половини строку навчання за денною формою на юридичному факультеті вищого навчального закладу строком 2 роки 4 місяці 29 днів; календарного періоду проходження строкової військової служби строком 1 рік 11 місяців 24 дні; стажу роботи на посаді судді Апеляційного суду Львівської області за період з 01.09.2016 року по 22 вересня 2016 року 22 дні, та виплати мені щомісячного довічного грошового утримання, з урахуванням стажу на посаді судді - 31 рік 4 місяці та 17 днів, у відповідності до вимог ч.3 ст.142 Закону № 1402-VIII, починаючи з 22.09.2016 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 22.09.2016 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 , щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням стажу на посаді судді 31 рік 4 місяці та 17 днів, у відповідності до вимог ч.3 ст.142 Закону №1402-VIII, згідно довідки Львівського апеляційного суду про розрахунок стажу судді Львівського апеляційного суду №393/07.20 від 22.09.2016 року, зарахувавши до стажу роботи на посаді судді, з якого розраховуються відсотки при обчисленні довічного грошового утримання половину строку навчання за денною формою на юридичному факультеті вищого навчального закладу строком 2 роки 4 місяці 29 днів; календарного періоду проходження строкової військової служби строком 1 рік 11 місяців 24 дні; стаж роботи на посаді судді Апеляційного суду Львівської області за період з 01.09.2016 року по 22 вересня 2016 року 22 дні, з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 199-31054/К-52/8-1300/25 від 03.01.2025 року у проведенні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 , з 01.01.2021 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідно до частини другої ст. 130 Конституції України, ч. 3 ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду (50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб) та з розрахунку прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених - на 1 січня 2021 року в сумі 2270 грн. по 31.12.2021 року, на 1 січня 2022 року в сумі 2481 грн. по 31.12.2022 року, на 1 січня 2023 року в сумі 2684 грн. по 31.12.2023 року, на 1 січня 2024 року в сумі 3028 грн. по 31.12.2024 року та встановленого на 1 січня 2025 року в сумі 3028 грн. відповідно, беручи до уваги мій стаж судді 31 рік 4 місяці 17 днів;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.01.2021 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 , щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідно до частини другої ст. 130 Конституції України, ч. 3 ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду (50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб) та з розрахунку прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених - на 1 січня 2021 року по 31.12.2021 року в сумі 2270 грн., на 1 січня 2022 року по 31.12.2022 року в сумі 2481 грн., на 1 січня 2023 року по 31.12.2023 року в сумі 2684 грн., на 1 січня 2024 року - 3028 грн. по 31.12.2024 року в сумі 3028 грн. та на 1 січня 2025 року 3028 грн. відповідно, з врахуванням раніше виплачених сум, беручи до уваги, що мій стаж судді 31 рік 4 місяці 17 днів.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Суддя встановив, що позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України.

Положеннями ст.ст.160, 161 КАС України визначено форму та зміст позовної заяви, а також документи, що додаються до такої.

Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України (позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тому при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізналася» та «повинна була дізнатись».

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).

При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав.

Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові в справі №380/2355/20 від 28.05.2021.

Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 відступив від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №822/1928/18) та дійшов такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Звернувшись до суду 20.05.2025 позивач заявив вимоги про зобов`язання відповідача зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 22.09.2016 року та з 01.01.2021 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 , щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Суд звертає увагу на висновки Великої Палати Верховного Суду висловлені у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а, зокрема норми статі 87 Закону України Про пенсійне забезпечення та статті 46 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.

Із позовних вимог слідує, що позивач просить здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, тому відсутні підстави для необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії.

Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від позивача, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.

У свою чергу, доказів вчинення будь-яких дій до травня 2025 року з метою з`ясування розміру пенсії та її складових позивачем не надано.

Суддею враховується, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Таким чином, позивач пропустив строк звернення до суду із цим позовом.

Разом із тим, суд зауважує, що позовна заява та додані до неї матеріали не містять клопотання про поновлення строків звернення до суду та доказів поважності причини пропуску такого строку.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відтак, позивачу необхідно надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів, що підтверджуються причини пропуску такого.

Враховуючи наведене, суд встановив, що позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст.ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з вимогами ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 248, 256, 293, 294 КАС судочинства України, суддя, -

п о с т а н о в и в :

позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії залишити без руху для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків шляхом подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду (вул.Чоловського, 2, м.Львів, 79018) в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали: заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяР.І. Кузан