Ухвала суду № 127692580, 22.05.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/20715/24

У Х В А Л А

про відстрочення виконання судового рішення

22 травня 2025 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Сидор Н.Т.,

за участю секретаря судового засідання Яськів В.Ю.,

представника заявника (відповідача) Копко І.В.,

позивач не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача про відстрочення виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Львівській області про стягнення середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні,

в с т а н о в и в :

рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 у справі №380/20715/24 позов ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Львівській області про стягнення середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні задоволено частково: стягнуто з Управління Служби безпеки України у Львівській області на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні у розмірі 356 143 (триста п`ятдесят шість тисяч сто сорок три) гривні 62 копійки; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вказане рішення залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.05.2025.

13.05.2025 до суду надійшла заява представника відповідача про відстрочення виконання судового рішення, у якій вказує про вжиття відповідачем заходів до добровільного виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 у справі №380/20715/24, в тому числі вжиття заходів до збільшення кошторису УСБУ у Львівській області з метою їх виплати на користь позивача. Просить суд при вирішенні питання про відстрочку виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 у справі №380/20715/24 взяти до уваги відсутність в Управління Служби безпеки України у Львівській області дискреційних повноважень на використання наявних бюджетних коштів з іншими бюджетними призначеннями (кодами економічної класифікації видатків) для виплати на користь позивача на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 у справі №380/20715/24 середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні у розмірі 356 143 грн. 62 коп. Зважаючи на наведене, просить суд відстрочити виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 у справі №380/20715/24 до 31.09.2025.

Представник позивача подав пояснення, у яких зазначає, що відповідачем не обґрунтовано необхідності надання відстрочки саме терміном до 30.09.2025. На думку сторони позивача, встановлення відстрочки до 30.09.2025, що становить понад як чотири місяці з моменту подання заяви на коригування кошторисних призначень загального фонду бюджету, є завищеним та не ґрунтується на принципах доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування. Повідомляє суд, що стороною позивача, виходячи з міркувань співмірності і пропорційності, з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника, не заперечується проти надання відстрочки виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 у справі №380/20715/24 до 20 червня 2025 року, що становитиме понад один місяць з моменту подання Відповідачем заяви щодо коригування кошторисних призначень загального фонду бюджету та є достатнім для здійснення відповідного фінансування.

Представник відповідача, що прибув у судове засідання подану заяву підтримала, просила таку задовольнити.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, в таке не прибув.

Відповідно до ч. 2 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Вирішуючи подану заяву, суд виходить з такого.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Положеннями ст. 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Конституційний Суд України у рішенні від 26.06.2013 у справі № 1-7/2013 звернув увагу, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (див. також пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої, п`ятої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Аналіз наведених норм права вказує на те, що суд за заявою сторони у справі може відстрочити виконання судового рішення. При цьому, таке відстрочення здійснюється виключно у виняткових випадках, за умови, якщо суд встановить наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо). Необхідною умовою для відстрочення виконання рішення суду є наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 11 жовтня 2019 року по справі №810/4643/18 зазначив, що нормами Кодексу адміністративного судочинства України не встановлено вичерпний перелік обставин, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити виконання рішення в адміністративній справі. Це питання суд вирішує із врахуванням конкретних обставин адміністративної справи, зокрема, суб`єктного складу сторін у справі, зобов`язаної сторони (боржника) за рішенням суду, складного майнового стану чи складної життєвої ситуації зобов`язаної сторони (боржника), впливу виконання рішення спроможність зобов`язаної сторони (боржника) виконати інший публічний обов`язок чи зобов`язання перед особами, які потребують соціального захисту. У випадку розстрочення (відстрочення) виконання свого рішення суд, який здійснює контроль за його виконанням, повинен забезпечити баланс публічного і приватного інтересів.

Отже, підставою для відстрочення виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим у строк встановлений судом, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.

Заява відповідача про відстрочення виконання рішення суду мотивована відсутністю в Управління Служби безпеки України у Львівській області дискреційних повноважень на використання наявних бюджетних коштів з іншими бюджетними призначеннями (кодами економічної класифікації видатків) для виплати на користь позивача нарахованої на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 у справі №380/20715/24 грошової суми, а також компенсації сум податку з доходів фізичних осіб з вказаної суми.

До заяви долучено копію листа відповідача, скерованого до начальника ФЕУ Служби безпеки України, із викладеними пропозиціями щодо збільшення кошторису загального фонду бюджету УСБУ у Львівській області за КПВК 65211010 на травень 2025 року. Коригування кошторису пояснюється необхідністю виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для відстрочення виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 у справі №380/20715/24 з метою надання можливості виконати рішення суду та усунути обставини, які перешкоджають його виконанню.

Разом з тим, визначаючись щодо строку відстрочення виконання рішення суду, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 06.12.2019 у справі №2а/0570/6531/2011, згідно з якою при розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

У постанові від 30.01.2020 у справі №819/150/17 Верховний Суд зазначив, що оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

У п. 49 рішення Європейського суду з прав людини від 28.07.1999 у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» суд наголосив на тому, що втручання, яким можна вважати відстрочення виконання рішення суду, особливо коли воно має розглядатися в контексті частини другої статті 1 Протоколу №1 до Конвенції, має забезпечити справедливу рівновагу між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту основних прав людини. Має бути розумне співвідношення між засобами, що використовуються, і поставленою метою.

Судом встановлено, що з метою виконання рішення суду відповідачем направлено подання до головного розпорядника коштів щодо збільшення кошторисних призначень на травень 2025 року на 356, 144 тис. грн.

Водночас, у заяві представник відповідач просить відстрочити виконання рішення до 31.09.2025, жодним чином не обґрунтовуючи необхідності надання саме такого тривалого (понад 4 місяці з моменту набрання законної сили рішенням суду) строку.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини та позицію позивача, виходячи з міркувань співмірності і пропорційності, з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів позивача та відповідача, суд вважає за доцільне відстрочити виконання судового рішення від 19.12.2024 у справі №380/20715/24 до 31.07.2025.

Відтак, подана заява підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 243, 248, 256, 293-295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

заяву відповідача про відстрочення виконання судового рішення задовольнити частково.

Відстрочити виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 у справі №380/20715/24 за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Львівській області про стягнення середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні до 31.07.2025.

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 27.05.2025.

Суддя Сидор Н.Т.