Ухвала суду № 127692397, 27.05.2025, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

27 травня 2025 року м. ДніпроСправа № 360/18/25

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Качанок О.М., перевіривши матеріали адміністративної справи № 360/18/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому позивач, з урахуванням уточнених вимог, просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови в нарахуванні та виплаті з 01.03.2024 щомісячної доплати до пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 за № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перерахувати та виплатити з 01.03.2024 щомісячну доплату в розмірі 2000,00 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням виплачених сум.

Ухвалою суду від 08.01.2025 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду, зокрема уточненої позовної заяви, оформленої у відповідності до статей 160, 161 КАС України, обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення такого строку, які є об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами поважності причин пропуску строку звернення.

Суд зазначає, що в первісній позовній заяві позивачем було заявлено відповідні позовні вимоги, що вказані вище, однак за період, починаючи з 01.07.2021.

На виконання вимог ухвали суду від 08.01.2025 від позивача до суду 28.01.2025 надійшов уточнений позов та заява про поновлення строку звернення до суду.

Як і вказано вище, згідно з уточненим позовом позовні вимоги заявлені за період, починаючи з 01.03.2024.

Ухвалою суду від 03.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також у цій ухвалі, щодо заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, вказано, що питання стосовно дотримання позивачем строку звернення до суду з позовною заявою буде вирішено судом після оцінки обставин (фактів), якими обґрунтовано заяву позивача про поновлення строку звернення до суду в сукупності з доказами, наданими відповідачем та після з`ясування позиції останнього з даного питання.

Також ухвалою суду від 03.02.2025 зупинено провадження у справі.

24.02.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву разом з доказами у справі.

Ухвалою суду від 18.04.2025 поновлено провадження у справі.

Також ухвалою суду від 12.05.2025 позовну заяву залишено без руху після відкриття провадження у справі, запропоновано позивачу протягом п`яти календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення такого строку, які є об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами поважності причин пропуску строку звернення.

26 травня 2025 року, на виконання вимог вищевказаної ухвали суду, від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

В обґрунтування вказаної заяви фактично наведено подібні доводи, що й в попередній заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом, а саме, що позивачу стало відомо про припинення виплати йому спірної щомісячної доплати до пенсії з листа Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 02.01.2025 № 1000-0202-8/425.

Також зазначено, що після підвищення розміру пенсії відповідно до рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року у справі № 320/10385/23, сума основної пенсії збільшилася більше ніж на 2000 грн, тому факт припинення виплати доплати відповідно до Постанови № 713 був позивачу невідомий.

Одразу після отримання інформації з мережі інтернет 20 грудня 2024 року про можливі порушення у зв`язку із скасуванням доплат, позивач звернувся до Пенсійного фонду за роз`ясненням, та не отримавши офіційну відповідь - 25 грудня 2024 року до суду.

Вирішуючи питання стосовно дотримання позивачем строку звернення до суду з позовною заявою та розглянувши заяву про поновлення такого строку, суд зазначає таке.

Згідно з частинами першою та другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Суд зазначає, що поважними причинами пропуску або продовження строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Застосовуючи строк, визначений абзацом першим частини другої статті 122 КАС України, суд зауважує, що з вимогами щодо оскарження дій відповідача з припинення виплати щомісячної доплати, починаючи з 01 червня 2024 року згаданий строк позивачем не пропущено.

Що стосується іншої частини позовних вимог за період з 01 березня 2024 року по 31 травня 2024 року, то шестимісячний строк звернення позивача до суду пропущений.

Розглядаючи питання поважності пропуску строку звернення в межах аргументів, наведених позивачем, суд зазначає таке.

Як вже зазначалось в ухвалі суду від 12.05.2025, строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно, при визначенні початку цього строку суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

З матеріалів справи вбачається, що Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 у справі № 320/10385/23, з 01 березня 2024 року здійснено перерахунок пенсії позивача, внаслідок якого припинено позивачу виплату щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн.

За усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду застосування частини першої статті 121 КАС України, зокрема, сформульованою у постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 9901/405/19, «правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки».

Суд зауважує, що у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» (№ 3236/03 від 03 квітня 2008 року, §41) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

У справі «Ілхан проти Туреччини» (заява № 22277/93 від 27 червня 2000 року, §59), Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму. Воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Тому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані із дійсними, істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Суд вказує, що у численній практиці Верховного Суду неодноразово, зокрема, у постановах від 11 липня 2019 року у справі № 0940/1181/18, від 31 жовтня 2019 року у справі № 823/1915/18, від 22 січня 2020 року у справі № 826/4464/17, від 16 липня 2020 року у справі № 487/3042/16-а, висловлена позиція, згідно з якою пропуск відповідного строку на звернення до суду через необізнаність щодо прийнятих актів законодавства або байдужість до своїх прав чи небажання скористатися цим правом не є поважними причинами пропуску строку та, відповідно, підставою для поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Таким чином, необізнаність позивача з нормами законодавства носять суб`єктивний характер та не виключають можливість позивача звернутися за отриманням правової допомоги (в тому числі безоплатної) у разі, якщо такої допомоги він потребував, у межах строку, встановленого законом для звернення до адміністративного суду з цим позовом, який був достатнім для вчинення відповідних дій.

Щодо посилань позивача на отримання відповіді відповідача як на підставу для поновлення строку звернення до суду, необхідно вказати таке.

Суд зазначає, що отримання позивачем листа ГУ ПФУ у Київській області від 02.01.2025 № 1000-0202-8/425 у відповідь на заяву позивача не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав у відповідній частині вимог, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку. Тим більше, що таке звернення відбулося через досить тривалий час, після проведення перерахунку пенсії, після якого припинено виплату спірної доплати до пенсії.

Позивач щомісяця отримував пенсію, тому не міг не знати про зміну її розміру, та відповідно можливе порушення своїх прав.

Такий правовий висновок суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, який міститься у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19, згідно з яким пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. У такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

Так, про факт встановлення чи не встановлення позивачу доплати до пенсії з 01.03.2024 останньому не могло не бути відомо принаймні з квітня 2024 року.

У свою чергу доказів вчинення будь-яких дій до грудня 2024 року з метою з`ясування розміру пенсії та її складових позивачем не надано.

Як вже зазначалось судом вище, причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.03.2021 у справі № 160/6430/20.

Таким чином, з`ясування, за твердженням позивача, про припинення виплати спірної доплати до пенсії з 01.03.2024, лише після отримання відповіді від відповідача, не може вважатися поважною причиною для поновлення строку звернення до суду, позаяк, як вже було неодноразово наголошено вище, згадані виплати мають щомісячний характер і про їх припинення, зменшення чи нарахування у неправильному розмірі позивачу мало бути відомо не пізніше неотримання/отримання вперше після перерахунку пенсійної виплати у межах спірного періоду.

За таких обставин, подання позивачем у грудні 2024 року позовної заяви за відсутності належного обґрунтування причин зволікання із оскарженням рішень, бездіяльності відповідача щодо безпідставного, на думку позивача, не нарахування та не виплати, починаючи з березня 2024 року, суми доплати до пенсії, матиме наслідком порушення принципу правової визначеності, що є неприпустимим з огляду на принципову позицію Європейського Суду з прав людини у цьому питанні.

Аналогічний правовий висновок щодо строку звернення до суду викладено в постанові Верховного Суду від 21 лютого 2024 року у справі № 240/27663/23, предметом розгляду якої були подібні правовідносини щодо припинення виплати з 01.09.2022 пенсіонеру доплати до пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».

Щодо посилань позивача на збільшення розміру пенсії після проведеного перерахунку, на думку суду, самі по собі вказані доводи не впливають на можливість позивача дізнатися про порушення своїх прав у відповідній частині вимог, чого позивачем тривалий час не було здійснено, що свідчить про триваючу пасивну поведінку позивача.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Суд звертає увагу на те, що чітко визначені та однакові для всіх строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.

Таке обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно якого закони допомагають тим, хто пильнує.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

В даному випадку реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежало виключно від нього самого, а не від обставин, що не залежали від його волевиявлення. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавив себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду. Не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

З урахуванням викладеного, підстави, зазначені позивачем для поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог, які стосуються нарахування та виплати позивачу щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», у розмірі 2000,00 грн за період з 01 березня 2024 року по 31 травня 2024 року, визнаються судом неповажними.

Згідно з частинами першою, другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

За таких обставин, оцінивши зібрані докази у сукупності, суд приходить до висновку про необхідність залишення без розгляду позовних вимог в частині, які стосуються періоду поза межами шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, а саме з 01.03.2024 по 31.05.2024.

Керуючись статтями 5, 122, 123, 240, 241, 243, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави пропуску строку звернення до суду, зазначені ОСОБА_1 у заяві про поновлення строку звернення до суду з позовом.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з позовом відмовити.

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії залишити без розгляду в частині відповідних позовних вимог, викладених в уточненому позові, що стосуються періоду з 01 березня 2024 року по 31 травня 2024 року.

Залишення позову без розгляду не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.М. Качанок