Рішення № 127692387, 07.05.2025, Луганський окружний адміністративний суд

Єдиний державний реєстр судових рішень

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

07 травня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/1251/24

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Ірметової О.В.,

за участю

секретаря судового засідання: Попової Н.І.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача: Путненко Н.К.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора в особі Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади, про визнання протиправними дії, протиправним та скасувати рішення,

ВСТАНОВИВ:

18 жовтня 2024 року через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему до Луганського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора в особі Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади, яким просив:

- визнати протиправними дії Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади Офісу Генерального прокурора щодо складання з порушенням строку висновку від 22.07.2024 № 07/1/1-9зв/к-7п-24 за зверненням керівника Полтавської обласної прокуратури Гладія Є.В.;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади Офісу Генерального прокурора від 19.09.2024 №07/1/1-12п-24.

В обгрунтування позову зазначено, що позивач з грудня 2004 року працює в органах прокуратури, в тому числі на керівних посадах більше 9 років починаючи з 2013 року.

Наказом керівника Полтавської обласної прокуратури від 12.03.2021 №100к призначений на посаду керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області строком на п`ять років з 15.03.2021.

27 травня 2024 року до окружної прокуратури надійшов лист від Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади Офісу Генерального прокурора (надалі Комісія або відповідач) від 22.05.2024 №07/1/1-707вих-24, яким повідомлено про відкриття відносно позивача провадження за зверненням (надалі звернення) керівника Полтавської обласної прокуратури Гладія Є.В.

Одночасно Комісія пропонувала ознайомитись з вказаним зверненням від 07.05.2024 та визначила строк до 05.06.2024 надати пояснення із зазначених у ньому відомостей.

05 червня 2024 року листом № 55-75-9457вих-24 позивач повідомив Комісію про необхідність надання додаткового часу для надання пояснень у зв`язку з великим об`ємом звернення та додатків до нього.

14 червня 2024 року на адресу Комісії позивачем направлені пояснення та копії документів, які доводили безпідставність зазначених у зверненні тверджень.

20 червня 2024 року Головою Комісії за рапортом члена Комісії продовжено строк перевірки та визначено його до 21.07.2024.

03 липня 2024 року членом Комісії під час перевірки направлено запит заявнику № 07/1/1-952вих-24 про надання інформації щодо відомостей, у тому числі які не були зазначені у зверненні, копій документів, запропоновано надати позицію з доводів позивача.

05 липня 2024 рку заявником на вказаний запит надано інформацію за № 07-716вих-24 з копіями документів та додано Позицію щодо обґрунтованості доводів позивача на 23 арк.

19 вересня 2024 року Комісією ухвалене рішення №07/1/1-12п-24, яким відповідач встановив наявність в діяльності позивача, як керівника Полтавської окружної прокуратури, підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 41 Закону України «Про прокуратуру», для звільнення з цієї посади.

Позивач вважає рішення від 19.09.2024 №07/1/1-12п-24 Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади незаконними, прийнятими з порушенням норм чинного законодавства, з порушенням процедури, визначеної нормативно-правовими актами, що регулюють вказані питання, ухваленими з істотним порушенням гарантованих прав позивача.

На думку позивача, оскаржуване рішення не ґрунтуються на реальних обставинах справи, а тому є протиправними та підлягає скасуванню.

06 листопада 2024 року відповідач надав відзив на позовну заяву, яким позов вважає є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, а його доводи необґрунтованими.

Доводи позивача щодо складання висновку членом Комісії ОСОБА_2 у провадженні № 07/1/1-9зв/к-7п-24 з порушенням строку відповідача вважає є безпідставними з огляду на таке.

До Комісії 13.05.2024 надійшло звернення керівника Полтавської обласної прокуратури Гладія Є.В. щодо неналежного виконання керівником Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_1 посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади.

Головою Комісії Мустецою І.В. попередній розгляд звернення ОСОБА_3 доручено члену Комісії Ковальову Є.В., яким 22.05.2024 відповідно до вимог пункту 6 розділу І, п. 9 розділу IV Порядку за результатами попереднього розгляду прийнято рішення про відкриття провадження № 07/1/1-9зв/к-7п-24 стосовно керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_1 .

Під час проведення перевірки відомостей, зазначених у зверненні ОСОБА_3 , за клопотанням члена Комісії Ковальова Є.В., відповідно до пункту 1 розділу V Порядку строк перевірки за зверненням продовжено на один місяць, до 21.07.2024 (неділя).

Відповідно до статті 120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

За результатами перевірки відомостей, зазначених у зверненні, членом Комісії ОСОБА_2 22.07.2024 (у перший робочий день) складено висновок про наявність у діяльності керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_1 підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 41 Закону України «Про прокуратуру» (далі Закон), для звільнення з указаної адміністративної посади.

Щодо порядку реєстрації створених Комісією документів, у тому числі внутрішніх, відповідач зазначив, що Комісія не є структурним підрозділом Офісу Генерального прокурора. Вимога щодо реєстрації документів, які утворюються в діяльності Комісії, в системі ІС СЕД не передбачена Тимчасовою інструкцією з діловодства в органах прокуратури України, затвердженою наказом Генерального прокурора від 12.02.2019 № 27 (далі Інструкція № 27) та Порядком. Відповідно до пункту 1.2 розділу І Інструкції на процесуальні та фінансові документи ця Інструкція поширюється в частині, яка стосується загальних принципів роботи з ними і підготовки до передавання в архівний фонд.

Разом з цим, порядок роботи Комісії є відмінним від організації роботи органів прокуратури та унормований Порядком, яким передбачено, що відповідно до пункту 1 розділу V перевірка у провадженні проводиться членом Комісії у місячний строк після його відкриття. У разі неможливості завершення перевірки протягом цього строку він може бути продовжений головою Комісії, але не більш як на місяць.

На думку відповідача Рішення члена Комісії, клопотання про продовження строку перевірки та висновок у провадженні є фактично процедурними документами у провадженні і не підлягають реєстрації в ІС СЕД.

Крім того, ОСОБА_1 з 29.07.2024 по 21.08.2024 (24 дні) перебував у відпустці (після складання висновку членом Комісії 22.07.2024).

Відповідно абзацу другого пункту 8 розділу І Порядку у строк розгляду звернення, у тому числі перевірки у провадженні, не враховується період тимчасової непрацездатності прокурора, стосовно якого подано звернення, або перебування його у відпустці.

Тому Комісією у межах строку розглянуто висновок та прийняте остаточне рішення від 19.09.2024 у провадженні.

Також потрібно зазначити, що доводи позивача про порушення його права на безпосередню участь у засіданні Комісії та подання документів не відповідають дійсності.

Відповідач також вважає необґрунтованими доводи позивача щодо відсутності у рішенні Комісії належних доказів встановлення наявності в його діяльності підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 41 Закону для звільнення з адміністративної посади керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області.

Зокрема Комісією установлено, що проведені у Полтавській окружній прокуратурі перевірки та аналіз результатів її діяльності за 2023 рік та І квартал 2024 року засвідчили не тільки істотні прорахунки в організації роботи, допущені керівником окружної прокуратури ОСОБА_1 унаслідок неналежного виконання ним своїх посадових обов`язків, встановлених для цієї адміністративної посади, а й факти їх не усунення, на які упродовж вказаного періоду неодноразово зверталась увага обласною прокуратурою на нарадах та у понад 70 листах.

Результати роботи найбільшої окружної прокуратури в області є недостатніми та не відповідають вимогам сьогодення, у тому числі з урахуванням правового режиму воєнного стану.

Ухвалою суду від 21.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 21.10.2024 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про витребування доказів по справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора в особі Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади, про визнання протиправними дії, протиправним та скасувати рішення - відмовлено.

Ухвалою суду від 21.10.2024 в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора в особі Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади, про визнання протиправними дії, протиправним та скасувати рішення відмовлено.

Ухвалою суду від 07.11.2024 задоволено клопотання Офісу Генерального прокурора про продовження процесуального строку надання доказів по справі. Встановлено Офісу Генерального прокурора строк подання доказів в обгрунтування доводів, викладених у відзиві, - протягом 10 (десяти) календарних днів, з дня отримання ухвали.

Ухвалою суду від 12.11.2024 заяву Полтавської обласної прокуратури про залучення в якості третьої особи по справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора в особі Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади (про визнання протиправними дії, протиправним та скасувати рішення - повернуто заявнику без розгляду.

Ухвалою суду від 12.11.2024 заяву ОСОБА_1 про зміну предмету позову повернуто без розгляду.

Ухвалою суду від 15.11.2024 заяву Полтавської обласної прокуратури про залучення в якості третьої особи по справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора в особі Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади (про визнання протиправними дії, протиправним та скасувати рішення - повернуто заявнику без розгляду.

Ухвалою суду від 15.11.2024 заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору - задоволено. Повернути ОСОБА_1 судовий збір, сплачений за подання заяви про зміну предмету позову.

Ухвалою суду від 15.11.2024 виправлено описку у резолютивній частині ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 15.11.2024 у справі №360/1251/24 в частині зазначення суми судового збору, яка підлягає поверненню.

Ухвалою суду від 25.11.2024 клопотання Офісу Генерального прокурора в особі Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади про поновлення процесуального строку для подання доказів - залишено без задоволення.

Ухвалою суду від 25.11.2024 заяву ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Ухвалою суду від 03.12.2024 у задоволенні заяви Полтавської обласної прокуратури та клопотання Офісу Генерального прокурора про залучення до участі у справі в якості третьої особи Полтавську обласну прокуратуру по справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора в особі Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади, про визнання протиправними дії, протиправним та скасувати рішення відмовлено.

Ухвалою суду від 03.12.2024 клопотання ОСОБА_1 про долучення доказів та витребування доказів задоволено частково.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про долучення доказів відмовлено.

Клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено частково.

Витребувано у Офісу Генерального прокурора в особі Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади докази.

Ухвалою суду від 19.12.2024 витребувано докази у Офісу Генерального прокурора в особі Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади.

Ухвалою суду від 16.01.2025 закрите підготовче провадження у адміністративним справі та призначення справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 03.04.2025 витребувано у Полтавської обласної прокуратури докази по справі.

Дослідив матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку обгрунтованості позову з огляду на наступне.

Судом встановлено та підтверджено належними та допустимими доказами наступні обставини справи.

ОСОБА_1 далі - позивач) з грудня 2004 року працює в органах прокуратури на різних посадах, а з 15.03.2021 призначений на посаду керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області строком на п`ять років наказом керівника Полтавської обласної прокуратури від 12.03.2021 №100к.

13 травня 2024 року до Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади (далі - Відповідач, Комісія) надійшло звернення керівника Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_3 від 07.05.2025 №01-9ВИХ-24.

22 травня 2024 року членом Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади ОСОБА_4 прийнято рішення про відкриття провадження № 07/1/1-9зв/к-7п-24.

22 липня 2024 року членом комісії Євгеном Ковальовим прийнято висновок про наявність у діяльності керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_1 підстави, передбачені пунктом 3 частини першої статті 41 Закону України "Про прокуратуру", для звільнення з указаної адміністративної посади за зверненням ОСОБА_3

19 вересня 2024 року Комісія з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади прийняла рішення № 074/1-12-п-24 про наявність у діяльності керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_1 підстави, передбачені пунктом 3 частини першої статті 41 Закону України "Про прокуратуру", для звільнення з указаної адміністративної посади.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовані вимоги позивача та доводи відповідача, суд керується таким.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Положеннями ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто зурахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи й цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На спірні правовідносини поширюються положення Закону України «Про прокуратуру», Порядку розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади, затвердженого наказом Генерального прокурора від 01.07.2022 №113, зі змінами від 30.09.2022 № 206, від 26.07.2023 № 200.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про прокуратуру» звільнення прокурора з адміністративної посади у зв`язку з неналежним виконанням прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади.

Згідно з ч. 3 ст. 41 зазначеного Закону наявність підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої цієї статті, встановлюється у порядку, визначеному Генеральним прокурором, з дотриманням гарантій особи щодо повідомлень, отримання копій документів, які стали підставою для перевірки, участі у засіданні та залучення представника, надання пояснень, висловлення заперечень, клопотань та відводів, отримання копії відповідного рішення.

Порядок розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади, затверджено наказом Генерального прокурора № 113 від 01.07.2022, зі змінами від 30.09.2022 № 206, від 26.07.2023 № 200 (далі - Порядок № 113).

Відповідно до п. 2 розділу 1 Порядку № 113 розгляд звернень здійснюється Комісією з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади, яка утворюється і діє згідно з цим Порядком.

Пунктом 4 розділу 1 Порядку визначено основні засадами діяльності Комісії - верховенство права, законність, незалежність, відкритість і гласність, колегіальність, змагальність, неупередженість, об`єктивність, дотримання гарантій незалежності прокурора і презумпція невинуватості.

Пунктом 6 Порядку № 113 встановлені такі етапи процедури розгляду звернень:

- попередній розгляд звернення та прийняття рішення про відкриття або відмову у відкритті провадження зі встановлення неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для цієї посади (далі - рішення про відкриття або відмову у відкритті провадження);

- проведення в межах провадження зі встановлення неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для цієї посади (далі - провадження), перевірки відомостей, зазначених у зверненні (далі - перевірка у провадженні), та складання висновку щодо наявності або відсутності підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 41 Закону, для звільнення прокурора з адміністративної посади (далі - висновок у провадженні);

- розгляд висновку у провадженні та прийняття рішення про встановлення або відсутність підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 41 Закону, для звільнення прокурора з адміністративної посади (далі - остаточне рішення у провадженні).

Ведення діловодства в Комісії здійснюється згідно з організаційно-розпорядчими актами Генерального прокурора з цих питань (п. 7 розділу І Порядку № 113).

За вимогами п. 8 розділу І Порядку № 113 остаточне рішення у провадженні приймається Комісією у строк, що не перевищує тридцяти робочих днів з дня складання висновку. членом Комісії. У строк розгляду звернення, у тому числі перевіруи у провадженні, не враховується період тимчасової непрацездатності прокурора, стосовно якого подано звернення, або перебування його у відпустці.

Відповідно до п. 10 розділу І Порядку № 113 розгляд та вирішення питань Комісією здійснюється колегіально. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість від присутніх на засіданні членів Комісії. Голосування здійснюється відкрито підняттям руки.

Комісія може приймати процедурні рішення, пов`язані з її діяльністю, про що зазначається у протоколі.

Рішення не можуть прийматися на підставі припущень, неперевіреної чи недостовірної інформації.

Розділом IV Порядку № 113 встановлений порядок звернення, його попередній розгляд.

Так, пунктом 9 розділу IV Порядку № 113 визначено, що попередній розгляд звернення здійснюється членом Комісії у строк, який не перевищує десяти робочих днів з дня його отримання. У цей же строк приймається вмотивоване решення про відкриття провадження або відмову у відкритті.

Пунктом 10 розділу IV Порядку № 113 встановлено, що під час попереднього розгляду звернення перевірка зазначених у ньому відомостей про наявність ознак неналежного виконання прокурором посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади, не проводиться.

Розділом V Порядку № 113 встановлений порядок перевірки відомостей, зазначених у зверненні, та складання висновку у провадженні.

Так, за п. 1 розділу V Порядку № 113 пепервірка у провадженні проводиться членом Комісії у місячний строк після його відкриття. У разі неможливості завершення перевірки протягом цього строку він може бути продовжений головою Комісії, але не бульше як на місяць.

Відповідно до п. 6 розділу V Порядку № 113 за результатами перевірки у провадженні та в межах її строку член Комісії складає висновок у провадженні, у якому зазначаються:

- дата та місце складання, номер провадження;

- прізвище, ім`я та по батькові члена Комісії, який склав висновок, особи, яка подала звернення, прокурора, стосовно якого складено висновок, його посада;

- виклад хронології розгляду звернення (основних етапів);

- стислий зміст відомостей, які згідно зі зверненням свідчать про наявність підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 41 Закону, для звільнення прокурора з адміністративної посади;

- обставини, які встановлені під час перевірки у провадженні, на підтвердження чи спростування кожної з відомостей звернення;

- позиція члена Комісії та відповідне обґрунтування щодо наявності або відсутності у діяльності прокурора, який обіймає адміністративну посаду, підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 41 Закону, для звільнення з цієї посади з посиланням на відповідні норми Закону і Порядку, інші нормативно-правові акти;

- підпис члена Комісії, який склав висновок.

Пунктом 9 розділу V Порядку № 113 встановлює, що висновок у провадженні розглядається на найближчому засіданні Комісії.

Розділом VІІ Порядку № 113 визначено порядок проведення засідань Комісії.

Пунктом 1 зазначеного розділу визначено, що Комісія є повноважною для проведення засідання за умови присутності не менше двох третин від загальної кількості її членів.

Якщо розгляд питань неможливий у зв`язку з відсутністю необхідної кількості членів Комісії, головуючий переносить засідання на інший день (п. 2 розділу VІІ Порядку № 113).

Пунктом 5 розділу VІІ Порядку № 113 визначені підстави, за чких розгляд питання, включеного до порядку денного, відкладається за мотивованим рішенням Комісії у разі:

1) необхідності витребування додаткових матеріалів;

2) залучення до участі в провадженні інших осіб;

3) відсутності кворуму після задоволення відводу (самовідводу) члена (членів) Комісії;

4) наявності інших поважних причин.

Пунктами 24 розділу VІІ Порядку № 113 встановлено, що член Комісії, який готував висновок у провадженні, не має права брати участь у голосуванні при прийнятті остаточного рішення у провадженні.

При прийнятті остаточного рішення у провадженні враховуються характер дій або бездіяльності прокурора, їх систематичність і наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, а також інші обставини, що мають значення для прийняття рішення (п. 25 розділу VІІ Порядку № 113).

Пункт 26 розділу VІІ Порядку № 113 встановлює порядок викладення рішення Комісії.

Рішення Комісії викладається в письмовій формі, підписується головуючим і членами Комісії, які брали участь у голосуванні, і оголошується одразу після його проведення. Відмова від підписання рішення членом Комісії не допускається.

У разі незгоди з прийнятим рішенням член Комісії може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляється на засіданні Комісії без оголошення її змісту. Окрема думка виготовляється протягом 5 днів з дня прийняття рішення та долучається до матеріалів провадження.

Пунктом 32 розділу VІІ Порядку № 113 визначено, що остаточне рішення у провадженні з висновком про наявність у діяльності відповідного прокурора, який обіймає адміністративну посаду, підстави, передбаченої частиною третьою статті 41 Закону, для звільнення з цієї посади може бути прийнято не пізніше ніж через рік з дня, коли відомості, наведені у зверненні, мали місце. При цьому не враховуюється час тимчасової непрацездатності, перебування прокурора у відпустці, а також час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалася посада (місце роботи).

Тобто, даною нормою визначається строк, за який Комісією проводиться перевірка підстав для звільнення прокурора з адміністративної посади.

Розділ VІІІ Порядку № 113 встановлює порядок фіксування засідання технічними засобами та складання протоколу засідання.

Відповідно до п. 1 зазначеного розділу на засіданні Комісії ведеться протокол.

Пункт 2 розділу VІІІ Порядку № 113 встановлює, що у протоколі засідання Комісії зазначаються:

- дата і місце проведення засідання Комісії;

- час початку і закінчення засідання;

- прізвища та ініціали головуючого на засіданні, усіх присутніх на засіданні членів Комісії;

- інформація про застосування технічних засобів фіксації засідання;

- порядок денний засідання;

- питання, що розглядалися на засіданні, із зазначенням порядку черговості їх розгляду, прізвищ та ініціалів доповідачів;

- відомості про учасників провадження;

- відомості про роз`яснення учасникам провадження їх прав та обов`язків;

- зміст клопотань учасників провадження та результати їх вирішення Комісією;

- короткий зміст доповіді члена Комісії;

- короткий зміст пояснень учасників провадження;

- результати голосування;

- відомості про оголошення прийнятого Комісією рішення за результатами голосування окремо з кожного питання порядку денного;

- зміст резолютивної частини прийнятого рішення;

- істотні моменти розгляду кожного питання порядку денного в тій послідовності, у якій вони розглядалися на засіданні.

Пунктом 2 розділу ІХ Порядку № 113 визначено право оскаржуння остаточного рішення у провадженні - прокурором, стосовно якого воно прийнято, та особою, якою подано звернення, до адміністративного суду у строк та в порядку, визначеному законом.Суд наголошує, що частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналіз структурної побудови вказаної норми вказує, що суд насамперед повинен перевірити дотримання суб`єктом владних повноважень при вчинені оскаржуваних позивачем дій та прийнятті оскаржуваного позивачем рішення, дотримання повноважень та процедури прийняття оскаржуваного рішення. А потім суд перевіряє дотримання матеріального права при прийняття оскаржуваного рішення та дотриманням загальних принципів права таких, як безсторонності, добросовісності, рівності учасників процесу перед законом, пропорційності то розумності.

Крім того, ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладає на відповідача обов`язок одо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.

Щодо позовних вимог визнання протиправними дії Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади Офісу Генерального прокурора щодо складання з порушенням строку висновку від 22.07.2024 № 07/1/1-9зв/к-7п-24 за зверненням керівника Полтавської обласної прокуратури Гладія Є.В. суд ураховує наступне.

Строк перевірки відомостей, зазначених у зверненні, та складання висновку членом комісії визначений п. 1 розділом V Порядку № 113 у місячний строку після відкриття провадження та у разі неможливості завершення перевірки протягом цього строку може бути продовжений головою Комісії, але не більше як на місяць.

Як було зазначено вище та підтверджено належними доказами, 13 травня 2024 року до Комісії надійшло звернення керівника Полтавської обласної прокуратури Гладія щодо неналежного виконання керівником Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_1 посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади.

За результатами попереднього розгляду вказаного звернення саме 22.05.2024 прийнято рішення про відкриття провадження № 07/1/1-9зв/к-7п-24 стосовно керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_1 .

Натомість, висновок про наявність у діяльності керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_1 підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 41 Закону України «Про прокуратуру», для звільнення з указаної адміністративної посади складений членом комісії 22 липня 2024 року.

Членом комісії Ковальовим Євгеном до Голови Комісії Мустеця І. подано заяву про продовження строку проведення перевірки до 21.07.2024.

Суд наголошує, що дане звернення члена Комісії не містить у собі даних щодо дати формування даного звернення, ні даних реєстрації даного документа, відповідно до вимог Інструкції з діловодства.

Пунктом 7 розділу І Порядку № 113 визначено, що ведення діловодства в Комісії здійснюється згідно з організаційно-розпорядчими актами Генерального прокурора з цих питань.

В свою чергу наказом Генеральної прокуратури України 12.02.2019 № 27 затверджено Тимчасову інструкцію з діловодства в органах прокуратури (зі змінами) (далі Інструкція № 27).

Відповідно до п. 1.2 Інструкція визначає порядок приймання, реєстрації, обліку, перекладу, підготовки, оформлення (у тому числі філологічного редагування), тиражування, відправлення, контролю за виконанням документів на паперових і електронних носіях, формування таких документів у справи, наглядові провадження, їх зберігання та використання, а також встановлює єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, правила роботи з інформаційною системою «Система електронного документообігу органів прокуратури України» (далі ІС «СЕД») та системою електронної взаємодії органів виконавчої влади (далі Система взаємодії).

На процесуальні та фінансові документи ця Інструкція поширюється в частині, яка стосується загальних принципів роботи з ними і підготовки до передавання в архівний фонд.

Відповідно до п. 3.11 Інструкції № 27 приймання та передавання вхідних, вихідних і внутрішніх документів на всіх етапах проходження здійснюється через службу діловодства (працівників, які забезпечують ведення діловодства у структурних підрозділах) з відображенням руху документів у реєстраційно-моніторинговій картці, а стосовно документів у паперовій формі у відповідних реєстрах. Передавання внутрішніх документів з додатками у паперовій формі між підрозділами, які розташовані у різних адміністративних будівлях, здійснюється через службу діловодства.

Розділом 5 Інструкції № 27 визначено порядок реєстрації документів.

Так, відповідно до п. 5.1.1 реєстрація документів усіх видів полягає у створенні запису облікових даних про документ та оформлення реєстраційно-моніторингової картки в ІС «СЕД» із зазначенням обов`язкових реквізитів, за допомогою яких фіксується факт створення, відправлення або одержання, документа шляхом проставлення на ньому штампа (штрих-коду), реєстраційного номера з подальшим внесенням до реєстраційно-моніторингової картки необхідних відомостей.

Пунктом 5.1.2 визначено, що вхідні, внутрішні, вихідні, інші документи незалежно від форми їх створення, реєструються в ІС «СЕД».

Внутрішні документи, що створюються в органах прокуратури і не виходять за її межі: доручення, довідки, інформації про виконання доручень, частини відповідей на звернення та запити, які надаються до відповідального підрозділу, рапорти про передачу документів з одного структурного підрозділу до іншого тощо, крім документів, стосовно яких законодавством передбачено інший порядок підготовки, у тому числі усні та письмові повідомлення про конфлікт інтересів працівників прокуратури (додаток 12), готуються в ІС «СЕД» з внесенням відповідних даних до реєстраційно-моніторингової картки та після підписання або затвердження реєструються працівниками, які забезпечують ведення діловодства у структурному підрозділі (5.3.1. Інструкції № 27).

Пунктом 5.3.3 Інструкції № 27 передбачено, що зареєстровані в ІС «СЕД» внутрішні документи, які надходять до відповідного структурного підрозділу, не потребують присвоєння додаткових внутрішніх реєстраційних номерів.

Відповідач наполягає, що звернення члена Комісії Ковальова Є. про продовження строку проведення перевірки є процесуальним документом, а тому не підлягає реєстрації в ІС «СЕД».

Суд не погоджується з даним твердженням відповідача з наступних підстав.

Так, додатком 1 до Інструкції № 27 зазначені терміни, які використовуються в Інструкції.

Даний додаток не розкриває поняття «процесуальний документ», яке застосовується в Інструкції № 27.

Суд наголошує, що процесуальний документ це важливий атрибут процесуальної дії або рішення, органічна частина процесуального акту. Неприпустиме здійснення будь-якої процесуальної дії без складання передбаченого законом процесуального документа і навпаки.

Перебуваючи в нерозривній єдності з процесуальною дією або рішенням, процесуальний документ відображає їх зміст та форму, засвідчує хід та результати.

Процесуальний документ є найважливішим елементом процесуальної форми, яка покликана, по-перше, доводити до відома юридично значимі факти, закріплювати т засвідчувати отримані фактичні дані докази, а тим самим сприяти встановленню об`єктивної істини; по-друге слугувати засобом реалізації учасниками процесу своїх прав та обов`язків; по-третє бути гарантією законності.

Аналіз Порядку № 113 вказує, що процесуальними документами Комісії є: рішення члена Комісії, прийняте відповідно до п. 9 розділу IV, висновок члена Комісії, прийнятий відповідно до вимог п. 6 розділу V, остаточне рішення Комісії, прийняте відповідне до п.п.25, 26, 31 розділу VII.

Також п. 10 розділу І Порядку № 113 зазначає, що комісія може приймати процедурні рішення, пов`язані з її діяльністю, про що зазначається у протоколі.

Тобто, Порядок № 113 передбачає прийняття Комісією процесуальних документів у вигляді процедурних рішень, які обов`язково зазначаються в протоколі.

Отже, вищенаведене дає висновок, що звернення члена Комісії Ковальова Є. про продовження строку проведення перевірки повинно бути зареєстровано як внутрішній документ відповідно до Інструкції № 27, а тому суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено суду дотримання Комісією процедури продовження строку перевірки відомостей, зазначених у зверненні та складання висновку в провадженні.

Також судом встановлено, що висновок про наявність у діяльності керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області Кувшинова О.Д. підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 41 Закону України «Про прокуратуру» складено з порушенням вимог п. 1 V розділу Порядку № 113.

Так, за резолюцією Голови Комісії Ігоря Мустеця строк перевірки продовжено до 21.09.2024.

Прийменник "до" з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь.

Верховний Суд неодноразово висловлювався щодо вживання прийменника "до" при визначенні перебігу процесуальних строків у постановах від 25.04.2018 у справі №803/350/17 та у справі № 815/4720/16, від 13.06.2018 у справі № 815/1298/17, від 14.08.2018 у справі № 803/1387/17, від 28.08.2018 у справі № 814/4170/15, від 08.10.2018 у справі № 927/490/18.

За календарем останнім робочим днем до 21.07.2024 є 19.07.2024.

Отже, судом достовірно на підставі належних та допустимих доказах встановлено, що висновок прийнято з перевищенням процесуального строку, встановленого п. 1 V розділу Порядку № 113, на 3 календарні дні 22 липня 2024 року.

Посилання відповідача на застосування ст. 120 Кодексу адміністративного судочинства України при визначенні строку, суд вважає необгрунтованими з огляду на наступне.

Стаття 1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначає, що Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

Тобто, норми КАС України є застосовними саме при здійснені адміністративного судочинства, та ніяким чином не встановлює права та обов`язки учасників перевірки.

Відповідно до п. 3 Порядку № 113 у своїй діяльності Комісія керується Конституцією України, Законом, цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами.

Оскільки матеріалами справи підтверджено не дотримання Комісією процедури продовження строку перевірки відомостей, зазначених у зверненні та складання висновку в провадженні, та прийняття Висновку про наявність у діяльності керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_1 підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 41 Закону України «Про прокуратуру» з порушенням процесуального строку, суд дійшов висновку обгрунтованості позовної вимоги а частині визнання протиправними дії Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади Офісу Генерального прокурора щодо складання з порушенням строку висновку від 22.07.2024 № 07/1/1-9зв/к-7п-24 за зверненням керівника Полтавської обласної прокуратури Гладія Є.В.

Розглядаючи позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади Офісу Генерального прокурора від 19.09.2024 №07/1/1-12п-24.

Як було зазначено вище, п. 32 розділу VII Порядку № 113 визначено, що остаточне рішення у провадженні з висновком про наявність у діяльності відповідного прокурора, який обіймає адміністративну посаду, підстави, передбаченої частиною третьою статті 41 Закону, для звільнення з цієї посади може бути прийнято не пізніше ніж через рік з дня, коли відомості, наведені у зверненні, мали місце.

Отже, зазначеною нормою встановлено строк, за який Комісія проводить перевірку та розгляд відомостей, зазначених у зверненні, та прийняття остаточного рішення про наявність у діяльності відповідного прокурора, який обіймає адміністративну посаду, підстави, передбаченої частиною третьою статті 41 Закону, для звільнення з цієї посади.

Оскільки остаточне рішення прийнято Комісією датовано 19.09.2024, ураховуючи перебування позивача у період з 19.09.2023 по 19.09.2024 у відпусті 24 дні з 29.07.2024 по 21.08.2024 відповідно до наказу Полтавської обласної прокуратури від 05.07.2024 № 441-кв, часу тимчасової непрацездатності не було, остаточне рішення може бути прийняте за подіями, що мали місце не пізніше 27.08.2023.

Розглядаючи питання обгрунтованості рішення Комісії від 19.09.2024 №07/1/1-12п-24, суд ураховує наступне.

Відповідно до вимог п. 31 розділу VII Порядку № 113 остаточне рішення у провадженні складається з вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин та у ньому, крім іншого, зазначаються:

- дата та місце прийняття, номер;

- прізвище, ім`я та по батькові членів Комісії, особи, яка подала звернення, прокурора, стосовно якого прийнято рішення, і його посада;

- виклад хронології розгляду звернення (основних етапів);

- обставини, встановлені під час перевірки у провадженні;

- мотиви, з яких Комісія ухвалила рішення;

- суть рішення за наслідками розгляду із зазначенням висновку щодо наявності чи відсутності у діяльності відповідного прокурора, який обіймає адміністративну посаду, підстави, передбаченої частиною третьою статті 41 Закону;

- порядок і строк оскарження рішення;

- підписи членів Комісії.

Статтею 13 Закону України «Про прокуратуру» встановлені повноваження керівника окружної прокуратури:

1) представляє окружну прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями;

2) організовує діяльність окружної прокуратури;

3) у десятиденний строк із дня вивільнення посади повідомляє відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, про наявність вакантної або тимчасово вакантної посади у окружній прокуратурі;

4) забезпечує виконання вимог щодо підвищення кваліфікації прокурорів окружної прокуратури та стажування прокурорів - стажистів окружної прокуратури;

4-1) призначає на адміністративні посади та звільняє з адміністративних посад прокурорів у випадках та порядку, встановлених цим Законом;

4-2) контролює ведення та аналіз статистичних даних, організовує вивчення та узагальнення практики застосування законодавства, інформаційно-аналітичне забезпечення прокурорів з метою підвищення якості здійснення ними своїх функцій;

5) виконує інші повноваження, передбачені цим та іншими законами України. Керівник окружної прокуратури видає накази з питань, що належать до його адміністративних повноважень.

Частиною 2 статті 17 Закону України «Про прокуратуру» керівник окружної прокуратури має право видавати письмові накази адміністративного характеру, що є обов`язковими до виконання його першим заступником, заступниками, керівниками та заступниками керівників підрозділів, прокурорами відповідної окружної прокуратури.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, користуючись при цьому правами і виконуючи обов`язки, передбачені Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність" та Кримінальним процесуальним кодексом України.

Наказом Офісу Генерального прокурора від 07.08.2020 № 365 затвердженні загальні засади організації роботи в органах прокуратури України (далі Засади № 365).

Відповідно до п.1 Засад № 365 першому заступнику та заступникам Генерального прокурора, заступнику Генерального прокурора - керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, керівникам обласних, окружних та спеціалізованих на правах обласних та окружних прокуратур (далі - обласні, окружні прокуратури), їхнім першому заступнику та заступникам, керівникам структурних підрозділів забезпечувати належну організацію роботи органів прокуратури та підпорядкованих працівників, спрямовувати їхню діяльність на ефективне виконання покладених на прокуратуру функцій.

Пунктом 2 Засад № 365 зобов`язано керівникам та прокурорам прокуратур усіх рівнів, зокрема:

- здійснювати повноваження лише в межах та у спосіб, що передбаченіКонституцієюі законами України, чинними міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

- забезпечувати діяльність органів прокуратури на засадах верховенства права, законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності, політичної нейтральності та поваги до незалежності суддів, недопустимості незаконного втручання у діяльність органів законодавчої, виконавчої та судової влади;

- не допускати обмежень або порушень самостійності прокурорів при виконанні ними повноважень та прийнятті рішень про порядок їх здійснення. Давати вказівки прокурору нижчого рівня, погоджувати прийняття ним рішень та здійснювати інші дії, що безпосередньо стосуються реалізації покладених функцій, виключно в межах та порядку, визначених законом.

Пунктом 7.2 Засад № 365 встановлено, що обов`язки між працівниками окружних прокуратур з огляду на їхню структуру розподіляти наказами керівників цих прокуратур та/або їх перших заступників чи заступників.

Порядок роботи окружних прокуратур та взаємодії їхніх структурних підрозділів за необхідності визначати наказами керівників цих прокуратур (п. 9.2 Засад № 365).

Пунктом 10 Засад № 365 визначено застосовувати різні форми довгострокового та короткострокового планування як дієвий засіб підвищення ефективності роботи органів прокуратури. Комплексні заходи щодо розвитку системи прокуратури України визначати у стратегії.

При цьому, п. 10.6 Засад № 365 надано право керівникам окружних прокуратур приймати самостійно рішення про необхідність планування роботи, його форми і періодичність виходячи зі стану законності та потреб практичної діяльності.

Пунктом 14 Засад № 365 визначено, що з метою поглибленого, комплексного дослідження проблем додержання вимог законів, протидії злочинності, питань організації роботи органів прокуратури з виконання покладених на них функцій та завдань, шляхів її удосконалення використовувати можливості аналізу статистичних та інших даних, вивчення та узагальнення практики реалізації повноважень прокуратури та застосування законодавства.

Аналітичну роботу здійснювати в Офісі Генерального прокурора та обласних прокуратурах із запровадженням нових форм та методів підготовки інформаційно-аналітичних матеріалів, використанням сучасних методологій та інформаційних ресурсів (п. 14.1 Засад № 365).

За результатами аналітичних досліджень розробляти заходи щодо усунення недоліків, вносити конкретні пропозиції щодо підвищення ефективності роботи та координації діяльності у сфері протидії злочинності, удосконалення нормативних і відомчих актів, що стосуються організації діяльності прокуратури (14.2 Засад № 365).

Пунктом 15.1 Засад № 365 визначено, що пріоритетним засобом впливу на діяльність прокуратур нижчого рівня та їхніх працівників щодо забезпечення якісного виконання ними покладених завдань вважається надання фахової практичної допомоги Офісом Генерального прокурора, обласними прокуратурами.

Результати перевірок, надання практичної допомоги оформлювати доповідними записками, у яких надавати об`єктивну оцінку стану справ у прокуратурах та відповідні висновки, визначати наявні тенденції, причини виявлених недоліків, конкретні пропозиції та рекомендації до їх усунення, а також зазначати про реально надану практичну допомогу (п.15.3 Засад № 365).

За вимогами п.19 Засад № 365 на керівників прокуратур усіх рівнів, їхніх перших заступників та заступників покладено обов`язок забезпечувати дієвий контроль за повнотою, якістю та своєчасністю виконання завдань і доручень керівництва відповідної прокуратури та прокуратур вищого рівня, планів роботи, рішень нарад, організаційно-розпорядчих актів, використовуючи різні форми та методи контролю. У разі встановлення фактів порушень виконавської дисципліни за рішенням керівника прокуратури вживати заходів для встановлення їх причин, притягнення до відповідальності винних осіб.

Відповідальність за стан організації роботи в органах прокуратури покласти безпосередньо на їхніх керівників (п. 23 Засад № 365).

За змістом оскаржуваного рішення Комісія вважає, що позивачем, як керівником, не забезпечено дієвий контроль за повнотою, якістю та своєчасністю виконання завдань і доручень керівництва відповідної прокуратури та прокуратур вищого рівня, планів роботи, рішень нарад, організаційно-розпорядчих актів, використовуючи різні форми і методи контролю. Як наслідок, найбільша окружна прокуратура в області (штатна чисельність 60 прокурорів, фактична кількість працюючих 57) до територіальної юрисдикції якої відноситься обласний центр та Полтавський район, тривалий час має одні з найменших результатів роботи, у тому числі на пріоритетних напрямках (сторінка 7 оскаржуваного рішення).

Суд наголошує, що в порушення п. 31 розділу VII Порядку № 113 оскаржуване рішення не зазначено конкретних обставин не виконання позивачем, як керівником окружної прокуратури, з посиланням на відповідні доручення, плани робіт, рішень нарад або організаційно-розпорядчих актів.

Фактично Комісією процитовано п. 19 Засад № 365 без зазначення конкретних обставин, які вказують на неналежне виконання позивачем посадових обов`язків на посаді керівника окружної прокуратури.

За текстом оскаржуваного рішення Комісією вказано на те, що «найбільша окружна прокуратура в області (штатна чисельність 60 прокурорів, фактична кількість працюючих57) до територіальної юрисдикції якої відноситься обласний центр та Полтавський район, тривалий час має одні з найменших результатів роботи, у тому числі на пріоритетних напрямках.

Суд зазначає, що матеріали перевірки не містять жодних належних та допустимих доказів, на підставі яких можливо порівняти результати роботи Полтавської окружної прокуратури з іншими окружними прокуратурами Полтавської області.

Під час судового засідання представник відповідача зазначила, що Комісія не витребовувала документи для порівняння роботи Полтавської окружної прокуратури з іншими окружними прокуратурами Полтавської області.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що в порушення Порядку № 113 даний факт Комісією не перевірено, а тому не може вважатися, що зазначена у зверненні керівника Полтавської обласної прокуратури обставина знайшла свого належного підтвердження.

Щодо не забезпечення позивачем, як керівником Полтавської окружного прокуратури Полтавської області, належної організації роботи та ефективного виконання функцій окружною прокуратурою, зокрема, нагляду за додержанням законів органами поліції у кримінальному провадженні, суд встановив таке.

З цього питання за змістом рішення співпадає зі змістом звернення керівника Полтавської обласної прокуратури.

Позивачем подано пояснення до Комісії з питань, зазначених у зверненні, серед яких з вищезазначеного питання позивач зазначив наступне.

Відповідно до розподілу обов`язків в окружній прокуратурі керівник забезпечує загальну організацію роботи. Організація нагляду за конкретними напрямами покладена безпосередньо на першого заступника та заступників керівника.

Зокрема, організація процесуального керівництва досудовим розслідуванням розподілена між першим заступником та заступниками по піднаглядним органам поліції (4 слідчі підрозділи та 4 підрозділи дізнання), також за першим заступником організація представництва інтересів держави в судах, діяльності у сфері запобігання корупції, за одним із заступників організація роботи щодо захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству, за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян, міжнародного співробітництва.

Незважаючи на обмеженість передбачених діючим законодавством процесуальних повноважень, позивачем постійно використовувались наявні координаційні та організаційні повноваження щодо стану процесуального керівництва та розслідування кримінальних проваджень. Проводились оперативні наради із заслуховуванням стану процесуального керівництва та досудового розслідування, насамперед на пріоритетних напрямах, рішення яких не обмежують процесуальну самостійність та незалежність прокурора і слідчого. У 2023 році позивачем проведено 105 оперативних нарад, на яких заслухано стан процесуального керівництва та досудового розслідування у 397 кримінальних провадженнях, за 5 місяців 2024 року - 37 щодо 84 кримінальних проваджень.

Суд зазначає, що відповідачем, в порушення принців, закріплених п. 4 розділу І Порядку № 113, а саме принципу об`єктивності та презумпції невинуватості, не прийнято до уваги пояснення позивача з цього питання та не надано відповідну оцінку наданим позивачем доказів по справі. За змістом рішення, з цього питання Комісія процитувала зміст звернення керівника Полтавської обласної прокуратури.

Комісія в оскарженому рішенні зазначено про встановлення фактів внесення прокурорами відомостей до ЄРДР за відсутності обставин, що можуть свідчити про вчинене кримінальне правопорушення. Водночас у Рішення не наведено перелік та приклади таких кримінальних проваджень, не зазначені конкретні обставини порушень. Також Комісією не зазначено, яким саме документом (актом перевірки, протоколом нарад тощо) підтверджується такий факт.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що висновок з цього питання Комісією зроблено безпідставно, без вивчення належних документів.

Комісія в оскарженому рішенні вказав на неналежну організацію позивачем нагляду щодо виконання органами поліції вимог закону при прийманні, реєстрації, розгляді і вирішення заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, своєчасного внесення відомостей в ЄРДР, внаслідок чого зменшилась кількість поставлених на облік у 2023 році на 40,7%, у порівнянні з 2021 роком на 31,4%, у 1 кварталі 2024 на 38,5%.

Суд зазначає, що відповідно до п.9.10 наказу № 309 позивачем забезпечено вивчення не рідше одного разу на квартал стану додержання прокурорами та слідчими вимог статті 214 КПК України щодо невідкладного внесення за заявами та повідомленнями громадян і матеріалами правоохоронних органів до ЄРДР відомостей про кримінальні правопорушення, їх повноти, а також правильності попередньої правової кваліфікації кримінальних правопорушень.

Порівнюючи показники суд зазначає, що по-перше: відсутній базовий показник від чого слід відраховувати. По-друге: якщо ураховувати, що сказані Комісією відсотки вказують на відсоток, на який зменшується кількість не своєчасного внесення відомостей в ЄРДР, то у 1 кварталі 2024 такий відсоток покращився, у порівнянні з відсотком за 2023 рік.

Наведене вказує на позитивну тенденцію до зменшення фактів укриття органами поліції злочинів шляхом їх не реєстрації в ЄРДР та як наслідок на покращення роботи з цього напрямку.

У оскаржуваному Рішенні Комісія зазначила, що водночас вибірковим моніторингом залишку виявлено понад 700 проваджень, в яких закінчились строки, передбачені ст. 49 КК України. У зв`язку з викладеним, виконання зазначеного заходу рішення оперативної наради у керівника обласної прокуратури від 12.12.2023.

Оглядом наданих Комісією матеріалів перевірки, суд не встановив зазначених у рішенні фактів.

Наданий відповідачем Протокол № 2 від 01.02.2024 також не містить у собі жодних рішень про продовження виконання рішення оперативної наради у керівника обласної прокуратури від 12.12.2023.

Крім того, матеріали перевірки не містять у собі жодних належних та допустимих доказів на підтвердження наявності понад 700 проваджень, в яких закінчились строки, передбачені ст. 49 КК України.

Тобто, Комісія в обгрунтування рішення прийняла неперевірені дані.

Комісія в оскаржуваному Рішенні зазначає, що попри організацію керівником прокуратури на виконання п.п. 9, 9.12 наказу № 309 щоквартальних перевірок стану та умов зберігання речових доказів, у ході яких встановлювались системні порушення та вносились відповідні документи реагування, такі порушення дотепер не усунені. Направлення листів до слідчого управління ГУНП в Полтавській області через обласні прокуратуру з цих питань не зініціювалось.

Пункт 9.12 наказу № 309 (у редакції чинної на час подання звернення) визначає, що керівники прокуратур усіх рівнів, їх перші заступники і заступники відповідно до розподілу обов`язків та у межах повноважень, передбаченихКПК України організовує щоквартальні перевірки стану та умов зберігання речових доказів, схоронності вилученого та арештованого майна і документів. При встановленні фактів неналежного зберігання речових доказів, що призвело до їх втрати, незаконного знищення, реалізації, технологічної переробки чи пошкодження, незбереження їх істотних ознак і властивостей, а також у випадках привласнення чи розтрати приймати рішення в порядку, передбаченомустаттею 214 КПК України.

Суд зазначає, що Комісією взагалі не проаналізовано жодних доказів, які б підтверджували не виконання вимог п.п. 9, 9.12 наказу № 309 позивачем.

Тобто, твердження ініціатора перевірки з цього питання Комісією не перевірено, також не прийнято до уваги пояснення позивача, подані до Комісії.

В оскаржуваному Рішенні Комісією зазначено, що попри пріоритетність у порушеннях вимог п. 19 наказу № 365 керівником окружної прокуратури також не забезпечено належну організацію роботу у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Недоліки в організації роботи не сприяли належному захисту інтересів держави у сфері охорони навколишнього природного середовища. Торік пред`явлено лише 3 позови на суму 18 тис. грн (найменша сума позовів серед усіх окружних прокуратур), що явно недостатньо з огляду на екологічну ситуацію на території юрисдикції окружної прокуратури. Задоволено 3 позови майнового характеру на суму 138 тис. грн, що становить менше 1 % від усіх задоволених по області. У І кварталі 2024 року заявлено лише 1 позов зобов`язального характеру, який задоволено.

На пріоритетних напрямах у 2023 році заявлено лише по 1 позову у сфері природно-заповідного фонду та поводження з відходами, жодного - щодо забруднення атмосферного повітря, охорони та використання надр. Поточного року заявлено 1 позов зобов`язального характеру у сфері природно-заповідного фонду.

Через організаційні прорахунки керівника окружної прокуратури відсутній вплив координаційної діяльності на стан протидії злочинності у цій сфері, що не відповідає вимогам наказу Генерального прокурора № 28 від 08.02.2021 «Про затвердження Порядку координації діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинності» (далі - Порядок № 28).

В своїх поясненнях до Комісії позивач зазначив з цього питання те, що у сфері представництва на вказаному напрямі у 2023 році заявлено 3 позову: про ліквідацію сміттєзвалища в с. Гожули; про винесення в натуру меж заказника «Рожаївський», про стягнення збитків внаслідок вирубки дерев у сумі 19 тис. грн.

Задоволено 4 позови на 138 тис.грн, а саме на 16 тис.грн. до ПРАТ «Полтавський термомеханічний завод» про відшкодування шкоди довкіллю; про повернення земельної ділянки у Парку перемоги площею 0,1 га; до КП КАТП 1628 про відшкодування шкоди за самовільне зайняття земельної ділянки під розширення міського сміттєзвалища на суму 12 тим.грн., про винесення в натуру меж заказника «Рожаївський».

У 2024 році заявлено 2 позови про винесення в натурі меж заказника «Кротенківський» (задоволено судом); про ліквідацію несанкціонованого сміттєзвалища у м. Полтава.

Задоволено 4 позови, на суму 2,6 млн. грн., у тому числі 2 немайнового характеру про винесення в натурі меж заказника «Кротенківський»; про ліквідацію сміттєзвалища в с. Гожули.

Суд наголошує, що Комісією вказаним пояснення позивача не надано оцінку, не перевірено зазначені позивачем факти та в оскаржуваному Рішенні про це не зазначено.

Комісія в оскаржуваному Рішенні вказує на неналежну організацію роботи позивача щодо захисту прав і свобод дітей та протидії домашньому насильству, не забезпечення комплексного використання функцій прокуратури щодо організації і процесуального керівництва досудовим розслідування відповідно до п. 1.2 наказу № 509.

При цьому Комісія обмежилась вказівкою на нормативний акт та не зазначила самі факти, які вказують на це.

В свою чергу, позивач у своїх поясненнях до Комісії зазначив, що 31.10.2023 проведено спільне узагальнення стану протидії злочинності серед неповнолітніх, кримінальним правопорушенням стосовно дітей, а також у сфері охорони дитинства, яке використано під час підготовки та проведення 31.01.2024 координаційної наради.

Проведені спільні семінари прокурорів, слідчих і дізнавачів: 12.10.2023 - з питань вчинення неповнолітніми злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних речовин та прекурсорів, 27.12.2023 щодо особливостей досудового розслідування кримінальних правопорушень за участі дітей.

У сфері протидії домашньому насильству з огляду на його пріоритетність у першому півріччі 2024 року єдині в області провели спільне узагальнення стану злочинності та спільну нараду з керівниками правоохоронних та інших державних органів.

Даним поясненням та відповідним доказам, наданим позивачем, Комісією не надано оцінку та не перевірено.

Оглядом оскаржуваного Рішення суд встановив, що Комісією вказано на неналежну організацію роботи з питань забезпечення державних гарантій для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які є особливо актуальні в умовах воєнного часу, у 2023 році до суду скеровано лише 3 позови.

Суд наголошує, що позивачем з цього питання надавалися пояснення, в яких вказано на проведення спільних семінарів прокурорів, слідчих, дізнавачів. Також позивачем наводяться дані щодо кількості направлених обвинувальних актів у вказаній сфері у 2024 році.

Комісією даним поясненням позивача не надано оцінку та не перевірені, вказані позивачем факти вчиненим заходам по організації роботи в сфері охорони дитинства.

Комісія зазначає про порушення п. 2 наказу № 509 та не забезпечення належної реалізації функцій прокуратури щодо представництва інтересів держави в суді.

У своїх поясненнях позивач зазначає статистичні дані щодо представництва у сфері охорони дитинства за період 2021, 2022, 2023 роки та 5 місяців 2024 року, які вказують на тенденцію зростання кількості заявлених позовів.

Також Комісією вказується на те, що не опрацьованими залишаються 5 бюджетних закупівель, проведених Полтавською державною аграрною академією на суму 5357 тис.грн., за якими укладено 37 додаткових угод.

Позивач заперечує проти цих доводів та вказує, що вказані закупівлі опрацьовувались у березні-квітні 2023 року, направлялись запити до Полтавського державного аграрного університету та управління північно-східного офісу Держаудитслужби, яким не виявлено порушень, та надає відповідь від 21.04.2023 № 201631-17/1526-2023.

Суд зазначає, що з урахуванням вимог п. 32 Розділу VII Порядку в оскаржуваному Рішенні відповідачем надається оцінка подій поза межами строку перевірки, а тому не приймаються судом.

Комісія в оскаржуваному Рішенні вказує, що через неналежну організацію роботи позивача з питань забезпечення державних гарантій для дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, до суду у 2023 році скеровано лише 3 позовні заяви.

Заперечуючи проти цього позивач зазначив, що на цей час є позиція Верховного Суду, що у даному випадку прокурор виходить за межі конституційної функції та фактично представляє інтереси громадянина, а не держави, що унеможливлює заявлення позовів.

Так, Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду 19.03.2024 по справі № 340/11/23 прийнято постанову, в якій розглянуто ключове питання наявності у прокурора права на звернення до суду з позовом в порядку процесуального представництва в суді інтересів держави в особі Петрівської селищної ради, зокрема, її структурного підрозділу - Служби у справах дітей (далі - Служба у справах дітей Петрівської селищної ради) для захисту інтересів дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування у зв`язку із неналежним виконанням Відділом освіти Петрівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (далі - Відділ освіти Петрівської селищної ради) вимог статті 8 Закону України від 13.01.2005 № 2342-IV «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» (далі - Закон № 2342-IV) щодо ненарахування та невиплати випускникам навчальних закладів з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, одноразової грошової допомоги упродовж 2021 та 2022 років.

Так у вказаній постанові Верховний Суд зазначає правові висновки щодо представництва інтересів державного органу та допустимості адміністративного спору між двома суб`єктами владних повноважень, а також наявності підстав звернення прокурора з позовом в інтересах громадянина.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду не знайшла підстав для відступу від правових висновків, сформованих Верховним Судом у постановах від 18.11.2021 у справі № 140/4953/20, від 07.08.2023 у справі № 120/2940/23, від 11.10.2023 у справі № 120/6160/23 та від 31.10.2023 у справі № 480/1729/23, у яких зазначено про те, що прокурор, звертаючись із позовом до суду на захист прав та інтересів фізичних осіб, які ним вказані у позовній заяві та які, на його переконання, незаконно були позбавлені наданих державою гарантій у сфері захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, фактично звертається не в інтересах держави, а в інтересах громадянина.

З огляду на зазначене, суд погоджується з доводами позивача про безпідставність тверджень Комісії про його прорахунки, як керівника, в цьому напрямку.

Також у Рішенні зазначено, що в супереч вимог ст. 6 Закону України «Про прокуратуру» та наказу № 365 керівник Полтавської окружної прокуратури ОСОБА_1 не забезпечив інформування населення про результати діяльності прокуратури не менше ніж двічі на рік шляхом надання узагальнених статистичних та аналітичних на сесіях відповідних рад у 2021-2023 роках.

З цього питання Комісія обмежилась одним азбацом, не зазначаючи жодних доказів, як то протоколи засідання відповідних рад, або інших, які б вказували на це.

Так, частиною 3 ст. 6 Закону «Про прокуратуру» визначено, що керівники обласних та окружних прокуратур на відкритому пленарному засіданні відповідної ради, на яке запрошуються представники медіа, не менш як двічі на рік інформують населення відповідної адміністративно-територіальної одиниці про результати діяльності на цій території шляхом надання узагальнених статистичних та аналітичних даних.

Також суд ураховуючи вимоги п. 32 Розділу VII Порядку № 113 зазначає, що Комісія прийняла до уваги обставини поза межами періоду перевірки.

Крім того, Комісією не доведено, що у перевіряємий період позивачем не забезпечено кількості участі позивача на сесії відповідної ради з метою інформування населення про результати діяльності прокуратури.

Під час оцінювання ефективності роботи позивача як керівника Полтавської окружної прокуратури у сфері охорони навколишнього середовища, комісія наводить статистичні дані у порівнянні з Лубенською окружною прокуратурою, Решетилівською окружною прокуратурою. При цьому матеріали перевірки не містять у собі звітів, з яких можна було встановити дані обставини. З огляду на наведене суд дійшов висновку про безпідставність вказаних тверджень.

Комісія в Рішенні зазначає про критичне ставлення до пояснення позивача щодо неможливості контролю реєстрації кожного документа вхідної/вихідної кореспонденції. Водночас в Рішенні відсутній висновок Комісії про наявність таких порушень в діях позивача та посилання на відповідні докази.

Так, в матеріалах перевірки містяться матеріали службового розслідування, призначеного наказом Полтавської обласної прокуратури від 25.03.2024 № 38, за фактом можливого вчинення окремими прокурорами дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у їх об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури під час реєстрації вихідної та вхідної кореспонденції.

За результатами такого розслідування складено Висновок від 02.05.2024, відповідно до п. 2 якого зазначено, що інформація про можливе вчинення окремими прокурорами дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у їх об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури під час реєстрації вихідної та вхідної кореспонденції не знайшла свого підтвердження.

Натомість у п. 3 Висновку зазначено, що під час службового розслідування встановлені факти порушень працівниками Полтавської окружної прокуратури пунктів 3.1, 3.11, 3.20, 5.1.1, 5.1.7, 5.2.4, 8.2 Тимчасової інструкції з діловодства в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України від 12.02.2019 № 27, які залишились поза увагою керівника Полтавської окружної прокуратури Кувшинова О.Д.

Також вказано керівнику Полтавської окружної прокуратури ОСОБА_1 на необхідність забезпечення належної організації діловодства в окружній прокуратурі та проведення додаткових занять з підпорядкованими працівниками щодо дотримання вимог Тимчасової інструкції з діловодства в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України від 12.02.2019 № 27 (п. 4 Висновку).

Також зобов`язано керівника Полтавської окружної прокуратури врахувати виявлені факти порушень Тимчасової інструкції з діловодства в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України від 12.02.2019 № 27, при щорічному оцінюванні якості роботи прокурора Полтавської окружної прокуратури Юрки І.О.

Також вказано керівнику обласної прокуратури врахувати допущені порушення в організації ведення діловодства та координації діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинності в Полтавській окружній прокуратурі при щорічному оцінюванні якості роботи керівника Полтавської окружної прокуратури ОСОБА_1 та заступника керівника Полтавської окружної прокуратури Лук`яненко В.О. (п. 6 Висновку).

Суд наголошує, що порядок проведення службових розслідувань стосовно прокурорів затверджений наказом Генерального прокурора України від 16 червня 2021 року № 202 (далі Порядок № 202).

Так, відповідно до п. 5 розділу ІІІ Порядку № 202 у наказі зазначаються приводи і підстави для призначення службового розслідування, мета і строки його проведення, прізвище, ім`я, по батькові, посада прокурора, стосовно якого проводиться розслідування, факт, за яким воно проводиться.

Відповідно до п. 1 розділу V Порядку № 202 під час проведення службового розслідування з`ясуванню підлягають:

обставини (час, місце, наслідки тощо) події, у зв`язку з якою проводиться службове розслідування;

правомірність дій (бездіяльності) прокурора, що призвели(а) до події чи безпосередньо передували(а) їй;

наявність чи відсутність порушень положень законів чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів, а також встановлення осіб, які їх допустили;

наявність чи відсутність у діянні прокурора ознак дій, що порочать звання прокурора, порушень Присяги прокурора і правил прокурорської етики, дисциплінарного проступку, їх мотиви;

обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності прокурора чи знімають безпідставні звинувачення або підозри стосовно нього;

характеристика прокурора, стосовно якого проводиться службове розслідування (ставлення до виконання службових обов`язків, поведінка до події, у зв`язку з якою проводиться службове розслідування).

причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, роль безпосереднього керівника прокурора, стосовно якого проводиться службове розслідування, інших посадових осіб у забезпеченні належної поведінки підлеглого, стосовно якого проводиться службове розслідування;

характер і розмір завданих порушенням матеріальних збитків, а також можливість їх відшкодування;

наявність прийнятого відповідними компетентними органами рішення за фактом події.

Розділ VII Порядку № 202 визначає порядок оформлення результатів службового розслідування.

Результати службового розслідування оформлюються висновком, який складається із вступної, описової та резолютивної частин (п. 1 розділу VII Порядку № 202).

Відповідно до п. 3 розділу VII Порядку № 202, в описовій частині висновку викладаються фактичні обставини, встановлені за результатами проведення службового розслідування, з посиланням на матеріали, якими вони підтверджуються.

У резолютивній частині висновку службового розслідування зазначаються:

дані щодо підтвердження (спростування) відомостей, які стали підставою для призначення службового розслідування;

пропозиції щодо ініціювання відкриття стосовно прокурора дисциплінарного провадження або причини неможливості його ініціювання, якщо за результатами службового розслідування встановлено ознаки дисциплінарного проступку;

пропозиції щодо направлення копії висновку та/або матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством;

пропозиції щодо заходів, спрямованих на усунення виявлених під час службового розслідування порушень і недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для його призначення;

дані про виявлені під час службового розслідування корупційні ризики у діяльності органів прокуратури (п. 4 розділу VII Порядку № 202).

Аналіз зазначеного вказує, що службове розслідування проводиться відносно конкретної особи, а у висновку розслідування вказуються щодо підтвердження (спростування) відомостей, які стали підставою для призначення службового розслідування.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що зазначені відомості в п. 3 Висновку від 02.05.2025 про порушення працівниками Полтавської окружної прокуратури пунктів 3.1, 3.11, 3.20, 5.1.1, 5.1.7, 5.2.4, 8.2 Тимчасової інструкції з діловодства в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України від 12.02.2019 № 27, не можуть слугувати допустимими доказами, у розумінні вимог ст. 74 КАС України, неналежної організації діловодства в окружній прокуратурі вимог Тимчасової інструкції з діловодства в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України від 12.02.2019 № 27, оскільки вказані відомості отриманні з порушенням порядку, встановленого законом.

Суд зазначає, що Комісією деякі питання зазначені двічі: про послаблення нагляду за виконанням органами поліції вимог закону при прийманні, реєстрації, розгляді і вирішення заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення (аркуші 8, 16 Рішення); про не приділення позивачем достатньої уваги додержанню розумних строків у кримінальних провадженнях, в яких фактично встановлено особи потенційних підозрюваних (аркуші 9, 16 Рішення); про неналежну організацію роботи зі скасування постанов про закриття кримінальних проваджень (аркуші 10, 17 Рішення); про не направлення листів на усунення порушень при зберіганні речових доказів саме через прокуратуру області (аркуші 10, 17 Рішення); про неналежну організацію позивачем роботи у сфері охорони навколишнього природного середовища (аркуші 10, 17 Рішення); про заявлення лише 3 позовів в інтересах дітей сиріт про проведення їм виплат при закінченні навчальних закладів (аркуші 12, 23 Рішення); про незначну кількість заявлених позовів у сфері державної власності (аркуші 12, 23 Рішення).

Суд ще раз наголошує, що основними засадами діяльності Комісії є верховенство права, законність, незалежність, відкритість і гласність, колегіальність, змагальність, неупередженість, об`єктивність, дотримання гарантій незалежності прокурора і презумпція невинуватості.

При цьому принцип презумпції невинуватості - це фундаментальний принцип, що встановлений у багатьох країнах, включаючи Україну, за яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено у встановленому законом порядку.

З огляду на наведене, Рішення Комісії повинна містити чіткі, а не абстрактні обставини, встановлені під час перевірки у провадженні та конкретні мотиви, за яких Комісія ухвалила Рішення.

Крім того, відповідно до п. 21 розділу VII Порядку № 113, якщо після дослідження наявних матеріалів Комісія до прийняття остаточного рішення у провадженні визнає за необхідне витребувати додаткові матеріали для з`ясування обставин, які мають істотне значення для прийняття рішення, розгляд питання відкладається.

Тобто, Комісія не обмежена правом витребуванням додаткових матеріалів для з`ясування всіх обставин, які мають істотне значення для прийняття рішення, що є основним принципом об`єктивності.

Відповідно до вимог п. 25 розділу VII Порядку № 113 при прийнятті остаточного рішення у провадженні враховуються характер дій або бездіяльності прокурора, їх систематичність і наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, а також інші обставини, що мають значення для прийняття рішення.

Оскільки під час розгляду справи судом встановлено, що Рішення Комісії не відповідає вищенаведеним вимогам;: не містить у собі конкретних обставин та посилання на відповідні докази на підтвердження невідповідності позивача займаної посади, врахування Комісією обставин, які відбулися поза межами строк, визначеного п. 32 розділу VII Порядку № 113, а також прийнято до уваги докази щодо неналежного контролю позивачем виконання вимог Тимчасової інструкції з діловодства в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України від 12.02.2019 № 27, які отримані з порушенням порядку, встановленого законом, що в свою чергу вказує на порушення відповідачем Порядку № 113, суд дійшов висновку про прийняття відповідачем Рішення без урахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, та як наслідок наявність законних підстав для визнання протиправним та скасування рішення Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади Офісу Генерального прокурора від 19.09.2024 №07/1/1-12п-24.

Також судом під час розгляду справи, досліджено протокол засідання Комісії від 19.09.2024 № 23.

Під час дослідження вказаного протоколу суд встановив наступне.

Порядок ведення протоколу засідання Комісії визначений розділом VIII Порядку №113.

Так, відповідно до п. 1 вказаного розділу на Комісії ведеться протокол. За рішенням голови Комісії може здійснюватися повне фіксування технічними засобами (відео та звукозапису) засідання Комісії, за винятком його частини з обговорення питання членами Комісії.

Пунктом 2 розділу VIII Порядку №113 визначені обов`язкові реквізити, які зазначаються у протоколі:

- дата і місце проведення засідання Комісії;

- час початку і закінчення засідання;

- прізвища та ініціали головуючого на засіданні, усіх присутніх на засіданні членів Комісії;

- інформація про застосування технічних засобів фіксації засідання;

- порядок денний засідання;

- питання, що розглядалися на засіданні, із зазначенням порядку черговості їх розгляду, прізвищ та ініціалів доповідачів;

- відомості про учасників провадження;

- відомості про роз`яснення учасникам провадження їх прав та обов`язків;

- зміст клопотань учасників провадження та результати їх вирішення Комісією;

- короткий зміст доповіді члена Комісії;

- короткий зміст пояснень учасників провадження;

- результати голосування;

- відомості про оголошення прийнятого Комісією рішення за результатами голосування окремо з кожного питання порядку денного;

- зміст резолютивної частини прийнятого рішення;

- істотні моменти розгляду кожного питання порядку денного в тій послідовності, у якій вони розглядалися на засіданні.

Оглядом протоколу засідання Комісії від 19.09.2024 № 23 суд встановив, що він не в повному обсязі відповідає вимогам п. 2 розділу VIII Порядку №113.

Так, в порушення зазначеної норми протокол засідання Комісії не містить відомості про результати голосування.

Голосуванняце процес ухвалення рішення групою людей, при якому загальна думка формулюється шляхом підрахунку голосів членів групи.

Голосування може бути відкритим або таємним. При відкритому голосуванні не приховується, як проголосував той або інший учасник. При таємному голосуванні, навпаки, вживаються заходи, щоб ця інформація була недоступна.

Оскільки Порядок № 113 не визначає, що голосування членів Комісії є таємним, сам результат голосування має бути зазначений у протоколі.

З огляду на не зазначення результату голосування, ставиться під сумнів дотримання принципу колегіальності, який передбачає вирішення питань та прийняття рішень не однією особою, а групою осіб, що мають рівні права.Також цей принцип означає, що рішення приймаються спільними зусиллями, з урахуванням різних точок зору та позицій, а не лише думки однієї людини (керівника, голови комісії тощо).

Підписання усіма членами Комісії рішення суду не може вказувати на результати голосування, оскільки відповідно до п. 26 розділу VII Порядку № 113, рішення підписується головуючим та членами Комісії, які приймали участь у голосуванні.

Щодо доводів позивача про порушення строків розгляду Висновку та прийняття Рішення, суд враховує наступне.

Відповідно до п. 7 розділу V Порядку № 113 висновок у провадженні не пізніше наступного робочого дня після підписання разом з матеріалами провадження передається секретарю Комісії для подальшого узагальнення ним наявних пропозицій та формування проєкту порядку денного засідання Комісії.

Висновок у провадженні розглядається на найближчому засіданні Комісії (п. 9 розділу V Порядку № 113).

Комісія є повноважною для проведення засідання за умови присутності не менше двох третин від загальної кількості її членів (п. 1 розділу VII Порядку № 113).

Відповідно до п. 2 розділу VII Порядку № 113, якщо розгляд питань неможливий у зв`язку з відсутністю необхідної кількості членів Комісії, головуючий переносить засідання на інший день.

Розгляд питання, включеного до порядку денного, відкладається за мотивованим рішенням Комісії у разі:

1) необхідності витребування додаткових матеріалів;

2) залучення до участі в провадженні інших осіб;

3) відсутності кворуму після задоволення відводу (самовідводу) члена (членів) Комісії;

4) наявності інших поважних причин (п. 5 розділу VII Порядку № 113).

Пунктом 8 розділу І Порядку № 113 визначено, що остаточне рішення у провадженні приймається Комісією у строк, який не перевищує тридцяти робочих днів з дня складання висновку членом Комісії. У строк розгляду звернення, у тому числі перевірки у провадженні, не враховується період тимчасової непрацездатності прокурора, стосовно якого подано звернення, або перебування його у відпустці.

Так, судом встановлено, що позивач перебував у відпустці з 29.07.2024 по 21.08.2024.

З огляду на встановлене, строк розгляду Висновку на засіданні Комісією не порушено.

Отже, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку обгрунтованості позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією 3ALF-BQ49-6S5E від 17.10.2024.

Оскільки позивач звернувся до суду з позовом в електронній формі, позивач, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», мав сплатити судовий збір у розмірі 1937,92 грн., який підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора, як з органу, який створив Комісію.

Щодо решти судового збору у розмірі 484,48 грн, суд роз`яснює, що позивач має право звернутися до суду з відповідною заявою про повернення надміру сплаченого судового збору в порядку, передбаченого наказом Міністерства фінансів України від 26.11.2024 № 606.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора в особі Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади, про визнання протиправними дії, протиправним та скасувати рішення - задовольнити.

Визнати протиправними дії Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади Офісу Генерального прокурора щодо складання з порушенням строку висновку від 22.07.2024 № 07/1/1-9зв/к-7п-24 за зверненням керівника Полтавської обласної прокуратури Гладія Є.В.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади Офісу Генерального прокурора від 19.09.2024 №07/1/1-12п-24.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора (вул. Різницька, 13/15, місто Київ, 01011, код ЄДРПОУ 00034051) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1937,92 грн (одна тисяча дев`ятсот тридцять сім гривень 92 копійки).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 16 травня 2025 року.

Суддя О.В. Ірметова