Рішення № 127692248, 28.05.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2025 року справа №320/32465/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкос Лайн» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішення про опис майна у податкову заставу та податкової вимоги.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Інкос Лайн» (далі по тексту також позивач, ТОВ «Інкос Лайн») з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту також відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у м. Києві №0020941-1303-2615 від 29.08.2023 про опис майна у податкову заставу;

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу №0020941-1303-2615 від 29.08.2023.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що спірні рішення про опис майна у податкову заставу та податкова вимога були винесені внаслідок відображення контролюючим органом податкового боргу згідно податкового повідомлення-рішення від 26.05.2023 №00478780702, оскарженого позивачем у судовому порядку в межах адміністративної справи №320/26365/23, про що ГУ ДПС у м. Києві було повідомлено засобами поштового зв`язку 28.07.2023.

Проте, незважаючи на вчинення законодавчо визначених дій щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 26.05.2023 №00478780702 у судовому порядку та повідомлення про це контролюючий орган, що, на думку позивача, свідчить про неузгодженість податкового боргу, відповідачем було винесено спірне рішення та сформовано спірну податкову вимогу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.10.2023 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що оскільки за даними інформаційно-комунікаційної системи контролюючого органу, станом на 29.08.2023 по ТОВ «Інкос-Лайн» обліковувався податковий борг, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 26.05.2023 №00478780702, було винесено спірне рішення про опис майна у податкову заставу та сформовано спірну податкову вимогу.

Відповідач стверджує, що не отримував станом на 24.10.2023 відповідних матеріалів про оскарження в судовому порядку означеного податкового повідомлення-рішення від Київського окружного адміністративного суду.

Таким чином, на думку відповідача, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначено про безпідставність викладених у відзиві доводів з огляду на оскарження у судовому порядку податкового повідомлення-рішення від 26.05.2023 №00478780702, на підставі якого відповідач дійшов висновку про наявність у ТОВ «Інкос Лайн» податкового боргу, про що ГУ ДПС у м. Києві було повідомлено засобами поштового зв`язку своєчасно. До моменту винесення спірного рішення та формування спірної податкової вимоги.

Позивач стверджує про необґрунтованість доводів відповідача щодо неотримання ним ухвали Київського окружного адміністративного суду про відкриття провадження у справі щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 26.05.2023 №00478780702 з огляду на відсутність такої вимоги у Податковому кодексі України.

Позивач наголошує на тому, що згідно положень ПК України податкове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання законної сили судовим рішенням.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

у с т а н о в и в:

ТОВ «Інкос Лайн» (ідентифікаційний код 39459829, місцезнаходження: 02140, м. Київ, вул. Вишняківська, 3) зареєстроване як юридична особа 28.10.2014 відповідно до інформації, наявної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 11.07.2023 №00478780702 за порушення частини третьої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 291 897,36 грн.

Означене податкове повідомлення-рішення отримане позивачем 19.07.2023.

Не погоджуючись з цим податковим повідомленням-рішенням, позивач 28.07.2023 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання його протиправним та скасування.

28 липня 2023 року позивач засобами поштового зв`язку (АТ «Укрпошта») направив на адресу ГУ ДПС у м. Києві лист від 28.07.2023 №28/07, трекер відстеження відправлень ВАТ «Укрпошта» та копію першої сторінки зареєстрованої позовної заяви (штрихкодовий ідентифікатор 0214011968082), отриманий відповідачем 02.08.2023.

За результатами автоматизованого розподілу згідно із протоколом від 31.07.2023 у справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 .

За результатами автоматизованого розподілу згідно із протоколом від 21.11.2023 у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_2 з посади судді, справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_3 .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 (суддя Кушнова А.О.) відкрито провадження в адміністративній справі №320/ 26365/23.

29 серпня 2023 року контролюючим органом сформовано податкову вимогу №0020941-1303-2615 про наявність станом на 28.08.2023 у позивача суми податкового боргу 291 897,36 грн.

Рішенням №0020941-1303-2615 про опис майна у податкову заставу від 29.08.2023 відповідно до статті 89 ПК України здійснено опис майна, що перебуває у власності ТОВ «Інкос Лайн».

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем цього рішення та формування податкової вимоги, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі по тексту також ПК України).

Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України у цьому Кодексі поняття вживаються в такому значенні:

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (пп.14.1.175 п.14.1);

- податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу (пп.14.1.153 п.14.1);

- податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом (пп.14.1.155 п.14.1).

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 №610 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.07.2017 за №902/30770, податкова вимога платнику податків, у якого виник податковий борг, формується податковим органом, на який згідно з Кодексом покладається виконання такої функції.

Пунктом 2 розділу ІІ вказаного Порядку визначено, що податкова вимога формується у разі, якщо платник податків не сплатив у встановлені Кодексом строки суму: узгодженого грошового зобов`язання; непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом.

Згідно з пунктом 3 розділу ІІ вказаного Порядку протягом періоду оскарження платником податків відповідно до статті 56 Кодексу суми грошових зобов`язань, визначених податковим органом відповідно до Кодексу та інших законодавчих актів, податкова вимога з податку, що оскаржується, не формується та не надсилається, а сума такого грошового зобов`язання вважається неузгодженою.

Відповідно до підпункту 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно з пунктом 89.2 статті 89 Податкового кодексу України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов`язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов`язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з пунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку застосування податкової застави податковими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 №586 та зареєстрованого в Міністерства юстиції України 14.07.2017 за №859/30727, опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу (додаток 1), яке приймається керівником податкового органу (його заступником або уповноваженою особою). Рішення про опис майна у податкову заставу надається платнику податків, що має податковий борг.

Як зазначено вище, відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 11.07.2023 №00478780702 за порушення частини третьої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 291 897,36 грн.

Означене податкове повідомлення-рішення отримане позивачем 19.07.2023.

Не погоджуючись з означеним податковим повідомленням-рішенням, позивач 28.07.2023, тобто в межах законодавчо визначеного строку 10 робочих днів з дня отримання означеного податкового повідомлення-рішення, звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання його протиправним та скасування.

28 липня 2023 року позивач засобами поштового зв`язку (АТ «Укрпошта») направив на адресу ГУ ДПС у м. Києві лист від 28.07.2023 №28/07, трекер відстеження відправлень ВАТ «Укрпошта» та копію першої сторінки зареєстрованої позовної заяви (штрихкодовий ідентифікатор 0214011968082), отриманий відповідачем 02.08.2023.

За результатами автоматизованого розподілу згідно із протоколом від 31.07.2023 у справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 .

За результатами автоматизованого розподілу згідно із протоколом від 21.11.2023 у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_2 з посади судді, справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_3 .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 (суддя Кушнова А.О.) відкрито провадження в адміністративній справі №320/ 26365/23.

29 серпня 2023 року контролюючим органом сформовано податкову вимогу №0020941-1303-2615 про наявність станом на 28.08.2023 у позивача суми податкового боргу 291 897,36 грн.

Відповідно до детального розрахунку суми податкового боргу до податкової вимоги, суму такого податкового боргу складає пеня на порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства.

Розмір штрафної санкції згідно податкового повідомлення-рішення №00478780702 від 11.07.2023, як і відображена у спірній податковій вимозі сума податкового боргу, складає 291 897,36 грн, що свідчить про її формування виключно на підставі означеного податкового повідомлення-рішення.

В свою чергу, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи звернення позивача до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00478780702 від 11.07.2023 та повідомлення відповідача про його оскарження в межах законодавчо визначеного 10-денного строку з дня його отримання.

Верховний Суд у постановах від 21.06.2022 у справі №240/6321/20 та від 17.11.2021 у справі № 160/15095/20 дійшов висновку про те, що передумовою винесення податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову є наявність податкового боргу, тобто суми узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлені законом строки.

Крім того, у постанові від 29.01.2019 у справі № 826/17624/16 Верховний Суд вказав, що відсутність узгодженого грошового зобов`язання унеможливлює надання такому зобов`язанню статусу податкового боргу, відповідно є неможливим складання податковим органом вимоги про сплату боргу та, як наслідок, прийняття рішення про опис майна у податкову заставу у зв`язку із наявністю непогашеного податкового боргу.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною шостою статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відтак, ключовим при вирішенні даного спору питанням є з`ясування факту наявності або відсутності податкового боргу, тобто податкового зобов`язання позивача, яке є узгодженим, проте не сплаченим у встановлені законом строки.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що визначена відповідачем на підставі податкового повідомлення-рішення №00478780702 від 11.07.2023 сума грошового зобов`язання є неузгодженою, оскільки позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення до Київського окружного адміністративного суду та повідомив контролюючий орган про факт судового оскарження.

Відповідач, у свою чергу, зазначає, що на момент прийняття спірних податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу грошове зобов`язання, нараховане на підставі податкового повідомлення-рішення №00478780702 від 11.07.2023, було узгодженим, оскільки у контролюючого органу були відсутні відомості щодо наявності ухвали суду про відкриття провадження.

Згідно з пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо:

- платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;

- дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

- згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

- дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

- результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Згідно з пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт, зокрема, заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно з пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодекс України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Суд зазначає, що зі змісту пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України вбачається, що грошове зобов`язання набуває статусу неузгодженого саме з моменту звернення платника податків до суду з позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення.

При цьому, Податковий кодекс України не містить жодних положень, які б визначали, що саме ухвала суду про відкриття провадження у справі про оскарження податкового повідомлення-рішення є підставою для визначення грошового зобов`язання неузгодженим.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суд з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення протягом встановленого строку, про що свідчить відбиток штампу Київського окружного адміністративного суду про прийняття документу. При цьому позивач повідомив відповідача про оскарження податкового повідомлення-рішення.

За результатами автоматизованого розподілу згідно із протоколом від 31.07.2023 у справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Брагіній О.Є.

Інформація про результати автоматизованого розподілу справ між суддями є загальнодоступною та розміщується на веб-порталі судової влади за посиланням: https://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/list_auto_cases/.

Проте, приймаючи спірні податкову вимогу та рішення про опис майна у податкову заставу, контролюючий орган безпідставно проігнорував як сам факт повідомлення позивача про оскарження до Київського окружного адміністративного суду податкового повідомлення-рішення, так і відкриті відомості з офіційного веб-сайту "Судова влада" про визначення головуючого судді у справі.

Означені обставини свідчать про неузгодженість податкового боргу, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення №00478780702 від 11.07.2023, що має наслідком передчасність формування відповідачем спірної податкової вимоги про сплату такого податкового боргу та, відповідно, прийняття спірного рішення про опис майна у податкову заставу.

Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.

Таким чином, позов слід задовольнити повністю.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 7 062,47 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 21.09.2023 №48172.

Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 7 062,47 грн, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень ГУ ДПС у м. Києві.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві №0020941-1303-2615 від 29.08.2023 про опис майна у податкову заставу.

3.Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у м. Києві №0020941-1303-2615 від 29.08.2023.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкос Лайн» (ідентифікаційний код 39459829, місцезнаходження: 02140, м. Київ, вул. Вишняківська, 3) судовий збір у розмірі 7 062,47 грн (сім тисяч шістдесят дві грн 47 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 44116011, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.