Рішення № 127691694, 28.05.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2025 року м. Київ № 320/27838/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання протиправними дій,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у якому просить суд:

- визнати неправомірними дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у відмові актуалізувати дані ОСОБА_1 за договором банківського вкладу в національній валюті Київська Русь № 25909-62.3 від 19.03.2015;

- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб актуалізувати дані щодо ОСОБА_1 та включити інформацію щодо ОСОБА_1 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства БАНК КИЇВСЬКА РУСЬ, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором банківського вкладу в національній валюті Київська Русь № 25909-62.3 від 19.03.2015.

-встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

19 березня 2015 року між Публічним акціонерним товариством Банк Київська Русь та ОСОБА_1 був укладений Договір Nє 24909-62.3 банківського вкладу в національній валюті Київська Русь. 19 березня 2015 року вкладник перерахував грошові кошти на депозитний рахунок обумовлену суму, що підтверджується платіжним дорученням Nє 3830 від 19.03.2015 року, в якому зазначено Призначення платежу: Залучення депозиту з поточного рахунку за 19.03.15 згідно з договором Nє 24909-62.3 від 19.03.2015. Без ПДВ., а також випискою по особовому рахунку НОМЕР_1 за 06.07.2015 року та довідкою про стан рахунку. 19 червня 2015 року позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві Банк Київська Русь Волкова Олександра Юрійовича із заявою про видачу грошових коштів за Договором банківського вкладу (рахунку) Nє 031-0000385-Ф/11KRD від 22.09.2011 року. Також, 13 серпня 2015 року позивач вдруге звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві Банк Київська Русь Волкова Олександра Юрійовича із заявою про видачу грошових коштів за договором банківського вкладу №031-0000385-Ф/11KRD від 22.09.2011 року та договором банківського вкладу в національній валюті Київська Русь №24909-62.3 від 19.03.2015 року. Проте у відповідь на свою заяву позивач отримав повідомлення про нікчемність правочинів №9666/16 від 27.10.2015 року.

Оскільки станом на 07.03.2023 року Позивач свій вклад, розміщений у ПАТ БАНК КИЇВСЬКА РУСЬ, не отримав, 07.03.2023 року представник Позивача адвокат Федченко В.В. звернувся до директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявою про актуалізацію даних та включення до реєстру вкладників ОСОБА_1 ..

У зв`язку з цим, представник Позивача адвокат Федченко В.В. звернувся до директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із адвокатським запитом щодо надання інформації про те, чи розглянуто заяву про актуалізацію даних та включення до реєстру вкладників від 07.03.2023 року, яку подано представником ОСОБА_1 ; чи актуалізовано дані та чи включений ОСОБА_1 (ІНН - НОМЕР_2 ) до загального Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ БАНК КИЇВСЬКА РУСЬ за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; надати рішення про включення та/або не включення ОСОБА_1 (ІНН - НОМЕР_2 ) до загального Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ БАНК КИЇВСЬКА РУСЬ за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; надати банківську виписку по рахунках: НОМЕР_1 ; НОМЕР_3 в ПАТ БАНК КИЇВСЬКА РУСЬ, що відкриті на ім?я ОСОБА_1 за період з 01.03.2015 року по 24.03.2015 року.

На вказаний адвокатський запит адвокату Федченку В.В. надійшла відповідь Nє60-3774/23 від 06.04.2023 року в якій повідомлялося, що зважаючи на те, що адвокатський запит потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, а також враховуючи, що відповідно до указу Президента України від 06.02.2023 року Nє 2915-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні, Фондом продовжується строк розгляду адвокатського запиту та відповідь на нього буде надана з урахуванням абз. 2 ч. 2 ст. 24 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, Указу Президента України Nє 58/2023 від 06.02.2023 року, ст. 17 Закону України Про правовий режим воєнного стану, ч.2 ст. 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні.

В подальшому представник позивача отримав відповідь №57-036-3489/23 від 31.03.23 року про відмову у включенні за договором №24846-62.3 банківського вкладу в національній валюті Київська Русь з підстав, що 20.06.2017 року Окружний адміністративний суд м. Києва прийняв рішення про відмову у задоволенні позовних вимог (справа №826/15421/15), і відповідно, у Фонду відсутні підстави про включення позивача до списку.

А вже 27.04.23 було отримано другу відповідь №60-4663/23 від 26.04.23 року на адвокатський запит, в якій також повідомлялося про відсутність підстав для включення ОСОБА_1 до загального реєстру вкладників ПАТ Банк Київська Русь та проведення актуалізації даних.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, заперечень на позовну заяву не надав.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду Головенка О.Д. від 08.09.23 відкрито спрощене провадження без проведення судового засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.02.2024 задоволено клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про закриття провадження в адміністративній справі.

Провадження в адміністративній справі № 320/27838/23 за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій закрито.

Постановою шостого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 р. скасовано, справу направлено до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду Леонтовича А.М. від 20.12.24 прийнято справу до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

24 лютого 2015 року позивач звернувся із заявою до Голови правління ПАТ Богуславська сільгосптехніка з проханням видати їй поворотну фінансову допомогу у розмірі 250 000,00 грн. для придбання автомобіля.

16 березня 2015 року між позивачем та ПАТ Богуславська сільгосптехніка укладено Договір Nє ПФД-16 про надання поворотної фінансової допомоги у розмірі 190 210,00 грн. (сто дев?яносто тисяч двісті десять гривень) строком до 31 грудня 2016 року.

На виконання п. 1.1 Договору - позичальник перерахував вказану суму коштів, що підтверджується платіжним дорученням №0773 від 19.03.2015 року.

Крім того, між Публічним акціонерним товариством Банк Київська Русь (Банк) та ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 /Позивач) укладено договір банківського вкладу в національній валюті Київська Русь Nє 24909-62.3 від 19 березня 2015 року, відповідно до якого, Вкладник надає Банку, а Банк приймає від Вкладника на зберігання грошові кошти у формі депозитного Вкладу в сумі 190 000, 00 грн. (сто дев?яносто тисяч) гривень 00 копійок. Термін внесення Вкладу 19 березня 2015 року. Для розміщення Вкладу Банк відкриває Вкладнику рахунок НОМЕР_1 в день підписання цього Договору та зобов?язується сплачувати проценти за їх користування. Термін повернення Вкладу - 20 квітня 2015 року. З настанням терміну повернення Вкладу грошові кошти повертаються Вкладнику шляхом перерахування їх на рахунок Nє 2620363434004 відкритий в Банку.

Також, 19.03.2015 року, на виконання умов Договору, позивач вніс готівкові кошти у розмірі 190 000, 00 грн. (сто дев?яносто тисяч) гри. 00 коп. Факт внесення позивачем грошових коштів на депозитний рахунок підтверджується платіжним дорученням Nє 3830 від 19.03.2015 року; випискою по особовому рахунку НОМЕР_1 за 06.07.2015 року та Довідкою з Банку про стан рахунку, в якій зазначається, що в банку відкритий депозитний рахунок №263036343434007 та станом 01.07.2015 року залишок коштів 190000,00 грн. (сто дев?яносто тисяч) гривень.

Разом з цим, постановою Правління Національного банку України від 19.03.2015 року №190 Публічне акціонерне товариство Банк Київська Русь віднесено до категорії неплатоспроможних, на підставі чого виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 19.03.2015 року Nє 61 Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ Банк Київська Русь, яким вирішено розпочати з 20.03.2015 року процедуру виведення Публічного акціонерного товариства Банк Київська Русь з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації, а також призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ Банк Київська Русь провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкова О.Ю.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 15.06.2015 року Nє 116 продовжено строк здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ Банк Київська Русь до 19.07.2015 року (включно).

У подальшому, постановою Правління Національного банку України від 16.07.2015 року Nє 460 відкликано банківську ліцензію та ліквідовано Публічне акціонерне товариство Банк Київська Русь. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.07.2015 року Nє 138 розпочато процедуру ліквідації ПАТ Банк Київська Русь з відшкодування з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб, відповідно до плану регулювання, з 17.07.2015 року, а також призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ Банк Київська Русь провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкова О.Ю.

На офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що з 24.07.2015 року Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам ПАТ Банк Київська Русь; для отримання коштів вкладники ПАТ Банк Київська Русь з 24 липня 2015 року до 03 вересня 2015 року включно можуть звертатися до установ банків-агентів Фонду: для Позивача це ПАТ АБ "Південний".

З метою отримання коштів, які знаходяться на вкладному рахунку, Позивач звернувся до Уповноваженої особи Волкова О.Ю. із відповідними заявами.

Після прибуття з паспортом та ідентифікаційним кодом до відділення ПАТ АБ "Південний" для отримання відшкодування за вкладом, Позивачу стало відомо, що його не було включено до загального Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Позивач також телефонував на гарячу лінію ПАТ Банк Київська Русь, на які Уповноважена особа Фонду в телефонному режимі повідомила Позивача, що кошти за вкладом Позивача відшкодуванню не підлягають у зв?язку з тим, що Договір банківського рахунку № 24909-62.3 є нікчемним в силу ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб та ст. 228 ЦК України, а тому Фонд не має підстав для виплати позивачу коштів в рамках системи гарантування вкладів.

В подальшому, Позивач у відповідь на свою заяву отримав повідомлення про нікчемність правочинів №9666/16 від 27.10.2015 року.

Позивач вважає дану відмову безпідставною.

Оскільки станом на 07.03.2023 року Позивач свій вклад, розміщений у ПАТ БАНК КИЇВСЬКА РУСЬ, не отримав, 07.03.2023 року представник Позивача адвокат Федченко В.В. звернувся до директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявою про актуалізацію даних та включення до реєстру вкладників ОСОБА_1 .

Не отримавши жодної відповіді, представник Позивача адвокат Федченко В.В. звернувся до директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із адвокатським запитом щодо надання інформації про те, чи розглянуто заяву про актуалізацію даних та включення до реєстру вкладників від 07.03.2023 року, яку подано представником Суходольського В.В.; чи актуалізовано дані та чи включений ОСОБА_1 (ІНН - НОМЕР_2 ) до загального Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ БАНК КИЇВСЬКА РУСЬ за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; надати рішення про включення та/або не включення ОСОБА_1 (ІНН - НОМЕР_2 ) до загального Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ БАНК КИЇВСЬКА РУСЬ за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; надати банківську виписку по рахунках: НОМЕР_1 ; НОМЕР_3 в ПАТ БАНК КИЇВСЬКА РУСЬ, що відкриті на ім?я ОСОБА_1 за період з 01.03.2015 року по 24.03.2015 року.

На вказаний адвокатський запит адвокату Федченку В.В. надійшла відповідь №60-3774/23 від 06.04.23 року у якій повідомлялося, що зважаючи на те, що адвокатський запит потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, а також враховуючи, що відповідно до указу Президента України від 06.02.2023 року Nє 2915-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні, Фондом продовжується строк розгляду адвокатського запиту та відповідь на нього буде надана з урахуванням абз. 2 ч. 2 ст. 24 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, Указу Президента України Nє 58/2023 від 06.02.2023 року, ст. 17 Закону України Про правовий режим воєнного стану, ч.2 ст. 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні.

В подальшому представник позивача отримав відповідь №57-036-3489/23 від 31.03.23 року про відмову у включенні за договором №24846-62.3 банківського вкладу в національній валюті Київська Русь з підстав, що 20.06.2017 року Окружний адміністративний суд м. Києва прийняв рішення про відмову у задоволенні позовних вимог (справа №826/15421/15), і відповідно, у Фонду відсутні підстави про включення позивача до списку.

27.04.23 було отримано другу відповідь №60-4663/23 від 26.04.23 року на адвокатський запит, в якій також повідомлялося про відсутність підстав для включення ОСОБА_1 до загального реєстру вкладників ПАТ Банк Київська Русь та проведення актуалізації даних.

Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся із даним позовом до суду.

V. Норми права, які застосував суд

Спірні правовідносини врегульовані Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Закон № 4452-VI), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою Постановою правління НБУ від 12.11.2003 № 492 (далі - Інструкція № 492).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Закону № 4452-VI передбачено, що вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Вкладником є фізична особа, яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

У статті 12 Закону № 4452-VI передбачено, що виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду.

Виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов`язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб; встановлює додаткові вимоги до порядку розкриття банками інформації для вкладників про умови надання банківських послуг із залучення вкладів.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 26 Закону № 4452-VI (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення стабільності системи гарантування вкладів фізичних осіб №2180-ІХ від 01.04.2022, який набрав чинності 13.04.2022, протягом дії воєнного стану в Україні та трьох місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відшкодовує кожному вкладнику банку кошти в повному розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані станом на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення банку з ринку, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 26 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб.

Дія цього пункту поширюється на банки, рішення про віднесення яких до категорії неплатоспроможних або про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію яких з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України Про банки і банківську діяльність, прийняті після набрання чинності цим Законом протягом дії воєнного стану в Україні та трьох місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні.

У частині 1 ст. 27 Закону № 4452-VI закріплено, що Уповноважена особа Фонду Уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення Фондом неплатоспроможного банку з ринку, або на кінець дня, що передує дню початку процедури ліквідації банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України Про банки і банківську діяльність.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує:

1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;

2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 цього Закону;

3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України Про банки і банківську діяльність, або мають інші фінансові привілеї від банку перед цим банком, що не виконане;

4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду;

4-1) перелік рахунків вкладників, фінансові операції за якими зупинена відповідно до Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.

Відповідно до ч. 3 цієї статті Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодування вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду.

Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті Урядовий кур`єр або Голос України.

Інформація про вкладника в переліку рахунків вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Згідно з частиною 3 статті 36 Закону № 4452-VI правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.

Відповідно до частини другої статті 37 Закону № 4452-VI Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду в разі делегування їй всіх або частини повноважень Фонду має право, зокрема: повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи; звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку та/або будь-яких інших осіб стосовно банку та визнання банку потерпілим, а також заявляти від імені та в інтересах банку цивільні позови про відшкодування шкоди (збитків), заподіяної банку.

Згідно із ч. 2 ст. 38 Закону № 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації та/або процедури ліквідації Фонд здійснює перевірку правочинів, вчинених (укладених) банком протягом одного року, а правочинів, вчинених (укладених) банком з пов`язаними особами та/або в інтересах пов`язаних осіб, та/або на їх користь, - протягом трьох років до дня запровадження тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку або процедури ліквідації банку, щодо якого було прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України Про банки і банківську діяльність, на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Частина третя ст. 38 Закону № 4452-VI визначає, що правочини банку, у тому числі укладені з пов`язаними з банком особами, в якому Фондом здійснюється тимчасова адміністрація та/або процедура ліквідації, є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, узяв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним узяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк уклав угоди щодо відчуження чи передачі у користування або придбання чи отримання у користування майна, оплати результатів робіт та/або надання послуг на умовах, які не є поточними ринковими умовами, або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов угоди.

4) банк здійснив оплату кредитору або виконав вимоги кредитора, строк яких на дату виконання правочину не настав, що спричиняє або може спричинити надання переваг одному кредитору перед іншими в частині задоволення вимог, або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк узяв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо), умови якого передбачають платіж чи передачу майна банку як забезпечення виконання грошових вимог до банку та/або зобов`язань третіх осіб, у порядку, іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України Про банки і банківську діяльність.

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини, умови яких передбачають платіж чи передачу майна банку з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), кошти для оплати яких надійшли з рахунків, відкритих у цьому самому банку, у тому числі за правочинами про відступлення права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення;

8) банк уклав правочин з пов`язаною з банком особою або в інтересах пов`язаної з банком особи, або на користь пов`язаної з банком особи з порушенням вимог законодавства, у тому числі недійсність якого встановлена частиною шостою статті 52 Закону України Про банки і банківську діяльність;

9) банк уклав (переоформив) правочини, що призвели до збільшення витрат, понесених Фондом у зв`язку із здійсненням тимчасової адміністрації та/або процедури ліквідації банку, з порушенням норм законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України.

VI. Оцінка суду

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, між ОСОБА_1 та АТ Банк Київська Русь укладено договір банківського рахунку від 19 березня 2015 року №24909-62.3.

16.03.2015 між ОСОБА_1 та ПАТ Богуславська сільгосптехніка укладено договір №ПФД-16 про надання поворотної фінансової допомоги у розмірі 190210,00 грн. (сто дев`яносто тисяч двісті десять гривень) строком до 31.12.2016 року.

Правлінням Національного банку України 19 березня 2015 року прийнято рішення №190 "Про віднесення Акціонерного товариства Банк Київська Русь до категорії неплатоспроможних", яке оприлюднено 20.03.2015 року о 10:30 год.

Рішення Правління Національного банку України від 19 березня 2015 року №190 та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 19 березня 2015 року № 61 Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ Банк Київська Русь, яким вирішено розпочати з 20.03.2015 року процедуру виведення Публічного акціонерного товариства Банк Київська Русь з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації, а також призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ Банк Київська Русь. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 15.06.2015 року Nє 116 продовжено строк здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ Банк Київська Русь до 19.07.2015 року (включно).

У подальшому, постановою Правління Національного банку України від 16.07.2015 року Nє 460 відкликано банківську ліцензію та ліквідовано Публічне акціонерне товариство Банк Київська Русь. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.07.2015 року Nє 138 розпочато процедуру ліквідації ПАТ Банк Київська Русь з відшкодування з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб, відповідно до плану регулювання, з 17.07.2015 року, а також призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ Банк Київська Русь провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкова О.Ю.

На офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що з 24.07.2015 року Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам ПАТ Банк Київська Русь; для отримання коштів вкладники ПАТ Банк Київська Русь з 24 липня 2015 року до 03 вересня 2015 року включно можуть звертатися до установ банків-агентів Фонду: для Позивача це ПАТ АБ "Південний".

Системний аналіз наведених норм Закону № 4452-VI, в контексті спірних правовідносин, дає підстави суду зробити висновок, що до переліку рахунків вкладників ПАТ Банк Київська Русь, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ Банк Київська Русь включається інформація про вкладників за вкладами станом на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення Фондом неплатоспроможного банку з ринку, тобто станом на кінець дня 18.03.2015.

Водночас, Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

Однак, при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними.

У свою чергу, правочин є нікчемним відповідно до закону, за наявності підстав, виключний перелік яких регламентовано частиною 3статті 38 Закону № 4452-VI.

При цьому, положення статті 216 ЦК України не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону № 4452-VI.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 826/1476/15, та відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України є обов`язковою для врахування судом при вирішенні цієї справи.

Отже, єдиною та необхідною умовою для не включення осіб (вкладників) до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, у зв`язку з нікчемністю відповідного правочину є наявність підстав, виключний перелік яких передбачено ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI.

У контексті викладеного суд зазначає, що здійснюючи операції з перерахування коштів банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобов`язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені ЦК України, Законом України Про банки і банківську діяльність, Інструкцією № 492 та договорами з відповідними клієнтами банку.

Більше того, ч.1 статті 1068 Цивільного кодексу Україні передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

При цьому у ч. 2 цієї ж статті закріплено, що банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунку або законом.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд. Законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом за договором банківського рахунку. При цьому і положення статті 2 Закону визначає, що вкладом вважаються кошти, які надійшли до банку як безпосередньо від вкладника, так і для нього. Отож поняття "подрібнення вкладів", "розбивка вкладів", не є правовими. За таких обставин, операція з перерахування коштів на рахунок позивача не належить до правочинів, передбачених частиною третьою статті 38 ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", які можуть бути перевірені уповноваженою особою на предмет їх нікчемності та як наслідок визнані нікчемними.

Слід наголосити, що накази основної діяльності банку є внутрішніми документами банку, які поширюють свою дію на працівників банку. Жодного відношення до клієнтів банку, а тим більше регулювання відносин або поширення своєї дії на останніх такі накази не здійснюють.

При цьому, відповідачем не було надано жодних належних та допустимих у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України доказів, які б підтверджували, що такі кошти не є вкладом та/або що позивач не є вкладником банку в розумінні ст. 2 Закону № 4452-VI.

Також судом не встановлено, а відповідачем не доведено, що будь-які умови договору, укладеного між позивачем і банком, передбачали платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених законодавством чи внутрішніми документами банку. Тобто, відповідачами не доведено наявності будь-якої з правових підстав, чітко визначених частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI, для віднесення до нікчемних правочинів, укладених між позивачем і банком, та/або правочинів із зарахування коштів на його банківський рахунок.

Суд також зазначає, що якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державною виплат), то ст. 38 Закону 4452-VI не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі ЦК України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.

Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 826/1476/15 та в постанові Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 822/2390/17 і, відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, є обов`язковими для суду при вирішенні даної справи.

Твердження Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ ПАТ Банк Київська Русь Волкова О.Ю. про те, що позивач не є вкладником Банку у розумінні Закону № 4452-VI, та відповідно у Фонду відсутні підстави для включення позивача до загального реєстру вкладників ПАТ Банк Київська Русь. При цьому, такі кошти надійшли для позивача та були залучені Банком на його рахунок на умовах відповідного договору, укладеного безпосередньо між позивачем і Банком, що у відповідності до вимог Закону № 4452-VI надає достатні та необхідні правові підстави для визнання таких коштів вкладом, а позивача - вкладником.

Таким чином, Уповноваженою особою Фонду не доведено наявність правових підстав для не включення інформації про наявні на рахунку позивача, станом на кінець дня 18.03.2015 кошти в сумі 190 000 грн до переліку рахунків, за яким вкладники ПАТ Банк Київська Русь мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. А тому такі дії Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ Банк Київська Русь суперечить приписам Закону 4452-VI та є протиправними.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ Банк Київська Русь щодо не актуалізації даних щодо ОСОБА_1 до Переліку рахунків, за якими вкладники ПАТ Банк Київська Русь мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на суму вкладу, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб актуалізувати дані щодо ОСОБА_1 та включити інформацію щодо ОСОБА_1 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства БАНК КИЇВСЬКА РУСЬ, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором банківського вкладу в національній валюті Київська Русь № 25909-62.3 від 19.03.2015 суд зазначає таке.

На даний час триває процедура ліквідації ПАТ Банк Київська Русь, яка розпочата на підставі рішення Правління Національного банку України від 16.07.2015 № 460 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ Банк Київська Русь та рішення виконавчої дирекції Фонду від 17.07.2015 №138 Про початок процедури ліквідації ПАТ Банк Київська Русь та делегування повноважень ліквідатора банку, яким припинено тимчасову адміністрацію в ПАТ Банк Київська Русь та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Київська Русь

Відповідно до норм Закону №4452-VI Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку не наділена повноваженнями формувати перелік вкладників, які мають право на одержання гарантованих коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Як вже зазначалось, перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, відповідно до ст.27 Закону №4452-VI формуються Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації банку. Такий перелік формується станом на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення Фондом неплатоспроможного банку з ринку.

За таких обставин, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб актуалізувати дані щодо ОСОБА_1 та включити інформацію щодо ОСОБА_1 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства БАНК КИЇВСЬКА РУСЬ, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором банківського вкладу в національній валюті Київська Русь № 25909-62.3 від 19.03.2015.

Щодо вимоги позивача про встановлення судового контролю суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 381 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Згідно з ч.5 ст. 382 КАС України за письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання.

Приписи ч. 1 ст. 382 КАС України, кореспондують з закріпленими у п.4-1 ч.6 ст.246 КАС України приписами, згідно з якими, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується здійснення судового контролю, передбаченого частинами п`ятою, шостою статті 382 цього Кодексу.

Отже, судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може встановити під час прийняття рішення у справі.

Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду першої інстанції, та накладенням штрафу на керівника у разі відмови у прийнятті звіту.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Суд зауважує, що правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.

При цьому, аби застосувати спосіб судового контролю, суд повинен мати обґрунтовані сумніви у виконанні суб`єктом владних повноважень свого конституційного обов`язку - виконання судового рішення, що відповідає позиції Верховного Суду, наведеній зокрема у постановах від 03.04.2019 у справі № 820/4261/18, від 09.07.2019 у справі № 826/17587/18, від 22.08.2019 у справі № 522/10140/17, від 22.12.2020 у справу № 440/1810/19, від 25.02.2021 у справі № 640/13599/20, від 30.03.2021 у справі № 580/3376/20, від 27.04.2021 у справі № 460/418/20, від 13.09.2021 у справі № 20/3888/21, від 02.12.2021 у справі № 808/1156/18.

З урахуванням наведеного, враховуючи, що позивачем не наведено обґрунтувань та не надано доказів, що підтверджують необхідність застосування процесуального інституту судового контролю за виконанням судового рішення, визначеного ст. 382 КАС України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення такого судового контролю за виконанням судового рішення у справі, а тому відповідна вимога позивача задоволенню не підлягає.

VII. Висновок суду

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову частково.

VIII. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що позивачем сплачений судовий збір у розмірі 2147,20 грн.

Оскільки адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб витрати по сплаті судового збору у розмірі 1431,47 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у відмові актуалізувати дані ОСОБА_1 за договором банківського вкладу в національній валюті Київська Русь № 25909-62.3 від 19.03.2015;

Зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб актуалізувати дані щодо ОСОБА_1 та включити інформацію щодо ОСОБА_1 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства БАНК КИЇВСЬКА РУСЬ, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором банківського вкладу в національній валюті Київська Русь № 25909-62.3 від 19.03.2015.

У задоволенні решти адміністративного позову відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати у розмірі 1431,47 грн. (одна тисяча чотириста тридцять одна гривня, сорок сім копійок) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ: 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Леонтович А.М.