Рішення № 127689579, 30.01.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 523/11256/24

Провадження № 2/761/3166/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

30 січня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Фролової І. В.,

секретаря судового засідання - Бордусенка Б. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авансар», третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Цинєв Віталій Олександрович про стягнення безпідставно набутих грошових коштів за виконавчим написом нотаріуса,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авансар», третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Цинєв Віталій Олександрович про стягнення безпідставно набутих грошових коштів за виконавчим написом нотаріуса, в якому просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авансар» безпідставно стягнуті кошти у розмірі 9 544 гривень 52 копійок та судові витрати.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 31.05.2021 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. вчинено виконавчий напис № 74090 про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Авансар» заборгованості в сумі 57537,59 грн. 22.02.2022 року, приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Цинев Віталій Олександрович, на підставі виконавчого напису №74090 від 31.05.2021 року, було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2. Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 27.03.2024 р. у справі N?522/9740/23 визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса. За вищевказаних фактичних обставин, Позивач вважає, що з дати набуття рішенням законної сили, у Відповідача виник обов`язок із повернення безпідставно набутих грошових коштів, примусово стягнутих з Позивача на підставі Виконавчого напису, який в подальшому було визнано таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 07 серпня 2024 року матеріали цивільної справи передано до Шевченківського районного суду м. Києва.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивач в судове засідання не з`явився, на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за наявними в ній матеріалами, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Інші сторони у судове засідання не прибули, про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином, поважність причин неявки не повідомляли, відзив не надсилали.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст. 223 ЦПК України).

За таких обставин, з урахуванням положень ст.ст. 223, 280 ЦПК України, суд ухвалює проводити розгляд у заочному порядку за відсутності відповідача, на підставі наявних в справі доказів.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Щодо вимоги про стягнення безпідставно набутих коштів, судом встановлено наступне.

Відповідно до матеріалів справи вбачається, що 31.05.2021 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем було вчинено виконавчий напис №74090, у зв?язку із боргом за кредитним договором, укладеним між мною ОСОБА_1 та Публічним Акціонерним Товариством «Банк Михайлівський», право вимоги, якого перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНСАР» у розмірі 57 537 (п?ятдесят сім тисяч п?ятсот тридцять сім) гривень 59 копійок, з урахуванням витрат пов?язаних із вчиненням виконавчого напису.

22.02.2022 року, приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Цинев Віталій Олександрович, на підставі виконавчого напису №74090 від 31.05.2021 року, було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2.

В межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 приватним виконавцем Цинєвим В.О. було. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 22.02.2022 року.

В межах виконавчого провадження НОМЕР_3 було утримано кошти з заробітної плати в період з травня 2023р. по вересень 2023р. - 6 465,53 гривень.

Згідно платіжної інструкції № 478 від 20 вересня 2023 р. до Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» стягнуто 959,66 грн.

Згідно платіжної інструкції № 931 від 16 січня 2024 р. до АТ «УКРСИББАНК» стягнуто 2 119,33грн.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 27.03.2024 р. у справі №522/9740/23 визнано виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем №74090 від 31.05.2021 року таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що у межах виконавчого провадження № НОМЕР_4 було стягнуто кошти з позивача у розмірі 9 544,52 гривень

Частиною 2 статті 1214 ЦК України встановлено, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Згідно із ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Тобто, якщо без достатньої правової підстави набуваються або зберігаються гроші (як готівкові, так і безготівкові), на них нараховується відсотки згідно зі статтею 536 ЦК України з того часу, коли набувач дізнався або повинен був дізнатися про безпідставність набуття та збереження грошових коштів. У разі стягнення безпідставно- набутих чи одержаних грошей нараховуються відсотки відповідно до ст. 536 ЦК України, що унеможливлює стягнення 3% річних від простроченої суми відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України (правова позиція, висловлена Верховним Судом України в постанові від 2 березня 2016 року у справі № 6-2491 цсі 5).

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Суд зауважує, що загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18.

Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22.03.2016 у справі №6-2978цс15 та від 03.06.2016 у справі №6-100цс15.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, згідно з ч.1 ст. 76, ч. 1 ст.77 та ст. 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 21 січня 1999р. в справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», від 22 лютого 2007р. в справі «Красуля проти Росії», від 5 травня 2011р. в справі «Ільяді проти Росії», від 28 жовтня 2010р. в справі «Трофимчук проти України», від 9 грудня 1994р. в справі «Хіро Балані проти Іспанії», від 01 липня 2003р. в справі «Суомінен проти Фінляндії», від 7 червня 2008р. в справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Mesrop Movsesyan проти Вірменії») свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

В даному випадку, правовою підставою набуття ТОВ «Авансар» коштів в розмірі 9 544,52 грн., став оспорюваний виконавчий напис нотаріуса № 74090 від 31.05.2021 року.

Тому вважається, що правова підстава для отримання TОВ «Авансар» коштів в розмірі 9 544,52 грн. від позивача відпала і вказані кошти підлягають поверненню відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, як безпідставно одержані відповідачем.

З урахуванням вищенаведеного, а також того, що вказані розрахунки не було спростовано відповідачем, суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню, а саме: з відповідача TOB «Авансар» підлягають стягненню на користь позивача безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 9 544,52 грн.

Щодо розподілу судових витрат, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а відтак, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1 211,20 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 3 500,00 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-266, 268, 274, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. ст. 1, 4, 15, 16, 536, 625 ЦК України; ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат»; Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012р. № 296/5; Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999р. № 1172, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авансар», третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Цинєв Віталій Олександрович про стягнення безпідставно набутих грошових коштів за виконавчим написом нотаріуса - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авансар», на користь ОСОБА_1 безпідставно стягнуті кошти у розмірі 9 544,52 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авансар», на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211,20 гривень та витрати на правничу допомогу у розмірі 3 500,00 гривень.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авансар», адреса місцезнаходження - м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 21/27, оф. 405, код ЄДРПОУ 40199031,

Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Цинєв Віталій Олександрович, адреса місцезнаходження - Одеська обл., м. Одеса, вул. Асташкіна, буд. 21, оф. 1.

Суддя: