Рішення № 127686308, 21.04.2025, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/2597/24

Провадження №2/283/152/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

21 квітня 2025 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області в складі головуючої судді Саланди О.М. з секретарем судового засідання Кравець Л.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Малині цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області, про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час спільного проживання з відповідачкою в них народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час позивач мобілізований для проходження служби у ЗСУ. Відповідачка тривалий час зловживає алкогольними напоями, уваги дитині не приділяє, її інтересами не цікавиться, не переймається навчанням доньки та ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків. В процесі обстеження умов проживання дитини 15.10.2024 службою у справах дітей встановлено, що будинок, де проживає дитина, в аварійному стані, умови проживання незадовільні, продуктами харчування не забезпечена в достатній кількості. Фактично проживання дитини з матір`ю становить небезпеку для дитини. Доньку у відповідачки відібрано та влаштовано до патронатної сім`ї.

Позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача в заяві від 21.04.2025 просив проводити розгляд справи без його та позивача участі, вимоги позовної заяви просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, 05.02.2025 подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнала.

Представник заінтересованої особи служби у справах дітей виконавчого комітету Малинської міської ради в судове засідання не з`явилась. 14.04.2025 до суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника, та направила висновок виконавчого комітету Малинської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її доньки ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 3 ст.211ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ч. 1 ст.223ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст.2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст.12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 6Конвенції про захист правлюдини іосновоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.

Пунктом 1 частини 2 статті 49ЦПК України визначено, зокрема, що відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог).

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 . Її батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.10).

Відповідно до довідки КНП « Малинський центр первинної медико санітарної допомоги» Малинської міської ради від 22.10.2024 дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає в АДРЕСА_1 на прийом до лікаря супроводжував батько. Мати ОСОБА_2 ухиляється від виконання батьківських обов`язків, пиячить (а.с.12).

Згідно до повідомлення старости Устинівського старостинського округу Малинської ТГ від 14.10.2024 ОСОБА_2 часто перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Неодноразово вигонила доньку з дому. Дитина не відвідує школу та змушена проживати у сусідів. Будинок в занедбаному стані, умови проживання та навчання дитині не створені (а.с.13).

Актом обстеження умов проживання від 15.10.2024 встановлено, що за адресою: АДРЕСА_2 умови для проживання дитини незадовільні, в будинку брудно, відсутні продукти харчування (а.с.14).

Відповідно до довідки військової частини № НОМЕР_2 від 04.08.2024 солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в військовій частині НОМЕР_2 (а.с.15).

Рішенням виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області від 08.04.2025 № 119 затверджено висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_2 .

Відповідно до ч.3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

У ст. 7СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток (ч.2 ст. 150 СК України).

Згідно з ч.ч.2, 4 ст.155СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно з ч.1-2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до ст. 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Суд виходить з того, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Суд на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено статтею 166 СК України.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в позові про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейський суд з прав людини наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).

Враховуючи викладене, зібрані докази, суд приходить до висновку, що відповідач самоусунувся від виконання батьківських обов`язків та не бажає піклуватися про дитину, брати участі у її вихованні, а тому вважає позовні вимоги щодо позбавлення відповідача батьківських прав є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Суд зазначає, що позбавлення відповідача батьківських прав здійснене згідно із законом, спрямоване на захист прав та інтересів дитини, отже, має законну мету і втручання в права відповідача є пропорційним меті позбавлення його батьківських прав.

Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Таким чином, враховуючи конкретні обставини справи, позовні вимоги про позбавлення батьківських прав підлягають задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.12,19,81,133,141,259,264,265,280-282 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області, про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1211 гривень 20 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_3 );

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_1 );

Третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області (ЄДРПОУ 04053364, м. Малин, пл. Соборна,6 а).

Суддя: О. М. Саланда