Рішення № 127686180, 21.05.2025, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/8973/24

2/296/377/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" травня 2025 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Драча Ю.І.,

за участі секретаря Дальянської В.Ю.

представника позивача - Примака В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа - Гарант» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої ДТП

встановив:

ОСОБА_1 звернувся через свого представника адвоката Примака В.М. до Корольовського районного суду м. Житомира з позовом до ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа - Гарант» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої ДТП в якому просить суд: 1. Стягнути з відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Альфа -Гарант» (код ЄДРПОУ 32382598) на користь позивача ОСОБА_1 10 000 грн. 00 коп. майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди.

2. Стягнути з відповідача ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь позивача ОСОБА_1 416 338 грн. 31 коп. майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди.

3. Стягнути з відповідача ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь позивача ОСОБА_1 50 000 грн. 00 коп. моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди.

4. Стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати в тому числі витрати на правову допомогу.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 27.01.2024 о 17 годині 00 хвилин ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Volkswagen Passat номерний знак НОМЕР_2 на майдані Визволення, 8а в м. Житомирі, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого здійснив виїзд на зустрічну смугу для руху, де здійснив зіткнення з автомобілем Kia Sorento номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, пасажир автомобіля Кіа отримав тілесні ушкодження, які не підпадають під кримінальну відповідальність. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.п.12.1,13.1 Правил дорожнього руху України.

Власником транспортного засобу KIA Sorento реєстраційний номер НОМЕР_3 є ОСОБА_1 .

Постановою Богунського районного суду міста Житомира від 05 березня 2024 року у справі № 295/2077/24 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

На момент скоєння ДТП цивільна відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ТДВ СК «Альфа - Гарант», що підтверджується полісом № 217521122, забезпеченим транспортним засобом за яким є автомобіль марки Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Строк дії цього поліса: з 25.10.2023 по 24.10.2024.

Ліміт відповідальності на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, становить 160 000,00 грн, франшиза нуль гривень.

Згідно висновку експерта № 3108 від 05.03.2024 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля KIA Sorento, реєстраційний номер НОМЕР_3 станом на 22.02.02.2024 року, внаслідок пошкодження його в ДТП, яка мала місце 27.01.2024 року становить 224 811, 74 грн..

Вартість відновлювального ремонту автомобіля KIA Sorento реєстраційний номер НОМЕР_3 , станом на дату огляду 22.02.2024 року становить 566 338,31 грн..

Відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача ТДВ СК «Альфа Гарант» були присутні при проведенні експертизи, підписали протокол огляду колісного транспортного засобу.

08 квітня 2024 року відповідачем ТДВ СК «Альфа Гарант» було перераховано на користь ОСОБА_1 150 000,00 грн. страхового відшкодування, що підтверджується довідкою АТ КБ «Приватбанк» від 24.04.2024 року.

За таких обставин на думку позивача, відповідачі мають відшкодувати позивачу різницю між фактичним розміром збитку та сплаченим страховим відшкодуванням, а саме 416 338,31 (566 338,31 - 150 000,00) грн., з яких 10 000,00 грн. має відшкодувати ТДВ СК «Альфа Гарант» в межах ліміту відповідальності (160 000,00) та 406 338,31 (416 338,31 - 10 000,00) грн. має відшкодувати відповідач ОСОБА_2 ..

Крім цього, зазначено, що неправомірними діями відповідача ОСОБА_2 позивачу було заподіяно моральної шкоди, яка полягає в фізичних та душевних стражданнях, завданих ушкодженням здоров`я та пошкодженням майна, та яку позивач оцінює у 50000,00 грн.

Ухвалою суду від 10.10.2024 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

01.11.2024 представником відповідача у справі Страховою компанією «Альфа - Гарант» подано відзив на позовну заяву (а.с. 53-55) в якому зазначено, що на підстав п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Позивач та ТДВ СК «Альфа-Гарант» досягли згоди про розмір страхового відшкодування, у зв`язку з чим - 21.03.2024 року, було укладено угоду про розмір страхового відшкодування, згідно якої сторони погодили виплату страхового відшкодування у розмірі -150 000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок.

08.04.2024 року страхове відшкодування було сплачено Позивачу, даний факт підтверджується ним у позовній заяві. Відповідно до п. 2 Угоди про розмір страхового відшкодування - сторони досягли згоди про розмір страхового відшкодування, що становить - 150 000,00 грн. Відповідно до п. 4 Угоди, сторони підтверджують, що вказана в п. З, цієї угоди, сума страхового відшкодування є остаточною. Сторони не матимуть жодних фінансових або будь-яких інших претензій, щодо розміру цієї суми. Оскільки ТДВ СК «Альфа-Гарант» належним чином та в повному обсязі виконано свої зобов`язання за полісом № 217521122, вимоги Позивача вважають незрозумілими та необгрунтованими, оскільки - між Позивачем та ТДВ СК «Альфа-Гарант» було укладено угоду про розмір страхового відшкодування, у зв`язку з чим у задоволенні позову до товариства просили відмовити.

05.03.2025 представником відповідача у справі ОСОБА_2 адвокатом Касянчуком С.В. подано відзив на позовну заяву в якому зазначено, що відповідач у справі ОСОБА_2 позовні вимоги не визнає, просить суд відмовити в задоволенні позовної заяви, оскільки висновок експертного дослідження, на який посилається позивач, містить значні недоліки, що ставлять під сумнів його об`єктивність та достовірність. Позивач не надав достатніх доказів, які б підтверджували дійсність заявлених ним сум відшкодування. В матеріалах справи відсутній детальний розрахунок шкоди, який би враховував ринкові ціни на ремонтні роботи, запчастини та інші необхідні витрати на відновлення транспортного засобу. Визначення суми збитків здійснено без належного економічного обґрунтування, а також без врахування альтернативних варіантів ремонту, які могли б значно зменшити розмір витрат. Крім того, позивач не надав доказів фактичного проведення ремонтних робіт та витрачання заявленої суми на відновлення транспортного засобу. Відсутні акти виконаних робіт, договори на ремонт, касові або товарні чеки, що підтверджували б витрати на усунення наслідків ДТП. Таким чином, заявлена сума збитків є лише гіпотетичною та не підтвердженою відповідними фінансовими документами (а.с. 86-89).

Протокольною ухвалою суду від 28.01.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав викладених у позові.

Представник відповідача у справі Страхової компанії «Альфа - Гарант» в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Так, судом встановлено, що 27.01.2024 о 17 годині 00 хвилин ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Volkswagen Passat номерний знак НОМЕР_2 на майдані Визволення, 8а в м. Житомирі, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого здійснив виїзд на зустрічну смугу для руху, де здійснив зіткнення з автомобілем Kia Sorento номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, пасажир автомобіля Кіа отримав тілесні ушкодження, які не підпадають під кримінальну відповідальність. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.п.12.1,13.1 Правил дорожнього руху України.

Власником транспортного засобу KIA Sorento реєстраційний номер НОМЕР_3 є ОСОБА_1 .

Постановою Богунського районного суду міста Житомира від 05 березня 2024 року у справі № 295/2077/24 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу (а.с. 21).

На момент скоєння ДТП цивільна відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ТДВ СК «Альфа - Гарант», що підтверджується полісом № 217521122, забезпеченим транспортним засобом за яким є автомобіль марки Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Строк дії цього поліса: з 25.10.2023 по 24.10.2024 (а.с. 22).

Ліміт відповідальності на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, становить 160 000,00 грн, франшиза нуль гривень.

Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

У відповідності до ч. 1,2 ст. 1166 ЦПК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частиною 2 ст. 1187 ЦК України встановлено, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Згідно висновку експерта № 3108 від 05.03.2024 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля KIA Sorento, реєстраційний номер НОМЕР_3 станом на 22.02.02.2024 року, внаслідок пошкодження його в ДТП, яка мала місце 27.01.2024 року становить 224 811, 74 грн..

Вартість відновлювального ремонту автомобіля KIA Sorento реєстраційний номер НОМЕР_3 , станом на дату огляду 22.02.2024 року становить 566 338,31 грн..

08 квітня 2024 року відповідачем ТДВ СК «Альфа Гарант» було перераховано на користь ОСОБА_1 150 000,00 грн. страхового відшкодування, що підтверджується довідкою АТ КБ «Приватбанк» від 24.04.2024 року.

Відповідно до Акту № 3108 прийому-передачі виконаної роботи від 05.03.2024 вартість експертного дослідження склала 7000,00 грн. (а.с. 38).

Таким чином, оскільки відповідач ОСОБА_2 не довів обставини, що виключають його вину у завданні шкоди позивачу, то він повинен відшкодувати заподіяну шкоду у повному обсязі.

Також, суд вбачає підстави відповідно до вимог зазначеного вище законодавства на відшкодування позивачеві понесених витрат на проведення експертного дослідження в сумі 7000,00 грн.

Що стосується стягнення моральної шкоди слід зазначити наступне.

За змістом ст.ст. 23, 1167, 1195 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування, суд виходить із роз`яснень, що містяться у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, відповідно до якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Оскільки з вини відповідача сталася дорожньо-транспортна пригода, у якій пошкоджено належний позивачу автомобіль, що спричинило для нього незручності і обмеження у можливості ним користуватись, змусило вживати додаткові заходи для організації свого життя, суд погоджується з тим, що позивачу ОСОБА_1 завдані моральні страждання, які негативно вплинули на його фізичний та психологічний стан, а тому, враховуючи означені вище обставини, їх тривалість, вимоги розумності, виваженості і справедливості, суд визначає розмір відшкодування позивачу моральної шкоди в сумі 10000 грн..

Разом з цим, суд не вбачає підстав для задоволення позову стосовно позовних вимог відносно відповідача Страхової компанії «Альфа - Гарант» виходячи з наступного.

19.02.2024 року ТДВ СК «Альфа-Гарант» отримало від Позивача повідомлення про ДТП, а - 21.03.2024 року - заяву про страхове відшкодування (а.с. 56-57, 58).

21.03.2024 між ОСОБА_1 та ТДВ СК «Альфа-Гарант» укладено Угоду про розмір страхового відшкодування, відповідно до якої сторони погодили виплату страхового відшкодування у розмірі -150 000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок (а.с. 59).

08.04.2024 року страхове відшкодування було сплачено Позивачу, що ним підтверджується у позові.

Відповідно до п. 2 Угоди про розмір страхового відшкодування - сторони досягли згоди про розмір страхового відшкодування, що становить - 150 000,00 грн.

Відповідно до п. 4 Угоди, сторони підтверджують, що вказана в п. З, цієї угоди, сума страхового відшкодування є остаточною. Сторони не матимуть жодних фінансових або будь-яких інших претензій, щодо розміру цієї суми.

Таким чином, враховуючи, що між позивачем та відповідачем укладено угоду, якою погоджене розмір страхового відшкодування та погоджена сума відшкодування виплачена ТДВ СК «Альфа-Гарант», суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині вимог до ТДВ СК «Альфа-Гарант».

Що стосується вимоги про стягнення витрат на правову допомогу, суд дійшов до наступного висновку.

З матеріалів справи убачається, що представник позивача просить суд стягнути з відповідачів витрати на професійну правничу допомогу в сумі 40000,00 грн.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 142 ЦПК України, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07 вересня 2020 року у справі № 910/4201/19 вказано, що: 1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 ЦК України; 3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару; 4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту; 5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат. При цьому, договір про надання правової допомоги та подані на підтвердження його виконання докази, повинні бути пов`язаними з розглядом конкретної судової справи.

Системний аналіз норм ст. 137, 141 ЦПК дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.

При цьому принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

Зокрема, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі № 826/15063/18.

Крім того, суд враховує правові висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

В постанові Верховного Суду від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18, вказано, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Представником позивача в обґрунтування суми стягнення витрат за професійну правову допомогу надано копію Ордеру серії АМ № 1100437 про надання правової допомоги, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 001127 на ім`я Примака В.М., копію свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю, Договір № 02/09-2024 про надання правничої (правової) допомоги від 02.09.2024, Додатковий договір № 1 від 02.09.2024 до договору 02/09-2024 від 09.09.2024 про надання правничої (правової) допомоги в якому зазначено про часткову сплачу гонорару в сумі 20000,00 грн. та про 3000,00 грн. за участь у кожному судовому засіданні (а.с. 18), акт виконаних робіт за договором 02/09-2024.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає, що представником позивача не надано доказів, щодо позасудового врегулювання спору, крім цього, суд зазначає, що вказаний спір не належить до значної категорії складності, тому враховуючи вищевикладене, та те, що позивач поніс судові витрати на правову допомогу, а також керуючись вимогами чинного процесуального законодавства щодо справедливого вирішення спорів, та критеріями визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу, що становить суму в розмірі 10000,00 гривень, що відповідає принципу розумності та реальності розміру витрат на правову допомогу.

Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позивач був звільнений від сплати судового збору, він підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь держави в сумі 5274,58 грн. ( 4063,38 грн. за вимогу майнового характеру та 1211,20 грн. за вимоги про стягнення моральної шкоди).

Керуючись ст.ст. 1167, 1187, 1200, 1201, 1194 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст.259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа - Гарант» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої ДТП задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 406 338 грн. 31 коп. майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, 7000 (сім тисяч) грн. 00 коп. витрат за проведення експертного дослідження, 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп. моральної шкоди та 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати зі сплати судового збору в сумі 5274,58 грн.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Оскільки в судовому засіданні оголошено (підписано) лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Страхова компанія «Альфа - Гарант», код ЄДРПОУ 32382598, юридична адреса: м. Київ, вул. Лесі Українки,26.

Повний текст рішення складено 28.05.2025.

Головуючий суддя Ю. І. Драч