Ухвала суду № 127679907, 28.05.2025, Краснопільський районний суд Сумської області

Ухвала

Іменем України

28 травня 2025 року

м. Суми

справа № 578/1016/20

провадження № 1-кп/578/3/25

Краснопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

розглянув у відкритому виїзному судовому засіданні в залі Сумського районного суду Сумської області в місті Суми Сумської області у кримінальному провадженні за № 12020200180000200 від 13.07.2020 за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 187, частиною третьою статті 357 Кримінального кодексу України,

клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

учасники судового провадження:

секретар судового засідання ОСОБА_3

сторони кримінального провадження:

з боку обвинувачення:

прокурор ОСОБА_4

з повідомленням потерпілого ОСОБА_5

з боку захисту:

обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник адвокат ОСОБА_7

та установив:

В провадженні Краснопільського районного суду Сумської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 187, частиною третьою статті 357 Кримінального кодексу України /далі - КК/.

Обвинуваченому ОСОБА_6 обрано запобіжний західу виглядітримання підвартою без права внесення застави, строк дії якого спливає 08.06.2025.

27.05.2025засобами електронногозв`язку прокурорСумської обласноїпрокуратури ОСОБА_4 звернулася досуду зклопотанням пропродовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк60діб без визначення розміру застави, мотивуючи тим, що судовий розгляд вказаного кримінального провадження у строк до 08.06.2025 завершити не представляється можливим. ОСОБА_6 обвинувачується, зокрема, у вчиненні тяжкого злочину (частина друга статті 187 КК), за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років. Також наявні ризики, передбачені пп. 1,5 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/, які дають достатні підстави уважати, що ОСОБА_6 може переховуватися від суду, усвідомлюючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі притягнення до кримінальної відповідальності. Крім того, ОСОБА_6 не має постійного місця роботи та джерела доходів, міцних соціальних зв`язків не підтримує, що в сукупності могло б утримувати обвинуваченого від переховування від суду. Будучи під кримінальним переслідуванням та домашнім арештом, ОСОБА_6 продовжив злочинну діяльність та вчинив кримінальний проступок проти неповнолітнього потерпілого за частиною першою статті 126 КК, тобто має асоціальну поведінку. З урахуванням цих обставин інші більш м`які запобіжні заходи, крім тримання під вартою, не будуть ефективними і не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Також відсутні підстави для визначення розміру застави, оскільки злочин вчинено із застосуванням насильства. Продовження ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає стандарту «розумної підозри».

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні:

- прокурор клопотання таке підтримала і просить задовольнити з наведених у ньому підстав;

- обвинувачений ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання прокурора. На його переконання, ризиків не виконання ним покладених судом процесуальних обов`язків, у рамках цієї справи не має. Просить суд змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на більш м`який - цілодобовий домашній арешт або заставу;

-захисникобвинуваченого підтримує процесуальну позицію підзахисного ОСОБА_6 . Уважає, що клопотання прокурора за змістом є формальним, а зазначені ризики не підтверджуються будь-якими належними доказами. Просила суд врахувати принцип щодо презумпції невинуватості особи та змінити ОСОБА_6 запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт з застосуванням засобів контролю.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд доходить наступних висновків.

За правилами частини третьої статті 331 КПК, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно з частиною першою статті 183 КПК, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 177КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з частиною другою статті 177 КПК, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави, суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

За змістом закону, тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим встатті 177 КПК, Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоб запобігти їхньому настанню.

Строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до частини першої статті 197 КПК не може перевищувати шістдесяти днів.

Так, з матеріалів кримінального провадження слідує, що обвинуваченому ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, і строк тримання збігає 08.06.2025.

При вирішенні питання доцільності продовження триманняобвинуваченогопідвартою, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених п. 1, 5 частини першої статті 177 КПК, а саме: можливості ОСОБА_6 переховуватися від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Так, про наявність ризику, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 177 КПК, відповідно до частини першої статті 178 КПК, свідчать такі обставини, як асоціальна поведінка ОСОБА_6 у суспільстві і не бажання ставати на шлях виправлення; тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення. Він також не має постійного місця роботи, не навчається.

Також прокурором обґрунтовано наявність ризику, передбаченого пунктом 5 частини першої статті 177 КПК, виходячи з того, що будучи під кримінальним переслідуванням та домашнім арештом, він продовжив злочинну діяльність та вчинив кримінальне правопорушення за частиною першою статті 126 КК, за яке за вироком Сумського районного суду Сумської області від 28.09.2023 був засуджений до покарання у виді громадських робіт на строк 240 годин.

Наявні у кримінальному провадженні матеріали щодо особи обвинуваченого також були предметом дослідження суду, але таких, які б були достатнім стримуючим фактором його поведінки, не встановлено. Перебуваючи на волі, з метою уникнення покарання ОСОБА_6 матиме реальну можливість переховуватися від суду, вчиняти інше кримінальне правопорушення, що свідчить про існування ризиків, які не зменшились.

Жодних об`єктивних даних, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою та даних, які свідчать про наявність обставин, що можуть істотно вплинути на можливість продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 та стати підставою для скасування запобіжного заходу чи зміни запобіжного заходу на інший більш м`який, стороною захисту не надано та в ході судового розгляду справи не встановлено.

На сьогодні судовий розгляд вказаного кримінального провадження триває. Державним бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування за заявою обвинуваченого ОСОБА_6 про жорстоке поводження по відношенню до нього з боку поліцейських перед обшуком 13.07.2020 за місцем його проживання.

Поряд з цим, перешкодою проведення судових засідань є збройна агресія з бору рф.

Рішенням зборів суддів Краснопільського районного суду Сумської області від 28.03.2025 визнано неможливимподальше відправленняправосуддя Краснопільськимрайонним судомСумської області за місцем розташування суду за вул. Вокзальна, 18, у селищі Краснопілля Сумського району Сумської області.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 22 травня 2025 року змінено територіальну підсудність справ Краснопільського районного суду Сумської області шляхом передачі такої до Зарічного районного суду міста Суми з 2 червня 2025 року.

Отже, у строк до 08.06.2025 завершити судовий розгляд кримінального провадження стосовно ОСОБА_6 не представляється можливим.

Разом з цим, на даній стадії судового провадження, встановлені судом ризики, передбачені пунктами 1, 5 статті 177КПК продовжують існувати, є реальними, що виправдовує тримання обвинуваченого під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу, що за таких обставин переважає принцип поваги до особистої свободи, а отже не суперечитиме вимогам статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта практиці ЄСПЛ.

Таким чином, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу обвинуваченому як тримання під вартою, тому клопотання прокурора є підставним до задоволення. Обраний стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою слід продовжити на строк до шістдесяти днів.

Обрання більшм`якогозапобіжного заходу,на переконаннясуду,не забезпечитьвиконання обвинуваченимпокладених нанього процесуальнихобов`язків і його належну поведінку, та відмовляє у клопотанні сторони захисту про зміну обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини четвертої статті 183 КПК,застосовуючи запобіжнийзахід увигляді триманняпід вартою,суд вважаєзанеобхіднене визначатирозмірзастави,оскількивказанекримінальне провадженняпорушено щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства.

Керуючись ст. 7, 9, 177 - 178, 181,193 - 196, 331, 350, 370, 372, 395, 532, 615 Кримінального процесуального кодексу України,

Постановив:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2 , датаі місценародження: ІНФОРМАЦІЯ_3 ,село ВерхняСироватка Сумськогорайону Сумськоїобласті,громадянство:України;адреса реєстраціїта проживання: АДРЕСА_1 ,строком на60(шістдесят)днів до 26липня 2025 року,включно, без визначення розміру застави, з утриманням в Державній установі «Сумський слідчий ізолятор».

Встановити строк дії ухвали в частині продовження обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 26липня 2025 року, включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Краснопільський районний суд Сумської області, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Суддя ОСОБА_1