Ухвала суду № 127679609, 15.05.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/20776/25-к

пр. 1-кс-19195/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю адвоката: ОСОБА_3 , директора підприємства Федерації професійних спілок України «Міжнародний центр культури і мистецтв профспілок України»: ОСОБА_4 , прокурора: ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у залі суду в м. Києві судове провадження за клопотанням підприємства Федерації професійних спілок України «Міжнародний центр культури і мистецтв профспілок України» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Личаківського районного суду м. Львова у справі № 463/6275/22 від 30.08.2022 у кримінальному провадженні № 62019100000001170 від 20.08.2019,-

ВСТАНОВИВ:

06.05.2025 до провадження слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання підприємства Федерації професійних спілок України «Міжнародний центр культури і мистецтв профспілок України» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Личаківського районного суду м. Львова у справі № 463/6275/22 від 30.08.2022 у кримінальному провадженні № 62019100000001170 від 20.08.2019.

В обґрунтування доводів клопотання зазначено, що 30.08.2022 ухвалою Личаківського районного суду м. Львова накладено арешт, зокрема на нерухоме майно по вул. Інститутська, 1, у м. Києві (теперішня назва - Алея Героїв Небесної сотні ).

Метою накладення арешту у відповідності до мотивувальної частини ухвали про накладення арешту від 30.08.2022, є збереження речових доказів, відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Натомість приховати будівлю, яка є нерухомим майном і знаходиться в центрі Києва, на Майдані Незалежності - неможливо. Перетворити чи відчужити пам`ятку культурної спадщини без окремих рішень та дозволів органів влади - незаконно.

Будівля Флігелю (літера А2), загальною площею 2296,6 м2, яка є частиною об`єкту нерухомого майна (комплекс будівель, реєстраційний номер - 1192810880000) у м. Києві, на Алеї Героїв Небесної Сотні, будинок 1 (вулиця Інститутська, 1), загальною площею 17 597,70 м2 перебуває у аварійному стані з березня 2020 року.

За висновками експертів, не виключеною є можливість раптового обвалення конструкцій на аварійно небезпечних ділянках.

Станом на дату подання цього клопотання, експлуатація будівлі Флігелю (літера А2), загальною площею 2296,6 м2 зупинена до відновлення її експлуатаційної придатності.

Останній доказ на підтвердження вказаного - наказ підприємства від 28.04.2020 № 10-О «Про продовження терміну зупинення експлуатації будівлі флігелю МЦКМ ПУ».

Документи на підтвердження викладених аргументів та фотографії технічно незадовільного стану будівлі (з відповідних Звітів) додаються до клопотання в якості додатків.

Подальше знаходження будівлі Флігелю (літера А2), загальною площею 2296,6 м2, яка є невід`ємною частиною об`єкту нерухомого майна (комплекс будівель, реєстраційний номер - 1192810880000) у м. Києві, на Алеї Героїв Небесної Сотні, будинок 1 (вулиця Інститутська, 1), загальною площею 17 597,70 м2 під арештом не забезпечуватиме і не дозволить досягнути мети накладення арешту за ухвалою про арешт і більше того, накладений арешт сприятиме пошкодженням, псуванню та знищенню нерухомого майна в центрі Києва, на Майдані Незалежності, за декілька сотень метрів від будівлі Офісу Президента України, будинку Уряду та українського парламенту.

Будівлю Флігелю (літера А2), загальною площею 2296,6 м2, яка є частиною об`єкту нерухомого майна (комплекс будівель, реєстраційний номер - 1192810880000) у м. Києві, на Алеї Героїв Небесної Сотні, будинок 1 (вулиця Інститутська, 1), загальною площею 17 597,70 м2 буде передано Федерацією професійних спілок України до Міністерства культури та інформаційної політики України для проведення ремонтних робіт в будівлі, відновлення експлуатаційної придатності і подальшого використання будівлі Державною організацією «Національний будинок органної та камерної музики України» для реалізації проекту «Будинок музики».

Фінансування ремонтних та відновлювальних робіт буде здійснено після передачі будівлі Флігелю (літера А2), загальною площею 2296,6 м2 до державної власності під творчі потреби Державної організації «Національний банк органної та камерної музики України», з метою реалізації проекту «Будинок музики».

Таким чином, майно, про скасування арешту якого просить підприємство, буде передано в державну власність, тобто буде реалізовано мету заборони відчуження і розпорядження майном за ухвалою суду від 30.08.2022.

19.10.2022 до Федерації професійних спілок України звернулося Міністерство культури та інформаційної політики України з клопотанням щодо безоплатної передачі будівлі Флігелю загальною площею 2296,6 м2 у державну власність.

За висновками фахівців Українського державного науково-дослідного та проектного інституту «Укрндіпроектреставрація» будівля Флігелю (літера А2), загальною площею 2296,6 м2 може бути якнайкраще адаптована під творчі потреби Державної організації «Національний будинок органної та камерної музики України» (документ на підтвердження додається).

Всі ці заходи узгоджуються з Указом Президента України від 18 серпня 2020 року № 329/2020 «Про заходи щодо підтримки в сфері культури, охорони культурної спадщини, розвитку креативних індустрій та туризму», в якому, зокрема, доручено Кабінету Міністрів України реалізувати проект «Будинок музики».

Постановою Президії Федерації професійних спілок України від 06.06.2023 № П18/5, вищезазначене клопотання Міністерства культури та інформаційної політики України від 19.10.2022 було задоволено.

Президія надала згоду на безоплатну передачу будівлі Флігелю у державну власність для подальшої реконструкції та адаптації цієї будівлі під творчі потреби Державної організації «Національний будинок органної та камерної музики України» за умови зняття будь-яких арештів, обтяжень та заборон щодо відчуження, розпорядження та користування цілісним майновим комплексом будівель МЦКМ за адресою: м. Київ, Алея Героїв Небесної сотні, 1.

При накладенні арешту на майно із забороною відчуження, розпорядження та користування не було враховано наявність права господарського відання у Заявника, який не є стороною кримінального провадження, та не було обґрунтовано необхідність такого неспівмірного втручання.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно право власності на об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1192810880000, який розташований за адресою: м. Київ, вулиця Інститутська, будинок 1, зареєстровано на праві власності за Федерацією професійних спілок України.

При цьому, право господарського відання на зазначене майно встановлено за Заявником - підприємством Федерації професійних спілок України «Міжнародний центр культури і мистецтв профспілок України» (МЦКМ), яке є окремим суб`єктом господарювання, що займається проведенням концертної діяльності.

Цю обставину за увесь період досудового розслідування кримінального провадження № 62019100000001170 слідчі органи не брали і не взяли до уваги при накладенні арештів на таке майно.

Інформацію про право господарського відання внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Будівля використовується Заявником для проведення концертної діяльності. Діяльність МЦКМ є прибутковою, підприємство є платником податків, які сплачуються до державного бюджету в повному обсязі, що підтверджують докази, які додаються.

З викладеного вбачається, що наявність права господарського відання на майно залишилася поза увагою слідчого судді під час розгляду клопотання прокурора, в ухвалі слідчого судді фактично наявне тільки цитування клопотання прокурора, а не належне обґрунтування необхідності накладення арешту на нерухоме майно та співмірності його застосування в даному випадку, у випадку використання майна Заявником, що є підставою для скасування арешту.

Саме Заявник сплачує податок на землю, на якій знаходиться арештоване нерухоме майно на Інститутській, 1 у м. Києві.

Саме Заявник лише у 2024 році витратив 8 193 886,53 грн. на утримання будівлі на Інститутській, 1 у м. Києві.

В будівлі на Інститутській, 1 у м. Києві, завдяки успішній реалізації Заявником права господарського відання нами проведено 218 культурно-мистецьких заходів протягом 2024. За цей період Заявник отримав доходи в розмірі 28 540,60 грн.

Заявником у 2024 році сплачено 113 156,77 грн. податку на нерухоме майно - земельну ділянку на Інститутській, 1, у м. Києві.

Адвокатом ОСОБА_3 , та директором підприємства Федерації професійних спілок України «Міжнародний центр культури і мистецтв профспілок України» ОСОБА_4 , в судовому засіданні вимоги клопотання підтримала та просили задовольнити.

Прокурор ОСОБА_5 в судовому засідання заперечував з приводу заявленого клопотання, просив відмовити, зазначивши, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019100000001170 за підозрою ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_8 зач. 1 ст. 255 ч. 5 ст. 191 КК України ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_10 за ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_11 за ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України та за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, ч. 1 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367, ч. 5 ст. 191, ч. З ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 240, ч. 3 ст. 209 КК України.

Досудовим розслідуванням цього провадження встановлено, що майно, розташоване на території України та перебувало у віданні загальносоюзної громадської організації, а на момент створення Федерації професійних спілок України, ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», ЗАТ «Укрпрофтур» тощо, перебувало у державній власності, та не могло бути відчужене без згоди його власника - держави в особі Фонду державного майна Ук0,

нерухомого майна, що перебуває в їх (Федерації професійних спілок України, акціонерних товариств «Укрпрофтур», «Укрпрофоздоровниця», та створених ними суб`єктів господарювання, тощо) віданні, за відсутності правовстановлюючих документів на це майно.

Таким чином дії осіб, причетних до реалізації вищезазначеної схеми осіб, спрямовані на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, а також на приховання і маскування незаконного походження таких доходів, володіння ними, прав на такі доходи, джерел їх походження, а так само пов`язані із набуттям, володінням та використанням доходів, одержаних злочинним шляхом.

Унаслідок указаних протиправних дій із державної власності вибули об`єкти нерухомого майна, що завдало збитки державі в особі Фонду державного майна України в особливо великих розмірах.

Зібрані під час досудового слідства докази вказують на те, що вищезазначені об`єкти нерухомості є об`єктом протиправного посягання службових осіб правоохоронних органів, працівників Федерації професійних спілок України (код ЄДРПОУ 00014479), ПрAT «Укрпрофоздоровниця» (код ЄДРПОУ 02583780), ПрАТ «Укрпрофтур» (код ЄДРПОУ 02605473) та інших фізичних та юридичних осіб.

Відповідно до статті 19 Конституції органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно зі статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування від 21.05.1997 280/97-ВР» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 25 цього Закону сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить облік відповідно до закону об`єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Між тим, на виконання постанови Ради Міністрів охорони здоров`я УРСР № 606 від 23 квітня 1960 року «Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров`я УРСР», усі діючі госпрозрахункові санаторії, будинки відпочинку та пансіонати Міністерство охорони здоров`я зобов`язано було передати у строк до 1 травня 1960 року Українській республіканській раді профспілок з метою подальшого поліпшення організації відпочинку і санаторно-курортного обслуговування трудящих і підвищення ролі профспілок. Згідно з пунктом 2 постанови, майно передавалося профспілковим організаціям у відання.

За статтею 10 Конституції Української Радянської Соціалістичної Республіки (прийнятої позачерговою сьомою сесією Верховної Ради Української РСР дев`ятого скликання 20 квітня 1978 року) основу економічної системи Української РСР становить соціалістична власність на засоби виробництва у формі державної (загальнонародної) і колгоспно-кооперативної власності. Соціалістичною власністю є також майно профспілкових та інших громадських організацій, необхідне їм для здійснення статутних завдань.

Відповідно до постанови Верховної Ради Української РСР від 24.08.1991 № 1427 - XII, з моменту проголошення незалежності чинними на території України є тільки Конституція, закони, постанови Уряду та інші акти законодавства республіки.

Постановою Верховної Ради України «Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України» від 10.04.1992 № 2268-ХП майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об`єктів, що перебували у віданні центральних органів цих організацій, до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, передані тимчасово Фонду державного майна.

Постановою Верховної Ради України від 04.02.1994 р. «Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР» встановлено, що тимчасово, до законодавчого визначення суб`єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)» від 05.11.1991р. № 311, яка прийнята на виконання постанов Верховної Ради УРСР «Про порядок введення в дію Закону Української РСР «Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування» від 08.12.1990р., «Про введення в дію Закону Української РСР «Про власність» від 26.03.1991р., затверджено перелік державного майна України, яке передається до власності адміністративно- територіальних одиниць (комунальної власності). Встановлено, що державне майно України, крім майна, яке належить до комунальної власності, є загальнодержавною (республіканською) власністю.

Отже, усе майно, що перебувало на балансі загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, в тому рахунку і профспілок України, на час розмежування державної та комунальної власності, на даний час є загальнодержавною власністю незалежно від часу його створення (забудови нерухомого майна).

З урахуванням постанови Верховної Ради України «Про управління майном підприємств, установ та організацій, що є у загальнодержавній власності» від 14.02.1992 p., функція по управлінню державним майном покладена на Кабінет Міністрів України, а після набрання чинності постановою Верховної Ради України «Про Тимчасове положення про Фонд державного майна України» від 07.07.1992 р. - на Фонд державного майна України.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про власність» від 07.02.1991 р. № 697 - XII, лише власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. При цьому статтею 34 цього Закону визначено, що загальнодержавну (республіканську) власність складають, зокрема, об`єкти соціально-культурної сфери або інше майно.

Стаття 33 Закону України «Про власність» передбачала, що управління державним майном від імені народу (населення адміністративно-територіальної одиниці) здійснює відповідно Верховна Рада України і місцеві Ради народних депутатів України, а також уповноважені ними державні органи. Державні органи, уповноважені управляти державним майном, вирішують питання створення підприємств і визначення цілей їх діяльності, реорганізації і ліквідації, здійснюють контроль за ефективністю використання і схоронністю довіреного їм державного майна та інші правомочності відповідно до законодавчих актів України.

З огляду на що, право власності держави Україна після розпаду СРСР, історії створення спірного майна та створення ПрАТ «Укрпрофоздоровниці», з проголошенням незалежності України 24.08.1991 право власності на майно набула держава, тому відповідно до постанови Верховної ради України №2268X11 від 10.04.1992 та №3943-ХІІ від 01.02.1994 орган, якому надані повноваження прийняти та розпоряджатись спірним об`єктом до визначення суб`єктів його права, є Фонд державного майна України.

Таким чином, майно не могло на законних підставах перейти у власність Федерації незалежних профспілок України, яке згодом остання передала до статутного фонду ПрАТ «Укрпрофоздоровниці» (код ЄДРПОУ 02583780), оскільки майно перейшло у державну власність відповідно до вищезазначених положень нормативно - правових актів.

Зазначене свідчить про те, що усе майно, передане Федерації професійних спілок України (ЄДРПОУ 00014479), ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» (код ЄДРПОУ 02583780), ПрАТ «Укрпрофтур» (ЄДРПОУ 02605473) та у подальшому інших фізичних та юридичних осіб є державною власністю.

Оскільки об`єктом кримінально протиправних дій службових осіб є вищезазначене нерухоме майно, постановою слідчого у кримінальному провадженні прийнято рішення про визнання такого майна речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення адвоката, директора підприємства Федерації професійних спілок України «Міжнародний центр культури і мистецтв профспілок України», заперечення прокурора, матеріали, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019100000001170 за підозрою ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_8 зач. 1 ст. 255 ч. 5 ст. 191 КК України ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_10 за ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_11 за ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України та за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, ч. 1 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. З ст. 240, ч. 3 ст. 209 КК України.

30.08.2022 ухвалою Личаківського районного суду м. Львова у справі № 463/6275/22 на майно підприємства Федерації професійних спілок України «Міжнародний центр культури і мистецтв профспілок України» за реєстраційним номером 1192810880000, який розташований за адресою: м. Київ, вулиця Інститутська (теперішня назва Алея Героїв Небесної сотні), будинок 1 (комплекс будівель загальною площею 17 597,70 м. кв.) накладено арешт.

Майно використовується підприємством Федерації професійних спілок України «Міжнародний центр культури і мистецтв профспілок України» на праві господарського відання.

16.08.2024 оголошено конкурсний відбір управителя на нерухоме майно - комплекс будівель за реєстраційним номером 1192810880000, який розташований за адресою: м. Київ, вулиця Інститутська, будинок 1, з кінцевим терміном проведення конкурсу 16.09.2024.

Конкурс за вказаним оголошенням не відбувся.

23.01.2025 АРМА передано арештоване майно, яке на праві господарського відання використовується підприємством Федерації професійних спілок України «Міжнародний центр культури і мистецтв профспілок України», на відкриті торги електронною системою Prozorro, шляхом публікації оголошення про відкриті торги UA-2025-03-11-010622-a.

Статус АРМА при оголошенні про відкриті торги - замовник. Станом на 28.04.2025 відкриті торги UA-2025-03-11-010622-a не відбулися.

В разі, якщо відкриті торги відбудуться і за їхніми результатами буде визначено переможця, наступним кроком буде передача нерухомого майна (актива) використовується підприємством Федерації професійних спілок України «Міжнародний центр культури і мистецтв профспілок України» та третьої особи в управління (управління активом) переможцю торгів.

08.04.2025 між підприємством Федерації професійних спілок України «Міжнародний центр культури і мистецтв профспілок України» та Департаментом охорони культурної спадщини КМДА укладено охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини. Предметом договору є зобов`язання Федерації професійних спілок України «Міжнародний центр культури і мистецтв профспілок України» щодо охорони пам`ятки містобудування та архітектури національного значення - «Інститут благородних дівиць».

Поряд з цим, земельна ділянка на Алеї Героїв Небесної сотні, 1, у м. Києві, площею 1,65 га, на якій знаходиться нерухоме майно підприємства Федерації професійних спілок України «Міжнародний центр культури і мистецтв профспілок України», за видом використання надана саме Федерації професійних спілок України «Міжнародний центр культури і мистецтв профспілок України» для експлуатації та обслуговування будівель і споруд підприємства, а не будь-якої третьої особи. Категорія земель, на якій знаходиться майно заявника на Алеї Героїв Небесної сотні, 1, у м. Києві - землі історико-культурного призначення, вид цільового призначення - 08.01 для забезпечення охорони об`єктів культурної спадщини.

Підприємство Федерації професійних спілок України «Міжнародний центр культури і мистецтв профспілок України» у 2024 році сплачено 113 156,77 грн. податку на нерухоме майно - земельну ділянку на Інститутській, 1, у м. Києві.

Таким чином передача будівлі підприємства Федерації професійних спілок України «Міжнародний центр культури і мистецтв профспілок України» в управління за результатами відкритих торгів створює реальний ризик порушення охоронних зобов`язань та завдання шкоди об`єкту культурної спадщини, що є неприпустимим з точки зору закону та інтересів суспільства.

З долучених до матеріалів клопотання доказів вбачається, що відповідно до постанови Господарського суду м. Києва від 06.10.2006 у справі № 39/222 встановлено, що нерухоме майно на Інститутській, 1, у м. Києві, яке на праві господарського відання використовується підприємством Федерації професійних спілок України «Міжнародний центр культури і мистецтв профспілок України», не є державною власністю.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно право власності на об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1192810880000, який розташований за адресою: м. Київ, вулиця Інститутська, будинок 1, зареєстровано на праві власності за Федерацією професійних спілок України.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Так, як вбачається із ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 30.08.2022, метою арешту майна, є збереження речових доказів.

Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства з приводу накладення арешту на майно особи, обов`язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2 ст. 173 КПК України.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що слід врахувати необхідність забезпечення справедливого балансу між конкуруючими інтересами відповідної особи і суспільства в цілому. Необхідно зважати й на те, що цілі, згадані в цьому положенні можуть мати певне значення при визначені того, чи забезпечено баланс між вимогами відповідних суспільних інтересів і основоположним правом заявника на власність. В обох контекстах держава користується певним полем розсуду при визначені заходів, які необхідно вжити для забезпечення дотримання Конвенції. Рішення «Sargsyan v. Azerbaijan», n.220.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.

Відповідно до положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, як вбачається із наданих суду матеріалів, відсутні відомості вважати, що арештоване майно, відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України і є безпосередньо предметом кримінального правопорушення, що розслідується, а прокурором не доведено зворотнього, а відтак посилання на наявність правових підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

При цьому підозра уповноваженим особам Федерації професійних спілок України «Міжнародний центр культури і мистецтв профспілок України» не пред`являлась, що в свою чергу вказує на безпідставність такого обмеження права власника на мирне володіння та користування своїм майном.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).

Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Разом з тим, слідчому судді не надано доказів та не доведено існування правових підстав для подальшого збереження арешту майна, та відсутніми ризиками, які слугували підставами для накладення арешту на майно, зважаючи на досить тривале перебування майна під арештом, а відтак клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 392, 532, 535 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання підприємства Федерації професійних спілок України «Міжнародний центр культури і мистецтв профспілок України» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Личаківського районного суду м. Львова у справі № 463/6275/22 від 30.08.2022 у кримінальному провадженні № 62019100000001170 від 20.08.2019 - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Личаківського районного суду м. Львова у справі № 463/6275/22 від 30.08.2022 у кримінальному провадженні № 62019100000001170 від 20.08.2019 на нерухоме майно за реєстраційним номером 1192810880000, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Інститутська (теперішня назва Алея Героїв Небесної сотні), будинок 1 (комплекс будівель загальною площею 17 597,70 м. кв.) і який на праві господарського віданню закріплено за заявником - підприємством «Міжнародний центр культури і мистецтв профспілок України».

Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню.

Слідчий суддя ОСОБА_1