Рішення № 127676980, 14.05.2025, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/14911/24

Провадження № 2/357/59/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий суддя - Цукуров В.П.,

секретар судового засідання - Чайка О.В.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Коннової Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №1 в місті Біла Церква Київської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Білоцерківської міської ради Київської області про позбавлення батьківських прав -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог. Рух справи.

У жовтні 2024 року позовом ОСОБА_1 (далі - «Позивач»), в інтересах якої діє її представник, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - «Відповідач») про позбавлення батьківських прав, третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Білоцерківської міської ради Київської області (далі - «Третя особа»).

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на наступні обставини.

04.08.2007 року між сторонами було укладено шлюб. 07.12.2021 року рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області по справі №357/10393/21 шлюб між сторонами було розірвано.

У шлюбі у сторін народилися двоє синів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .

Діти проживають разом із Позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , яку остання орендує. Будинок, де вона зареєстрована разом з дітьми, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , належить Відповідачу. У свій час Відповідач створив нестерпні умови для проживання в даному будинку - зловживав спиртним, вживав наркотичні засоби, вчиняв в дома сварки та бійки, а тому вона вимушена була залишити з дітьми даний будинок та орендувати житло. Останній залишався проживати в своєму будинку.

Де наразі проживає Відповідач - їй невідомо. Позивач вважає, що він переховується, оскільки за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.01.2024 року ОСОБА_2 був визнаний винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити покарання за ч. 1 ст. 309 КК України - 1 рік обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України, звільнено ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк 1 рік. Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_2 обов`язки: -періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; -повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Однак останній не виконав свої обов`язки встановлені судом, а тому ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.07 2024 року подання заступника начальника Білоцерківського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в місті Києві та Київській області Міністерства юстиції України Мизиної Марини Вікторівни про скасування звільнення покарання з випробуванням та направлення для відбування покарання щодо ОСОБА_2 було задоволено. Скасовано іспитовий термін щодо ОСОБА_2 , засудженого вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.01.2024 року за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді обмеження волі строком один рік, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік, з покладанням обов`язків, визначених ст.76 КК України. Направлено ОСОБА_2 для відбування призначеного покарання за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.01.2024 року у виді обмеження волі строком один рік.

Однак останній не виконує судові рішення, а тому відповідно до ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.09.2024 року подання Білоцерківського районного відділу №1 філії Державної установи «Центр пробації» в місті Києві та Київській області про направлення ОСОБА_2 засудженого вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.01.2024 року, для відбування призначеного покарання було задоволено. Вирішено затримати ОСОБА_2 та направити його до місця відбування покарання Державної установи «Бердичівський виправний центр (108)», в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі, для відбування покарання, призначеного йому вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.01.2024 року, у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

Крім цього, відповідно до постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04.04.2024 року ОСОБА_2 визнаний винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 3 ст. 126 КУпАП. Відповідно до мотивувальної частини даної постанови 06.02.2024 року ОСОБА_2 керував ТЗ з явними ознаками наркотичного сп`яніння.

Зазначені вище обставини свідчать про те, що Відповідач вживає наркотичні речовини.

Відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків. Так, він вже протягом тривалого часу не приходить до дітей та не піклується про них, не забезпечує їх матеріально.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів за №163454 від 20.08.2024 року станом на 01.08.2024 року заборгованість по сплаті аліментів становить 182252,45 грн.

У зв`язку з цим Позивачка перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Білоцерківської міської ради та їй призначено тимчасову державну соціальну допомогу на дитину, батько якої ухиляється від сплати аліментів.

Позивач наразі повністю та самостійно займається вихованням та опікою своїх дітей. Відповідач ні разу не переймався долею своїх дітей. Усі потреби синів у повному обсязі забезпечує Позивач, як матеріальні, так моральні і духовні. Вона дбає про їх здоров`я, медичний догляд, навчання.

Позивач дбає про освіту (у тому числі і позашкільну), фізичний розвиток, психо - емоційний та моральний стан своїх синів.

Відповідно до довідки №62 від 08.08.2024 року ОСОБА_3 , син ОСОБА_1 , є випускником 9-Б класу Білоцерківської гімназії №3 ім. Т.Г. Шевченка, проживає разом з матір`ю за адресою АДРЕСА_1 . Вихованням дитини займається мати дитини ОСОБА_1 . Зі слів класного керівника, батько не відвідував батьківські збори та не приймав участі у навчально-виховному процесі сина.

Згідно з довідкою №58/02-10 від 13.08.2024 року ОСОБА_1 займається вихованням сина ОСОБА_4 , учня 2-В класу Білоцерківської гімназії - початкової школи №5 Білоцерківської міської ради Київської області. Батько дитини ОСОБА_2 навчанням сина не цікавиться, батьківські збори не відвідує, з класним керівником не спілкується.

Відповідно до довідки №20 від 10.09.2024 року ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 навчається в КЗ БМР Білоцерківській школі мистецтв №5 ім. Сергія Томащука, проживає разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 . Заняття в школі оплачує мати ОСОБА_1 . Зі слів викладача батько не відвідував батьківські збори, не вносив плату за навчання сина.

Наразі дитина ОСОБА_4 перебуває на обліку в окуліста з діагнозом: співдружна збіжна правобічна косоокість.

У зв`язку з цим потребує постійного нагляду. А тому Позивач вимушена була звільнитися з роботи в зв`язку з доглядом за дитиною до 14-річного віку. Однак працює по найму у приватних осіб задля забезпечення своїх дітей, що підтверджується копією трудової книжки ОСОБА_1 .

Наразі Позивач вийшла заміж вдруге і діти виховуються в повній сім`ї.

Позивач постійно піклується про те, щоб сини були забезпечені необхідними для їх розвитку речами, одягом, створює для них комфортні побутові умови. Вона докладає всі свої зусилля та можливості для того, щоб сини мали можливість гармонійно розвиватися та були забезпечені усіма необхідними для розвитку та навчання речами.

За весь період з моменту окремого проживання Відповідач взагалі не переймався долею синів, не цікавився їх здоров`ям, успішністю у навчанні, їх потребами. Жодних пропозицій щодо надання матеріальної допомоги синам від Відповідача не надходило.

Переконання Відповідача стосовно того, що він є батьком двох синів і зобов`язаний виконувати свої батьківські обов`язки по їх вихованню, не дали бажаного результату.

Відповідач категорично відмовився спілкуватися з синами. Наразі проживає окремо. Веде аморальний спосіб життя, а саме вживає наркотичні речовини. Для відновлення нормальних стосунків, які мають існувати між батьком та синами, Позивач неодноразово просила Відповідача спілкуватися з синами, цікавитися їх життям, купувати їм одяг і продукти харчування, проводити з ними час, брати іншу участь у житті синів та їх утриманні, але робити цього Відповідач ніколи не бажав, ігноруючи прохання, свідомо нехтуючи своїми батьківськими обов`язками.

Будь-яких перешкод для виконання Відповідачем своїх зобов`язань не чинилося.

Будь-якої фінансової допомоги на утримання синів Відповідач не надавав та не надає.

Таким чином, Відповідач вже майже 4 роки взагалі не виконує своїх батьківських обов`язків, фактично не спілкується з синами, не бачиться з ними і не бажає цього робити, свідомо залишив синів повністю на Позивача.

Через ухилення Відповідача від виконання батьківських обов`язків Позивачі просили суд позбавити батьківських прав Відповідачавідносно його дітей.

20.11.2024 року ухвалою суду було відкрито провадження у даній справі, призначено судове засідання та постановлено провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Витребувано у Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня №4» інформацію про перебування ОСОБА_2 на обліку у лікаря-нарколога в даному закладі (а.с. 48-49).

09.12.2024 року до канцелярії суду засобами електронного зв`язку надійшов лист Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня №4» від 06.12.2024 року №1593, відповідно до змісту якого ОСОБА_2 медичну допомогу у лікаря-нарколога не отримує, за медичною допомогою до лікаря-нарколога не звертався (а.с. 61).

18.03.2025 року до канцелярії суду від Третьої особи надійшло рішення від 11.03.2024 року №179 «Про вирішення судового спору щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно його синів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 » (а.с. 78-79).

25.04.2025 року ухвалою суду було закрито підготовче провадження по даній цивільній справі та призначено її до судового розгляду по суті (а.с. 72).

13.05.2025 року в судовому засіданні Позивач та її представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити. Не заперечували проти заочного розгляду справи. Надали пояснення, аналогічні за змістом позовній заяві. Позивач пояснила, що діти знають, що Відповідач перебуває в виправній колонії з січня 2025 року, він засуджений до реальної міри покарання за її даними на 1 рік. Старший син одного разу бачив батька у дивному стані і запитував у Позивача чи знає вона, що батько вживає наркотики. Вона, щоб не травмувати сина сказала, що не знає. Сторони розірвали шлюб у грудні 2021 року, але фактично припинили спільне проживання з кінця червня 2021 року. Сторони припинили спільне проживання через систематичне вживання Відповідачем алкоголю та ймовірно наркотиків та побиття Позивача.

У судовому засіданні було допитано у якості свідка ОСОБА_5 , яка пояснила, що є двоюрідною сестрою Позивача. Сторін по справі вона знає з дитинства. Свідок знає, що Відповідач ніколи не приділяв увагу дітям, неодноразово піднімав руку на Позивача, навіть коли вона захищала сестру він кидався з ножем на свідка. Така поведінка Відповідача була постійною. Він ухиляється від виховання дітей, ніколи не приділяв їм уваги. Також він зловживав алкогольними напоями - це вона бачила особисто, та чула, що він вживає наркотики.

У судовому засіданні було допитано у якості свідка ОСОБА_6 , яка пояснила, що вона знає сторін близько 16 років, у ті часи вони ще були одружені та проживали разом. Сторони розійшлися оскільки Відповідач був агресивним і неадекватним коли вживав спиртне. Позивач ніколи не забороняла йому спілкуватися з дітьми, але Відповідач погано впливав на дітей, говорив їм погані речі про Позивача і діти були у поганому стані після зустрічі з батьком. Позивач навіть водила старшого сина до психолога. Відповідач при зустрічі з дітьми ніколи не цікавився їхнім життя, а лише розпитував у них з ким проживає Позивач.

У судове засідання представник Третьої особи не з`явився, до канцелярії суду подав заяву про розгляд даної справи без його участі (а.с. 87).

У призначені по справі судові засідання Відповідач не з`явився. Відзиву, будь-яких письмових пояснень від нього на адресу суду не надходило.

При цьому, суд вважає Відповідача таким, що був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення підготовчого засідання, оскільки це підтверджується відповідними поштовими відправленнями, які повернулися до суду з відмітками «за закінченням терміну зберігання» та «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 57, 59, 67, 76, 85).

Днем вручення судової повістки у такому випадку є день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки (п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України). Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, висловленій в постанові від 13.05.2024 року у справі №755/4829/23.

Згідно зі ст. ст. 280-282 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

04.08.2007 року між сторонами було укладено шлюб. 07.12.2021 року рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області по справі №357/10393/21 шлюб між сторонами було розірвано (а.с. 14-16).

У шлюбі у сторін народилися двоє синів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 10, 11).

Діти проживають разом із Позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , яку остання орендує. Будинок, де вона зареєстрована разом з дітьми, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , належить Відповідачу. У свій час Відповідач створив нестерпні умови для проживання в даному будинку - зловживав спиртним, вживав наркотичні засоби, вчиняв в дома сварки та бійки, а тому вона вимушена була залишити з дітьми даний будинок та орендувати житло. Останній залишався проживати в своєму будинку (а.с. 9, 12, 13).

Згідно з вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.01.2024 року ОСОБА_2 був визнаний винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити покарання за ч. 1 ст. 309 КК України - 1 рік обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України, звільнено ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк 1 рік. Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_2 обов`язки: - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання (а.с. 17-18).

Однак останній не виконав свої обов`язки встановлені судом, а тому ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.07 2024 року подання заступника начальника Білоцерківського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в місті Києві та Київській області Міністерства юстиції України Мизиної Марини Вікторівни про скасування звільнення покарання з випробуванням та направлення для відбування покарання щодо ОСОБА_2 було задоволено. Скасовано іспитовий термін щодо ОСОБА_2 , засудженого вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.01.2024 року за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді обмеження волі строком один рік, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік, з покладанням обов`язків, визначених ст.76 КК України. Направлено ОСОБА_2 для відбування призначеного покарання за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.01.2024 року у виді обмеження волі строком один рік (а.с. 20-21).

Відповідач не виконує судові рішення, а тому відповідно до ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.09.2024 року подання Білоцерківського районного відділу №1 філії Державної установи «Центр пробації» в місті Києві та Київській області про направлення ОСОБА_2 засудженого вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.01.2024 року, для відбування призначеного покарання було задоволено. Вирішено затримати ОСОБА_2 та направити його до місця відбування покарання Державної установи «Бердичівський виправний центр (108)», в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі, для відбування покарання, призначеного йому вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.01.2024 року, у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

Крім цього, відповідно до постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04.04.2024 року ОСОБА_2 визнаний винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 3 ст. 126 КУпАП. Відповідно до мотивувальної частини даної постанови 06.02.2024 року ОСОБА_2 керував ТЗ з явними ознаками наркотичного сп`яніння (а.с. 22-24).

Згідно з листом Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня №4» від 06.12.2024 року №1593 ОСОБА_2 медичну допомогу у лікаря-нарколога не отримує, за медичною допомогою до лікаря-нарколога не звертався (а.с. 61).

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів за №163454 від 20.08.2024 року станом на 01.08.2024 року заборгованість по сплаті аліментів становить 182252,45 грн. (а.с. 27).

Позивач перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Білоцерківської міської ради та їй призначено тимчасову державну соціальну допомогу на дитину, батько якої ухиляється від сплати аліментів (а.с. 28).

Відповідно до довідки №62 від 08.08.2024 року ОСОБА_3 , син ОСОБА_1 , є випускником 9-Б класу Білоцерківської гімназії №3 ім. Т.Г. Шевченка, проживає разом з матір`ю за адресою АДРЕСА_1 . Вихованням дитини займається мати дитини ОСОБА_1 . Зі слів класного керівника, батько не відвідував батьківські збори та не приймав участі у навчально-виховному процесі сина (а.с. 29).

Згідно з довідкою №58/02-10 від 13.08.2024 року ОСОБА_1 займається вихованням сина ОСОБА_4 , учня 2-В класу Білоцерківської гімназії - початкової школи №5 Білоцерківської міської ради Київської області. Батько дитини ОСОБА_2 навчанням сина не цікавиться, батьківські збори не відвідує, з класним керівником не спілкується (а.с. 30).

Відповідно до довідки №20 від 10.09.2024 року ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 навчається в КЗ БМР Білоцерківській школі мистецтв №5 ім. Сергія Томащука, проживає разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 . Заняття в школі оплачує мати ОСОБА_1 . Зі слів викладача батько не відвідував батьківські збори, не вносив плату за навчання сина (а.с. 31).

Дитина сторін ОСОБА_4 перебуває на обліку в окуліста з діагнозом: співдружна збіжна правобічна косоокість (а.с. 34).

У зв`язку з цим потребує постійного нагляду. А тому Позивач вимушена була звільнитися з роботи в зв`язку з доглядом за дитиною до 14-річного віку. Однак працює по найму у приватних осіб задля забезпечення своїх дітей, що підтверджується копією трудової книжки ОСОБА_1 (а.с. 33).

24.08.2024 року Позивач вийшла заміж вдруге, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 (а.с. 35).

Згідно з рішенням Органу опіки та піклування - виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області від 11.03.2024 року №179 «Про вирішення судового спору щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно його синів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 », позбавлення батьківських прав Відповідача стосовно дітей є доцільним і таким, що відповідає їх інтересам (а.с. 78-79).

Вирішуючи дану справу суд керується наступними нормами матеріального та процесуального права України.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція) передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Пунктом 1 статті 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону та процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо та необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Відповідно до статті 18 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

За правилами частини першої статті 19 Конвенції держава вживає усіх необхідних заходів з метою захисту дитини від відсутності піклування або недбалого ставлення до неї з боку батьків.

Відповідно до частин першої, другої статті 27 цієї Конвенції кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до частини восьмої статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно з частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, зокрема, ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Згідно з частинами першою-третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Суд на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено статтею 166 СК України. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29.09.2021 року справа №459/3411/18.

Згідно з пунктами 15 та 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей. Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.

Висновки суду.

З огляду на викладене, даючи оцінку зібраним доказам у справі, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Позивача є законними та такими, що підлягають задоволенню.

Аналіз наявних у справі письмових доказів та показань свідків дозволяє зробити висновок, що доводи Позивача про нехтування Відповідачем батьківськими обов`язками щодо утримання та виховання своїх дітей знайшли своє підтвердження. Ураховуючи висновок органу опіки та піклування, суд вважає, що є об`єктивні причини для позбавлення Відповідача батьківських прав відносно його синів. Вимоги Позивача є законними, обґрунтованими та знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи. Позбавлення Відповідача батьківських прав відповідає інтересам дітей.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до ст.169 СК України мати, батько, позбавленні батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав, у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки Позивачем при подачі позову було сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 гривень (а.с. 38), а позов задоволено повністю, то вказана сума підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Резолютивна частина.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.3, 12, 13, 81, 89, 141, 254, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Білоцерківської міської ради Київської області про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 гривень (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

Третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Білоцерківської міської ради Київської області, місцезнаходження: вулиця Скоропадського, будинок 15, місто Біла Церква, Київська область, 09107, код за ЄДРПОУ: 35615529.

Повне судове рішення складено 26.05.2025 року.

Суддя Білоцерківського міськрайонного

суду Київської області Владислав ЦУКУРОВ