Ухвала суду № 127676250, 28.05.2025, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

28.05.2025Справа № 910/6137/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Шеврон-Київ" (02125, м. Київ, проспект Визволителів, буд., 1, ідентифікаційний код 44967390)

до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 )

про зобов`язання прийняти залишки тканини та готову частину продукції

Без повідомлення (виклику) сторін

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Шеврон-Київ" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - відповідач) про зобов`язання прийняти залишки тканини та готову частину продукції, передані та виготовленої в порядку і на умовах визначених контрактом від 15.03.2023 №135/В33-2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до умов контракту від 15.03.2023 №135/В33-2023 позивач мав у 2023 році виготовити та поставити із матеріалу відповідача товар, а відповідач забезпечити приймання та оплату за виготовлений товар, однак 11.10.2023 останній надіслав повідомлення про розірвання контракту в односторонньому порядку та вимагав повернути давальницьку тканину. Позивач здійснив повернення частини давальницької тканини вартістю 2 793 312, 00 грн, однак решта тканини, яка була розкроєна, не прийнята відповідачем без належного обґрунтування, в зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Шеврон-Київ" залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви з чітко та конкретно сформульованими позовними вимогами (кількість та вартість спірного майна) та вірним зазначенням ціни позову, та, у разі необхідності, доказів доплати судового збору виходячи з ціни спірного майна відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", а також надання контракту від 15.03.2023 №135/В33-2023.

26.05.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС Товариством з обмеженою відповідальністю "Шеврон-Київ" подано клопотання (на виконання умов вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 19.05.2025) (зареєстровано 27.05.2028) із доданою копією контракту від 15.03.2023 №135/В33-2023.

У поданому клопотанні позивач наголошує, що вимога про зобов`язання прийняти товар є вимогою немайнового характеру, оскільки заявлений позов спрямований на відновлення порушеного права - понесення підрядниками витрат на забезпечення схоронності залишків тканини та готової продукції, крім цього позивачем направлено звернення до фізичних осіб-підприємців (підрядників) щодо врегулювання питань зберігання та повернення матеріалів, щодо необхідності підготувати тканину та товар до передачі відповідачу; у своїй відповіді на лист відповідача щодо уточнення кількості тканини та її одиниці виміру позивач висловив готовність розглянути будь який варіант прийняття залишків давальницької сировини, при цьому конкретна кількість та вартість розкроєної тканини та готової продукції, яка не була прийнята відповідачем, буде детально обґрунтована та підтверджена відповідними документами під час розгляду справи по суті.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не усунуто недоліки, зазначені судом в ухвалі від 19.05.2025.

Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").

Враховуючи, що позивач не виконав вимог ухвали Господарського суду м. Києва від 19.05.2025, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Шеврон-Київ" підлягає поверненню.

Згідно з ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Відповідно до ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Шеврон-Київ" до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про зобов`язання прийняти залишки тканини та готову частину продукції повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили 28.05.2025 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги у строк визначений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.Г. Пукшин